Позовна заява про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України

У відповідності до ч.1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого. 

Отже, відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, на підставі ч.1 ст. 1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У відповідності до ч.3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

До Бориспільського міськрайонного суду

Київської області 

08300, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72

 

 Позивач:    ОСОБА_1, 

зареєстроване місце проживання: 

АДРЕСА_2

  

Представник позивача:    

Адвокат, Ковальчук Степан Миколайович,

місце знаходження:

АДРЕСА_3

засоби зв’язку: +38 (067) 230-36-06

електронна пошта: Stepan@zakon-i-pravo.net

Веб-сайт: https://www.zakon-i-pravo.net 

 

Відповідач:     ОСОБА_3,

зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_2

 

Кримінальне провадження:

Ціна позову: 10 000 грн.   

 

П О З О В Н А    З А Я В А

Про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої вчинення кримінального правопорушення,

передбаченого ч.1 ст. 125 КК України

20 липня 2013 року о 23 год., перебуваючи за місцем спільного проживання за адресою: Київська область, Бориспільський р-н, с. Глибоке, вул. Xxxxxx,33-а, гр. ОСОБА_3, почав з’ясовувати стосунки зі своєї дружиною ОСОБА_1.

Під час розмови між ними на ґрунті неприязних відносин, виникла сварка, під час якої обвинувачений, з метою заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій, наніс удар кулаком правої руки в область живота. Коли потерпіла зігнулася від болю, схопив її за волосся та почав наносити більше десяти ударів кулаком руки по корпусу тіла, при цьому бив своїми ногами по ногам ОСОБА_1

Не даючи змоги потерпілій вирватися, та змушуючи її замовчати, так, як остання кричала, він схопив її обома руками за шию та почав душити її, стискаючи свої руки на шиї ОСОБА_1, чим спричинив останній легкі тілесні ушкодження.

Оскільки було вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 125 КК України, слідчий Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області, ОСОБА_4, 22 листопада 2012 року вніс відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочав досудове розслідування.  

На підставі заяви ОСОБА_1, слідчий СВ Бориспільського МВ ГУ МВС України у Київській області, ОСОБА_4, своєю Постановою залучив її до кримінального провадження як потерпілого, оскільки кримінальним правопорушенням ОСОБА_1 завдана фізична, майнова та моральна шкода.   

19 квітня 2013 року слідчим СВ Бориспільського МВ ГУ МВС України у Київській області, ОСОБА_4, було вручено ОСОБА_3 повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбачено ч.1 ст. 125 КК України.

Як випливає зі змісту повідомлення про підозру, ОСОБА_3, своїми умисними діями, що виразились у нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження ОСОБА_1, вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 121 КК України.   

Під час досудового розслідування, ОСОБА_3, скориставшись правом, наданим йому ст. 63 Конституції України, відмовився давати показання слідчому щодо пред’явленої йому підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України. Як наслідок, під час досудового розслідування, вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, не визнав.  

Постановою слідчого СВ Бориспільського МВ ГУ МВС України у Київській області, ОСОБА_4, 1 квітня 2013 року в кримінальному провадженні призначена судово-медична експертиза, на вирішення якої, з поміж іншого, було поставлено питання щодо ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяних ОСОБА_1, їх характер, локалізація та механізм виникнення цих ушкоджень. Проведення судово-медичної експертизи доручено експертам Бориспільського відділення КОБ СМЕ.

В результаті проведених експертом ОСОБА_5 досліджень, в наданому ним висновку судово-медичної експертизи від 3 квітня 2013 року за № 6/І, зазначається, що тілесні ушкодження утворились від дії тупого предмету, можуть відповідати строку та обставинам, зазначеним у поставної слідчого. Характер та локалізація виявлених ушкоджень свідчать про малоймовірність їх утворення при паданні з висоти власного зросту та самостійному їх спричиненні. Відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, є належні, допустимі і достовірні та у взаємозв’язку свідчать про їх достатність стверджувати, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, та завдав ОСОБА_1 фізичної шкоди, у вигляді легких тілесних ушкоджень.

У відповідності до ч.1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.

Нормативно-правове обґрунтування, з посиланням на засоби доказування, завдання потерпілому моральної шкоди кримінальним правопорушенням

Отже, неправомірними суспільно-небезпечними діями обвинуваченого завдано потерпілому немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які позначили негативні зміни у житті потерпілого: щоденні думки та спогади про наслідки психотравмуючої події, страх можливого повторення подій, негативні переживання та спогади, потреба в униканні аналогічних обставин, насторога, тривога, емоційні та тілесні реакції при згадуванні; фіксованість уваги на проблемі одужання та правової реабілітації, переживання фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, тимчасова відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замикання, бажання уникати контактів, почуття образи, обурення, приниженої гідності.

В момент отримання тілесних ушкоджень, потерпілий переніс значний фізичний біль, пережив емоційний стрес, який супроводжувався почуттями розгубленості, образи, обурення, приниженої гідності, тривоги, страху за своє здоров'я та життя.

Наслідки перенесеної травми призвели до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін: швидка втомлюваність, пасивність, знижений настрій, пригніченість, образливість, чутливість, реакції замикання, фіксованість на негативних переживаннях, насторога, невпевненість в собі, тривога з приводу майбутнього. 

Внаслідок обставин отримання тілесних ушкоджень, потерпілий досі відчуває почуття приниженої гідності, образи, досади, обурення поведінкою винуватця, переживає щодо своєї соціальної репутації, відношення родини та близьких до скоєння, зневага перед власним сином, переживання за його виховання та соціальну адаптацію, стрес та страх перед батьком, руйнація сім’ї та сімейних цінностей.    

Наслідки події, що сталася, потягли за собою нераціональне витрачання життєвого часу (на лікування, проведення правових заходів), обумовили необхідність залучання значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів, дотепер вимагають компенсаторних можливостей задля їх подолання.

Отже, відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, на підставі ч.1 ст. 1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У зв’язку із ушкодженням здоров’я, заподіяного вчиненням обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, ОСОБА_1 була завдана моральна шкода, яка полягала у фізичному болі та душевних стражданнях, моральних переживаннях, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя та інших негативних явищах.

Верховний суд України в п. 1 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за № 4 (з подальшими змінами та доповненнями) звернув увагу судів на те, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов'язаних з відшкодуванням такої шкоди.

Крім цього, в п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Отже, наслідки кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим, постали для ОСОБА_1 як суттєво психотравмуючі, обумовили порушення фізичної та психоемоційної сфер існування особистості, досі перешкоджають можливостям активної та повноцінної життєдіяльності, викликали появу негативних психологічних переживань, тобто, спричинили потерпілому моральні страждання.

У відповідності до ч.3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Верховним судом України в п. 9 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за № 4 (з подальшими змінами та доповненнями) звернув увагу судів на те, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Таким чином, внаслідок суспільно-небезпечних дій ОСОБА_3, які проявилися у вчиненні умисних легких тілесних ушкоджень, відповідальність за які передбачена ч.1 ст. 125 КК України, ОСОБА_1 були заподіяні психологічні (моральні) страждання, розмір відшкодування яких, враховуючи характер та обсяг фізичних, душевних, психічних страждань потерпілого, характеру його немайнових втрат, потерпілий оцінює 10 000 грн., які підлягають відшкодуванню (компенсації) обвинуваченим у повному обсязі.

Підстави, умови та особливості відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому у кримінальному провадженні

У відповідності до ч.2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні

Як передбачено ч.4 та ч.5 ст. 128 КПК України, форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред’являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв’язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Оскільки в результаті вчинення обвинуваченим суспільно-небезпечних дій, завдано моральної шкоди потерпілому, він має право в межах кримінального провадження до початку судового розгляду справи пред’явити цивільний позов до обвинуваченого, і залежно від підстав та доведеності якого суд своїм остаточним рішенням у кримінальному провадженні вирішує питання щодо відшкодування потерпілому шкоди.

Одночасно, довожу до відома суд, про те, що на момент звернення потерпілого з цим позовом, обвинувачений не сплатив жодної копійки в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої його неправомірними, суспільно-небезпечними діями здоров’ю потерпілого, не надавав йому допомоги як на місці скоєння кримінального правопорушення так і в подальшому, не цікавився станом здоров’я потерпілого та не приймав ніякої участі у його видужуванні. Навіть не попросив пробачення за скоєне. Одним словом, «байдужість» з боку потерпілого як до скоєного злочину так і до його наслідків та поновлення прав потерпілого.       

При таких обставинах, на підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 84, 91-93, 118, 124, 127-129 КПК України, ст. 22, 23, 1166, 1167, 1195 Цивільного кодексу України, п. п. 1, 9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за № 4, -

П Р О Ш У:

1. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 завдану їй моральну (немайнову) шкоду, вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.

ДОДАТКИ:

1. Копія позовної заяви про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення  – 2 примір.

2. Платіжний документ про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду

 

«__» червня 2013 року                

 

Представник цивільного позивача,

який діє на підставі договору                                         __________                                                 Ковальчук С.М.

                                                                                    (підпис)

Average: 4.2 (6 голосів)

Коментарі

Додати новий коментар

Увага !
Відповідь на дане питання необхідно надати задля уникнення публікування «спам» інформації