Позовна заява про визнання права власності на самочинно реконструйований (перебудований) об"єкт нерухомого майна

      До Бориспільського міськрайонного суду

                   Київської області

 

           Позивач:      ОСОБА_1,

                                                                                   місце проживання: 

АДРЕСА_1

 

    Представник

                                             позивача:      Адвокат, Ковальчук Степан Миколайович,

який діє на підставі довіреності,          

місце знаходження:

АДРЕСА_2

                                                

                                        Відповідач :   Вороньківська сільська рада

Бориспільського району Київської області,   

місце знаходження:

                                                                                  Бориспільський район, с. Вороньків,

                                                                                  

Ціна позову: 488 756 грн.

 

П О З О В Н А   З А Я В А

Про визнання права власності на самочинно реконструйований (перебудований)

об’єкт нерухомого майна

На підставі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 7 грудня 2006 року по цивільній справі № X-XXXX/XXXX року, визнано за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на будівлю магазину № X, що знаходиться в с. Вороньків, Бориспільського району, Київської області, по вул. Xxxxxxxxxxx.

В подальшому, 21 січня 2008 року, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 7 грудня 2006 року по цивільній справі № X-XXXX/XXXX року як правовстановлюючий документ на будівлю магазину був зареєстрований Бориспільським районним бюро технічної інвентаризації в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

В підтвердження наявності у позивача зареєстрованого права власності на будівлю магазину № X, що знаходиться в с. Вороньків, Бориспільського району, Київської області, по вул. Xxxxxxxxxxx, свідчить також Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого 21 січня 2008 року Бориспільським районним бюро технічної інвентаризації.

Крім того, Бориспільським районним бюро технічної інвентаризації було розроблено технічний паспорт на будівлю магазину № X, що знаходиться в с. Вороньків, Бориспільського району, Київської області, по вул. Xxxxxxxxxxx, який включає поверхневий план та експлікацію внутрішніх площ нежилого приміщення.

Як стало відомо позивачу, що адреса місця знаходження будівлі магазину була змінена з «НАЗВА_1», на «НАЗВА_2», про що свідчить видана Вороньківською сільською радою Бориспільського району Київської області довідка про зміну адреси місця знаходження магазину «НАЗВА_3» від 17 березня 2010 року за № XXX.  

Також, 29 вересня 2009 року між Вороньківською сільською радою Бориспільського району Київської області та ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області, ОСОБА_3, та зареєстровано в реєстрі за № XXXX.

На підставі п. 1 вказаного вище договору оренди земельної ділянки від 29 вересня 2010 року, Вороньківська сільська рада як орендодавець передає, а ОСОБА_1 як орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку для обслуговування магазину-павільйону в с. Вороньків, Бориспільського району, по вул. Xxxxxxxxxxx 1г.     

Як передбачено п. п. 2, 8 Договору оренди земельної ділянки від 29 вересня 2010 року, в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 0,0157га, за рахунок земель державної власності в межах с. Вороньків на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області по вул. Xxxxxxxxxxx 1г, терміном на 49 років.

Також, 29 вересня 2010 року між Вороньківською сільською радою Бориспільського району Київської області та ОСОБА_1 був підписаний Акт приймання-передачі земельної ділянки, загальною площею 0,0157га, яка знаходиться в с. Вороньків на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області по вул. Xxxxxxxxxxx 1г.

Отже, позивач, з підстав передбачених ст. ст. 123-126 ЗК України, набув право користування (оренди) земельною ділянкою, площею 0, 0157 Га, яка знаходиться під будівлею магазину, за адресою: Київська область, Бориспільській район, с. Вороньків, вул. Xxxxxxxxxx 1г.  

При таких обставинах, оскільки позивачу належить на праві користування земельна ділянка та розташована на ній будівля магазину, останній вирішив здійснити реконструкцію (перебудову) об’єкту нерухомого майна шляхом розширення його нежилої площі першого поверху, укріплення фундаменту та стін, а також будівництво другого поверху. 

В зв’язку з цим, позивач звернувся до Виконавчого комітету Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області із заявою про надання дозволу на реконструкцію магазину «НАЗВА_3», по вул. Xxxxxxxxxx 1г, в с. Вороньків.

Виконавчий комітет Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, розглянувши заяву ОСОБА_1, 27 січня 2011 року прийняв рішення за № XX, яким відповідно до ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» надав дозвіл ОСОБА_1 на реконструкцію магазину «НАЗВА_3» за адресою с. Вороньків вул. Xxxxxxxxxx, 1г.   

За таких умов, позивач в березні – травні місці 2011 року власними силами здійснив реконструкцію (перебудову) будівлі магазину шляхом розширення його нежилої площі першого поверху, укріплення фундаменту та стін, а також будівництво другого поверху.  

4 травня 2011 року Бориспільським районним бюро технічної інвентаризації, за заявою позивача, була проведена технічна інвентаризація будівлі магазину № Xг, що знаходиться в с. Вороньків, Бориспільського району, Київської області, по вул. Xxxxxxxxxxx в результаті якої був виданий новий технічний паспорт на магазин в якому міститься план та технічна характеристика об’єкту нерухомого майна після проведення позивачем реконструкції (перебудови).  

Чинним законодавством України, на момент проведення реконструкції нерухомого майна, передбачений певний порядок та умови здійснення перебудови майна, дотримання яких є обов’язковим для кожної фізичної особи, яка має на меті здійснювати відповідне будівництво.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року, відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України “Про Генеральну схему планування території України”, “Про основи містобудування”, “Про архітектурну діяльність”, “Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду”, “Про землеустрій”, іншими нормативно-правовими актами.

Тому, ч. 4 та ч.5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року, право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об’єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів; 6) реєстрація права власності на об’єкт містобудування.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року, проектна документація на будівництво об’єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, державних будівельних норм, стандартів і правил та затверджується замовником

Також, як передбачено п. 2 ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року, замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт — щодо об’єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

В зв’язку з цим, відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року, право на виконання підготовчих робіт і будівельних робіт на об’єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об’єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводять відповідні інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п’яти робочих днів з дня надходження декларації.

Як наслідок, ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що належать до I-III категорій складності, та об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта є дата реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації.

Таким чином, позивач, в період часу починаючи з березня по травень місці 2011 року власними силами здійснив реконструкцію (перебудову) будівлі магазину шляхом розширення його нежилої площі першого поверху, укріплення фундаменту та стін, а також будівництво другого поверху, однак позивачем не були дотримані вимоги наведених вище нормативно-правових актів України, які регулюють питання об’єкту містобудування, які діяли в період такого будівництва, зокрема:  

позивач здійснивши реконструкцію нежитлової будівлі магазину - не розробив проектну документацію на будівництво та не подав до інспекції архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об’єкта до експлуатації.

При таких обставинах, чинним законодавством України передбачені правові наслідки будівництва об’єкта містобудування без дотримання відповідного порядку передбаченого чинним законодавством України та наявності вказаних вище документів, які надають право позивачу здійснювати реконструкцію (перебудову) і без наявності яких будівництво заборонено, а також без подання декларації про готовність об’єкта до експлуатації.

Таким чином, у відповідності до ч.1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

За таких умов, реконструйована (перебудована) позивачем нежитлова будівля № Xг, яка знаходиться в с. Вороньків, Бориспільського району, Київської області, по вул. Xxxxxxxxxxx – є самочинним будівництво, з підстав передбачених вище.

Крім того, звертаю увагу на те, що ч.2 ст. 331 ЦК України передбачено загальне правило виникнення та набуття права власності на об’єкт нерухомого майна, а саме: якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Вказане вище положення ст. 331 ЦК України знаходиться в прямому правовому зв’язку із положенням абз.1 п. «а» п. 6.1. 2.1 Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5, яким передбачено, що оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об’єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об’єкта і введення його в експлуатацію, а також з положенням п. 6 додатку N 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5, яким передбачено, що свідоцтво про право власності на об’єкт нерухомого майна, виданого органами місцевого самоврядування є правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться реєстрація права власності на об’єкти нерухомого майна. 

Однак, як передбачено п. 9 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року, прийняття в експлуатацію збудованих до 31 грудня 2009 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт і заяви про прийняття в експлуатацію яких подаються до 31 грудня 2012 року, здійснюється безоплатно інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж таких об’єктів за наявності документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт, протягом 30 днів з дня подання заяви.

Крім того, на сьогоднішній день діє Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт» від 9 вересня 2009 року за № X035, на підставі якої уряд встановив механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених забудовниками — фізичними особами (далі — забудовник) у період з 5 серпня 1992 р. до 1 січня 2008 р. без дозволу на виконання будівельних робіт (далі — приватні будівлі), на підставі заяви про прийняття в експлуатацію, яку подано до 31 грудня 2010 року

Тому, враховуючи те, що позивач, здійснивши реконструкцію будівлі в період часу з березня по травень місяці 2001 року, не розробивши проектну документацію на будівництво, а також не подавши до інспекції архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об’єкта до експлуатації, позивач позбавлений можливості в установленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» порядку вирішити питання щодо прийняття в експлуатацію будівлі після проведення її перебудови, отримати в органах місцевого самоврядування свідоцтво про право власності на нерухоме майно, яке є правовстановлюючим документом на реконструйоване (перебудоване) нерухоме майно та зареєструвати правовстановлюючий документ на будівлю в бюро технічної інвентаризації, так як після прийняття вказаного вище законодавчого акту 17 лютого 2011 року відсутній затверджений згідно цього акту порядок введення в експлуатацію будівель побудованих самочинно після 31 грудня 2009 року.

Проте, в 2004 році набув чинності Цивільний кодекс України, якій містить спеціальну норму, яка регулює випадок набуття права власності на нерухоме майно, яке було самочинно збудоване (переплановане та перебудоване), а саме без належного дозволу та без належно затвердженого проекту, на підставі рішення суду, яке в подальшому є правовстановлюючим документом на нерухоме майно, оскільки особа, яка здійснила самочинне будівництво позбавлена можливості набути право на майно в інший, передбачений законом, спосіб, зокрема:    

У відповідності до ч.3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво.

Тому, ч.7 ст. 376 ЦК України передбачено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов’язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

При таких обставинах, виходячи з положення ст. 376 ЦК України, право власності на самочинне будівництво може бути визнано за особою, яка здійснювала таке будівництво, виключно в судовому порядку шляхом звернення з відповідним позовом цієї особи та з підстав і в порядку передбаченому Законом, за умови відсутності обставин пов’язаних з істотним порушення будівельних норм і правил.  

Крім того, ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004 року, підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Аналогічно п. 10 додатку N 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5 передбачено, що рішення судів про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна є правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться реєстрація права власності на об’єкти нерухомого майна. 

І насамперед, звертаю увагу суд на те, що ч.1 ст. 328 ЦК України передбачено, що прав власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

В зв’язку з цим, з метою визначення та встановлення відповідності проведеної реконструкції нежитлової будівлі магазину № Xг, яка знаходиться в с. Вороньків, Бориспільського району Київської області, по вул. Xxxxxxxxxxx вимогам державним будівельним нормам, протипожежним та санітарним нормам, 10 травня 2011 року позивач звернувся із відповідною заявою про надання висновку експертного дослідження з будівельно-технічних питань до Незалежного інституту судових експертиз.          

13 травня 2011 року, судовим експертом ОСОБА_5, яка має вищу будівельно-технічну освіту та кваліфікацію судового експерта, був наданий висновок експертного будівельно-технічного дослідження за № XXXX Незалежного інституту судових експертиз, у відповідності до якого спеціаліст зазначив, що нежитлові приміщення, загальною площею 172,8 кв. м., що знаходяться в Київській області, с. Вороньків, по вул. Xxxxxxxxxxx, 1г, відповідають вимогам ДБН, та пожежної безпеки чинним в галузі будівництва станом на момент складання висновку по наступним показникам: по загальних даних, характеристиці конструктивних елементів, будівельній готовності та технічному стані; по наявності інженерних комунікацій; Враховуючи 100 % будівельну готовність об’єкта дослідження та його добрий технічний стан, який не загрожує безпечний експлуатації, то нежитлові приміщення, загальною площею 172,8 кв. м., що знаходяться в Київській області, с. Вороньків по вул. Xxxxxxxxxxx, 1г станом на момент складання висновку придатні до експлуатації  

Тому, на підставі вищевикладеного та керуючись  ст.ст. 3, 4, 38, 42, 44, 57, 58, 59, 64, 82, 109, 118, 119, 120, 143, 151, 152 Цивільного процесуального кодексу України, -

П Р О Ш У:

1. Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно реконструйовану нежитлову будівлю магазину № Xг, яка знаходиться в Київській області, Бориспільського району, по вул. Xxxxxxxxxxx, загальною площею 172,8 кв. м..     

ДОДАТКИ:

1.      Копія позовної заяви про визнання права власності на самочинно реконструйовану будівлю – 1 примір.

2.      Копія Рішення Бориспільського міськрайонного суду від 7 грудня 2006 року по справі № X-2742 – 2 примір.         

3.      Копія Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 21 січня 2008 року – 2 примір.       

4.      Копія поверхневого плану та експлікації на будівлю магазину до реконструкції – 2 примір.

5.      Копія довідки Вороньківської сільської ради від 17 березня 2010 року за № XXX – 2 примір.

6.      Копія Договору оренди земельної ділянки від 29 вересня 2010 року – 2 примір.

7.      Копія Акту приймання-передачі земельної ділянки від 29 вересня 2010 року – 2 примір. 

8.      Копія кадастрового плану земельної ділянки – 2 примір.     

9.      Копія рішення Виконавчого комітету Вороньківської сільської ради від 27 січня 2011 року за № XX – 2 примір.

10. Копія Технічного паспорту на магазин від 4 травня 2001 року – 2 примір.   

11. Копія Висновку експертного будівельно-технічного дослідження за № XXXX від 13 травня 2011 року – 2 примір.

12. Копія Довіреності на представництво і захист прав та інтересів позивача у судах – 2 примір.

13. Квитанція про сплату судового збору (державного мита) за подання позовної заяви.

14. Квитанція про сплату витрат на Інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у суді. 

«__» червня 2011 року

         Представник позивача,

         який діє на підставі довіреності      

 

______________

(підпис)

 

 

 Ковальчук С.М.          

 

 

 

Average: 5 (1 голос)

Додати новий коментар

Увага !
Відповідь на дане питання необхідно надати задля уникнення публікування «спам» інформації