Заява про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі шляхом накладання арешту на квартиру та транспортний засіб

Обґрунтовуючи обставини, викладені в позові, наданих в рахунок заявлених вимог, позивач посилається на те, що квартира та транспортний засіб, з підстав передбачених ст. ст. 60, 61 СК України, є об’єктами права спільної сумісної власності позивача та відповідача як колишнього подружжя, оскільки набуті за час їх перебування в шлюбі на підставі договорів, укладених відповідачем в інтересах сім’ї, та за рахунок їх спільних коштів.   

У відповідності до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як передбачено п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Верховний суд України в абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року за № 9, роз’яснив судам, що  забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.  

При таких обставинах, на час розгляду справи в суді необхідно вжити заходів забезпечення позову, шляхом накладання арешту на квартиру та транспортний засіб, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про визнання права власності на частку в спільному майні, набутого за час перебування в шлюбі, в порядку його поділу, оскільки є велика ймовірність відчуження цього майна на користь третіх осіб, а дії відповідача свідчать про реальну мету в цих намірах.    

До Бориспільського міськрайонного суду

Київської області 

 

Позивач:     ОСОБА_1, 

зареєстроване місце проживання: 

АДРЕСА_1  

засоби зв’язку відсутні  

  

Представник позивача:   

Адвокат, Ковальчук Степан Миколайович,

місце знаходження: 08300, Київська обл.,

м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 79

засоби зв’язку: +38 (067) 230-36-06

електронна пошта: Stepan@zakon-i-pravo.net

Веб-сайт: www.zakon-i-pravo.net 

 

Відповідач:     ОСОБА_3,

зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_2

засоби зв’язку невідомі

        

Третя особа, яка не заявляє самостійних

вимог щодо предмету спору:      

Публічне акціонерне товариство

«Укрсоцбанк»

місце знаходження:

АДРЕСА_3    

засоби зв’язку невідомі

                                                                                 

Цивільна справа №

Головуючий суддя:  

 

З А Я В А

Про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на квартиру

та транспортний засіб  

ОСОБА_1 звернулась до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», про визнання права власності на частку в спільному майні, набутого за час перебування в шлюбі, в порядку його поділу, та усунення перешкод у здійсненні права користування майном. 

Позивач, обґрунтовуючи обставини, викладені в позові, в рахунок обґрунтування заявлених ним вимог, посилається на те, що квартира № XX, яка знаходиться по вул. Xxxxxxxx, 2-А в м. Борисполі, а також транспортний засіб Крайслер «Себрінг», державний номерний знак АА XXXX КО, з підстав передбачених ст. ст. 60, 61 СК України, є об’єктами права спільної сумісної власності позивача та відповідача як колишнього подружжя, оскільки набуті за час їх перебування в шлюбі на підставі договорів, укладених відповідачем в інтересах сім’ї, та за рахунок їх спільних коштів.  

Відповідач, у свою чергу, не визнає право власності позивача на 1/2 частку квартири та транспортного засобу і вважає себе одноособовим власником таких речей, мотивуючи це зокрема тим, що правовстановлюючі документи, які засвідчують право власності на майно, були видані лише йому. 

У зв’язку з цим, відповідач неодноразово висловлював позивачу свою думку про реальні наміри дострокового погашення ним банківського кредиту та продаж квартири, а також транспортного засобу, без попередньої згоди на це позивача, права на майно якого відповідач не визнає, оскільки вважає виключним власником лише себе.

Такі наміри відповідача підтверджуються обставинами, які свідчать про розміщення ним чи його уповноваженою особою на веб-сайті www.mirkvartir.ua та www.borispol.ko.slando.ua оголошень про продаж квартири № XX, яка знаходиться у м. Борисполі по вул. Xxxxxxxx, 2-А, а також опублікування оголошення на веб-сайтах www.kiev.ko.slando.ua та www.avtosale.ua про продаж транспортного засобу Крайслер «Себрінг», свідченням чого є роздруківки веб-сайтів, на яких розміщені такі оголошення.

Верховним судом України в розділі «Актуальні питання та проблеми, що виникають при розгляді спорів» Аналізу «судової практики з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009-2012 рр.)», було роз’яснено, що «…статтею 188 ЦПК установлено порядок дослідження звуко- та відеозапису, проте процесуальним законодавством не врегульовано порядок дослідження інформації, що міститься в комп’ютерній мережі. Видається правильною практика судів, які проводять дослідження Інтернет-сайту за правилами ст. 188 ЦПК…».

Таким чином, суд має можливість переконатися у достовірності наданих позивачем відомостей щодо пропонування до продажу квартири та транспортного засобу, шляхом дослідження інтернет-сайтів, які містять фактичні дані про продаж майна, що є належними та допустимими доказами обґрунтування цим обставинам, в порядку передбаченому ст. 188 ЦПК України, яка встановлює порядок відтворення звукозапису, демонстрація відеозапису та їх дослідження, на чому наголосив у своїй практиці Верховний суд України.       

Також, не виключається розміщення відповідачем чи іншими особами в його інтересах відомостей щодо продажу майно і на інших інформаційних джерелах чи в засобах масової інформації.

Більш того, відповідач пред’явив позивачу письмову вимогу про зняття з реєстраційного обліку у добровільному порядку від 6 липня 2013 року, направленої рекомендованим листом 11 серпня 2013 року, про що свідчить поштовий штемпель на конверті, зі змісту якої чітко та однозначно випливає мета відповідача спрямована на відчуження квартири № XX, яка знаходиться по вул. Xxxxxxxx, 2-А в м. Борисполі та за рахунок отриманих коштів від продажу погасити банківський кредит, а решту залишити собі, з подальшим пред’явленням вимог до позивача про стягнення з нього 1/2 частини вартості сплачених відповідачем коштів за договором кредиту.

Зокрема, звертаю увагу суд на наступні висновки, які були викладені відповідачем у письмовій вимозі до позивача:

«… у зв’язку з цим, як головна зобов’язана особа перед банком, як власник квартири № XX у м. Бориспіль, вул. Xxxxxxxx, 2а, який особисто несе усі боргові зобов’язання і планує незважаючи на усі твої перепони хоч якимось чином зберегти житло та здійснити його продаж на ринкових умовах та повернути кошти банку, прошу добровільно знятися з реєстрації за адресою м. Бориспіль, вул. Xxxxxxxx, 2а, кв. 36 та посприяти особистою участю у знятті з реєстрації молодшого сина Макара за тією ж адресою та реєстрації його за моєю адресою проживання по вул. Xxxxxxx, 8, кв. 77…».    

Таким чином, відповідач має перед собою мету за будь-яких обставин відчужити квартиру та транспортний засіб без згоди на це позивача як співвласника вказаного майна, набутого нею за час перебування їх в шлюбі, а тому є реальна загроза неправомірного та незаконного продажу спільного майна, вчинення відносно нього будь-яких інших правочинів, що свідчитиме про неможливість або ж утруднення виконання рішення суду, яке може бути ухвалене у даній справі на користь позивача.

У відповідності до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як передбачено п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Верховний суд України в абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року за № 9, роз’яснив судам, що  забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.  

При таких обставинах, на час розгляду справи в суді необхідно вжити заходів забезпечення позову, шляхом накладання арешту на квартиру № XX, яка знаходиться по вул. Xxxxxxxx, 2-А в м. Борисполі та транспортний засіб Крайслер «Себрінг», державний номерний знак АА XXXX КО, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про визнання права власності на частку в спільному майні, набутого за час перебування в шлюбі, в порядку його поділу, оскільки є велика ймовірність відчуження цього майна на користь третіх осіб, а дії відповідача свідчать про реальну мету в цих намірах.    

Більш того, не вжиття заходів до забезпечення позову надасть можливість відповідачу знову ж таки здійснити відчуження квартири та транспортний засіб на користь третіх осіб в будь-який час, навіть після ухвалення судом першої інстанції рішення на користь позивача, яке в проміжку часу не набуття ним законної сили, надасть можливість відповідачу відчужити майно і як наслідок призведе до неможливості позивачем поновити порушені відповідачем або ж утруднить їх поновлення. 

При таких обставинах, на підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 130, 151, 152 Цивільного процесуального кодексу України,  -  

П Р О Ш У:

1. Вжити заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на квартиру № XX, яка знаходиться по вул. Xxxxxxxx, 2-А в м. Борисполі та транспортний засіб Крайслер «Себрінг», державний номерний знак АА XXXX КО, які зареєстровані за ОСОБА_3, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим подальше виконання рішення суду.  

ДОДАТКИ:

  1. Копія письмової вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 від 6 липня 2013 року;  
  2. Роздруківка веб-сайтів, на яких містяться оголошення про продаж квартири та транспортного засобу;
  3. Платіжний документ про сплату судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову

 

«__» ____________ 2013 року             

 

Представник позивача,

якій діє на підставі договору                             _______________                                        Ковальчук С.М.

                                                                           (підпис)

Голоси відсутні

Коментарі

Додати новий коментар

Увага !
Відповідь на дане питання необхідно надати задля уникнення публікування «спам» інформації