Заява про уточнення позовних вимог у цивільній справі про стягнення неустойки (пені) за не виконання зобовязання щодо сплати аліментів

           До Бориспільського міськрайонного суду

                   Київської області

 

                                 Позивач:        ОСОБА_1,  

                                                                                  місце проживання: АДРЕСА_1

Бориспільський рай., с. Гора,

     

   Представник

         позивача:      Адвокат, Ковальчук Степан Миколайович,  

місце знаходження:

АДРЕСА_2

 

Інші учасники цивільного процесу:

  

      Відповідач:      ОСОБА_3,

                                                                                  місце проживання: АДРЕСА_3

Бориспільський рай., с. Щасливе,

  

           Ціна позову: 88 475 грн. 74 коп.   

 

З А Я В А

Про уточнення позовних вимог по справі предметом розгляду якої є стягнення неустойки (пені) внаслідок несплати аліментів.

ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) внаслідок несплати аліментів

Таким чином, ОСОБА_1, користуючись наданими їй, згідно ст. 31 ЦПК України, правами щодо зміни підстав та предмету позову, зменшення або збільшення розміру позовних вимог, виявив бажання уточнити їх, збільшивши розмір позовних вимог, а також виклавши їх зміст та нормативно-правове обґрунтування, наступним чином.

В свій час, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений шлюб, який був зареєстрований Гірською сільською радою Бориспільського району Київської області. 

Під час перебування позивача та відповідача в шлюбі, 29 листопада 1991 року в них народилася дочка ОСОБА_4, про що свідчить свідоцтво про народження, виданого Гірською сільською радою Бориспільського району Київської області 28 грудня 1991 року.

В подальшому, 30 липня 2000 року, під час перебування сторін в зареєстрованому шлюбі, в них народилася друга дитина, ОСОБА_5, про що свідчить свідоцтво про народження, виданого Гірською сільською радою Бориспільського району Київської області 6 серпня 2000 року.

Однак, враховуючи те, що між позивачем та відповідачем спільне життя не склалося, 18 травня 2004 року шлюб між ними був розірваний, внаслідок чого 18 травня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Бориспільського районного управління юстиції Київської області було видано свідоцтво про розірвання шлюбу та зроблено актовий запис за № XX.

Крім того, звертаю увагу суд на те, що позивач та відповідач починаючи з другої половини 2000 року фактично не проживали однією сім’єю, не вели спільне господарство та не мали нічого спільного між собою, більш того проживали окремо, а неповнолітні діти проживали разом з позивачем, були на його повному утриманні та вихованні, а відповідач не цікавився вихованням та розвитком дітей, не надавав матеріальної допомоги дітям та не виконував своїх обов’язків по утриманню та вихованню дітей.

В зв’язку з цим, позивач змушений був звернутися до Бориспільського районного суду київської області з позовом до відповідача про стягнення з нього аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в зв’язку з тим, що останній ухилявся від виконання свого обов’язку по утриманню неповнолітніх дітей. 

На підставі рішення Бориспільського районного суду по справі № X-XXX/XXXX року, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на дочку Анастасію, 29 листопада 1991 року народження та сина Івана, 30 липня 2000 року народження у розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку, але не менше 50 % н.м.д.г. на кожну дитину, починаючи з 03 жовтня 2000 року і до їх повноліття.

19 жовтня 2000 року Бориспільським районним судом був виданий виконавчий лист за № X-XXX/XXXX про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на дочку Анастасію, 29 листопада 1991 року народження та сина Івана, 30 липня 2000 року народження у розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку, але не менше 50 % н.м.д.г. на кожну дитину, починаючи з 03 жовтня 2000 року і до їх повноліття.          

Державною виконавчою службою Бориспільського міськрайонного управління юстиції 4 січня 2005 року була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за № XX з виконання виконавчого листа № X-733 від 19.10.2000 року виданого Бориспільським районним судом  про стягнення аліментів з ОСОБА_3.

Однак, відповідач протягом часу починаючи з 3 жовтня 2000 року по сьогоднішній день не сплачує аліменти на утримання своїх неповнолітніх дітей, внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті аліментів, а натомість позивач протягом всього цього терміну особисто, без сторонньої допомоги, здійснює утримання своїх неповнолітніх дітей, надає їм виховання та матеріальне забезпечення, в той час як відповідач протягом 10 (десяти) років фактично не сплатив жодної копійки на утримання своїх дітей.  

Про вказані вище факти свідчать наступні обставини та докази:

Відділом державної виконавчої служби Бориспільського МРУЮ Київської області було видано Довідку-розрахунок заборгованості з аліментів за період з 19.10.2000 р. по 01.04.2009 р. від 10.04.2009 р. № XXXXX, якою визначено загальну суму заборгованості по несплаті аліментів у розмірі 39 350, 20 гри. (тридцять дев'ять тисяч триста п'ятдесят гривень 20 коп.).

Крім того, ОСОБА_3 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 про звільнення від сплати заборгованості по аліментах на дочку Анастасію  29.11.1991 року народження та сина Івана, 30.07.2000 року народження з врахування стану здоров’я та матеріального становища.

8 жовтня 2009 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області, розглянувши вказану вище справу за № X-2406/09 року, ухвалив рішення яким відмовив ОСОБА_3 у задоволенні вимог щодо звільнення його від сплати заборгованості по аліментах на дочку Анастасію  29.11.1991 року народження та сина Івана, 30.07.2000 року народження.

ОСОБА_3 не погоджуючись з рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області, звернувся до Апеляційного суду Київської області з апеляційною скаргою в якій просив скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 8 жовтня 2009 року по справі № X-2406/09 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги та звільнити його від сплати заборгованості по аліментах на дочку Анастасію  29.11.1991 року народження та сина Івана, 30.07.2000 року народження.

10 грудня 2010 року Апеляційний суд Київської області, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 по справі № X2ц-5337/2009 року, частково задовольнив її, скасувавши рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 8 жовтня 2009 року та ухвалив нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задовольнив частково, звільнивши його частково від сплати заборгованості за аліментами у розмірі 7 870 грн. 04 коп.

В мотивувальній частині рішення Апеляційного суду Київської області від 10 грудня 2010 року по справі № X2ц-5337/2009 року, суд зазначив, що заборгованість із сплати аліментів частково виникла у зв’язку з тяжкою хворобою позивача, а тому колегія суддів рахує можливим на підставі ч.2 ст. 197 СК України частково на 20 % звільнити позивача від заборгованості за аліментами, що становить 7 870 грн. 04 коп.    

Однак, після ухвалення рішення Апеляційним судом Київської області, заборгованість відповідача по сплаті аліментів становила 31 480 грн. 16 коп. (загальна сума заборгованості по несплаті аліментів у період часу з 19.10.2000 р. по 01.04.2009 р. у розмірі 39 350, 20 гри. – сума заборгованості за несплату аліментів, яку звільнено ОСОБА_3 звільнено на підставі рішення Апеляційного суду Київської області у розмірі 7 870 грн. 04 коп., що становить 20 % від загальної суми заборгованості), однак відповідач не сплатив а ні гривні в рахунок погашення заборгованості по аліментах, яка виникла в період часу починаючи з 19 жовтня 2000 року по 1 квітня 2009 року.

Крім того, у відповідності до довідки-розрахунку заборгованості з аліментів за № X1271, виданої відділом державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області 12 квітня 2004 року, заборгованість по несплаті аліментів у період часу починаючи з 1 квітня 2009 року по 1 квітня 2010 року становить 13 703 грн. 23 коп., а тому загальна сума заборгованості по аліментах в період часу починаючи з 3 жовтня 2000 року по 1 квітня 2010 року становить 45 183 грн. 39 коп.

За таких умов, з наведених вище обставин випливає, що відповідач злісно ухиляється від виконання свого обов’язку по сплаті аліментів вже протягом десяти років, своїх неповнолітніх дітей взагалі матеріально не утримує та не надає їм жодної допомоги, в зв’язку з чим позивач змушений особисто нести всі необхідні витрати для забезпечення виховання, утримання та догляду за двома неповнолітніми дітьми, проте доходів позивача не вистачає для покриття всіх необхідних витрат на двох неповнолітніх дітей, їх навчання, лікування, придбання одягу, оплати комунальних послуг та інших необхідних витрат, про те це не цікавить відповідача взагалі, якому байдужа доля своїх рідних дітей.       

У відповідності до ч.1 ст. 196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Крім того, п. 22 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року за № X роз’яснено, що передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв’язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

При таких обставинах, з положення наведеної вище норми сімейного кодексу України, а також практики Верховного суду України випливає, що оскільки відповідач протягом десяти років не сплачує аліменти, внаслідок чого виникла не мала заборгованість, виключно з вини відповідача, позивач як одержувач аліментів на двох неповнолітніх дітей, має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.   

Крім того, звертаю увагу суд на положення ст. 20 СК України, якою передбачено, що до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, позовна давність застосовується судом відповідно до Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

При таких обставинах, вимога про стягнення з особи неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення сплати заборгованості по аліментам на підставі ст. 196 СК України, не входить до переліку вимог, що передбачені ч.1 ст. 20 СК України на яких поширюються строки позовної давності встановлені Цивільним кодексом України, зокрема і строки, що передбачені ч.2 ст. 258 ЦК України, а саме спеціальна позовна давність (скорочена) в один рік, яка застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Тому, на вимоги позивача не поширюється позовна давність, зокрема та, що передбачена Цивільним кодексом України, а тому позивач має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, нараховану за несплату відповідачем аліментів на користь позивача для утримання двох неповнолітніх дітей, - за ввесь період часу існування заборгованості по сплаті аліментів, не обмежуючи таки вимоги строками давності чи іншими строками в часі.    

За таких умов, неустойка (пеня) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення в період часу починаючи з 1 січня 2008 року по 21 квітня 2010 року становить 888 475 грн. 74 коп. (розрахунок неустойки (пені) внаслідок несплати аліментів наведено в додатку № X до позовної заяви), яку необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.       

При таких обставинах, на підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 38, 42, 44, 57, 58, 59, 64, 109, 118, 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 196 СК України, ст. ст. 258, 261 ЦК України, п. 22 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року за № X, -  

П Р О Ш У:

1. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, яка становить грошову суму коштів у розмірі 88 475 (вісімдесят вісім тисяч чотириста сімдесят п’ять) грн. 74 коп.     

2. Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді державного мита у розмірі 884 (вісімсот вісімдесяти чотирьох) грн. 76 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 (ста двадцяти) грн.   

ДОДАТКИ:

1.      Копія позовної заяви – 1 примір.

2.      Копія додатку № X до позовної заява (розрахунку неустойки (пені) – 2 примір.

3.      Копія Довіреності на представництво інтересів позивача у судах – 2 примір.

4.      Квитанція про сплату судового збору (державного мита) за подання позовної заяви.

2 червня 2010 року                        

 

Представник позивача,

якій діє на підставі довіреності                      ___________                          Ковальчук С.М.

                                                                       (підпис)    

Average: 3 (2 голоси)

Коментарі

Достойно составлено. В ине-те впервые нашла действительно содержательное грамотное заявление. Скорее всего и расчёты пени правильные. Спасибо. Хотя суды часто такие большие суммы не удовлетворяют. Система))

Додати новий коментар

Увага !
Відповідь на дане питання необхідно надати задля уникнення публікування «спам» інформації