Позовна заява про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей

Як передбачено ч. 1 та ч.3 ст. 184 Сімейного кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Оскільки відповідач не отримує регулярного офіційного доходу у вигляді заробітної плати за трудовим договором або ж прибутку від здійснення господарської діяльності, зареєстрованого суб’єкта господарювання (юридичної особи чи фізичної особи-підприємця), що не дає можливості визначити розмір частку від його заробітку, який можливо офіційно підтвердити, - що є тими істотними обставинами, які надають підстави суду, згідно ч. 1 ст. 184 СК України, визначити аліменти на утримання неповнолітніх дійте у твердій грошовій сумі.

До Бориспільського міськрайонного суду

Київської області 

 

Позивач:    ОСОБА_1

зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_1

засоби зв’язку відсутні.

 

Відповідач:      ОСОБА_2

зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_2

засоби зв’язку не відомі.

                                                                                                                            

На підставі ч.1 ст. 110 ЦПК України, позов про стягнення аліментів пред’являється за моїм зареєстрованим місцем проживання.

 

На підставі п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», я звільнена від сплати судового збору за позовом про стягнення аліментів.   

 

Ціна позову: 12 000 грн.

 

П О З О В Н А  З А Я В А

про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей   

20 серпня 2005 року між мною та відповідачем,  ОСОБА_2, був укладений шлюб, який був зареєстрований Помічнянською міською радою Добровеличківського району Кіровоградської області, про що в книзі реєстрації актів про одруження вчинено запис за № XX.

За час перебування в шлюбі, маємо двох спільних дітей – ОСОБА_3, 08 квітня 2006 року народження, та ОСОБА_4, 10 серпня 2011 року народження, які на час подання позову є неповнолітніми.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2012 року у цивільній справі № X/1005/2156/2012 за позовом ОСОБА_2 до мене, - шлюб між нами був розірваний.

У разі розірвання шлюбу судом, відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Оскільки рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2012 року, з підстав передбачених ст. ст. 223, 294 ЦПК України, набрало законної сили 28 вересня 2012 року, шлюб між мною та ОСОБА_2, згідно ч. 2 ст. 114 СК України, припинився 28 вересня 2012 року.

Після розірвання шлюбу, наші неповнолітні діти, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, постійно проживають зі мною, а відповідач проживає окремо.

Я самостійно, власними силами, намагаюся матеріально забезпечити, доглядати та виховувати неповнолітніх дітей, а також виконувати всі інші обов’язки, покладені на мене законом та необхідні для належного утримання наших дітей.    

Утримання дітей, надання їм матеріальної допомоги є природним обов’язком батьків, що випливає звичайно зі змісту положення ст. 180 Сімейного кодексу України, яке зобов'язує батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Всупереч таким вимогам закону, відповідач, який проживає окремо від неповнолітніх дітей, ухиляється від виконання свого обов’язку щодо їх утримання, оскільки з моменту припинення шлюбу між нами, матеріально своїм дітям не допомагає, участі у її вихованні не приймає та не виконує жоден із тих обов’язків, які покладені на нього законом як на батька дітей.

За таких умов, я не маю можливості належним чином самостійно, без участі батька, утримувати наших дітей.     

На момент звернення до суду з цим позовом, між нами не досягнуто згоди з приводу способу виконання відповідачем свого обов’язку утримувати неповнолітніх дітей.     

Як випливає з положення ст. 181 СК України, у разі відсутності домовленості між батьками про способи виконання обов’язку з утримання неповнолітньої дитини тим із батьків, хто проживає окремо, інший, з ким проживає така дитина, має право звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення аліментів на її утримання.    

Навіть не дивлячись на те, що на протязі останніх років відповідач не підтримував зі мною та нашими дітьми ніяких відносин, матеріально їх не забезпечував та не надавав їм жодної допомоги, примусово, не у встановленому законом порядку, виселив мене з дітьми з квартири № XX, яка знаходиться по вул. Xxxxxxxx 2А в м. Борисполі (де ми постійно проживали та яка була придбана нами за час перебування в шлюбі), фактично на вулицю без жодного фінансового забезпечення подальшого проживання, що змусило мене влаштуватись на некваліфіковану роботу на мізерну заробітну плату для утримання своїх дітей та оплати житла. При цьому відповідачу абсолютно байдуже де проживають його діти, в яких умовах та як вони зможуть себе забезпечити.

Тому, я змушена сама утримувати та виховувати двох неповнолітніх дітей, одночасно працюючи на некваліфікованій роботі, за наявності сукупного місячного доходу близько 600 грн. та незначної матеріальної допомоги моїх батьків, чого звичайно недостатньо для належного та необхідного забезпечення та утримання неповнолітніх дітей так і мого особисто проживання. 

У відповідності до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду аліменти на утримання дитини можуть бути присуджені у твердій грошовій сумі.   

Як передбачено ч. 1 та ч.3 ст. 184 Сімейного кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів суд, на підставі ст. 182 СК України, враховує: стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Верховний суд України, в п. п. 15, 17 Постанови Пленуму «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року за № 3 роз’яснив, що відповідно до ст. 180 СК батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, і своїх повнолітніх дочку, сина. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.

Таким чином, до обставин, які надають суду повноваження визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, належать випадки, коли платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

На скільки мені відомо, відповідач не отримує регулярного офіційного доходу у вигляді заробітної плати за трудовим договором або ж прибутку від здійснення господарської діяльності, зареєстрованого суб’єкта господарювання (юридичної особи чи фізичної особи-підприємця), що не дає можливості визначити розмір частку від його заробітку, який можливо офіційно підтвердити, - що є тими істотними обставинами, які надають підстави суду, згідно ч. 1 ст. 184 СК України, визначити аліменти на утримання неповнолітніх дійте у твердій грошовій сумі.

 При таких обставинах, на утримання неповнолітніх дітей, ОСОБА_3, 08 квітня 2006 року народження, та ОСОБА_4, 10 серпня 2011 року народження, необхідно стягнути з відповідача аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 2 000 грн. щомісячно до досягнення дітьми повноліття, і обсяг яких, на мою думку, є тим мінімально необхідним для утримання та виховання неповнолітніх дітей.

При таких обставинах, на підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 38, 42, 44, 57, 58, 59, 64, 109, 118, 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 181, 182, 184 Сімейного кодексу України, -

П Р О Ш У :

1. Стягнути з ОСОБА_2 на мою користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей, ОСОБА_3, 08 квітня 2006 року народження, та ОСОБА_4, 10 серпня 2011 року народження, в твердій грошовій сумі у розмірі 2 000 (двох тисяч) грн. щомісячно з моменту звернення до суду з цим позовом до досягнення дітьми повноліття.

ДОДАТКИ:

1.   Копія позовної заяви про стягнення аліментів – 1 примір.  

2.   Копія свідоцтва про укладання шлюбу між мною та відповідачем – 2 примір.    

3.   Копія Свідоцтва про народження ОСОБА_3 від 21 квітня 2006 року – 2 примір.    

4.   Копія Свідоцтва про народження ОСОБА_4 від 3 вересня 2011 року – 2 примір.      

5.   Копія Рішення Бориспільського міськрайонного суду від 17 вересня 2012 року – 2  примір.    

6.   Копія паспорту громадянки України, ОСОБА_1 – 2  примір. 

7.   Копія паспорту громадянки України, ОСОБА_2 – 2  примір. 

 

«__» __________ 2013 року

 

Позивач                                                            _____________                                                   ОСОБА_1

                                                                            (підпис)   

 

 

 

 

Average: 5 (3 голоси)

Коментарі

Додати новий коментар

Увага !
Відповідь на дане питання необхідно надати задля уникнення публікування «спам» інформації