Позовна заява про поділ житлового будинку та виділ земельної ділянки в натурі як об"єктів права спільної часткової власності

У відповідності до ч.1 та ч.2 ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

На відміну від вказаного вище положення акту цивільного законодавства, яке надає право співвласнику майна здійснювати його поділ у натрі, ст. 88 ЗК України, як спеціальною нормою, яка регулює земельні правовідносини, передбачено, що учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення. 

Як випливає з положення ч.1 та ч.3 ст. 367 ЦК України та ст. 88 ЗК України, поділ в натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути здійснено за домовленістю між співвласниками, шляхом укладання договору про поділ нерухомого майна, який повинен бути вчинений у письмовій формі з обов’язковим його нотаріальним посвідченням учасниками правочину.

Проте, в тому випадку, якщо один із співвласників виявив бажання, не залежно від його мотивів, здійснити поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь-яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладання договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про поділ (виділ) спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту.

До Бориспільського міськрайонного суду

Київської області

08300, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72

 

Позивач:    ОСОБА_1,

зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_2

засоби зв’язку: невідомі

 

Представник позивача:        

Адвокат, Ковальчук Степан Миколайович,  

місце знаходження:

АДРЕСА_3

засоби зв’язку: (067) 230-36-06 

 

Відповідач:    ОСОБА_3,

зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_4 

засоби зв’язку: невідомі.     

 

Ціна позову: 102 695 грн. 

 

На підставі п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивач як інвалід ІІ групи звільнений від сплати судового збору 

 

 

П О З О В Н А    З А Я В А

Про поділ житлового будинку та виділ земельної ділянки в натурі як об’єктів права

спільної часткової власності 

14 березня 2010 року померла мати позивача, ОСОБА_4, яка за час свого життя вчинила заповіт на випадок її смерті та посвідчила його у державного нотаріуса Бориспільської міської державної нотаріальної контори, ОСОБА_5, 23 листопада 1993 року, яким заповіла все своє майно позивачу та відповідачу, які являються відповідно її сином та дочкою.

Після смерті ОСОБА_4, сторони прийняли, в установленому законом порядку, спадщину в рівних частках.

22 вересня 2010 року державним нотаріусом Бориспільської міської нотаріальної контори Київської області, ОСОБА_6, було видане позивачу Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за № X-1722, на 1/2 частку житлового будинку, загальною площею 91,3 кв.м., та надвірні спорудами за № XX, що знаходяться по вул. К.Маркса у м. Борисполі Київської області

В той же день, 22 вересня 2010 року, державним нотаріусом Бориспільської міської нотаріальної контори Київської області, ОСОБА_6, було видане Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за № X-1725, на 1/2 частку земельної ділянки, загальною площею 0,10 Га, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку № XX, що знаходиться по вул. К.Маркса у м. Борисполі Київської області.     

В подальшому, Комунальним підприємством «НАЗВА_1» 13 жовтня 2010 року була проведена державна реєстрація права власності на 1/2 частку житлового будинку з надвірними спорудами за № XX, що знаходиться по вул. К.Маркса у м. Борисполі Київської області та внесений відповідний запис до реєстру прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності, про що свідчить витяг про реєстрацію прав

Також, 30 грудня 2011 року Держкомземом у м. Бориспіль Київської області був виданий позивачу Державний Акт на право власності на земельну ділянку Серії ЯК № X63017, яким підтверджено виникнення у нього права власності на 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,10 Га, кадастровий номер 3210500000:06:017:0011, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка знаходиться у м. Борисполі, по вул. К.Маркса, 29.                 

Відповідачу, в свою чергу, також були видані Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частку житлового будинку та земельної ділянки, які знаходяться в м. Борисполі, по вул. К.Маркса, 29. Право власності відповідача на 1/2 частку житлового будинку було зареєстроване в реєстрі прав власності на нерухоме майно органами, уповноваженими на здійснення державної реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна. На 1/2 частку земельної ділянки відповідачу був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку.      

Правове обґрунтування набуття сторонами права спільної часткової власності на житловий будинок та земельну ділянку

Виходячи з положення ст. 1299 ЦК України, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Оскільки позивач прийняв спадщину, у складі якої було нерухоме майно, у вигляді 1/2 частки житлового будинку та земельної ділянки, оформив право на спадщину, отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а також зареєстрував право власності в органах державної реєстрації прав, право власності позивача на частку житлового будинку та земельної ділянки виникло з моменту державної реєстрації цих прав.     

Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності, згідно ч.1 ст. 356 ЦК України та ч.1 ст. 86 ЗК України, є спільною частковою власністю.   

В той час, право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає, як встановлено п «в» ч.1 ст. 87 ЗК України, при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами.

Таким чином, земельна ділянка з розташованими на ній житловим будинком та надвірними господарськими спорудами за № XX, що знаходиться по вул. К.Маркса у м. Борисполі Київської області, належать позивачу та відповідачу на праві спільної власності з визначення часток кожного із співвласника, яка складає 1/2 частину цього майна.

До складу житлового будинку № XX, що знаходиться по вул. К. Маркса у м. Борисполі Київської, входять надвірні споруди, які розміщені на земельній ділянці і становлять з ним одне ціле, а саме: погріб, дві будівлі сараю, навіс, убиральня, дві споруди у вигляді ганку, колодязь питний, колонка питна, огорожа, хвіртка, вимощення, що підтверджується експлікацією, яка міститься в технічному паспорті на житловий будинок, складеного 5 жовтня  2012 року в результаті проведення його технічної інвентаризації КП «НАЗВА_3».        

Правове обґрунтування наявності підстав для поділу житлового будинку та виділу частки земельної ділянки в натурі як об’єктів права спільної часткової власності

Виходячи зі змісту загальних засад регулювання права власності, що встановлені ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб

Норми ст. ст. 317, 319 ЦК України передбачають, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Однак, в ч.1 ст. 358 ЦК України зазначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою, що також знайшло своє відображення і в ч.1 ст. 88 ЗК України, відповідно до якої володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Таким чином, з моменту набуття позивачем та відповідачем права спільної часткової власності на житловий будинок та земельну ділянку, сторони мають право лише за взаємною згодою володіти та користуються спільним майном, і за жодних правових підстав не мають права вчиняти дій, які б не були узгоджені обома співвласниками.

Тому, актами цивільного законодавства України надано право співвласникам на поділ та виділ майна, що є у їх спільній частковій власності, зокрема.

У відповідності до ч.1 та ч.2 ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

На відміну від вказаного вище положення акту цивільного законодавства, яке надає право співвласнику майна здійснювати його поділ у натрі, ст. 88 ЗК України, як спеціальною нормою, яка регулює земельні правовідносини, передбачено, що учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення.

Проте, наведені вище норми гарантують кожному із співвласників право на поділ (виділ) в натурі того майна, яке знаходиться у їх спільній частковій власності і після здійснення якого, право спільної власності припиняється, кожен із співвласників набуває право особистої приватної власності на майно, що утворюється в результаті його поділу (виділу), і зміст якого проявляється, перш за все, у здійсненні правомочності щодо володіння, користування та розпорядження майном за своєю волею, на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб.

Як випливає з положення ч.1 та ч.3 ст. 367 ЦК України та ст. 88 ЗК України, поділ в натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути здійснено за домовленістю між співвласниками, шляхом укладання договору про поділ нерухомого майна, який повинен бути вчинений у письмовій формі з обов’язковим його нотаріальним посвідченням учасниками правочину.

Проте, в тому випадку, якщо один із співвласників виявив бажання, не залежно від його мотивів, здійснити поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь-яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладання договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про поділ (виділ) спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту.

Такі висновки позивача ґрунтуються на положенні ст. ст. 15, 16 ЦК України та ст. 152 ЗК України, відповідно до яких кожній особі гарантується право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права або застосування інших способів захисту, встановлених законом, зокрема поділу (виділу) в натурі майна, що є у спільній частковій власності.  

Позивач, 14 травня 2013 року звернувся до відповідача з письмовою пропозицією укласти договір про поділ в натурі житлового будинку та земельної ділянки як об’єктів права спільної часткової власності, відправивши її рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, про що свідчить фіскальний чек. Однак, така пропозиція була залишена без розгляду відповідачем, який в п’ятиденний строк, передбачений для відповіді, не виявив бажання укласти відповідний договір, погодити його умови або ж вчинити будь-які інші дії, що свідчили б про намір укласти відповідний правочин.  

За таких обставин, оскільки між сторонами не досягнуто домовленості про поділ (виділ) в натурі житлового будинку та земельної ділянки, що призвело до не можливості вчинити договір про поділ цього майна, в порядку передбаченому ч.3 ст. 367 ЦК України, позивач має право на звернення до суду за захистом свого майнового права, шляхом здійснення поділу житлового будинку та виділу земельної ділянки в натурі, відповідно до частки кожної із сторін у спільній власності з метою припинення права спільної часткової власності на це майно.

Особливу увагу звертаю суд на практику розгляду справ про поділ житлового будинку та земельної ділянки Верховним судом України, з метою забезпечення правильного і однозначного застосування судом норм матеріального права, які регулюють даний спір, зокрема

Відповідно до абз. 1 п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 4 жовтня 1991 року (з подальшими змінами та доповненнями), при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Як випливає з технічного паспорту житлового будинку, його конструктивні елементи збудовані таким чином, що кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним входом, оскільки має місце технічна можливість переобладнання житлового будинку в ізольовані квартири, що звичайно повинно бути з’ясовано шляхом призначення відповідної будівельно-технічної експертизи, оскільки такі обставини потребують спеціальних знань у даній галузі.                                

Верховний суд України в п. 7 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» роз’яснив судам, що в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

Отже, житловий будинок № XX, що знаходиться по вул. К.Маркса у м. Борисполі Київської області необхідно поділити таким чином, щоб позивачу та відповідачу було виділено у власність відокремлену частину житлового будинку, яка б відповідала розміру їх 1/2 частки у праві спільної часткової власності. В тому випадку, якщо відповідно до ідеальної 1/2 частки кожного із співвласника поділити у натурі житловий будинок є не можливим, але при цьому виділ технічно допустимий з відхиленням від розміру часток кожного співвласника, поділ може бути здійснений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

Крім того, в абз.4 п. 7 та п. 8 Постанови «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», Пленум Верховного суду України роз’яснив, що при поділі жилого будинку суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику. Різні господарські будівлі (літні кухні, сараї тощо) є підсобними будівлями і складають з будинком одне ціле.

Щодо виділу в натурі земельної ділянки, хотілося б звернути увагу суд на те, що такий виділ землі базується за тими ж принципами та методичними підходами, які застосовуються до поділу житлового будинку, за виключенням того правила, що у випадку виділу в натрі частки земельної ділянки, співвласнику якому вона виділяється, надається право саме на ту частину землі, на якій розташована відокремлена частина житлового будинку, що виділяється співвласнику.  

Про можливість об’єднання в одному позові вимог про поділ житлового будинку та виділ частки земельної ділянки в натурі, зазначив Верховний суд України, який п. 11 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» роз’яснив, що одночасно з розв'язанням спору про право власності на будинок, виділ частки або встановлення порядку користування конкретними приміщеннями, суд може також вирішити позов, якщо він заявлений, про порядок використання і розпорядження земельною ділянкою між громадянами, яким жилий будинок належить на праві спільної власності 

При таких обставинах, на підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 38, 42, 44, 57, 58, 59, 64, 109, 118, 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України, -

П Р О Ш У:

1.Поділити в натурі житловий будинок, загальною площею 91,3 кв. м., та господарські спорудами, які знаходяться за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Xxxxx Маркса, 29, передавши ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і визнавши за ними право приватної власності на відокремлені частини житлового будинку, та господарські споруди, що відповідають розміру 1/2 частки кожної із сторін у спільному майні

2.Виділити в натрі ОСОБА_1 1/2 частку земельної ділянки № XX, що знаходиться по вул. К.Маркса у м. Борисполі Київської області, площа якої складає 0,10 Га, кадастровий номер 3210500000:06:017:0011, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, на якій відповідно розміщена відокремлена частка житлового будинку, що передається ОСОБА_1 в результаті його поділу в натурі.           

ДОДАТКИ:

1. Копія Позовної заяви про поділ житлового будинку та виділ земельної ділянки в натурі – 1 примір.;

2. Заява про призначення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи – 2 примір.;

3. ОСОБА_8 С.М. від 23 листопада 1993 року – 2 примір.; 

4. Копія Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22 вересня 2010 року за № X-1722 – 2 примір.;

5. Копія Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22 вересня 2010 року за № X-1725 – 2 примір.;

6. Копія Витягу про державну реєстрацію права, виданого КП Бориспільське БТІ 13 жовтня 2010 року – 2 примір.;   

7. Копія Державного акту на право власності на земельну ділянку від 30 грудня 2011 року Серії ЯК № X63017 – 2 примір.;

8. Копія Кадастрового плану земельної ділянки – 2 примір.;

9. Копія Технічного паспорту на житловий будинок – 2 примір.;

10. Копія пропозиції укласти договір про поділ в натурі житлового будинку та земельної ділянки від 14 травня 2013 року – 2 примір.;

11. Копія Фіскального чеку від 14 травня 2013 року – 2 примір.;

12. Копія Довідки до Акту огляду МСЕК за № XXXXXX про надання ІІ групи інвалідності – 2 примір.;

13. Копія Паспорту громадянина України – 2 примір.;  

14. Копія Картки фізичної особи – платника податків  – 2 примір.;

15. Копія Договору про надання юридичних послуг від 22 квітня 2013 року – 2 примір.;

 

«__» травня 2013 року                      

 

Представник позивача,

якій діє на підставі договору                                  ___________                                                           Ковальчук С.М.

                                                                            (підпис)

Average: 5 (8 голосів)

Коментарі

Додати новий коментар

Увага !
Відповідь на дане питання необхідно надати задля уникнення публікування «спам» інформації