Заява про застосування акту амністії та звільнення від кримінальної відповідальності особи обвинуваченої у вчиненні злочину відповідальність за який передбачено ч.2 ст.286 КК України

       До Бориспільського міськрайонного суду

Київської області    

 

                Підсудний:     ОСОБА_1,

                                               місце проживання: Київська область, 

м. Бориспіль, вул. Xxxxxx  

 

            Захисник:               Ковальчук Степан Миколайович,  

            місце проживання:

АДРЕСА_1

                                                                                                             

            Кримінальна справа № 

                                                                                  Суддя: Завірюха  

 

З А Я В А

Про застосування акту амністії та звільнення від кримінальної відповідальності   

В провадженні Бориспільського міськрайонного суду знаходиться кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 у скоєнні злочину, відповідальність за який передбачено ч.2 ст. 286 КК України.  

Вказана вище кримінальна справа була порушена на підставі Постанови слідчого СВ Бориспільського МРВ ГУ МВС України в Київській області, ОСОБА_3, від 7 червня 2005 року, за фактом вчинення злочину передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, виходячи з тих підстав, що 29 травня 2005 року, близько 22 год. 15 хв. на автодорозі «Бориспіль-Глибоке», в напрямку м. Бориспіль рухався легковий автомобіль «Мерседес бенс 220», державний номерний знак 450-17 КК, під керуванням ОСОБА_1. В районі зрошувального каналу, ОСОБА_1 при роз’їзді із зустрічним автомобілем марки ВАЗ 21-063, державний номерний знак Е 89-11 КХ, під керуванням ОСОБА_4, не дотримався безпечного інтервалу, в результаті чого допустив зіткнення з вказаним автомобілем.

В подальшому ОСОБА_1, на підставі Постанови слідчого був притягнутий в якості обвинуваченого у скоєнні злочину, відповідальність за який передбачено ч.2 ст. 286 КК України.   

Однак, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 1 жовтня 1996 року, амністія є повне або часткове звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, які засуджені за вчинення злочину, або кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду, але не розглянуті останніми, або ж розглянуті, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.

Крім того, ч. 1 ст. 4 вказаного вище законодавчого акту про амністію передбачено, що дія закону про амністію поширюється на злочини, вчинені до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на злочини, що тривають або продовжуються, якщо вони закінчені, припинені або перервані після прийняття закону про амністію.

Таким чином, ч.2 ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» передбачено, що амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.

В зв’язку з цим, 19 квітня 2007 року Верховною радою України був прийнятий Закон України «Про амністію», п. б ст. 1 якого передбачено звільнення від покарання у виді позбавлення волі напевний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, осіб, засуджених за злочини, вчинені з необережності, за які законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше десяти років осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, або дітей-інвалідів незалежно від їх віку.

При таких обставинах, суб’єктивна сторона складу злочину, відповідальність за який передбачена ст. 286 КК України, визначає вчинення цього злочину з необережності, а санкція ч.2 ст. 286 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше десяти років (від трьох до восьми років позбавлення волі).

Крім того, на момент набрання чинності Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року, ОСОБА_1 мав та має неповнолітню дитину, якій не виповнилося 18 років та стосовно якої останній не позбавлений батьківських прав.

При таких обставинах, ОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за злочин передбачений ч.2 ст. 286 КК України на підставі Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 1 жовтня 1996 року та внаслідок прийняття Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року.       

Крім того, випадки коли не застосовується амністії, що містяться в ст. 7 Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року та ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 1 жовтня 1996 року – відсутні.

Отже, ст. 8 Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року передбачено, що питання про застосування амністії суд вирішує за власною ініціативою, ініціативою прокурора, органів дізнання та досудового слідства, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого, підсудного чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

При таких обставинах, ініціатива ОСОБА_1 у застосуванні амністії полягає в тому, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, підсудному було завдано значної шкоди здоров’ю, в результаті чого вимушений був досить тривалий час лікуватися, не працювати та не отримувати заробіток, що і перешкоджає останньому прикладати достатньо зусиль для доведення своєї невинуватості у скоєнні ним злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, оскільки кримінальна справи і так вже триває близько 5 (п’яти) років, а тому за ввесь цей час ОСОБА_1 витратив немало часу, сил та терпіння, нервового перевантаження та стресу, пов’язаних з постійними викликами до органів слідства, прокуратури та на проведення слідчих дій.           

Однак, хочу звернути увагу суд на те, що причиною виникнення дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 29 травня 2005 року, були саме винні та неправомірні дії потерпілого ОСОБА_4, які полягали в тому, що останній, перебуваючи за кермом транспортного засобу ВАЗ 21063, рухався без включених передніх фар та переднього габаритного вогню, що підтверджується відповідними доказами, які містяться в матеріалах кримінальної справи, а саме:

15 травня 2005 року, слідчий Бориспільського МРВ ГУ МВС України в Київській області, була призначена судова автотехнічна експертиза, проведення якої доручено науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при ГУ МВС України в Київській області та на вирішення якої поставлено запитання – чи горіли лампи передніх правих фар та переднього вогню автомобіля «ВАЗ 21063» в момент зіткнення, якщо так то яке було ввімкнене світло ?. На дослідження експерта, слідчим було направлено праві фари та лампи переднього вогню.

В зв’язку з цим, 10 жовтня 2005 року експерт надає висновок авто технічної експертизи про те, що всі лампи фар цілі, однак жодних ознак, що фари знаходилися під наругою в момент ДТП не виявлено. Крім того, експерт у своїх дослідженнях зазначив, що лампа габаритного вогню – не може по своїх характеристиках бути встановлена в головні фари автомобіля ВАЗ для габаритного освітлення. З висновку експерта випливає, що жодна із фар не випромінювала світло в момент зіткнення транспортних засобів, більш того фара правого габаритного вогню у не могла взагалі працювати, оскільки по своїх технічних характеристиках не могла бути встановлена на автомобіль ВАЗ.

Далі, слідчий 2 листопада 2005 року призначає судову авто технічну експертизу, проведення якої доручено науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при ГУ МВС України в Київській області та на вирішення якої поставив запитання – чи горіли лампи передніх лівих фар та лівого переднього габаритного вогню автомобіля «ВАЗ 21063» в момент їх первинного контакту? На дослідження експерта, слідчим було направлено ліві фари та лампи лівого переднього габаритного вогню.

29 листопада 2005 року, експерт надає висновок авто технічної експертизи про те, що лампи лівого габаритного вогню та лампи дальнього світла лівої фари автомобіля ВАЗ на момент зіткнення не знаходились під напругою. Таким чином, жодна із лівих фар та лівий габаритний вогонь не випромінював світло в момент зіткнення транспортних засобів.

При таких обставинах, з наведених вище висновків судових авто технічних експертиз було встановлено, що жодна із фар, чи то ближнього чи то дальнього світла, а також фари габаритного вогню не знаходились під напругою, тобто не випромінювали світло.

18 вересня 2006 року, експертами КНДІСЕ був наданий висновок повторної судової авто технічної експертизи за № XXXXX,  у відповідності до якого, експерти надали висновок про те, що жодна із лівих фар (ближнє та дальнє світло) не знаходились під напругою та не горіли в момент ДТП, а визначити експертами чи випромінювали світло під час ДТП лампи передніх правих фар та лампи правого переднього вогню автомобіля ВАЗ – 21063 д.н.з. Е 89-11 КХ не виявилося можливим в зв’язку із відсутністю об’єкта дослідження.

При таких обставинах, з висновків попередніх судових авто технічних експертиз та повторної авто технічної експертизи випливає, що виключно лампочка габаритного світла лівого переднього ліхтаря випромінювало світло, всі інші передні ліві та праві фари, а також праве габаритне світло не знаходились пі напругою та не випромінювали світло в момент ДТП, що повинне бути зазначено у вихідних даних Постанови про призначення автотехнічної експертизи.

Тому, потерпілий ОСОБА_4, як випливає з сукупності доказів, керував транспортним засобом ВАЗ без включених фар ближнього (дальнього) світла, а тому ОСОБА_4 своїми діями грубо порушив Правила дорожнього руху, а саме:                         

У відповідності до п. 19.1 ПДР України, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої на всіх механічних транспортних засобах — фари ближнього (дальнього) світла.

Крім того, як передбачено п. 31.6 ПДР України, забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів.

  При таких обставинах, ОСОБА_4 порушив п. п. 19.1, 31.6 ПДР України, оскільки рухався в темну пору доби без фар ближнього (дальнього) світла, що унеможливлює з боку інших учасників дорожнього руху реагувати на дорожню обстановку, більш того уникнути зіткнення з цим автомобілем, якого в темну пору доби не можливо завчасно побачити та відреагувати на аварійну ситуацію.  

При таких обставинах, на підставі вищевикладеного та керуючись п. 4 ст. 6 КПК України, Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 1 жовтня 1996 року, Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року , -

П Р О С И М О:

1. Застосувати до ОСОБА_1 амністію на підставі Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року, звільнивши його від кримінальної відповідальності, що передбачена ч.2 ст. 286 КК України.       

2. Кримінальну справу, яка перебуває у провадженні Бориспільського міськрайонного суду, по обвинуваченню ОСОБА_1 у скоєнні злочину, відповідальність за який передбачено ч.2 ст. 286 КК України - закрити на підставі п.4 ст. 6 Кримінально-процесуального кодексу України.    

16 березня 2010 року

 

Захисник підсудного                                      ____________                                      Ковальчук С.М.                                                                                            (підпис)

                                                                      

Підсудний                                                         ____________                          ОСОБА_1    

                                                                            (підпис)                                                                            

Голоси відсутні

Коментарі

Додати новий коментар

Увага !
Відповідь на дане питання необхідно надати задля уникнення публікування «спам» інформації