Письмові заперечення у справі про адміністративне правопорушення про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України

До Бориспільського міськрайонного суду

Київської області  

 

Особа, яка притягується до

адміністративної відповідальності

(порушник):   ОСОБА_1,                    

місце проживання:

АДРЕСА_1

 

Захисник

Порушника:    Адвокат, Ковальчук Степан Миколайович,  

місце проживання:

АДРЕСА_2

  

ПИСЬМОВІ   ПОЯСНЕННЯ

По справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.    

В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться адміністративна справа щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України, на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, складеного працівниками ІДПС ДАІ.

Однак, ОСОБА_1 вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене ст. 124 КпАП України, оскільки останній не вчиняв дій (умисних чи з необережності) спрямованих на порушення правил дорожнього руху, більш того інспекторами ІДПС було вчинено ряд суб’єктивних, упереджених та необ’єктивних дій спрямованих на встановлення вини виключно водія ОСОБА_1, при тому, що навіть з матеріалів ДТП вбачається вина ОСОБА_3 Огли, а тому ОСОБА_1 вважає, що провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо нього підлягає закриттю з підстав встановлених п.1 ст. 247 КпАП України, що полягає в наступному:

ОСОБА_1 7 вересня 2008 року о 15 год. 40 хв., керуючи легковим транспортним засобом Рено, державний номер АІ XX XX ВЕ, в м. Бориспіль, рухався по вул. Xxxxxxxxx Шлях з напрямку м. Харків в напрямок м. Київ, швидкість руху якого не перевищувала 60 км./год. Перебуваючи за кермом автомобіля, в районі 39 км. а/д Київ – Харків, в м. Бориспіль, по вул. Xxxxxxxxx Шлях, біля будинку 127б/1, помітив, що автомобіль Хюндай, державний номерний знак АА XX XX НС, знаходився на автобусній зупинці, після чого почав рухатись через дві смугу в напрямку суцільної роздільної смуги руху, яка розділяє рух автомобілів в попутному та в зустрічному напрямку (простіше кажучи фактично почав розворот через дві смуги попутного напрямку руху з виїздом на зустрічну смугу руху), внаслідок чого порушник змушений був об’їхати автомобіль іншого водія частково виїхавши на зустрічну смугу руху, оскільки миттєво оцінивши ситуацію зрозумів, що гальмівного шляху буде не достатньо з метою уникнення зіткнення автомобілів. Проте, не зважаючи на те, що порушник вчинив усі можливі та залежні від нього дії спрямовані на уникнення дорожньо-транспортної пригоди, зіткнення автомобілі все ж таки відбулося.   

При таких обставинах, транспортний засіб, під керуванням ОСОБА_1, зіткнувся з транспортним засобом Хюндай, за кермом якого перебував ОСОБА_3 Огли, внаслідок чого відбулась дорожньо-транспортна пригода.     

Після цього, були викликані працівники ДАІ, які оформили матеріали дорожньо-транспортної пригоди та в подальшому складені протоколи про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Огли до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Під час оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди, працівники ДАІ відібрали пояснення як від ОСОБА_1 так і від іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди.   

ОСОБА_1 неодноразово наголошувала працівникам ДАІ на тому, що останній не порушував правил дорожнього руху та рухався просто прямо по крайній лівій смузі зі швидкістю 60 км/год. не здійснюючи жодних маневрів та рухів по полосам та не прискорюючись і не гальмуючи, про що могли підтвердити численні покази свідків, які знаходились на місці ДТП, однак працівники міліції не звертали уваги на пояснення ОСОБА_1 та наполягали на тому, що його вину йому необхідно визнати.   

В протоколі про адміністративне правопорушення, працівник ІДПС ДАІ зазначив, що 7 вересня 2008 року в м. Бориспіль, по вул. Xxxxxxxxx, о 15 год. 40 хв. водій, ОСОБА_1, керуючи автомобілем, не дотримався під час обгону безпечного інтервалу внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Хюндай Туксон н.з. АА XX XX НС, під керуванням ОСОБА_3 Огли, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, в зв'язку з чим порушив п. п. 13.3 ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ст. 124 КпАП України.               

Однак, ОСОБА_1 не погоджується з тим, що стосовно нього складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КпАП України, оскільки останній не порушив правил дорожнього руху, а саме п. п. 13.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № XXXX, з наступних підстав:

В протоколі про адміністративне правопорушення працівник ІДПС ДАІ вказав на те, що ОСОБА_1 порушив п. п. 13.3 Правил дорожнього руху, а тому винний в скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене ст. 124 КпАП України.         

Проте, вказані вище обставини не відповідають дійсності, є безпідставними та необґрунтовані тими доказами, які містяться в справі про адміністративне правопорушення.

Пунктом 13.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № XXXX передбачено, що під час обгону, випередження, об’їзду перешкоди чи зустрічного роз’їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Однак, як зазначено інспектором ДАІ ІДПС в протоколі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_3а Огли до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України, останній не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, змінюючи напрямок руху не переконався, що це буде безпечним, перестроюючись не пропустив автомобіль, який рухався в попутному напрямку, по тій смузі на яку він мав намір перестроїтись, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем Рено, державний номер АІ XX XX ВЕ, чим порушив п. 2.3 (б), 10.1, 10.3 ПДР України.   

Таким чином, з протоколів про адміністративне правопорушення, складених на обох учасників дорожньо-транспортної пригоди випливає, що з одного боку ОСОБА_1 здійснював з порушенням правил маневр обгону автомобіля ОСОБА_3а Огли, а з іншого боку ОСОБА_3 Огли не вірно здійснював перестроювання із полоси по якій він рухався на полосу в по якій рухався ОСОБА_1.

Отже, якщо проаналізувати ті обставини, які були зазначені інспекторами ДАІ ІДПС в обох протоколах про адміністративне правопорушення випливає, що ОСОБА_1 фактично здійснював обгін автомобіля, який перестроювався на ту полосу, по якій до цього рухався автомобіль ОСОБА_1 Повна нісенітниця та не відповідність цих обставин, реальним обставинам пригоди, які мали місце до виникнення дорожньо-транспортної пригоди. При сукупності тих обставинах, які були зазначені інспекторами ДАІ ІДПС у протоколах про адміністративне правопорушення, навіть теоретично не можливо виникнення дорожньо-транспортної пригоди, оскільки траєкторії руху автомобілів не пересікаються взагалі і не можуть пересікатись за жодних обставин.

Крім того, в поясненнях Роти ДПС із забезпечення супроводження та заходів аеропорту «Бориспіль» від 30 жовтня 2008 року взагалі зазначено інші обставини, які не були викладені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, зокрема працівником ІДПС було зазначено, що автомобіль Рено, державний номер АІ XX XX ВЕ, під керуванням ОСОБА_1 виїхав на зустрічну смугу руху, здійснюючи фактично обгін автомобіля Хюндай, а потім різко загальмувавши перестроївся в крайню праву смугу попутного напрямку руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Хюндай та наніс пошкодження в його праву передню частину, що на думку інспекторів ДАІ ІДПС підтверджується тормозним шляхом на зустрічній смузі руху та поясненнями, які були надані іншим учасником дорожнього руху ОСОБА_3 Огли.

При таких обставинах, з вказаних вище пояснень Роти ДПС із забезпечення супроводження та заходів аеропорту «Бориспіль» випливають абсолютно інші обставини дорожньо-транспортної пригоди, які не були зафіксовані в жодному із протоколів про притягнення до адміністративної відповідальності учасників дорожнього руху, що свідчіть лише про свідоме, без відома ОСОБА_1, змін, які кардинально змінюють обставини дорожньо-транспортної пригоди.

Постає логічне запитання, як інспектори ДАІ складали схему та протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, а також відбирали пояснення від учасників ДТП, що на той час обставини, які були зазначені в протоколах про адміністративне правопорушення були зафіксовані працівниками ІДПС ДАІ на місці ДТП одні, а згодом, як виявилось, позиція щодо обставин пригоди та вини ОСОБА_1 абсолютно інші, зокрема.

Під час оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди не були взяті інспекторами ІДПС ДАІ пояснення від очевидців, яких було достатньо, а саме люди, які знаходились на зупинці та працівники СТО, яке знаходиться на узбіччі зустрічного руху автомобілів. Як зазначено в поясненнях Роти ДПС із забезпечення супроводження та заходів аеропорту «Бориспіль», що факт знаходження автомобіля, під керуванням ОСОБА_1 на зустрічній смузі руху та різкого перестроювання на крайню праву смугу попутного напрямку руху, по якій рухався автомобіль Хюндай, підтверджується показами очевидців (свідків). Проте, хочу звернути увагу суд нате, що якби такі покази очевидців були б отримані на момент оформлення матеріалів ДТП, чому інспекторами ІДПС ДАІ був складений протокол про адміністративне правопорушення на ОСОБА_3 Огли, який зі слів очевидців пригоди не вчинив жодних порушень правил дорожнього руху.

Очевидно, як і було зазначено вище ОСОБА_1, пояснення від очевидців (свідків) пригоди відібрано на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди не було. Більш того, звертаю увагу суд на те, що абсолютно всі пояснення очевидців пригоди викладені в одному стилі написання, під диктовку та мають однаковий зміст із заміною декількох слів.

Також, є інші факти, які свідчать про явну заміну документів та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме інспектором ІДПС ДАІ було викликано ОСОБА_1 до приміщення Роти ДПС із забезпечення супроводження та заходів аеропорту «Бориспіль» для з’ясування додаткових обставин справи, де повідомили, що необхідно свідки пригоди, на що порушник відповів, що їх достатньо, оскільки на момент виникнення пригоди як на зупинці так і на СТО знаходилось багато людей з якими він спілкувався. Тому, ОСОБА_1 згодом були надані адреси та телефони свідків та очевидців з метою виклику їх до приміщення Роти ДПС із забезпечення супроводження та заходів аеропорту «Бориспіль». Пізніше, ОСОБА_1 мав змогу ознайомитись з матеріалами ДТП в яких містилися покази тих свідків, що були ним зазначені та які показали справжні обставини справи, зокрема те, що автомобіль Хюндай, державний номерний знак АА XX XX НС, знаходився на автобусній зупинці, після чого почав рухатись через дві смугу руху в напрямку суцільної роздільної смуги руху, яка розділяє рух автомобілів в попутному та в зустрічному напрямку.

Однак, після направлення справи про адміністративне правопорушення до суду, під час її розгляду, ОСОБА_1 було виявлено, що в справі відсутні покази попередніх свідків, а натомість містяться покази зовсім інших свідків, які не були на місці пригоди, про які не велася мова жодним із учасників та від яких не відбирались пояснення на місці ДТП.

Також, як випливає з пояснень Роти ДПС із забезпечення супроводження та заходів аеропорту «Бориспіль» від 30 жовтня 2008 року, одним із переконливих обставин та доказів вини ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення є те, що на зустрічній смузі руху залишився гальмівний шлях нібито від автомобіля Рено, державний номер АІ XX XX ВЕ, що вкотре підтверджує покази іншого учасника ДТП та пояснення очевидців пригоди, що містяться в справі про адміністративне правопорушення.

Проте, хочу звернути увагу на те, що вказаний вище гальмівний шлях не був нанесений на схему дорожньо-транспортної пригоди на той момент коли вона складалася інспектором ІДПС ДАІ та підписувалась ОСОБА_1, більш того такого гальмівного шляху не було в дійсності на асфальтному покритті на той час. Лише в подальшому під час запрошення мене до приміщення Роти ДПС із забезпечення супроводження та заходів аеропорту «Бориспіль» було повідомлено, що на місці ДТП був виявлений гальмівний шлях від нібито автомобіля порушника, в зв’язку з чим він був нанесений на схему ДТП, про що порушником на вказаній схемі було зазначено, що він не погоджується з гальмівним шляхом, оскільки він не належить автомобілю, яким керував.

Про вказані вище обставини щодо відсутності гальмівного шляху на момент складання схеми ДТП на місці пригоди, свідчить той факт, що знову ж таки в протоколі про адміністративне правопорушення складеного як щодо ОСОБА_1 так і щодо ОСОБА_3а Огли відсутні будь-які відомості про здійснення ОСОБА_1 маневру обгону по зустрічній смузі руху та різкого гальмування на ній з різкою зміною напрямку руху в праву полосу руху автомобілів. З наведеного вище випливає, що обставини зазначені в протоколах про притягнення вказаних вище осіб до адміністративної відповідальності є абсолютно іншими стосовно тих обставин, які зазначені ОСОБА_3 Огли в своїх пояснення, на схемі ДТП, а також в поясненнях очевидців (свідків) пригоди. Можливо працівники ІДПС ДАІ здійснювали оформлення одночасно двох різних ДТП, або ж це свідчить про повну фальсифікацію та підроблення документів як доказів по справі про адміністративне правопорушення.    

Надалі хочу звернути на інший досить значний факт як обставину, яка спростовує вину ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене ст. 124 КпАП України, яка випливає із схеми ДТП, а саме гальмівний шлях знаходиться на зустрічній смузі значно далі ніж точка зіткнення зі слів водія автомобіля Хюндай Туксон, а зовсім на великій відстані від точки зіткнення зі слів правопорушника по справі. З цього випливає, що зіткнення транспортних засобів у такий спосіб як це зазначено в поясненнях Роти ДПС ні практично ні навіть теоретично виходячи зі схеми ДТП не могло відбутись, оскільки гальмівний шлях знаходиться на значній відстані від точки зіткнення зі слів водія автомобіля Хюндай, який зазначає, що правопорушник загальмувавши різко прийняв у право. За таких умов, закінчення гальмівного шляху повинно як мінімум збігатись із точкою зіткнення автомобілів, а бо ж взагалі гальмівний шлях повинен бути після точки зіткнення.

Не є доказом та обставина, що гальмівний шлях був залишений саме автомобілем Рено, оскільки колісна база цього автомобіля, яка складає 1,4 м. співпадає з аналогічною відстанню між двома слідами від шин залишених на асфальтному покритті, так як це виключно припущення, оскільки більшість марок аналогічного класу мають колісну базу, яка складає 1,4 метри, а тому будь-який автомобіль міг залишити відповідний слід у випадку екстреного гальмування.

Також, як зазначено в поясненні Роти ДПС, що на цьому відрізку дороги де відбулось ДТП між вказаними вище учасниками дорожнього руху, інших дорожньо-транспортних пригод не було зафіксовано за п’ять днів до цієї події. Проте, це знову ж таки виключно припущення, яке не може бути належним та допустимим доказом наявності вини ОСОБА_1, оскільки екстрене та різке гальмування не обов’язково призводить до дорожньо-транспортної пригоди, а тому будь-який водій автомобіля у випадку виникнення перешкоди міг різко загальмувати та уникнути зіткнення з іншим автомобілем чи будь-якою іншою перешкодою.

Крім того, не відомо ОСОБА_1 чи залишились пояснення іншого учасника такими як вони були ним надані під час оформлення матеріалів ДТП, однак ознайомившись з ними в суді можна стверджувати, що майже кожна обставина події, яка ним описана не відповідає дійсності та реальним фактам, є надуманими та спотвореними, що полягає в наступному.

Як зазначає інший учасник пригоди, що він рухався на своєму автомобілі в крайній лівій смузі з включеним лівим світловим покажчиком повороту для того, щоб знайти на дорозі місце для здійснення розвороту для руху у зворотній напрямок, оскільки йому потрібно було заїхати на СТО.

Однак, як передбачено п. 9.2 (б) та п. 9.4 Правил дорожнього руху, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед поворотом. Подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення. Подавання попереджувального сигналу не дає водієві переваги і не звільняє його від вжиття запобіжних заходів.

Проте, водій автомобіля Хюндай включив лівий світловий покажчик повороту не знаючи де ще можливо здійснити сам розворот, що навіть виходячи з цього грубо порушив вимоги п. 9.2 (б) та п. 9.4 Правил дорожнього руху. Більш того, я як захисник правопорушника і водій з восьмирічним стажем вперше таке зустрічаю, що водій спочатку включає покажчик повороту і лише потім шукає місце розвороту. Цікаво, якби місце розвороту було за декілька кілометрів, такий водій би і рухався в крайній лівій смузі всю цю відстань з включеним світловим покажчиком повороту. Дурня !

Абсолютно нелогічні, не обґрунтовані та незрозумілі пояснення водія автомобіля Хюндай, ОСОБА_3а Огли, стосовно його місця зупинки після виникнення дорожньо-транспортної пригоди. Як ним були надані пояснення, що містяться в справі про адміністративне правопорушення, після зіткнення автомобілів, водію транспортного засобу Хюндай здалося, що водій транспортного засобу Рено має намір залишити місце ДТП, а тому ОСОБА_3 Огли поїхав за ним, однак побачивши, що автомобіль Рено зупинився, а також врахувавши, що в обох напрямках рухались автомобілі, вирішив на місці розвороту розвернутись та під’їхати до СТО на місце зіткнення.  

По-перше: відстань від точки зіткнення зі слів водія автомобіля Хюндай до повної зупинки транспортного засобу Рено, близько 70 метрів. Автомобіль Рено до повної своєї зупинки навіть не доїхав до розриву суцільної лінії, яка розділяє рух попутного та зустрічного транспорту. Більш того, абсолютно логічно, що якщо автомобіль Рено не мав наміру залишити місце ДТП, ясна річ, що майже одразу почав зменшувати швидкість руху, а тому водій транспортного засобу Хюндай просто не міг цього не замітити. Отже, майже одразу після ДТП, водію автомобіля Хюндай не було жодного сенсу слідувати за автомобілем Рено.

По-друге: оскільки автомобіль Рено навіть не доїхав до повної своєї зупинки до розриву суцільної лінії, яка розділяє рух попутного та зустрічного транспорту, не зрозумілі дії водія транспортного засобу Хюндай, який заїхав за місце зупинки автомобіля Рено, до розриву суцільної смуги, відстань складає не менш ніж 120 м., та здійснив розворот і знову ж повернувся до місця зіткнення, яке знаходиться біля СТО, проїхавши ті ж 120 м. в зворотному напрямку, це після того як сталася дорожньо-транспортна пригода. Відверто кажучи «дибільнішої байки» не можливо було придумати, оскільки правилами дорожнього руху читко передбачено, що після виникнення дорожньо-транспортної пригоду, водії автомобілів повинні вжити всіх заходів для повної зупинки їх автомобілів і не рухатись до оформлення матеріалів ДТП.

В той час, як ОСОБА_3 Огли здалося, що водій Рено має намір залишити місце ДТП, останній мав «вагомі» на його думку підстави поїхати до місця розвороту та нібито повернутись назад до місця ДТП.

Звичайна елементарна логіка при будь-яких дорожньо-транспортних пригодах, після яких кожен водій з тією чи іншою швидкістю та темпами гальмування, все ж таки зупиняє транспортний засіб під його керуванням, а не їде далі, розвертається і їде знову назад. Таке відчуття, що водія автомобіля Хюндай навіть не цікавило пошкодження свого автомобіля.

Тому, найбільш логічна ситуація, яка випливає та читко прослідковується з схеми ДТП, що ОСОБА_1 керуючи легковим транспортним засобом Рено, побачив, що автомобіль Хюндай, знаходився на автобусній зупинці, після чого почав рухатись через дві смугу руху в напрямку суцільної роздільної смуги руху, яка розділяє рух автомобілів в попутному та в зустрічному напрямку (простіше кажучи фактично почав розворот через дві смуги попутного напрямку руху з метою виїзду на зустрічну смугу руху), внаслідок чого порушник змушений був об’їхати автомобіль іншого водія частково виїхавши на зустрічну смугу руху, оскільки миттєво оцінивши ситуацію зрозумів, що гальмівного шляху буде не достатньо з метою уникнення зіткнення автомобілів. Проте, не зважаючи на те, що порушник вчинив усі можливі та залежні від нього дії спрямовані на уникнення дорожньо-транспортної пригоди, зіткнення автомобілі все ж таки відбулося.  

Зі слів правопорушника, всі перелічені ним обставини чітко збігаються, зокрема, як зазначає ОСОБА_1, автомобіль знаходився на автобусній зупинці і почав здійснювати розворот через всі смуги руху автомобілів, внаслідок чого, пересікши суцільну смугу зупинився прямо біля СТО, яке знаходиться напроти автобусної зупинки. Тобто, початок руху автомобіля Хюндай повністю збігається із повною його зупинкою на протилежному боці дороги. Крім того, точка зіткнення транспортних засобів зі слів правопорушника, також повністю збігається з траєкторією руху автомобіля Хюндай, що чітко видно на схемі ДТП. Крім того, характер пошкоджень транспортних засобів учасників дорожнього руху, відповідають саме тій дорожній ситуації, яка сталася в такий спосіб як зазначає правопорушник. Однак, характер пошкоджень автомобілів внаслідок їх зіткнення зі слів водія автомобіля Хюндай, аж ніяк не можливий, оскільки у випадку різкого гальмування водієм автомобіля Рено і різке перестроювання на крайню праву смугу попутного руху, автомобіль, який їхав би по цій смузі або ж перемістив автомобіль Рено знову ж таки на зустрічну смугу руху, або ж «крутонув» би його на передню частину свого автомобіля, внаслідок чого транспортні засоби отримали б значно більші пошкодження.        

При таких обставинах, саме водій транспортного засобу Хюндай, ОСОБА_3 Огли, порушив п. п. 10.1, 10.3, 10.4, 10.5 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № XXXX, внаслідок чого саме з його вини було скоєно дорожньо-транспортну пригоду, відповідальність за що передбачено ст. 124 КпАП України.        

Тому на підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 268, 271 КпАП України

П Р О Ш У:

1. Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення;  

ДОДАТКИ:

1. Копія довіреності на представництво та захист інтересів в судах;  

2. Копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № XXXX/10;

8 серпня 2008 року                      

 

Захисник порушника,

якій діє на підставі довіреності                   _______________           Ковальчук С.М.

                                                                                                (підпис)             

Average: 4.5 (4 голоси)

Додати новий коментар

Увага !
Відповідь на дане питання необхідно надати задля уникнення публікування «спам» інформації