Позовна заява про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України

У відповідності до ч.1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого. 

Відповідності до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі.

Як передбачено ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, на підставі ч.1 ст. 1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Обставини, які мають значення для кримінального провадження, потребують доказуванню та з’ясуванню за допомогою спеціальних знань, встановлюються експертом, шляхом проведення ним досліджень та надання за їх результатами висновків, які можуть підтвердити розмір компенсації заподіяної моральної (немайнової) шкоди 

До Бориспільського міськрайонного суду

Київської області 

08300, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72

 

 Позивач:    ОСОБА_1, 

зареєстроване місце проживання: 

АДРЕСА_2    

 

Представник позивача:    

Адвокат, Ковальчук Степан Миколайович,

місце знаходження:

АДРЕСА_3

засоби зв’язку: +38 (067) 230-36-06

електронна пошта: Stepan@zakon-i-pravo.net

Веб-сайт: https://www.zakon-i-pravo.net 

 

Відповідач:     ОСОБА_3,

зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_4 

 

Кримінальне провадження:

На підставі п.6 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», потерпілий звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви про відшкодування збитків завданих вчиненням злочину

Ціна позову: 338 006 грн.  

 

П О З О В Н А    З А Я В А

Про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, завданої вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України

5 квітня 2013 року потерпілому зателефонувала його знайома, ОСОБА_4, та попросила автомобілем відвезти її до власного дому від знайомої, яка проживає в житловому будинку № 5 по вул. Xxxxxx у м. Борисполі. В проміжку часу між 1 – 1 год. 30 хв. ночі, потерпілий під’їхав на своєму власному транспортному засобі до вказаного місця та зателефонував ОСОБА_4, щоб вона виходила. ОСОБА_4 попросила його зачекати хвилин 15. Оскільки ОСОБА_4 не виходила вже протягом більш як 20 хв., потерпілий вирішив зайти до 1-го під’їзду будинку та зачекати її там. Увійшовши, потерпілий почув, що на сходовій площадці між другим та третім поверхами на підвищених тонах велася розмова між ОСОБА_4 та як виявилося в подальшому, ОСОБА_3 Під час їхньої розмови, ОСОБА_3 погрожував ОСОБА_4, а вона в свою чергу неодноразово наполягала на тому, щоб він відпустив її руку. Піднявшись до них сходами, не доходячи декількох кроків до площадки, де вони знаходились, потерпілий наполегливо заявив ОСОБА_3, щоб він відпустив руку ОСОБА_4 Однак, ОСОБА_3, не звертаючи уваги на прохання ОСОБА_1, завдав йому декілька ударів руками в різні частини тіла, витягнув з кишені ніж та вдарив ножем у живіт, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження. В подальшому, були викликані наряд працівників міліції та карета швидкої медичної допомоги, що відвезла потерпілого до лікарні.

Оскільки було вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КК України, слідчий Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області, ОСОБА_6, 5 квітня 2013 року вніс відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочав досудове розслідування.  

На підставі заяви ОСОБА_1, слідчий СВ Бориспільського МВ ГУ МВС України у Київській області, ОСОБА_6, своєю Постановою залучив його до кримінального провадження як потерпілого, оскільки кримінальним правопорушенням ОСОБА_1 завдана фізична, майнова та моральна шкода.   

27 травня 2013 року слідчим СВ Бориспільського МВ ГУ МВС України у Київській області, ОСОБА_6, було вручено ОСОБА_3 повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбачено ч.1 ст. 121 КК України.

Як випливає зі змісту повідомлення про підозру, ОСОБА_3, своїми умисними діями, що виразились у нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_1, небезпечного для його життя в момент заподіяння, вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 121 КК України.   

Під час досудового розслідування, ОСОБА_3 у своїх показах, наданих слідчому під час його допиту, вину у скоєному ним кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 121 КК України, визнав повністю та щиро розкаявся у своїх умисних діях, якими було заподіяно потерпілому тяжкі тілесні ушкодження ударом ножем у нижню частину живота.

Постановою слідчого СВ Бориспільського МВ ГУ МВС України у Київській області, ОСОБА_6, 20 травня 2013 року в кримінальному провадженні призначена судово-медична експертиза, на вирішення якої, з поміж іншого, було поставлено питання щодо ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяних ОСОБА_1, їх характер, локалізація та механізм виникнення цих ушкоджень. Проведення судово-медичної експертизи доручено експертам Бориспільського відділення КОБ СМЕ.

В результаті проведених експертом ОСОБА_7 досліджень, в п. 5 наданого ним висновку судово-медичної експертизи від 23 травня 2013 року за № ХХХ, зазначається, що тілесні ушкодження, які малися у гр. ОСОБА_1 у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з пошкодженням бриджі тонкої кишки, що супроводжувалась внутрішньочеревною кровотечею, за ознаками небезпечності для життя в момент спричинення, згідно п. 2.1.3.к «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, є належні, допустимі і достовірні та у взаємозв’язку свідчать про їх достатність стверджувати, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, та завдав ОСОБА_1 фізичної шкоди, у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх заподіяння.

У відповідності до ч.1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.

Нормативно-правове обґрунтування, з посиланням на засоби доказування, завдання потерпілому матеріальної шкоди (збитків) кримінальним правопорушенням

Одразу, після заподіяння обвинуваченим умисних тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, у вигляді ударом ножем у нижню частину живота, карета швидкої медичної допомоги доставила його до Бориспільської центральної районної лікарні Київської області для проведення невідкладних медичних заходів по рятуванню його життя.   

В період з 5 по 16 квітня 2013 року ОСОБА_1 перебував на лікуванні в стаціонарному відділенні Бориспільської центральної районної лікарні з діагнозом – проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини з пошкодженням бриджі тонкої кишки, внутрішньочеревна кровотеча, геморагічний шок ІІ-ІІІ ступеня, різана рана шиї, лівої кисті, неврозоподібний синдром, астено-тривожний синдром, правобічна плевропневмонія.

Лікарями Бориспільської центральної районної лікарні проведена операція з ушивання брижі тонкої кишки, санація і дренування черевної порожнини, лапаротомія, ПХО рани черевної стінки та шиї. 

Післяопераційний період лікування потерпілого включав комплекс медичних заходів та процедур для повної реабілітації та видужання.

Наведені вище обставини підтверджуються випискою із медичної картки стаціонарного хворого № 3822/455, відділення хірургії Бориспільської центральної районної лікарні Київської області, виданої 16 квітня 2013 року лікуючим лікарем та завідуючим відділенням.

Ці ж фактичні дані були викладені у висновку судово-медичної експертизи від 23 травня 2013 року за №ХХХ, складеного експертом ОСОБА_7, та були предметом його дослідження.     

Для проведення операції у відділенні хірургії Бориспільської центральної районної лікарні Київської області та лікування у післяопераційний період, потерпілому необхідні були медикаменти, лікарські засоби та матеріали медичного призначення, без яких проведення лікування було б неможливо і які, звичайно, були придбані за рахунок коштів потерпілого, розмір яких загалом становить 7 670 грн. 97 коп., про що свідчать такі розрахункові документи як фіскальні чеки та рецепти-вимоги, що імпідтверджують їх придбання.

У відповідності до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі.

Як передбачено ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я фізичній особі, на підставі ч.1 ст. 1195 ЦК України, зобов’язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Верховним судом України в п. 2 Постанови Пленуму «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року за № 6 (з подальшими змінами та доповненнями) роз’яснив судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Оскільки, в результаті неправомірних та винних дій обвинуваченого було заподіяно потерпілому фізичної шкоди у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з пошкодженням бриджі тонкої кишки, потерпілий для поновлення свого особистого немайнового права на життя, поніс витрати на придбання медикаментів, лікарських засобів та матеріалів медичного призначення для лікування здоров’я, у розмірі 7 670 грн. 97 коп., які є збитками (шкодою) та, відповідно до ст. ст. 22, 1166 ЦК України, підлягають відшкодуванню обвинуваченим у повному обсязі.          

Нормативно-правове обґрунтування, з посиланням на засоби доказування, завдання потерпілому моральної шкоди кримінальним правопорушенням

Окрім фізичної та матеріальної шкоди, неправомірними суспільно-небезпечними діями обвинуваченого також завдано потерпілому немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які позначили негативні зміни у житті потерпілого: щоденні думки та спогади про наслідки психотравмуючої події, страх можливого повторення подій, негативні переживання та спогади, потреба в униканні аналогічних обставин, насторога, тривога, емоційні та тілесні реакції при згадуванні; важкість виконання повсякденних обов'язків, фіксованість уваги на проблемі одужання та реабілітації, переживання фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, тимчасова відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замикання, бажання уникати контактів, почуття образи, обурення, приниженої гідності; побоювання щодо майбутнього стану здоров'я.

В момент отримання тілесних ушкоджень, потерпілий переніс значний фізичний біль, пережив емоційний стрес, який супроводжувався почуттями розгубленості, образи, обурення, приниженої гідності, тривоги, страху за своє здоров'я та життя.

В подальшому, потерпілий був вимушений проходити стаціонарне лікування з оперативним втручанням, витерплювати болісні лікувальні та діагностичні процедури, отримувати неприємне медикаментозне лікування. Впродовж всього періоду лікування почувався незручно, дискомфортно, з необхідністю пристосовуватися до негативних умов існування (ліжковий режим, гігієнічні проблеми, залежність від оточення). В період стаціонарного лікування потребував зовнішньої допомоги з боку близьких, з приводу чого почувався як джерело клопоту та обмежень для родичів.

Наслідки перенесеної травми призвели до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін: порушення сну, швидка втомлюваність, пасивність, знижений настрій, пригніченість, нервозність, дратівливість, образливість, чутливість, реакції замикання, фіксованість на негативних переживаннях, емоційна напруга, насторога, невпевненість в собі, відчуття власної трудової неповноцінності, тривога з приводу майбутнього. 

Впродовж певного періоду лікування, ОСОБА_1 був непрацездатним, дотепер залишається обмеження трудової продуктивності, що тягне за собою погіршені можливості отримання прибутків, та призводить до зниження добробуту особи.

Внаслідок обставин отримання тілесних ушкоджень, потерпілий досі відчуває почуття приниженої гідності, образи, досади, обурення поведінкою винуватця, переживає щодо своєї соціальної репутації. 

Були порушені актуальні життєві плани, погіршені можливості побудови та реалізації нових життєвих перспектив і трудових планів, нової продуктивної самореалізації.

Дотепер продовжуються проблеми зі здоров'ям у вигляді періодичних болів, необхідність дотримуватися дієти, виключення носіння вантажів, обмеження фізичної активності на найближчий рік.

Наслідки події, що сталася, потягли за собою нераціональне витрачання життєвого часу (на лікування, проведення правових заходів), обумовили необхідність залучання значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів, дотепер вимагають компенсаторних можливостей задля їх подолання.

Отже, відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, на підставі ч.1 ст. 1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У зв’язку із ушкодженням здоров’я, заподіяного вчиненням обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, ОСОБА_1 була завдана моральна шкода, яка полягала у фізичному болі та душевних стражданнях, моральних переживаннях, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя та інших негативних явищах.

Верховний суд України в п. 1 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за № 4 (з подальшими змінами та доповненнями) звернув увагу судів на те, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов'язаних з відшкодуванням такої шкоди.

Крім цього, в п. 3 ОСОБА_8 суду України зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, обов’язок доведення якої покладається, згідно ч.1 ст. 92 КПК України, на потерпілого

В той час, доказами в кримінальному провадженні, відповідно до ст. 84 КПК України, є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Збирання доказів, як передбачено ч.1 ст. 93 КПК України, здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом. Зокрема, ч.3 ст. 93 КПК України надано право потерпілому здійснювати збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок.

Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» від 8 жовтня 1998 року за № 53/5 передбачено основні види експертиз, серед яких, як передбачено п. 1.2.6. цього Наказу, є психологічна експертиза.   

Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки. Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей. (розділ VI «будівельно-технічна експертиза» Наказу МЮУ від 8 жовтня 1998 року за № 53/5).     

Обставини, які мають значення для кримінального провадження, потребують доказуванню та з’ясуванню за допомогою спеціальних знань, встановлюються експертом, шляхом проведення ним досліджень та надання за їх результатами висновків.

З цією метою, ОСОБА_1 звернувся до Українського центру судових експертиз з клопотання про проведення психологічного дослідження для встановлення характеру та ступеню моральних страждань, на вирішення якого було поставлено питання щодо спричинення потерпілому психологічних страждань умисними тяжкими тілесними ушкодженнями (ножовим пораненням), завданих неправомірними діями ОСОБА_3, та їх орієнтовного розміру грошової компенсації.

Для надання висновку з поставлених потерпілим питаннями, Український центр судових експертиз призначив фахівця психолога, ОСОБА_9, яка є атестованим судовим психологом І кваліфікаційного класу зі стажем експертної роботи 22 роки, якою було проведено ряд наукових досліджень з використанням аналізу наданої документації (матеріалів кримінального провадження, медичної картки, історії хвороби та ін.), психологічної діагностично-орієнтованої бесіди, змістовного аналізу суб’єктивної інформації, стандартної методики на дослідження когнітивної сфери та характерологічних властивостей,  методики PTSD (виявлення психологічних особливостей післястресового стану), проективного тесту Люшера (рубрика 14.1 в «Реєстрі методик проведення судових експертиз»), що були відображені в обґрунтованих відповідях на поставлені запитання.

31 травня 2013 року фахівцем психологом, ОСОБА_9, був складений висновок експертного дослідження за № X-XX/XX, відповідно до якого, внаслідок заподіяння тяжкого тілесного ушкодження (ножове поранення), що сталося 05.04.2013 року, потерпілому ОСОБА_1 були спричинені психологічні (моральні) страждання, орієнтовний розмір компенсації яких становить 288 МЗП (мінімальних заробітних плат), що виходячи з розрахунку розміру мінімальної заробітної плати в 1147 грн. станом на 1 січня 2013 року - компенсація заподіяної потерпілому моральної шкоди складає 330 336 грн.

Обґрунтовуючи свої дослідження, експерт дійшов висновків, що наслідки кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим, постали для ОСОБА_1 як суттєво психотравмуючі, обумовили порушення фізичної та психоемоційної сфер існування особистості, досі перешкоджають можливостям активної та повноцінної життєдіяльності, викликали появу негативних психологічних переживань, тобто, спричинили ОСОБА_1 моральні страждання.

У відповідності до ч.3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Верховним судом України в п. 9 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за № 4 (з подальшими змінами та доповненнями) звернув увагу судів на те, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Таким чином, внаслідок суспільно-небезпечних дій ОСОБА_3, які проявилися у вчиненні умисних тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх заподіяння, відповідальність за які передбачена ч.1 ст. 121 КК України, ОСОБА_1 були заподіяні психологічні (моральні) страждання, розмір відшкодування яких, враховуючи характер та обсяг фізичних, душевних, психічних страждань потерпілого, характеру його немайнових втрат, згідно висновку експертного дослідження від 31 травня 2013 року за № X-XX/XX, становить 330 336 грн., які підлягають відшкодуванню (компенсації) обвинуваченим у повному обсязі.

Підстави, умови та особливості відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому у кримінальному провадженні

У відповідності до ч.2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні

Як передбачено ч.4 та ч.5 ст. 128 КПК України, форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред’являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв’язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Оскільки в результаті вчинення обвинуваченим суспільно-небезпечних дій, завдано майнової та моральної шкоди потерпілому, він має право в межах кримінального провадження до початку судового розгляду справи пред’явити цивільний позов до обвинуваченого, і залежно від підстав та доведеності якого суд своїм остаточним рішенням у кримінальному провадженні вирішує питання щодо відшкодування потерпілому шкоди.

Одночасно, довожу до відома суд, про те, що на момент звернення потерпілого з цим позовом, обвинувачений не сплатив жодної копійки в рахунок відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої його неправомірними, суспільно-небезпечними діями життю та здоров’ю потерпілого, не надавав йому допомоги як на місці скоєння кримінального правопорушення так і в подальшому в лікарні, не цікавився станом здоров’я потерпілого та не приймав ніякої участі у його видужуванні та реабілітації. Навіть не попросив пробачення за скоєне. Одним словом, «байдужість» з боку потерпілого як до скоєного злочину так і до його наслідків та поновлення прав потерпілого.       

При таких обставинах, на підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 84, 91-93, 118, 124, 127-129 КПК України, ст. 22, 23, 1166, 1167, 1195 Цивільного кодексу України, п. п. 1, 9 ОСОБА_8 суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за № 4, -

П Р О Ш У:

1. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 завдану йому майнову шкоду (збитки) вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, в розмірі 7 670 (сім тисяч шістсот сімдесят) грн. 97 коп., яка складає загальну вартість придбання потерпілим лікарських засобів, препаратів та матеріалів медичного призначення.  

2. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 завдану йому моральну (немайнову) шкоду, вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, в розмірі 330 336 (триста тридцять тисяч триста тридцять шість) грн.

3. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 процесуальні витрати, у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн., сплачені Українському центру судових експертиз для залучення експерта з метою складання висновку експертного дослідження за № X-XX/XX від 31 травня 2013 року, підтверджених квитанцією до прибуткового касового ордера № 9 від 27 травня 2013 року.

ДОДАТКИ:

1. Копія позовної заяви про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення  – 2 примір.

2. Копії фіскальних чеків та рецептів-вимог про придбання лікарських засобів, препаратів та матеріалів медичного призначення (12 арк.) – 3 примір.

3. Копія Виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 3822/455 – 3 примір.

4. Копія Висновку експертного дослідження за № X-XX/XX від 31 травня 2013 року – 3 примір.

5. Копія розрахункового документу про оплату вартості проведення експертного дослідження фахівця-психолога – 3 примір.

6. Платіжний документ про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду. 

 

«__» червня 2013 року                

 

Представник цивільного позивача,

який діє на підставі договору                                           __________                                              Ковальчук С.М.

                                                                                    (підпис)

Average: 5 (7 голосів)

Коментарі

Дуже виважені, обґрунтовані, детальні зразки документів! Не мають аналогів в Інтернеті. Дуже дякую за розміщення для ознайомлення. На такий високий рівень професіоналізму потрібно рівнятися всім правникам!

Ухвала ВССУ від 05 жовтня 2016 року по справі № 202/4118/16-к. Висловлена правова позиція про звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином.

Додати новий коментар

Увага !
Відповідь на дане питання необхідно надати задля уникнення публікування «спам» інформації