Адміністративний позов про визнанян незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу особі на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди для городництва

               До Бориспільського міськрайонного суду 

                   Київської області

            місцевий загальний суд як адміністративний суд

 

          Позивач:       ОСОБА_1,

зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_1

засоби зв’язку відсутні

 

                                                  Представник 

         позивача:      Адвокат, Ковальчук Степан Миколайович,  

місце знаходження:

АДРЕСА_2

засоби зв’язку: 8 (067) 230-36-06.

                                                              

                                                    Відповідач:       Бориспільська міська рада Київської області  

               Суб’єкт владних повноважень        місце знаходження:

АДРЕСА_3

засоби зв’язку невідомі

.

       Треті особи без самостійних вимог

        щодо предмету спору:        ОСОБА_3,

                                                                                   зареєстроване місце проживання:

                                                                       АДРЕСА_4

засоби зв’язку невідомі

 

«В порядку адміністративного судочинства»

 

ПОЗОВНА   ЗАЯВА 

Про визнання незаконним та скасування рішення Бориспільської міської ради Київської області від 22 листопада 2011 року за № XXXX-18-VI 

22 листопада 2011 року Бориспільська міська рада Київської області на пленарному засіданні сесії прийняла рішення за № XXXX-18-VI, на підставі якого надала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди площею у межах 0,046 Га для городництва громадянину ОСОБА_3 по АДРЕСА у м. Борисполі поза межами червоної лінії (Бориспільська міська рада відмовила мені на мій запит на інформації у наданні належним чином завіреної копії оскаржуваного рішення, письмова відповідь якої додається до даного позову).

На думку позивача, рішення Бориспільської міської ради від 22 листопада 2011 року за № XXXX-18-VI прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України, яке регулює питання передання земельної ділянки в оренду, цільового призначення земель, основ містобудування та містобудівної діяльності, і одночасно цим рішенням порушено охоронюваний інтерес позивача.  

Нормативно-правове обґрунтування та посилання на засоби доказування щодо не відповідності вимогам Закону правового акту суб’єкта владних повноважень

Правові підстави для визнання незаконним та скасування рішення Бориспільської міської ради від 22 листопада 2011 року за № XXXX-18-VI полягають в тому, що орган місцевого самоврядування не мав жодних підстав передбачених законом для прийняття рішення про надання дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею у межах 0,046 Га, у користування на умовах оренди для городництва громадянину ОСОБА_3 по вул. 1 Травня, 9 у м. Борисполі, за наступних обставин.

У відповідності до ст. 19 Конституції України та ч.3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено ч.1 ст. 19 Земельного Кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема землі сільськогосподарського призначення та землі житлової та громадської забудови.

Землі сільськогосподарського призначення, на підставі ч.3 ст. 22 ЗК України, передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва.

У відповідності до ч.1 ст. 36 ЗК України, громадянам або їх об'єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва

Таким чином, кожна особа має право на отримання із земель комунальної власності земельну ділянку в користування на умовах оренди для ведення городництва, яка  відноситься до такої категорії як землі сільськогосподарського призначення.  

В той час, ст. 38 ЗК України передбачено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

За загальним правилом, що випливає з наведеної вище норми Земельного кодексу України, - землі житлової та громадської забудови складають той обсяг землі, що знаходяться в межах населеного пункту і які призначені для будівництва об’єктів містобудування.  

Більш того, ст. 39 ЗК України, імперативно встановлено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм

 Як визначено ст. ст. 1, 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року, генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій

Також, ст. 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року передбачено, що планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням. Інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів.

При таких обставинах, генеральним планом м. Борисполя визначено частину території населеного пункту, що включає землі по вул. 1 Травня, 9, як територію призначену для громадської забудови та реконструкції під будівництво багатоквартирної житлової забудови. Тобто, генеральний план містить обґрунтування розподілу земель (території) за їх цільовим призначенням, у відповідності до якого, самою ж Бориспільською міською радою, яка і  затверджувала генеральний план, визначено функціональне призначення території, яка включає землі по вул. 1 Травня в м. Борисполі, які віднесені до категорії земель житлової та громадської забудови. 

Отже, Бориспільська міська рада, приймаючи рішення про передання у користування чи власність земельну ділянку в межах населеного пункту зобов’язана врахувати положення ст. ст. 38, 39 ЗК України, та передати земельну ділянку за її цільовим призначенням, функціональне призначення якої визначеного генеральним планом та іншою містобудівною документацією, яка є обов’язковою під час використання земель житлової та громадської забудови в межах населеного пункту.

Тому, якщо генеральним планом м. Бориспіль визначено функціональне призначення земельної ділянки або ж частини території за її цільовим призначенням як землі громадської чи житлової забудови, такі земельні ділянки чи територія населеного пункту не може бути передана для сільськогосподарського призначення видом цільового використання якого є ведення городництва, без внесення відповідних змін до генерального плану та іншої містобудівної документації. Приймаючи оскаржуване рішення, Бориспільська міська рада свідомо допустила порушення вимог ст. ст. 38, 39 ЗК України.

Крім того, як передбачено п. п. 1.1, 1.2. Наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України «Державні будівельні норми: склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів» від 25 вересня 1997 року за № XXX, генеральний план міста, селища є основним планувальним документом, який встановлює в інтересах населення та з врахуванням державних завдань напрямки і межі територіального розвитку населеного пункту, функціональне призначення і будівельне зонування території, містить принципові рішення щодо розміщення об'єктів загальноміського або загальноселищного значення. Генеральний план міста, селища є основним видом містобудівної документації з планування території населеного пункту, призначеним для обгрунтування (розроблення та реалізації) довгострокової політики органу місцевого самоврядування в питаннях використання і забудови території. Міські і селищні ради, їх виконавчі органи, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації забезпечують розробку та затвердження генеральних планів населених пунктів і керуються ними при - здійсненні функціонального розподілу земель і визначенні цільового призначення земельних ділянок;

Таким чином, звертаю увагу суд на те, що суб’єкт владних повноважень приймаючі рішення про передання земельної ділянки третій особі в оренду для городництва не врахував та не керувався генеральним планом та іншою містобудівною документацією м. Бориспіль, змінивши фактично цільове призначення землі із земель житлової та громадської забудови на землі сільськогосподарського призначення (для городництва), що не відповідає генеральному плану, яким визначено категорію землі – для житлової та громадської забудови.  

У такій спосіб, оскаржуване рішення Бориспільської міської ради не відповідає вимогам Закону, а саме положенню ст. ст. 38, 39 ЗК України та ст. ст. 1, 2, 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також прийняте без врахування генерального плану та іншої містобудівної документації, яка є обов’язковим під час здійснення функціонального розподілу землі та визначення її цільового призначення.

Відповідно до ч.3 ст. 123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку  

 В такому випадку, Бориспільська міська рада зобов’язана була розглянути клопотання третьої особи про надання земельної в користування на умовах оренди для ведення городництва і надати мотивовану відмову у її наданні з посиланням на невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам Закону, генерального плану населеного пункту та іншої містобудівної документації.

Нормативно-правове обґрунтування та посилання на засоби доказування обставин, пов’язаних із порушення охоронюваного законом інтересу позивача суб’єктом владних повноважень в результаті прийняття правового акту

Між ОСОБА_5 Іллічем та Бабишкіною (Гомолою) Надією Іванівною 20 березня 1987 року був укладений договір купівлі-продажу 9/25 частини житлового будинку, що знаходиться в м. Борисполі, по АДРЕСА_1, площа якого складає 68,8 кв. м., з відповідними надвірними будівлями, а саме: льох, вбиральня, огорожа, тротуари. Під частиною житлового будинку, яка належить на прав власності ОСОБА_1, знаходиться земельна ділянка, площа якої складає 0,03 Га.

Бориспільська міська рада Київської області 26 серпня 2004 року, прийняла рішення, яким надала дозвіл ОСОБА_1 на розроблення технічної документації щодо документів, які посвідчують право власності на присадибну земельну ділянку по АДРЕСА_1-а в м. Борисполі.

Однак, ОСОБА_1 не має можливості набути у власність земельну ділянку, площею 0,03 Га, яка знаходиться під житловим будинком 7-а, в м. Борисполі, по вул. 1-го Травня, виходячи саме з тих підстав, що через земельну ділянку встановлено колективний прохід та проїзд, площею 0,0084 Га, до суміжного землевласника, Бобрової (Мозгового), а тому у фактичному користування ОСОБА_1 залишається земельна ділянка, площею лише 0,0216 Га, яка і може бути оформлена у власність ОСОБА_1.

На підставі рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 17 листопада 1976 року за № XX, було надано дозвіл на оформлення технічної документації на самовільно побудований будинок ОСОБА_5 Іллічем.

В зв’язку з цим, в подальшому на підставі рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 17 листопада 1977 року за № XXX було виділено колективний прохід і під’їзд до будинку ОСОБА_6 Як випливає з Плану виробничо-технічного бюро при головному архітекторі виконавчого комітету Бориспільської міської ради народних депутатів, був встановлений загальних прохід та проїзд до домоволодіння Бобрової (Мозгового), площею 0,0084 Га та шириною в 3,40 м.

Однак, такий прохід до домоволодіння Бобрової (Мозгового) був встановлений прямо через надвірні споруди, які належать на праві власності ОСОБА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку та рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 25 липня 2004 року по справі № X-XX/XX року, а тому ОСОБА_1 позбавлена можливості вільно та безперешкодно на всіх законних підставах користуватись господарськими спорудами, які належать їй на праві власності, і які знаходяться на іншій частині земельної ділянки від житлового будинку, через які був встановлений прохід для суміжного землевласника.

Однак, праворуч від житлового будинку, що належить ОСОБА_1, знаходиться земельна ділянка та житловий будинок, що належить на праві власності ОСОБА_3, за якими розміщений провулок 1-го Травня.

За земельною ділянкою, що належить на праві власності ОСОБА_3, по пров. 1-го Травня, знаходиться земельна ділянка, площею близько 0,046 Га, яка в свій час не була передана в установленому законом порядку у власність чи в користування жодній із осіб, а тому дана земельна ділянка належала на праві комунальної власності територіальній громаді м. Бориспіль.

Виконавчий комітет Бориспільської міської ради, на мій запит на інформацію, 4 липня 2011 року надав письмову відповідь за № XX-31-3188, на підставі якої інформував мене, що Бориспільською міською радою рішень про передачу у власність чи користування земельної ділянки, що знаходиться за домоволодінням ОСОБА_3 по вул. 1. Травня не приймалось.

Також, Відділ держкомзему у м. Борисполі Київської області, на мій запит на інформацію, 5 липня 2011 року надав письмову відповідь за № XXX, про те, що відповідно до наявних у відділу даних земельна ділянка, яка знаходиться по пров. 1 Травня за домоволодінням гр. ОСОБА_3 у власність чи користування будь-якій особі не передавалась.

Вказана вище земельна ділянка є суміжною із земельною ділянкою, що належить на праві власності ОСОБА_7, тобто ці дві земельні ділянки межують між собою, в той час як вільна земельна ділянка межує з провулком 1-го Травня.

При таких обставинах, враховуючи те, що земельна ділянка, яка знаходиться за домоволодінням ОСОБА_3 по пров. 1-го Травня в м. Бориспіль була  вільною земельною ділянкою, яка не передавалася у власність чи в користування іншим особам, вона могла бути використана для встановлення (перенесення) колективного проходу та проїзду до земельної ділянки та житлового будинку, що належить на праві власності ОСОБА_7, при тому, що площа та місце розташування такої земельної ділянки дозволяє без жодних перешкод прийняти таке рішення.

Хочу звернути увагу суд на те, що перенесення проходу із земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 на земельну ділянку, яка була вільною та яка не була передана у власність та користування інших осіб, для проходу та проїзду до земельної ділянки ОСОБА_7, вирішить ті спори та конфлікти, які виникають між ОСОБА_1 та ОСОБА_7, а також створить можливість для ОСОБА_1 оформити у власність земельну ділянку, площею 0,03 Га, користуватись належним чином житловим будинком та надвірними спорудами, через які був встановлений прохід, а також здійснювати інші права, що випливають з володіння будинком та земельною ділянкою.               

23 вересня 2011 року я, як представник позивача, звернувся на ім’я Бориспільського міського голови із заявою про вирішення питання щодо перенесення колективного проходу та проїзду до домоволодіння ОСОБА_7, що знаходиться в м. Бориспіль, по вул. 1-го Травня, 9-а, який був встановлений через земельну ділянку, яка належить ОСОБА_1, що знаходиться в м. Бориспіль, по вул. 1-го травня, 7-а, на земельну ділянку, яка знаходиться за домоволодінням ОСОБА_3, та розташована по пров. 1-го Травня, в м. Бориспіль, передавши її на розгляд земельній комісії Бориспільської міської ради з подальшим розглядом її на пленарному засіданні сесії Бориспільської міської ради та прийняттям, за результатами її розгляду, уповноваженим органом місцевого самоврядування законного та обґрунтованого рішення з посиланням на відповідні норми Законів.   

Проте, 25 жовтня 2011 року я отримав письмового листа від Бориспільського міського голови, ОСОБА_8, про те, що рішенням міської ради від 26 серпня 2004 року «Про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку технічної документації щодо документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1-а в м. Борисполі» надано дозвіл на оформлення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1-а у м. Борисполі. Оформлення документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку, згідно статей 125, 126 Земельного кодексу України проводять землевпорядні організації, які мають відповідні ліцензії, а також додатково у своєму листі повідомив, що ОСОБА_7 з питанням організації проїзду з його домоволодіння на пров. 1 Травня через домоволодіння ОСОБА_3 з заявою до міської ради не звертався.

Таким чином, Бориспільська міська рада порушила порядок розгляду заяви позивача, що передбачений Законом України «Про звернення громадян», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельним кодексом України, не розглянувши в місячний термін заяву позивача на пленарному засіданні сесії Бориспільської міської ради та не прийнявши у відповідності до Закону належне, законне та обґрунтоване рішення про задоволення вимог позивача, що були викладені в заяви чи про відмову у задоволенні таких вимог, обмежившись лише письмовою відповіддю від імені Бориспільського міського голови, при тому, що вирішення питання щодо перенесення проходу та проїзду до домоволодіння ОСОБА_7 належить до виключної компетенції Бориспільської міської ради, а не до повноважень міського голови, який не уповноважений одноособово вирішувати питання, що були викладені у зверненні позивача, що полягає в наступному.

В зв’язку з цим, позивач звернувся до Бориспільського міськрайонного суду з адміністративним позовом до Бориспільської міської ради з вимогами про визнання бездіяльність Бориспільської міської ради з розгляду заяви ОСОБА_1 від 23 вересня 2011 року про перенесення колективного проходу та проїзду – неправомірною та зобов’язання Бориспільську міську раду розглянути на пленарному засіданні сесії, подану ОСОБА_1 23 вересня 2011 року заяву про перенесення колективного проходу та проїзду до домоволодіння ОСОБА_7 - в строки та в порядку передбаченому Законом України «Про звернення громадян», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельним кодексом України та прийняти належне, у відповідності до чинного законодавства України рішення.

Рішенням суду першої інстанції вимоги ОСОБА_1 були задоволені в повному обсязі, однак іншими учасниками судового процесу були подані апеляційні скарги, а тому провадження у вказаній вище адміністративній справі триває на сьогоднішній день.

Таким чином, Бориспільська міська рада Київської області не розглянувши в установленому законом порядку заяву позивача про перенесення проходу та проїзду до домоволодіння ОСОБА_7 на земельну ділянку, що знаходиться за домоволодінням третьої особи, та не прийнявши належного та обґрунтованого рішення по суті поданої позивачем заяви, одразу ж 22 листопада 2011 року розглянула клопотання ОСОБА_3 про надання йому земельної ділянки, на яку позивач пропонував перенести прохід до домоволодіння, площею 0,046 Га для городництва на умовах оренди. 

В такій спосіб, Бориспільська міська рада як суб’єкт владних повноважень до кола виключної компетенції якого належить вирішення земельних питань та питань планування і забудови населеного пункту, не об’єктивно та упереджено підійшла до вирішення конфліктної ситуації навколо земельної ділянки, на яку позивач пропонував перенести прохід, звернувшись з відповідною заявою, на багато раніше, аніж третя особа звернулася з вимогами про передання її в оренду для городництва. Однак, вимога позивача була повністю проігнорована з боку Бориспільської міської ради, яка вчинила бездіяльність з розгляду його звернення, в той час як звернення третьої особи, яке було подано на багато пізніше, було розглянуто та задоволено, і як наслідок надано дану земельну ділянку для городництва.        

В зв’язку з цим, Конституційний суд України, 1 грудня 2004 року ухвалив рішення у справі № X-XX/XXXX року щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої ст. 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес), в п. 1 якого суд зазначив, що поняття “охоронюваний законом інтерес”, що вживається в ч.1 ст. 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв’язку з поняттям “права”, треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об’єктивного і прямо не опосередкований у суб’єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об’єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Таким чином, з наведеного вище положення рішення Конституційного суду України випливає, що основними ознаками наявності інтересу в певної особи, в тому числі суб’єкта господарювання, є наступні чинники: «будь-який інтерес повинен бути реально спрямований на отримання матеріальних або ж нематеріальних благ, а також мета якого повинна бути спрямована на задоволення індивідуальних чи колективних потреб, при цьому інтерес, як такий, не повинен суперечити Конституції і законом України та мати справедливий і добросовісний характер».

Отже, на момент звернення до суду з цим позовом порушується охоронюваний законом інтерес позивача щодо способу використання земельної ділянки, яка знаходиться за домоволодінням третьої особи, так як позивач пропонував перенести на дану земельну ділянку прохід до домоволодіння ОСОБА_7, з метою можливості відведення земельної ділянки, площею 0,03 Га, для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, користуватись належним чином житловим будинком та надвірними спорудами, через які був встановлений прохід, а також здійснювати інші права, що випливають з володіння будинком та земельною ділянкою. 

Нормативно-правове обґрунтування вимог щодо визнання незаконним та скасування правового акту суб’єкта владних повноважень

У відповідності до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та інтереси.

Тому, згідно п.10 ч.2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу, шляхом визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та інтереси.                 

Крім того, в ч.2 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що спори про поновлення порушених прав юридичних та фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування вирішуються в судовому порядку.

Також, у відповідності до п. «а» ст. 21 ЗК України, виключно лише порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельної ділянки громадянину.

Таким чином, в п. 1 ч.1 ст. 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.

З положень вказаних вище статей Законів випливає право позивача пред’явити в адміністративному позові вимогу про скасування або визнання нечинним рішення відповідача – суб’єкта владних повноважень повністю або окремих його положень.  

Тому на підставі ст.ст. 2, 3, 17, 79, 104, 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 16, 21 Цивільного кодексу України, ст.ст. 18, 19, 20, 21, 22, 36, 38, 39, 93, 123, 124, 134 Земельного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. ст. 16, 77 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21 травня 1997 року, п. п. 1.1, 1.2. Наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України «Державні будівельні норми: склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів» від 25 вересня 1997 року за № XXX, -

П Р О Ш У:

1. Визнати незаконним та скасувати рішення Бориспільської міської ради Київської області «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди площею у межах 0,046 Га для городництва громадянину ОСОБА_3 по вул. 1 Травня, 9 у м. Борисполі» - в повному обсязі, як таке, що не відповідає вимогам Закону та порушує охороню вальні Законом інтереси ОСОБА_1.      

ДОДАТКИ:

1.      Копія адміністративного позову – 2 примір.

2.      Копія письмової відповіді Бориспільської міської ради, наданої на запит на інформацію, від 8 серпня 2012 року за № XX-33-3658 – 3 примір.  

3.      Копія заяви Гомоли Н.І від 23 вересня 2011 року – 3 примір.   

4.      Копія Письмової відповіді Міського голови, ОСОБА_8 від 25 жовтня 2011 року – 3 примір. 

5.      Копія Письмової відповіді Бориспільської міської ради від 4 липня 2011 року за № XX-31-3188 – 3 примір.

6.      Копія Письмової відповіді відділу держкомзему у м. Борисполі Київської області від 5 липня 2007 року за № XXX – 3 примір.  

7.      Копія Договору купівлі-продажу житлового будинку від 20 березня 1987 року – 3 примір.  

8.      Копія Плану земельної ділянки від 1988 року – 3 примір.    

9.      Копія рішення Бориспільської міської ради від 26 серпня 2004 року – 3 примір.

10. Копія Акта про встановлення на місцевості та погодження зовнішніх меж земельної ділянки від 5 жовтня 2005 року – 3 примір. 

11. Копія рішення Управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради від 13 березня 2009 року за № XXX/1-09 року – 3 примір.

12. Копія Постанови Бориспільського міськрайонного суду від 13 березня 2012 року по адміністративній справі № Xа/1005/102/2012 року – 3 примір.

13. Копія паспорту громадянина України – ОСОБА_1 – 3 примір.

14. Копія Довіреності на представництво і захист прав та інтересів позивача у судах – 3 примір.

15. Квитанція про сплату судового збору за подання адміністративного позову. 

«__» ___________ 2012 року

         Представник позивача,

         який діє на підставі довіреності      

 

______________

(підпис)

 

 Ковальчук С.М.          

 

Голоси відсутні

Додати новий коментар

Увага !
Відповідь на дане питання необхідно надати задля уникнення публікування «спам» інформації