Адміністративний позов про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування про затвердження переліку об"єктів, які підлягають приватизації

         До Дарницького районного суду м. Києва     

  місцевий загальний суд як адміністративний суд      

                                                   Позивач:   Колективне підприємство

   Торговельно-виробнича фірма «НАЗВА_1»

                                                                         Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ ХХХХХХ

                                                                         АДРЕСА_1 пров. Xxxxxxx,

                                                                           р/р ХХХХХХХХХХХХ в Дарницькій філії АКБ

    «НАЗВА_2» м. Києва МФО ХХХХХ.

                                            Представник

     позивача:   Адвокат, Ковальчук Степан Миколайович,  

     місце проживання:

     АДРЕСА_2.  

                                                 Відповідач:   Дарницька районна рада в м. Києві

     Третя особа без самостійних вимог:

     на стороні відповідача                        НАЗВА_3

Дарницького району м. Києва.  

                                                                            02121, м. Київ, вул. Xxxxxxxxxxx

                                                                            Код ЄДРПОУ: ХХХХХХХ   

Судовий збір: 3 (три) грн. 40 коп.

АДМІНІСТРАТИВНИЙ  ПОЗОВ

Про визнання незаконним та скасування рішення Дарницької районної в м. Києві ради «Про затвердження об’єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва, які підлягають приватизації» від 27 грудня 2007 року за № XX

На скільки стало відомо позивачу, 27 грудня 2007 року Дарницька районна в м. Києві рада прийняла рішення за № XX про затвердження об’єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва, які підлягають приватизації.

На підставі вказаного вище рішення, Дарницька районна в м. Києві рада на своєму пленарному засіданні включила нежиле приміщення, яке знаходиться в м. Києві, по вул. Xxxxxxx, 1 до переліку об’єктів, які підлягають приватизації шляхом продажу його на аукціоні.

 При таких обставинах Дарницька районна в м. Києві рада, приймаючі рішення від 27 грудня 2007 року про затвердження об’єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва, які підлягають приватизації, включила нежиле приміщення, яке знаходиться в м. Києві, по пров. Xxxxxxx 1, до переліку об’єктів, які підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні, в зв’язку з чим порушила вимоги чинного законодавства України з питань приватизації комунального майна, право Колективного підприємства торгівельно-виробничої фірми «НАЗВА_1» приватизувати вказане нежиле приміщення шляхом викупу та рішення судів по адміністративній справі, яким встановлено, що позивач має право на приватизацію вказаного вище нежилого приміщення шляхом викупу, що полягає в наступному.               

26 вересня 1995 року між представництвом Фонду Державного майна України в Дарницькому районі м. Києва та організацією орендарів Колективного підприємства торгівельно-виробничою фірмою «НАЗВА_1» був укладений договір купівлі-продажу комунального майна шляхом викупу.  Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за № XXXX та зареєстрований виконавчим комітетом Дарницької районної ради народних депутатів м. Києва 28 вересня 1995 року за № XX/017.  

15 березня 1996 року між сторонами договору купівлі-продажу комунального майна від 26 вересня 1995 року був підписаний акт прийому-передачі приватизованого комунального майна.

На підставі договору купівлі-продажу від 26 вересня 1995 року за № XXXX, Колективному підприємству торгівельно-виробничій фірмі «НАЗВА_1» представництвом Фонду Державного майна України у Дарницькому районі м. Києва було видано свідоцтво про власність від 13 жовтня 1997 року, реєстраційний № XX-ЦМК.

При таких обставинах Колективне підприємство торгівельно-виробнича фірма «НАЗВА_1» набуло право власності на об’єкт приватизації (майно комунальної власності), який належить до групи – «А». 

Колективне підприємство торгівельно-виробнича фірма «НАЗВА_1» вирішило скористатись наданим Законом правом приватизувати окреме індивідуально визначене майно (нежиле приміщення), яке знаходиться в м. Києві, по пров. Xxxxxxx, буд. 1, шляхом викупу.

Для цього 5 березня 2005 року Колективне підприємство торгівельно-виробнича фірма «НАЗВА_1» у відповідності до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» від 6 березня 1992 року (з подальшими змінами та доповненнями) подало заяву за № X/834 до органу приватизації про включення нежилого приміщення, яке знаходиться в м. Києві, по пров. Xxxxxxx, в буд. № X (далі по тексту – об’єкт приватизації), до переліків об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Згідно ч. 5 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» орган приватизації повинен розглянути  подану  заяву  і  в  разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство (нежиле приміщення) до одного з переліків (шляхом викупу, продажу на аукціоні чи за конкурсом). Результати розгляду не  пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі.

Однак, до теперішнього часу Колективне підприємство торгівельно-виробнича фірма «НАЗВА_1» не отримало письмової відповіді від органу приватизації про включення об’єкту до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, оскільки право на викуп передбачено чинним законодавством та встановлено рішеннями судів або ж відмову в приватизації вказаного об’єкту.

Вказаними діями орган приватизації та Дарницька районна в м. Києві рада порушують права Колективного підприємства торгівельно-виробничої фірми «НАЗВА_1» на приватизацію об’єкта шляхом викупу, яке надано Законом та підтверджено рішеннями господарських судів, всіма можливими способами ухиляється від його реалізації, що полягає в наступному.   

У відповідності до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», до відносин щодо приватизації невеликих  державних підприємств, не врегульованих цим Законом, застосовується Закон України "Про приватизацію державного майна"

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" від 4 березня 1992 року передбачено, що законодавство України про приватизацію складається з цього Закону, інших законів України з питань приватизації. Згідно вказаної статті відчуження  майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування. 

Як зазначено в ч. 1 ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного майна", державна програма приватизації (місцева програма приватизації - для органів місцевого самоврядування) визначає цілі, пріоритети та умови приватизації. Нормою даної статті встановлено також, що програма приватизації визначає відповідні способи приватизації для різних груп об'єктів.

Також відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», включення об'єктів малої приватизації до одного із переліків (шляхом викупу, продажу на аукціоні чи за конкурсом), здійснюється відповідно до Державної та місцевих  програм приватизації чи з ініціативи відповідних органів приватизації або покупців.        

Таким чином аналізуючи наведені вище норми Законів можна зробити висновок, що Державна та місцева програма приватизації є обов’язковою нормою відносно визначення способу приватизації та включення об’єкта, що підлягає приватизації, до того чи іншого переліків передбачених ч. 1 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

В тому випадку, якщо Державною та місцевою програмою приватизації передбачено конкретний спосіб приватизації відносно певних груп об’єктів (пакет акцій, індивідуально визначеного майна, незавершеного будівництва), включення їх органами приватизації до відповідних переліків об’єктів, що підлягають приватизації, та затвердження цих переліків органами місцевого самоврядування є обов’язковим, на що вказують наведені вище положення законодавства з питань приватизації.

Конституційний суд України в своєму рішенні від 13 грудня 2000 року по справі № X-16/2000 щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (справа про визначення способу малої приватизації), а саме в п. 2 ч. 1 надав роз’яснення про те, що пропозиція покупця щодо способу приватизації підлягає розгляду у визначений законом строк, але вона не є обов'язковою для  органів, які визначають або затверджують переліки об'єктів малої приватизації, за винятком випадків, передбачених статтею 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та іншими законами.

Одним із винятків є Закон України «Про державну програму приватизації» від 18 травня 2000 року, який згідно ст. 1 даного Закону діє до затвердження чергової Державної програми приватизації.

Згідно ст. 4 Закону України «Про державну програму приватизації», всі нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють в частині, що не суперечить цьому Закону.

Нежиле приміщення, розташоване в м. Києві, по пров. Xxxxxxx, буд. 1, відноситься, як встановлено п. 5 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки затвердженої Законом України «Про державну програму приватизації» (далі по тексту - Державна програма приватизації) - до об’єктів групи «А».        

Таким чином, відповідно до п. 1 Розділу 1 «Загальні положення» Держаної програми приватизації, затвердженої Законом України «Про державну програму приватизації», Державна програма приватизації на 2000-2002 роки визначає основні цілі, пріоритети, завдання та способи приватизації державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим, та відчуження комунального майна.

У відповідності до п. 48 Державної програми приватизації, продаж об'єктів групи «А» здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та цієї Програми.

Таким чином п. 49 Державної програми приватизації передбачено, що покупець, який став власником об'єкта приватизації групи «А» і не скористався на момент приватизації об'єкта правом викупу будівлі (споруди, приміщення) у межах займаної цим об'єктом площі, має право викупити відповідну будівлю (споруду, приміщення) уразі, якщо це не заборонено  законодавством України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим (щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим) чи відповідною місцевою радою (щодо об'єктів права комунальної власності).

Колективне підприємство торгівельно-виробнича фірма «НАЗВА_1» стала власником об’єкта приватизації групи «А», у межах займаної цим об'єктом площі будівлі (споруди, приміщення), про що свідчить договір купівлі-продажу комунального майна шляхом викупу від 26 вересня 1995 року та свідоцтво про власність видане представництвом Фонду Державного майна України у Дарницькому районі м. Києва від 13 жовтня 1997 року, реєстраційний № XX-ЦМК. Також Колективне підприємство торгівельно-виробнича фірма «НАЗВА_1» не скористалося на момент приватизації вказаного вище об’єкта правом викупу будівлі (споруди, приміщення) у межах займаної цим об’єктом площі. Не законодавством України, не відповідним рішенням місцевої ради не заборонено відчужувати нежиле приміщення за адресою: м. Київ, пров. Xxxxxxx, буд. № X. Колективне підприємство торгівельно-виробнича фірма «НАЗВА_1» не відмовлявся від приватизації вказаного об’єкта (нежилого приміщення).  

Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», а саме норма ч. 3 ст. 2 даного Закону, вказує на те, що будівлі (споруди,  приміщення) приватизуються разом з розташованими в них об'єктами приватизації, тобто покупець ставши власником розташованого в нежилому приміщенні об’єкта приватизації (майна комунальної власності), має право приватизувати вказане нежиле приміщення.   

Також, п. 4.4. нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу комунального майна шляхом викупу від 26 вересня 1995 року укладеного між представництвом Фонду Державного майна України в Дарницькому районі м. Києва та організацією орендарів Колективного підприємства торгівельно-виробничою фірмою «НАЗВА_1» передбачено, що покупець має пріоритетне право на викуп приміщення.   

Відповідно до п. 5 ч. 7 Інформаційного листа Вищого Арбітражного суду України від 25 квітня 2001 року за № XX-X/XXX, пропозиція покупця щодо способу приватизації підлягає розгляду у визначений законом строк, але вона не є обов'язковою для органів, які  визначають або затверджують переліки об'єктів малої приватизації, за винятком випадків, передбачених статтею 11 Закону про малу приватизацію та іншими законами. Іншим Законом в даному випадку є Закон України «Про державну програму приватизації», який надає покупцю право, а відповідно органу приватизації та органу місцевого самоврядування обов’язок включити об’єкт до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, та затвердити його.         

Дарницька районна в м. Києві рада, 23 грудня 2005 року вже приймала рішення за № X0, до п.4 додатку до якого було включено нежиле приміщення, яке знаходиться в м. Києві, по пров. Xxxxxxx, 1 до переліку об’єктів, які підлягають приватизації шляхом продажу їх за конкурсом.

В зв’язку з цим Колективне підприємство Торгівельно-виробнича фірма «НАЗВА_5» звернулося з адміністративним позовом до Дарницької районної в м. Києві ради, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, Фонд приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва, про визнання незаконним та скасування п. 4 додатку до рішення Дарницької районної в м. Києві ради про приватизацію об’єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва від 23 грудня 2005 року за № X0, яким включено нежиле приміщення, що знаходиться в м. Києві, по пров. Xxxxxxx, 1 до переліку об’єктів, які підлягають приватизації шляхом продажу їх за конкурсом. 

Господарський суд м. Києва 24 лютого 2006 року, розглянувши справу № X/30-А, виніс постанову, якою визнав протиправним та скасував п. 4 додатку до рішення Дарницької районної в м. Києві ради про приватизацію об’єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва від 23 грудня 2005 року за № X0, яким включено нежиле приміщення, що знаходиться в м. Києві, по пров. Xxxxxxx, 1 до переліку об’єктів, які підлягають приватизації шляхом продажу їх за конкурсом.  

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду по адміністративній справі № X/30-А, постанову Господарського суду м. Києва від 24 лютого 2006 року по цій справі залишено без змін, а апеляційну скаргу Дарницької районної в м. Києві ради – без задоволення.

Також, Вищий адміністративний суд України, за результатами розгляду касаційної скарги Дарницької районної в м. Києві ради, виніс ухвалу про залишення рішення Господарського суду м. Києва від 24 лютого 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 5 червня 2006 року по адміністративній справі № X/30-А - без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Вказаними вище рішеннями судів встановлено наступні обставини щодо наявності повноважень в Дарницької районної ради на прийняття рішення про включення об’єкту до переліків об’єкту, які підлягають приватизації шляхом застосування конкурентного способу приватизації як конкурс по відношенню до нежилого приміщення, яке знаходиться в м. Києві, по пров. Xxxxxxx, 1, власником майна в межах якого є Колективне підприємство торгівельно-виробнича фірма «НАЗВА_5», а саме суди в ухвалених судових рішеннях зазначили те, що:

- « … право місцевої ради визначити доцільність застосування того чи іншого способу приватизації не є безумовним, оскільки може бути обмежено законодавством, яке імперативно встановлює спосіб приватизації … » (Постанова Господарського суду м. Києва від 24.02.2006 року: арк. 3, абз. 6 (останній на сторінці).

- « … оскільки чинним законодавством (державною програмою приватизації на 2000 -2002 роки, затвердженою Законом України «Про державну програму приватизації» від 18.05.00 № ХХХ - ІІІ) імперативно передбачено право покупця, який став власником об’єкту приватизації групи А і не скористався на момент приватизації об’єкта правом викупу будівлі (споруди приміщення) у межах займаної об’єктом площі, викупити відповідну будівлю, місцеві ради при затвердженні переліку об’єктів малої приватизації не можуть визначити іншого способу приватизації … » (Постанова Господарського суду м. Києва від 24.02.2006 року: арк. 4, абз. 2).

- « … право місцевої ради визначити доцільність застосування того чи іншого способу приватизації не є безумовним, оскільки може бути обмежено законодавством, яке імперативно встановлює спосіб приватизації … Таким чином, твердження відповідача про те, що чинним законодавством не обмежені повноваження місцевої ради на прийняття рішення щодо визначення способів приватизації є таким, що не ґрунтується на законі …». (Ухвала Київського апеляційного господарського суду України від 5 червня 2006 року: арк. 4, абз. 2, 3);

- « … думка відповідача, що включення нежилого приміщення по вул. Xxxxxxx, 1 в м. Києві до іншого, ніж пропонує покупець, переліку об’єктів приватизації не може розглядатися як відмова у приватизація, колегія суддів не підтримує, оскільки, включивши заявлене приміщення до переліку об’єктів, які підлягають приватизації шляхом продажу за конкурсом, останній порушив закріплене Законом України «Про Державну програму приватизації» право позивача на викуп цього приміщення у межах займаної об’єктом площі… » (Ухвала Київського апеляційного господарського суду України від 5 червня 2006 року: арк. 4, абз. 7);

При таких обставинах, рішеннями вказаних вище судів встановлено ту обставину, що Колективне підприємство Торгівельно-виробнича фірма «НАЗВА_5» має право на приватизацію нежилого приміщення, яке знаходиться в м. Києві, по пров. Xxxxxxx, 1, шляхом його викупу, і включення вказаного приміщення до іншого переліку, який передбачає приватизацію шляхом проведення конкурсу (в тому числі і аукціону як конкурентного способу приватизації до якого віднесено і конкурс), є порушенням вимог Закону України «Про державну програму приватизації», яка імперативно встановлює право позивача на викуп нежилого приміщення в межах якого останній став власником майна, що спростовує думку відповідача про відсутність в нього безумовного права на визначення способу приватизації.

У відповідності до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При таких обставинах, оскільки вказаними вище рішеннями встановлено ті обставини, що Колективне підприємство Торгівельно-виробнича фірма «НАЗВА_5»  має право на приватизацію нежилого приміщення шляхом викупу, а Дарницька районна в м. Києві рада не має право визначити інший спосіб приватизації, зокрема конкурс чи аукціон, крім як викупу цього приміщення позивачем, зазначені вище обставини, з підстав передбачених ст. 72 КАС України, не підлягають доказуванню під час розгляду цієї справи в якій беруть участь ті самі сторони.             

Таким чином, Дарницька районна в м. Києві рада не дотримавшись вимог вказаних вище актів законодавства України та рішення судів, та в супереч їм прийняла незаконне рішення «Про затвердження об’єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва, які підлягають приватизації» від 27 грудня 2007 року за № XX, включивши безпідставно нежиле приміщення, яке знаходиться в м. Києві, по вул. Xxxxxxx, 1 до переліку об’єктів, які підлягають приватизації шляхом продажу його на аукціоні, порушивши право Колективного підприємства Торгівельно-виробничої фірми «НАЗВА_5» на приватизацію вказаних приміщень шляхом викупу.   

У відповідності до ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та інтереси.

Тому згідно п.10 ч.2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу, шляхом визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Таким чином, в п. 1 ч.1 ст. 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.

З положень вказаних вище статей Законів випливає право позивача пред’явити в адміністративному позові вимогу про скасування або визнання нечинним рішення відповідача – суб’єкта владних повноважень повністю або окремих його положень. 

Крім того, у відповідності до ч.1  ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

В той час як передбачено ч.2 ст. 18 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган державної влади, інший держаний орган, їх посадова чи службова особа.

При таких обставинах, оскільки відповідачами за даним позовом є суб’єкти владних повноважень – орган місцевого самоврядування Дарницького району м. Києва, справа підсудна загальному суду Дарницького району м. Києва як адміністративному суду, тобто Дарницькому районному суду м. Києва.                  

Тому на підставі ст.ст. 2, 3, 17, 79, 104, 105, 106 КАС, ст.ст. 16, 21 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4 Закону України "Про приватизацію державного майна" від 4 березня 1992 року, ст.ст. 1, 2, 7, 11, 12, 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» від 6 березня 1992 року, ст.ст. 1, 4, п. п. 48, 49 Закон України «Про державну програму приватизації» від 18 травня 2000 року, п. 2 ч. 1 Рішення Конституційного суду України від 13 грудня 2000 року по справі № X-16/2000, п. 5 ч. 7 Інформаційного листа Вищого Арбітражного суду України від 25 квітня 2001 року за № XX-X/XXX, п. 4.4. нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу комунального майна шляхом викупу від 26 вересня 1995 року, -

П Р О Ш У:

1.Визнати незаконним та скасувати рішення Дарницької районної в м. Києві ради «Про затвердження об’єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва, які підлягають приватизації» від 27 грудня 2007 року за № XX, в частині включення нежиле приміщення, що знаходиться в м. Києві, по пров. Xxxxxxx, 1 до переліку об’єктів, які підлягають приватизації шляхом продажу їх на аукціоні.    

2.Витребувати від Дарницької районної в м. Києві ради, на підставі ч.2 ст. 79 КАС України, належним чином засвідчену копію Рішення Дарницької районної в м. Києві ради від 27 грудня 2007 року за № XX.

  ДОДАТКИ:

1.      Копія позовної заяви про визнання незаконним та скасування рішення Дарницької районної в м. Києві ради – 2 примір.; 

2.      Копія акту прийому-передачі проданого комунального майна від 15 березня 1996 року за № XX – 3 примір.;

3.      Копія Нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу комунального майна шляхом викупу від 26 вересня 1995 року – 3 примір.;

4.      Копія свідоцтва про власність від 13 жовтня 1997 року реєстраційний № XX-ЦМК виданого представництвом ФДМ України в Дарницькому районі м. Києва – 3 примір.;

5.      Копія заяви від 05.03.2005 року за № X/834 про включення об’єкту до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу – 3 примір.;    

6.      Копія Постанови господарського суду м. Києва від 24 лютого 2006 року по адміністративній справі № X/30-А – 3 примір.;

7.      Копія Ухвали Київського апеляційного господарського суду від 5 червня 2006 року по адміністративній справі № X/30-А – 3 примір.;

8.      Копія Ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 жовтня 2007 року по адміністративній справі № X/30-А – 3 примір.;

9.      Протокол загальних зборів про призначення директора КП ТВФ «НАЗВА_1» – 3 примір.;   

10. Копія Статуту КП ТВФ «НАЗВА_5» – 3 примір.;

11. Копія Свідоцтва про державну реєстрацію КП ТВФ «НАЗВА_5» – 3 примір.;    

12. Копія довідки про включення до ЄДРПОУ КП ТВФ «НАЗВА_5» – 3 примір.;

13. Довіреність на представництво і захист прав та інтересів у судах – 3 примір.;

14. Платіжне доручення про сплату судового збору (державного мита) за подання позовної заяви – 3 примір.;  

«__» серпня 2008 року