Позовна заява про визнання довіреності удаваним правочином, який вчинено з метою приховання іншого правочину - договору купівлі-продажу транспортного засобу

                       До Деснянського районного суду м. Києва

 

          Позивачі:      ОСОБА_1,

            зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_1.

              

            ОСОБА_2,

            зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2

 

                       ОСОБА_3,

зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_2

 

  Представник

       позивачів:       Адвокат, Ковальчук Степан Миколайович,  

місце знаходження:

АДРЕСА_3

 

                                                    Відповідач:       ОСОБА_5,

            зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4

             

                                                                                  Ціна позову 38 160 грн.

 

П О З О В Н А    З А Я В А

Про визнання довіреності удаваним правочином, який вчинений з метою приховання іншого правочину - договору купівлі-продажу транспортного засобу.  

На початку січня місяця 2011 року до позивачів звернулися близькі знайомі ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які запропонували їм придбати транспортний засіб по досить вигідній ціні, посилаючись на те, що продавцю вкрай необхідні були терміново кошти для власних потреб, попередньо переконавши в тому, що продавець є надійною та порядною людиною, а автомобіль зареєстрований в установленому законом порядку в органах державної автомобільної інспекції.

В зв’язку з цим, на початку січня 2001 року, позивачі в присутності ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зустрілися з довіреною особою продавця, відповідачем, яка представляла інтереси свого чоловіка ОСОБА_8 з приводу домовленості щодо продажу транспортного засобу Great wall safe, обговоривши всі основні умови відчуження та передання автомобіля, його ціну та терміни укладання правочину.

Під час вказаної вище зустрічі, між позивачами та відповідачем було досягнуто згоди щодо відчуження транспортного засобу шляхом видання відповідачем довіреності на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом, так як відповідачу терміново потрібні були кошти, а часу для знаття автомобіля з обліку в органах державної автомобільної інспекції в останньої не було, про те відповідач запевнив, що після видання відповідної довіреності, позивачі матимуть всі повноваження власника транспортного засобу, матимуть можливість вільно ним розпоряджатись, відчужувати його на користь третіх осіб, знімати та ставити автомобіль на облік в органах державної автомобільної інспекції.

Зокрема, між сторонами було досягнуто щодо ціни транспортного засобу, яка складає 4 800 доларів США, а також порядок розрахунків за відчуження автомобіля та порядок передання автомобіля позивачам.

В зв’язку з цим, 12 січня 2011 року, ОСОБА_5, яка діяла від імені та в інтересах ОСОБА_8 на підставі довіреності, видала в порядку передоручення на ім’я ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 довіреність щодо володіння, користування і розпорядження (з правом виїзду за кордон) транспортним засобом Great wall safe, 2006 року випуску, реєстраційний номер ААXXXXСА, зареєстрований в МРЕВ 11 м. Києва 17 листопада 2006 року та належний ОСОБА_8 на праві власності на підстав свідоцтва про реєстрацію ТС РСА № XXXXXX, яка була посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Єрмоленко Ю.В. 

Строк довіреності був встановлений до закінчення строку основної довіреності, а саме до 16 квітня 2011 року

Крім того на підставі вказаної вище довіреності позивачам були надані повноваження знімати його з обліку в органах державної автомобільної інспекції, продавати, міняти, здавати в оренду з правом отримання грошей, проводити заміну вузлів, агрегатів, кольору в автомобілі та ряд інших повноважень, які властиві та притаманні власнику транспортного засобу, що зазначені в довіреності.

Вказана вище довіреність була посвідчена приватним нотаріусом в присутності позивачів та відповідача, а також ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які були близькими знайомими як позивачів так і відповідача. Одразу після посвідчення довіреності, позивачі в присутності приватного нотаріуса, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 передали грошову суму коштів у розмірі 4 800 доларів США позивачу. Останній, в свою чергу передав позивачам свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі від автомобіля.

В подальшому, позивачі вільно та безперешкодно володіли транспортним засобом в своїх особистих потребах, поки не закінчився строк дії довіреності, коли відповідач відмовився видати нову довіреність на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом, без будь-яких пояснень та причин, а в подальшому самовільно фактично викрала транспортний засіб з під будинку, де проживає ОСОБА_1.

В зв’язку з цим, позивачі звернулися до органів внутрішніх справ з відповідною заявою про скоєний злочин щодо викрадення їх транспортного засобу, під час перевірки якої було встановлено, що відповідач без відома позивачів забрав транспортний засіб Great wall safe з під будинку, де мешкає ОСОБА_1, посилаючись на те, що на сьогоднішній день він є власником автомобіля на підставі Свідоцтва про право на спадщину, а позивачам лише було надано право користування. В зв’язку з цим, слідчим Оболонскього районного управління ГУ МВС в м. Києві було винесено Постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та повернуто автомобіль відповідачу.

 У відповідності до ст. 235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Як передбачено п. 25 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року за № X, за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов’язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин.

Крім того, Узагальненням Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 24 листопада 2009 року, удаваним є правочин, що вчинюється з метою приховання іншого правочину, який сторони насправді вчинили. Тому при укладенні удаваного правочину до відносин його учасників застосовуються правила щодо правочину, який сторони мали на увазі (який сторони приховали).  Воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином. При цьому позивач повинен вказати, який інший правочин приховується з допомогою укладеного правочину.  Спільною ознакою фіктивного та удаваного правочинів є те, що розбіжність між волею та її зовнішнім виявом стає наслідком навмисних дій його учасників, які мають за мету одержання певної користі усіма або принаймні одним із них. Різниця полягає в тому, що за удаваного правочину настають інші права та обов’язки, ніж ті, що передбачені правочином. За удаваним правочином обидві сторони свідомо, з певною метою, документально оформлюють правочин, але насправді між ними встановлюються інші правовідносини. Закон не передбачає недійсність удаваного правочину, а лише пропонує застосовувати до відносин сторін норми, що регулюють той правочин, який сторони дійсно мали на увазі.

Таким чином, виходячи з вищевикладених обставин, норм актів законодавства України та судової практики, в дійсності між позивачами та відповідачем був укладений не односторонній правочин у вигляді довіреності на право володінні, користування та розпорядження транспортним засобом, а договір купівлі-продажу на підставі якого відповідач передав у власність позивачів автомобіль, а останні прийняли його та сплатили за нього грошову суму коштів визначену між сторонами.

Тому, довіреність була видана відповідачем  виключно з метою приховання іншого правочину, договору-купівлі-продажу, який сторони насправді вчинили, тому до відносин учасників даного правочину необхідно застосовувати відповідні правила правочину, який сторони мали на увазі, тобто який сторони приховали, оскільки воля сторін в удаваному правочині була спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені довіреністю. За удаваною довіреністю як правочином обидві сторони свідомо документально оформили її, але насправді між ними були встановлені правовідносини купівлі-продажу транспортного засобу.

У відповідності до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено ч.1 ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Таким чином, в дійсності між ОСОБА_8, від імені та в інтересах якого діяла його дружина, ОСОБА_5, на підставі довіреності (продавцем) з одного боку, та ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу транспортного засобу Great wall safe, реєстраційний номер ААXXXXСА, учасники якої приховали даний правочин, шляхом видання відповідачем відповідної довіреності. 

Підтвердженням того, що був укладений удаваний правочин свідчить те, що фактично одразу після видання 12 січня 2011 року довіреності відповідачем, позивачі починають здійснювати процедуру зняття транспортного засобу з обліку в органах державної автомобільної інспекції з метою його оформлення в установленому законом порядку, про що свідчить висновок спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в м. Києві від 21 січня 2011 року про відповідність ідентифікаційних номерів кузова, шасі та двигуна, а також квитанції про сплату збору за зняття з обліку автомобіля датовані тим же днем коли і був складений висновок, а саме 21 січня 2011 року. 

Крім того, як випливає з вищенаведеного та зі змісту самої довіреності, позивачам були передані відповідачу всі повноваження власника, в тому числі ті, що пов’язані з розпорядженням автомобіля, виїздом за кордон, зняття його з обліку в органах державної автомобільної інспекції, що свідчить не про передання права користування чи керування автомобілем, а його реальне відчуження шляхом видання відповідної довіреності з метою приховання іншого правочину - купівлі-продажу автомобіля.                

Більш того, наведені в цьому позові обставини щодо укладання удаваного правочину з метою приховання інших цивільно-правових відносин пов’язаних з відчуженням автомобіля та передання грошових коштів можуть підтвердити в судовому засіданні ОСОБА_6 та ОСОБА_7, викликавши та допитавши їх в якості свідків, які безпосередньо знайомили позивачів та відповідача, були неодноразово присутніми під час зустрічей в тому числі під час видання відповідачем довіреності та проведення між сторонами розрахунків у розмірі 4 800 доларів США.       

Тому, на підставі вказаного вище договору купівлі-продажу до позивачів перейшло право власності на вказаний вище транспортний засіб, зокрема право володіння, користування та розпорядження цим майном, що випливає з положень ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України.

Відповідно до ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Як передбачено ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи те, що відповідач не визнає право власності позивачів на транспортний засіб, який за удаваною довіреністю був відчужений на користь останніх, приховуючи при цьому договір купівлі-продажу автомобіля, при цьому незаконно заволодів ним без згоди та відома позивачів та не визнає їх права власності, позивачі мають право на підставі ст. 392 ЦК України вимагати визнання права власності на транспортний засіб Great wall safe, реєстраційний номер ААXXXXСА.

Крім того, у відповідності до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Таким чином, оскільки транспортний засіб перебуває у відповідача без достатніх правових підстав так як позивачі набули право власності на даний автомобіль на підставі удаваного правочину (договору купівлі-продажу), позивачі мають право витребувати від відповідача автомобіль з метою поновлення порушених прав та вільного володіння, користування та розпорядження цим майном.   

При таких обставинах, на підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 38, 42, 44, 57, 58, 59, 64, 109, 118, 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України, -

П Р О Ш У:

1.Визнати односторонній правочин, яким є Довіреність, видана ОСОБА_5, яка діяла від імені та в інтересах ОСОБА_8, на ім’я ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 довіреність щодо володіння, користування і розпорядження (з правом виїзду за кордон) транспортним засобом Great wall safe, 2006 року випуску, реєстраційний номер ААXXXXСА – удаваним правочином, вчиненого з метою приховання іншого правочину, договору купівлі-продажу транспортного засобу Great wall safe, 2006 року випуску, реєстраційний номер ААXXXXСА.     

2.Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 право власності на транспортний засіб Great wall safe, 2006 року випуску, реєстраційний номер ААXXXXСА.

3. Витребувати від ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 транспортний засіб Great wall safe, 2006 року випуску, реєстраційний номер ААXXXXСА, яка незаконно без відповідних правових підстав заволоділа ним.    

4.Судові витрати у вигляді сплаченого державного мита (судового збору) за подання позову до суду та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи покласти на ОСОБА_5.    

ДОДАТКИ:

1.      Копія Позовної заяви про поділ майна набутого подружжям за час шлюбу – 1 примір;

2.      Копія Довіреності від 12 січня 2011 року виданої ОСОБА_5  – 2 примір;  

3.      Копія висновку спеціаліста від 21 січня 2011 року – 2 примір;   

4.      Копія Квитанції від 21 січня 2011 року за № XXПП2151 – 2 примір;   

5.      Копія Квитанції від 21 січня 2011 року за № XXПП2150 – 2 примір;

6.      Копія Квитанції від 21 січня 2011 року за № XXПП2154 – 2 примір.    

7.      Копії Довіреності на представництво і захист прав та інтересів позивачів у судах – 5 примір.

8.      Квитанція про сплату судового збору (державного мита) за подання позовної заяви.

9.      Квитанція про сплату витрат на Інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у суді. 

«__» вересня 2011 року                   

 

Представник позивача,

якій діє на підставі довіреності                  _____________                                Ковальчук С.М.

                                                                           (підпис)

  

Average: 3.7 (3 голоси)

Коментарі

Додати новий коментар

Увага !
Відповідь на дане питання необхідно надати задля уникнення публікування «спам» інформації