Опубліковано Степан Ковальчук
До Вищого Адміністративного суду України
Позивачі: 1. ОСОБА_1,
(апелянти) місце проживання:
АДРЕСА_1
2. ОСОБА_2,
місце проживання:
АДРЕСА_2
3. ОСОБА_3,
місце проживання:
АДРЕСА_3
Представник позивачів: Ковальчук Степан Миколайович,
місце проживання:
АДРЕСА_4.
Інші позивачі: 1. ОСОБА_6,
місце проживання:
АДРЕСА_5
2. ОСОБА_5,
місце проживання:
АДРЕСА_6
Відповідач: Бориспільська міська рада Київської області
місце знаходження:
АДРЕСА_7
Треті особи без самостійних вимог:
на стороні відповідача 1. Товариство з обмеженою відповідальністю
«НАЗВА_1»,
місце знаходження: 03099, м. Київ,
АДРЕСА_8
2. Управління містобудування та архітектури
виконавчого комітету Бориспільської
міської ради Київської області,
місце знаходження:
АДРЕСА_8
К А С А Ц І Й Н А С К А Р Г А
на Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2007 року по справі № Xа-289/2007 та Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2009 року по справі № X2-а-3057/08 року
18 червня 2007 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області прийняв постанову по адміністративній справі № Xа-289/2007 за позовом ОСОБА_1, Бєляєва Андрія Володимировича, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, до Бориспільської міської ради Київської області, за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_1» та Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області, про визнання незаконним та скасування рішення Бориспільської міської ради Київської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 10 (десять) років товариству з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_1» під будівництво багатоповерхових житлових будинків на розі вулиць Xxxxxxxx-Нова ІІ в м. Бориспіль» від 23 липня 2004 року.
Бориспільський міськрайонний суд Київської області, прийнявши постанову по вказаній вище справі, відмовив позивачам у задоволені їх вимог щодо визнання незаконним та скасування рішення Бориспільської міської ради Київської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 10 (десять) років товариству з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_1» під будівництво багатоповерхових житлових будинків на розі вулиць Xxxxxxxx-Нова ІІ в м. Бориспіль» від 23 липня 2004 року.
В зв’язку з цим, позивачі звернулися до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2007 року по адміністративній справі № Xа-289/2007 з вимогами про її скасування та прийняття нової постанови, якою задовольнити вимоги позивачів заявлених в адміністративному позові, визнавши незаконним та скасувавши рішення Бориспільської міської ради Київської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 10 (десять) років товариству з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_1» під будівництво багатоповерхових житлових будинків на розі вулиць Xxxxxxxx-Нова ІІ в м. Бориспіль» від 23 липня 2004 року за № XXX – ХV – ХХІV.
Проте, Київський апеляційний адміністративний суд 26 березня 2009 року за результатами розгляду апеляційної скарги позивачів, прийняв ухвалу, якою залишив її без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2007 року – залишив без змін.
Однак, позивачі по справі вважають, що постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду, прийняті з порушенням вимог чинного законодавства України, при цьому суди не в повному обсязі з’ясували обставини справи, які мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, не взяли взагалі до уваги обґрунтовані вимоги позивачів викладені в адміністративному позові, неправильно та неповно дослідили докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також суди не вірно застосували норми як матеріального так і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення адміністративного спору.
Наведені вище обставини є підставою для скасування судових рішень першої та апеляційної інстанції з прийняттям нової постанови по вказаній адміністративній справі, якою задовольнити вимоги позивачів щодо визнання незаконним та скасування рішення Бориспільської міської ради Київської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 10 (десять) років товариству з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_1» під будівництво багатоповерхових житлових будинків на розі вулиць Xxxxxxxx-Нова ІІ в м. Бориспіль» від 23 липня 2004 року.
1. Як було встановлено під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції, Виконавчий комітет Бориспільської міської ради Київської області 24 лютого 2004 року, розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_1», прийняв рішення за № XXX про надання йому дозволу на підготовку матеріалів погодження місця розташування багатоповерхового житлового будинку по вул. Xxxxxxxx-Нова ІІ в м. Борисполі на земельній ділянці площею 1,94 га за рахунок земель Бориспільської міської ради.
Крім того, в зазначеному вище рішенні виконавчий комітет Бориспільської міської ради вказав на те, що матеріали погодження місця розташування об’єкта повинні включати:
o Акт вибору та обстеження земельної ділянки;
o Довідку міського відділу земельних ресурсів згідно форми 6-зем щодо площ та складу угідь, які вилучаються;
o Комплексний висновок міського органу містобудування та архітектури;
o Висновки про погодження найбільш доцільного місця розташування об’єкта, розміри намічуваної для вилучення земельної ділянки (загальної та по угіддях) та умови її вилучення: землекористувача, органу по земельних ресурсах, природоохоронного органу, санітарно-епідеміологічного органу, органу охорони культурної спадщини.
o Викопіювання з генерального плану або іншої містобудівної документації населеного пункту.
20 квітня 2004 року виконавчий комітет Бориспільської міської ради прийняв рішення про погодження місця розташування багатоповерхового житлового будинку та надання дозволу ТОВ «НАЗВА_1» на розробку проекту землеустрою.
Також виконавчий комітет Бориспільської міської ради 9 грудня 2003 року, за результатом розгляду листа ТОВ «НАЗВА_1», прийняв рішення про надання йому дозволу на проведення проектно-вишукувальних робіт та складання проектно-кошторисної документації на будівництво групи багатоповерхових житлових будинків в районі вул. Xxxxxxxx-Нова ІІ в м. Борисполі. Відповідно до п.3 цього ж рішення виконавчий орган міської ради зазначив, що відведення земельної ділянки необхідно вирішувати в установленому законом порядку після погодження генплану з відповідними службами.
Пізніше, 23 липня 2004 року, Бориспільська міська рада Київської області прийняла рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 10 (десять) років товариству з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_1» під будівництво багатоповерхових житлових будинків на розі вулиць Xxxxxxxx-Нова ІІ в м. Борисполі за № XXX – ХV – ХХІV.
Бориспільська міська рада своїм рішенням від 23 липня 2004 року:
o затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «НАЗВА_1» під будівництво багатоповерхових будинків на розі вулиць Xxxxxxxx-Нова ІІ в м. Бориспіль, площею 1,6 га.
o Вилучила земельну ділянку площею 1,6 га із земель Бориспільської міської ради (землі загального користування та для городництва).
o Передала зазначену земельну ділянку в довгострокову оренду строком на 10 (десять) років ТОВ «НАЗВА_1» під будівництво багатоповерхових будинків на розі вулиць Xxxxxxxx-Нова ІІ в м. Борисполі площею 1,6 га.
o Поклала відповідальність за збереження межових знаків, дотримання санітарних, протипожежних вимог та благоустрій прилеглих територій на ТОВ «НАЗВА_1».
o Зобов’язала ТОВ «НАЗВА_1» використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням.
o Зобов’язала міський відділ земельних ресурсів внести зміни в земельно-облікову документацію та зареєструвати договір оренди землі у відповідності з чинним законодавством.
Вказані вище обставини були об’єктивно встановлені судом під час розгляду справи в суді першої інстанції, не заперечувались позивачами по справі та визнані іншими особами, які брали участь у розгляді справи.
2. Суд першої та апеляційної інстанції в своїх судових рішеннях абсолютно необґрунтовано та з порушенням вимог закону прийшли до висновку, що Бориспільською міською радою був дотриманий порядок передачі земельної ділянки в оренду ТОВ «НАЗВА_1», посилаючись на положення ст. 118, 123, 124 Земельного кодексу України та письмові документи, які містяться в матеріалах адміністративної справи.
Вказаним вище обставинам суди не надали необхідного обґрунтування, які б ґрунтувались на належних та допустимих доказах, та не спростували обставини, які були вказані позивачами в рахунок пред’явлених вимог, а саме:
Виконавчий комітет Бориспільської міської ради своїм рішенням від 24 лютого 2004 року за № XXX надав дозвіл третій особі на підготовку матеріалів погодження місця розташування багатоповерхових житлових будинків на земельній ділянці площею, яка складає саме 1,94 га. В зв’язку з цим ТОВ «НАЗВА_1» звернулося до органів земельних ресурсів, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, які на підставі вказаного вище рішення виконавчого комітету міської ради, надали свої висновки. Проте управління містобудування та архітектури та обласний центр з охорони пам’яток історії, археології та мистецтва надали свої висновки стосовно погодження місця розташування земельної ділянки розміром саме 1,94 га, в той час як Бориспільська санітарно-епідеміологічна станція, Бориспільський міський відділ земельних ресурсів та Державне управління екології та природних ресурсів у Київській області надали свої висновки щодо погодження місця розташування земельної ділянки площею в 1,6 га.
Отже, висновки вказаних вище державних та місцевих органів влади щодо погодження місця розташування земельної ділянки саме площею 1,6 га є незаконними та такими, що не відповідають рішенню виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 24 лютого 2004 року за № XXX, оскільки цим рішенням надавався дозвіл на погодження місця розташування земельної ділянки саме площею 1,94 га.
Однак в подальшому проект відведення земельної ділянки, який був затверджений рішенням Бориспільської міської ради від 23 липня 2004 року, розроблявся на земельну ділянку площею не 1,94 га, а площею 1,6 га, в зв’язку з чим рада вилучила земельну ділянку на підставі цього ж рішення також площею 1,6 га, не враховуючи те, що частина висновків органів державної та місцевої влади щодо погодження місця розташування земельної ділянки були надані з врахуванням землі площею 1,94 га, а частина висновків з врахуванням площі 1,6 га. При цьому постає досить доречне запитання, з яких саме умов виходили: Бориспільська санітарно-епідеміологічна станція, Бориспільський міський відділ земельних ресурсів та Державне управління екології та природних ресурсів у Київській області, коли надавали свої висновки щодо погодження місця розташування земельної ділянки площею саме 1,6 га, а не 1,94 га, оскільки в рішенні виконавчого органу міської ради дозвіл на підготовку матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки надавався саме на землю площею 1,94 га.
Суд першої та апеляційної інстанції в своїй постанові не вказали жодних належних доказів та обґрунтованих обставин внаслідок яких би спростували вказані вище вимоги позивачів, зазначені ними як підстава для скасування рішення суб’єкта владних повноважень. Натомість, суд в своїй постанові зазначив, що дозвіл на підготовку матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки площею 1,94 Га, а не площею 1,6 Га, у висновках управління містобудування та архітектури та обласний центр з охорони пам’яток історії, археології та мистецтва вказано з тих підстав, що площа земельної ділянки 1,94 Га вказана безпосередньо в рішенні виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 24 лютого 2004 року за № XXX, хоча при цьому, суди прийшли до висновку, що ці обставини не є порушенням порядку передання земельної ділянки в оренду третій особі, оскільки в Акту вибору земельної ділянки від 5 квітня 2004 року та кадастровому плані земельної ділянки розмір земельної ділянки становить 1,94 Га.
Проте, суди першої та апеляційної інстанції не вірно надали оцінку вказаним вище обставинам, оскільки саме рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 24 лютого 2004 року за № XXX надано дозвіл ТОВ «НАЗВА_1» на підготовку матеріалів погодження місця розташування багатоповерхового житлового будинку по вул. Xxxxxxxx-Нова ІІ в м. Борисполі на земельній ділянці саме площею 1,94 га за рахунок земель Бориспільської міської ради. При цьому, в даному рішенні зазначено, що матеріали погодження місця розташування об’єкта повинні включати Акт вибору та обстеження земельної ділянки. Кадастровий план земельної ділянки також отримувався виходячи з вказаного вище рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради.
При таких обставинах, всі матеріали погодження місця розташування багатоповерхового житлового будинку, в тому числі Акт вибору та обстеження земельної ділянки від 5 квітня 2004 року і кадастровий план земельної ділянки, дозвіл на підготовку яких надано на підставі рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 24 лютого 2004 року за № XXX повинні були бути підготовлені виходячи з умов цього рішення і не суперечити йому, а не навпаки, що прослідковується у висновках суду першої та апеляційної інстанції. Тобто, якщо рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради надано дозвіл на підготовку матеріалів погодження місця розташування багатоповерхового житлового будинку на земельній ділянці, площею 1,94 Га, такі матеріали як Акт вибору та обстеження земельної ділянки кадастровий план земельної ділянки, повинні містити відомості про земельну ділянку площею 1,94 Га. В іншому випадку, всі подальші юридичні дії та рішення щодо землі площею 1,6 Га суперечитимуть рішенню виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 24 лютого 2004 року за № XXX.
Тому, суди необґрунтовано спростували вимоги позивачів у цій частині не надавши належних та допустимих доказів, внаслідок чого судові рішення є незаконними.
Також, суд першої та апеляційної інстанції вказали своїх судових рішеннях про те, що такі обставини як надання згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки не Бориспільською міською радою, а її виконавчим комітетом, з перевищенням своїх повноважень, а також те, що рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 24 лютого 2004 року про надання дозволу ТОВ «НАЗВА_1» на підготовку матеріалів погодження місця розташування багатоповерхового житлового будинку було скасовано за протестом прокурора – не є підставною для скасування оскаржуваного рішення Бориспільської міської ради, яким вилучено земельну ділянку, затверджено проект землеустрою та передано в оренду земельну ділянку ТОВ «НАЗВА_1», оскільки на думку суду це рішення було прийнято відповідачем на підставі та в межах повноважень, передбачених Земельним кодексом України.
Однак, в такий спосіб суди належним чином не спростували вимоги позивачів у цій частині, не вказали відповідну правову норму, а лише формально відкинули вказані обставини, внаслідок чого висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, які були вказані позивачами в рахунок обґрунтування своїх вимог, що полягає в наступному.
26 грудня 2005 року прокурор Бориспільської міжрайонної прокуратури вніс протест на рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради 24 лютого 2004 року за №152, в якому вимагав скасувати його з тих підстав, що воно не відповідало вимогам закону в момент його прийняття.
Бориспільська міська рада, розглянувши 26 січня 2006 року протест Бориспільського міжрайонного прокурора, скасувала рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради про надання дозволу на підготовку матеріалів погодження місця розташування багатоповерхового житлового будинку по вул. Xxxxxxxx-Нова ІІ в м. Борисполі ТОВ «НАЗВА_1» від 24 лютого 2004 року за № XXX.
Тому, як наслідок, всі подальші рішення Бориспільської міської ради та його виконавчого комітету, якими погоджено місце розташування багатоповерхового житлового будинку на земельній ділянці, надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «НАЗВА_1» для будівництва багатоповерхового житлового будинку та його затвердження і передання її в оренду ТОВ «НАЗВА_1», також не мають юридичної сили, і є незаконними, оскільки прийняті на підставі тих матеріалів погодження місця розташування багатоповерхового житлового будинку, які втратили юридичну силу.
Крім того, суди вказали у своїх постановах ту обставину, що відповідач прийняв рішення на підставі та в межах повноважень, передбачених земельним кодексом України. Однак, Бориспільська міська рада не мала законних повноважень розглядувати на своєму пленарному засіданні такі питання як затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «НАЗВА_1» під будівництво багатоповерхових будинків, вилучення земельної ділянки площею 1,6 га із земель Бориспільської міської ради (землі загального користування та для городництва) та як наслідок передавати зазначену земельну ділянку в довгострокову оренду строком на 10 (десять) років ТОВ «НАЗВА_1», оскільки дозвіл на підготовку матеріалів погодження місця розташування багатоповерхового житлового будинку, затвердження цих матеріалів та надання дозволу на розробку проекту землеустрою приймались на підставі рішень виконавчого комітету Бориспільської міської ради, в наслідок чого останній перевищив свою компетенцію.
Вказані обставини обґрунтовуються тим, що будь-які питання земельних правовідносин у відповідності до п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», належить до виключної компетенції рад, і не можуть бути делеговані її виконавчому органу.
Таким чином, Бориспільська міська рада порушила вимоги чинного законодавства прийнявши рішення від 23 липня 2004 року, оскільки попередньо не надавала своїм рішенням дозвіл на розробку проекту відведення землі, не приймала рішень в частині погодження питань, пов’язаних з вилученням земельної ділянки.
Таким чином, наведені вище обставини не були належним чином досліджені судом першої та апеляційної інстанції, внаслідок чого суди не вірно їх оцінили, порушивши норми матеріального права в частині наявності повноважень у Бориспільської міської ради на прийняття, в даному випадку, рішення від 23 липня 2004 року із земельних питань.
Крім того, суди в своїх судових рішеннях по справі вказали на те, що під час прийняття рішення Бориспільською міською радою не було допущено порушень порядку встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки.
Однак, такі висновки судів ґрунтуються виключно на припущенні та неправильному дослідженні та оцінки письмових доказів, які містяться в матеріалах адміністративної справи, а тому не відповідають дійсності, що полягає в наступному.
Бориспільська міська рада в п. 2 свого рішення від 23 липня 2004 року зазначила, що здійснює вилучення земельної ділянки, площею 1,6 га із земель загального користування та земель, призначених для городництва, і одночасно пунктом 3 цього ж рішення передала зазначену земельну ділянку в довгострокову оренду ТОВ «НАЗВА_1» під будівництво багатоповерхових будинків, внаслідок чого порушила порядок встановлення та зміни цільового призначення землі.
Як передбачено ч. 1 ст. 20 ЗК України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування.
В той час, у відповідності до листа Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «НАЗВА_3» від 13 квітня 2007 року за № X-633, функціональне призначення земельної ділянки у відповідності до генерального плану м. Бориспіль є формування готельного та спортивного комплексів та реконструкція садибної забудови під багатоповерхівку. Однак, суд в своїй постанові пославшись на вказаний лист зазначив, що земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови. Проте, формування готельного та спортивного комплексів та реконструкція садибної забудови під багатоповерхівку не є категорією землі як землі житлової та громадської забудови, при цьому не відомо з яких відомостей в листі суд зробив відповідні висновки.
Також, посилання суду першої та апеляційної інстанції на лист Бориспільського міського відділу земельних ресурсів та на проект землеустрою, що знаходяться в матеріалах справи, в якому нібито визначено цільове призначення землі як землі житлової забудови є також безпідставним та необґрунтованим, оскільки Бориспільський міський відділ земельних ресурсів сам визначив цільове призначення землі у відповідності до українського класифікатора цільового призначення землі виходячи з тих даних, що мета її передання згідно з рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради є будівництво багатоповерхового житлового будинку.
Крім того, під час розгляду справи в суді представник відповідача не надав суду доказів того, що Бориспільською міською радою було прийнято рішення у відповідності до ст. 20 ЗК України про віднесення земельної ділянки, площею 1,6 Га, до земель житлової забудови, внаслідок чого цільове призначення землі не було змінено, а Бориспільський міський відділ земельних ресурсів перевищив свої повноваження та сам визначив цільове призначення землі, що є грубим порушенням вимог тієї ж ст. 20 ЗК України.
В ч.2 ст. 20 ЗК України зазначено, що зміна цільового призначення земель провадиться органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у користування та вилучення земель.
Також, згідно ч. 3 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому ст. ст. 118, 123 цього Кодексу.
В такому випадку Бориспільська міська рада перед тим, як передавати земельну ділянку в оренду, повинна була змінити її цільове використання, віднісши її до категорії земель для житлової та громадської забудови, і лише після цього можливо було б використовувати її за призначенням.
Тому, суди необґрунтовано та безпідставно вказали на те, що земельна ділянка, яка була передана ТОВ «НАЗВА_1» в оренду, на момент прийняття оскаржуваного рішення була віднесена до категорії земель житлової та громадської забудови із цільовим призначенням згідно українського класифікатора цільового призначення землі - як будівництво багатоповерхового житлового будинку.
Таким чином Бориспільська міська рада, не змінивши цільового використання землі, передала земельну ділянку площею 1,6 га для будівництва багатоповерхових будинків третій особі, хоча при цьому її цільове призначення є землі загального користування та землі, призначені для городництва (землі сільськогосподарського призначення) та за функціональним призначенням у відповідності до генерального плану м. Бориспіль належать до території для формування готельного та спортивного комплексів.
Крім того, проект відведення земельної ділянки площею 1,6 га, який розроблявся ПП «НАЗВА_4», стосується ділянки, яка на той час мала цільове призначення як землі загального користування та для городництва, та функціональне призначення цієї території у відповідності до генерального плану було формування готельного та спортивного комплексів, тобто проект відведення вказаної землі, цільове використання якої було б призначене для житлової забудови, а саме будівництва багатоповерхового житлового будинку, фактично не розроблявся, хоча в силу ст. ст. 20, 124 ЗК України, після зміни цільового призначення землі необхідно було замовляти новий проект відведення, чого з боку відповідача здійснено не було.
Таким чином, у відповідності до п. «а» ст. 21 ЗК України, виключно лише порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельної ділянки юридичній особі, тобто рішення Бориспільської міської ради від 23 липня 2004 року.
Узагальнюючи вищевикладене, можна зробити один досить суттєвий висновок, на який не звернув увагу суд першої та апеляційної інстанції про те, що Бориспільська міська рада та її виконавчий орган безпідставно та незаконно здійснювали погодження питань щодо місця розташування багатоповерхового житлового будинку на земельній ділянці з метою її вилучення та самого вилучення землі площею 1,6 га, оскільки в такому випадку просто необхідно було змінити її цільове призначення із земель загального користування та призначених для городництва на землі, необхідні для житлової забудови, замовити проект відведення земельної ділянки з врахуванням зміненого цільового призначення, затвердити його та передати в оренду третій особі.
Суд першої та апеляційної інстанції в своїх прийнятих рішеннях вказали на те, що вилучення Бориспільською міською радою земельної ділянки та погодження питань пов’язаних з вилученням землі не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки фактично земельна ділянка знаходилась в комунальній власності територіальної громади м. Бориспіль та перебувала в запасі, а тому порушення права власності чи користування фізичних чи юридичних осіб на вказану земельну ділянку допущено не було.
Проте, висновки судів з приводу вказаних вище обставин є ніщо інше як помилкові та просто формальні, належним чином не досліджені, внаслідок чого суди не дотрималися вимог норм матеріального права, пов’язаних з порядком передання земельної ділянки в оренду, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень – Бориспільської міської ради, що полягає в наступному.
Бориспільська міська рада своїм рішенням від 23 липня 2004 року незаконно та безпідставно вилучила земельну ділянку площею 1,6 га із земель Бориспільської міської ради (землі загального користування та для городництва), що потягло за собою грубе порушення порядку надання земельної ділянки в оренду третій особі зокрема.
У відповідності до ч.1 ст. 149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
За таких умов вилучення земельних ділянок можливе лише в тому випадку, якщо ці землі належать до державної або ж комунальної власності і були передані в користування, на підставі рішень відповідної міської ради, певним фізичним та юридичним особам, за умови, що є на це згода землекористувачів, тобто тих осіб, яким були передані в користування земельні ділянки, які підлягають вилученню, оскільки за відсутності згоди землекористувача, згідно ч.10 ст. 149 ЗК України, ці питання повинні вирішуватись виключно в судовому порядку.
Однак Бориспільська міська рада своїм рішенням від 23 липня 2004 року вилучила земельну ділянку площею 1,6 га фактично сама в себе.
Законом України «Про місцеве самоврядування», зокрема в ч.5 ст. 16 цього Закону, передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб’єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
За таких умов Бориспільська міська рада є уповноваженим органом, який здійснює від імені та в інтересах територіальної громади м. Борисполя права суб’єкта комунальної власності на землі в межах адміністративно-територіальної одиниці, а тому чинним законодавством України, в тому числі Земельним кодексом України, не передбачено вилучення земельної ділянки відповідною радою в самої себе.
Тим більше, яким чином можливе вилучення земельної ділянки Бориспільською міською радою в самої себе, якщо ця земельна ділянка не передавалася Бориспільською міською радою Бориспільській міській раді в користування, а тому вона не є користувачем земельної ділянки розміром 1,6 га. Бориспільська міська рада є фактично власником вказаної вище земельної ділянки, а тому її вилучення в порядку, передбаченому ст. 149 ЗК України, є незаконним.
Відповідно до ст. 149 ЗК України вилучення земельних ділянок можливо лише у фізичних та юридичних осіб, яким ці землі були надані в користування. В той час, представник відповідача під час розгляду справи не надав суду доказів того, що земельна ділянка, яка вилучалась, до цього знаходилась в користуванні певних фізичних чи юридичних осіб, і саме в цих осіб була вилучена в зв’язку із суспільною необхідністю.
Тобто, як визнав фактично представник відповідача земельна ділянка, яка була надана тертій особі в оренду, не вилучалась у фізичних чи юридичних осіб, а натомість представник ствердив, що вона була вилучена із земель Бориспільської міської ради в порядку передбаченому ст.ст. 149, 150 ЗК України, що є грубим порушенням положень вказаних вище статей Закону, оскільки знову ж таки наголошую, що така частина земельних правовідносин як вилучення землі можливо виключно у фізичних та юридичних осіб, якім були надані землі з державної чи комунальної власності.
Тому, якщо вилучення земельної ділянки у фізичних чи юридичних осіб не відбувалось, Бориспільська міська рада абсолютно безпідставно та незаконно прийняла рішення про вилучення земельної ділянки, площею 1,6 Га. Аналогічним чином, не мають жодного правового значення всі ті висновки, які знаходяться в матеріалах адміністративної справи надані органом містобудування та архітектури, органом по земельних ресурсах, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічним органом, органом охорони культурної спадщини, які стосуються вилучення земельної ділянки, оскільки надані з порушенням вимог ст. 149, 150 ЗК України.
Таким чином, виключно лише з цих підстав, Бориспільська міська рада грубо порушила порядок передання земельної ділянки в оренду ТОВ «НАЗВА_1», здійснюючи безпідставне вилучення землі та погодження питань пов’язаних з її вилученням.
Тому, суди необґрунтовано вказали на те, що порушення порядку вилучення земельної ділянки та погодження питань пов’язаних з її вилученням не є підставою для його скасування, навівши свою думку про те, що земельна ділянка фактично знаходилась в комунальної власності територіальної громади м. Бориспіль, яка формально, не маючи правового підґрунтя, нібито спростовує вказані вище обставини, зазначені позивачами під час розгляду справи в суді.
Крім того, Бориспільська міська рада не дотрималась вимог ч. 4 ст. 10 Закону України «Про планування і забудову територій» від 20 квітня 2000 року, оскільки, вилучивши земельну ділянку площею 1,6 га, віднесеної до категорії земель загального користування та городництва, та передавши її в оренду третій особі для будівництва багатоповерхових будинків, не зважаючи на вказані вище порушення нормативно-правових актів України, не прийняла рішення про внесення змін до містобудівної документації (зокрема до генерального плану населеного пункту та схеми планування територій на місцевому рівні), попередньо не погодивши їх з відповідним спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури. Крім того, про це наголошував ще виконавчий комітет Бориспільської міської ради у своєму рішенні від 9 грудня 2003 року за № XXXX, відведення земельної ділянки необхідно вирішувати в установленому законом порядку після погодження генерального плану з відповідними службами. Однак відповідного погодження та внесення змін до генерального плану населеного пункту м. Борисполя не було здійснено, про що навіть свідчать відомості, які зазначені в державній землевпорядній експертизі від 14 липня 2004 року за № Xа-448, про відсутність викопіювання з генерального плану.
Більш того, ч. 1 та ч. 2 ст. 16 Закону України «Про планування і забудову територій» передбачено, що проект розподілу території — це містобудівна документація, яка розробляється для мікрорайону (кварталу) чи його частини з метою розмежування земельних ділянок. Проектом розподілу території визначаються площі та межі: прибудинкових територій існуючих і запроектованих жилих будинків; земельних ділянок, на яких розміщують громадські споруди та інші об’єкти містобудування; надлишків земельних ділянок, призначених для подальшого спорудження жилих і громадських будинків і споруд та іншого використання (при розподілі території існуючої забудови); територій загального користування; територій обмеженого користування земельною ділянкою, встановленого згідно з договором, рішенням суду або в іншому визначеному законом порядку.
Як передбачено ч.3 ст. 16 Закону України «Про планування і забудову територій», рішення про розроблення та затвердження проектів розподілу території приймаються відповідними радами.
За таких умов, відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 16 Закону України «Про планування і забудову територій», проект розподілу території є основою для визначення меж земельних ділянок на територіях існуючої забудови для розташування будинків і споруд, розроблення відповідної землевпорядної документації та оформлення в установленому законодавством порядку правовстановлюючих документів власникам, співвласникам, орендарям, а також встановлення меж земельної ділянки в натурі. Площі окремих земельних ділянок при розробленні проекту розподілу території визначаються з урахуванням державних будівельних норм і детального плану території (проекту забудови території).
Крім того, у відповідності до ч.3 ст. 55 Закону України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 року, документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).
Таким чином, Бориспільською міською радою не було розроблено проекту розподілу території, до якої належить земельна ділянка площею 1,6 Га, що передана в оренду третій особі, та інші прилеглі земельні ділянки, на яких споруджені житлові та громадські будинки і споруди, а також не було внесено змін до генерального плану населеного пункту. Тому без розроблення та затвердження Бориспільською міською радою вказаного вище проекту розподілу території, який є містобудівною документацією, що розробляється для мікрорайонів (кварталу), а також відповідних змін до генерального плану населеного пункту, відповідач не мав жодних законних підстав для розроблення відповідної землевпорядної документації та оформлення в установленому законодавством порядку правовстановлюючих документів третій особі як орендарю, а також встановлення в натурі меж земельної ділянки площею 1,6 га, яка знаходиться в м. Борисполі на розі вулиць Xxxxxxxx-Нова ІІ
За таких обставин, рішення Бориспільської міської ради від 23 липня 2004 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 10 (десять) років товариству з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_1» під будівництво багатоповерхових житлових будинків на розі вулиць Xxxxxxxx-Нова ІІ в м. Борисполі винесене з грубим порушенням норм земельного законодавства України та законодавства про планування та забудову територій, що є однією із підстав для його скасування.
Вказаних вище обставин суд першої та апеляційної інстанції не врахували, не надавши їм належної оцінки, не спростувавши їх у своїх судових рішеннях, вказавши лише, що вони не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Також, ОСОБА_43 Володимирівні належать земельні ділянки на праві приватної власності, про що свідчать видані їм Державні Акти на право приватної власності на землю. Кожна із земельних ділянок позивачів, має спільні межі із земельною ділянкою, наданої ТОВ «НАЗВА_1» в оренду.
Однак під час відведення земельної ділянки третій особі в оренду для будівництва, всупереч вимогам чинного законодавства України, не були погоджені зовнішні межі суміжних земельних ділянок позивачів, а саме ОСОБА_41, ОСОБА_39, та товариства з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_1», а саме у відповідності до ст. 198 ЗК України та ст. 56 Закону України «Про землеустрій», технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (право оренди), включає план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки, яка в свою чергу включає погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.
Таким чином, планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків і споруд власниками або користувачами здійснюється з урахуванням інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок. Тому найважливішою стадією кадастрової зйомки є погодження меж земельної ділянки з суміжними землевласниками та землекористувачами. Отже, оскільки не було здійснено погодження зовнішніх меж земельної ділянки з суміжними землевласниками, які є позивачами по справі, відповідач та третя особа порушили вимоги ст. 198 ЗК України, а також право цих позивачів, яке передбачене ст. 106 ЗК України, зокрема право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж.
Проте, суд першої інстанції необґрунтовано та незаконно зазначив у своїй постанові про те, що не потрібно погоджувати межі земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами під час складання технічної документації із землеустрою, посилаючись на ті ж норми ст. ст. 198, 106 ЗК України та ст. 56 Закону України «Про землеустрій». Однак, суд не надав повного змісту вказаним вище нормам, з яких би випливала відповідна позиція, внаслідок чого зробив необґрунтовані та незаконні висновки з цього питання.
Суд першої та апеляційної інстанції, в обґрунтування підстав для відмови позивачам у позові, зазначили, що Бориспільська міська рада не порушила права позивачів передбачених ст. ст. 2, 18, 23 Закону України «Про планування і забудову територій» щодо врахування громадських та приватних інтересів під час планування та забудови територій, посилаючись на колективне звернення жителів м. Бориспіль від 18 серпня 2004 року та протокол зборів мешканців вул. Xxxxxxxx та Стадіонна м. Бориспіль, у відповідності до яких суди прийшли до висновку, що вказані вище письмові докази свідчать про проведення процедури врахування громадських та приватних інтересів під час планування та забудови територій.
Однак, вказані вище висновки судів не відповідають вимогам ст. ст. 2, 18, 23 Закону України «Про планування і забудову територій», оскільки в дійсності не було дотримано порядку врахування громадських та приватних інтересів під час планування земельної ділянки переданої в оренду ТОВ «НАЗВА_1». Більш того, вказані вище збори жителів вул. Xxxxxxxx та Стадіонна м. Бориспіль відбулись в той час, коли відбулись всі погодження щодо відведення землі третій особі, затвердження проекту відведення землі та передання її в оренду ТОВ «НАЗВА_1», що виключає можливість проведення у відповідності до закону громадських слухань. Крім того, на вказаних вище зборах була присутня лише незначна частина позивачів, а тому більшість з них навіть не була повідомлена про наявність хоча б яких-небудь обставин пов’язаних з наданням земельної ділянки в оренду ТОВ «НАЗВА_1», що полягає в наступному.
Відповідно до абз. 2 ст. 2 Закону України «Про планування і забудову територій» від 20 квітня 2000 року, основними завданнями планування і забудови територій є урахування державних, громадських і приватних інтересів під час планування, забудови та іншого використання територій.
Врахування громадських і приватних інтересів під час планування і забудови територій на місцевому рівні полягає в тому, що у відповідності до ч.3 ст. 18 Закону України «Про планування і забудову територій», міська рада в межах повноважень визначених законом зобов’язана:
протягом двох тижнів після прийняття рішення про розроблення відповідної містобудівної документації, місцевих правил забудови повідомити через засоби масової інформації про початок їх розроблення, а також про форми, місце і строк подання фізичними та юридичними особами пропозицій щодо цієї документації;
протягом місяця після завершення розроблення відповідної містобудівної документації, місцевих правил забудови повідомити через засоби масової інформації про місце їх розгляду, форми, місце і строк подання пропозицій (зауважень), порядок їх обговорення;
оприлюднити через засоби масової інформації рішення про затвердження містобудівної документації, місцевих правил забудови та змін до них, а також дати роз’яснення про їх зміст;
інформувати про правові, економічні та екологічні наслідки планування території, а також про порядок врахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок, будівель і споруд, що оточують місце будівництва.
Також, як передбачено ч. 5 ст. 23 Закону України «Про планування і забудову територій», планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків і споруд власниками або користувачами здійснюється з урахуванням інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків і споруд.
Бориспільська міська рада під час планування, підготовки та прийняття рішення про передачу земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_1» не повідомляла через засоби масової інформації про внесення змін до містобудівної документації стосовно зміни цільового використання земельної ділянки, яка знаходиться біля багатоповерхових житлових будинків по вул. Xxxx ІІ, та приватних житлових будинків, та передання її в оренду для будівництва багатоповерхових житлових будинків, не надала можливість внести свої пропозиції чи зауваження стосовно місця розташування земельної ділянки для будівництва об’єктів містобудування, розробленої містобудівної документації, не врахувала законних інтересів власників та користувачів земельних ділянок, будівель і споруд, що оточують місце будівництва, внаслідок чого не дотрималась положень ст. ст. 2, 18, 23 Закону України «Про планування і забудову територій».
Тим більше, земельна ділянка передана ТОВ «НАЗВА_6» для будівництва багатоповерхового житлового будинку фактично не придатна для використання її за таким цільовим призначенням як житлова забудова, оскільки в разі зведення багатоповерхового житлового будинку піднімуться ґрунтовні води, що спричинить затоплення суміжних земельних ділянок, на яких будуть знаходитись житлові будинки, а також затоплення підвалу багатоповерхового житлового будинку, який знаходиться поруч земельної ділянки виділеної ТОВ «НАЗВА_1». Крім того, на вказаній вище земельній ділянці відсутнє спорудження по водовідведенню у разі будівництва багатоповерхового житлового будинку, що унеможливлює використання цієї землі за цільовим призначенням як житлова забудова.
Тобто, з вищевикладеного випливає, що кожен із позивачів мав право на участь у прийнятті рішення Бориспільською міською радою щодо розроблення відповідної містобудівної документації, внесення своїх пропозицій та зауважень, зокрема в частині прийняття рішення про надання земельної ділянки для містобудівних потреб, а саме для житлової забудови, а також на врахування своїх охоронюваних законом інтересів під час прийняття рішення про виділення землі ТОВ «НАЗВА_1». Тому, право та інтерес позивачів, які передбачені Законом України «Про планування і забудову територій» порушено. Кодекс Адміністративного судочинства України, Земельний кодекс України та Закон України «Про планування і забудову територій» не розмежовує, яке саме право чи інтерес підлягає судовому захисту, а яке ні. При цьому, у відповідності до ч.1 ст. 6 КАС України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів. Аналогічна за змістом норма міститься в Конституції України. Тому, у випадку порушення прав та інтересів позивачів, вказані вище право підлягають судовому захисту.
Крім того, суд першої та апеляційної інстанції в своїй постанові зазначив, те що позивачами був пропущений річний строк звернення до суду встановлений ст. 99 КАС України за захистом своїх прав чи інтересів.
Однак, висновки судів з цього питання є необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутні жодні належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що позивачам було відомо про прийняття саме спірного рішення, в тому числі не містять відповідних відомостей про прийняте рішення Бориспільською міською радою від 23 липня 2004 року колективне звернення жителів м. Бориспіль від 18 серпня 2004 року та протокол зборів мешканців вул. Xxxxxxxx та Стадіонна м. Бориспіль.
Тим більше, ч.4 ст. 99 КАС України передбачено, що якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.
Тому, дійсно позивачі неодноразово звертались з вимогами про сприяння у вирішенні їх питань та захисті їх прав та інтересів, на що не отримали по сьогоднішній день жодної відповіді від Бориспільської міської ради з приводу вказаних питань та прийнятого відповідачем рішення від 23 липня 2004 року яким передано земельну ділянку в оренду ТОВ «НАЗВА_1», а тому навіть з цих підстав річний строк для звернення до суду за захистом прав та інтересів не пропущений виходячи з вимог ч.4 ст. 99 КАС.
Позивачі неодноразово намагалися отримати відомості та документи від Бориспільської міської ради, які б свідчили про право ТОВ «НАЗВА_1» на користування вказаною земельною ділянкою, однак останні відмовились надавати їх і лише 15 жовтня 2006 року позивачам стало відомо про прийняття спірного рішення та укладання договору оренди землі, в зв’язку з чим останні звернулися до суду, не пропустивши річного строку встановленого ст. 99 КАС України.
Тим більше, Бориспільська міська рада не публікувала в засобах масової інформації прийняте рішення від 23 липня 2004 року та не розміщувала його для відома жителів територіальної громади м. Бориспіль в місцях де можливо було вільно ознайомитись з його текстом та змістом, і при цьому на неодноразові звернення до Бориспільської міської ради з вимогою надати відомості про прийняте рішення та ознайомлення з його текстом, не були задоволені по день звернення з цим позовом.
Також, суд першої інстанції безпідставно посилається в своїй постанові на ст. 248-5 ЦПК України (в редакції 1963 року), оскільки на момент звернення до суду з цим позовом, вказаний вище нормативно-правовий акт втратив юридичну силу, і суд виключно в межах процесуальних норм передбачених КАС повинен був вирішувати питання чи пропущений строк на звернення до суду за захистом прав та інтересів чи ні.
У відповідності до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та інтереси.
Тому, згідно п.10 ч.2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу, шляхом визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та інтереси.
Крім того, в ч.2 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що спори про поновлення порушених прав юридичних та фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування вирішуються в судовому порядку.
Таким чином, в п. 1 ч.1 ст. 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.
З положень вказаних вище статей Законів випливає право позивача пред’явити в адміністративному позові вимогу про скасування або визнання нечинним рішення відповідача – суб’єкта владних повноважень повністю або окремих його положень.
Тому на підставі ст.ст. 2, 3, 14, 17, 150, 210-213, 223, 229, 230 КАС України, ст.ст. 16, 21 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 21, 118, 123, 124, 143, 149, 151, 152, 198 Земельного кодексу України, ст. ст. 2, 10, 12, 16, 18, 23 Закону України «Про планування і забудову територій» від 20 квітня 2000 року, ст. ст. 16, 77 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21 травня 1997 року, ст. ст. 55, 56 Закону України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 року,
П Р О Ш У:
1. Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2007 року по адміністративній справі № Xа-289 та Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2009 року по адміністративній справі № X2-а-3057/ 08 року – скасувати.
2. Прийняти нову постанову, якою задовольнити вимоги позивачів заявлених в адміністративному позові, визнавши незаконним та скасувавши рішення Бориспільської міської ради Київської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 10 (десять) років товариству з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_1» під будівництво багатоповерхових житлових будинків на розі вулиць Xxxxxxxx-Нова ІІ в м. Бориспіль» від 23 липня 2004 року за № XXX – ХV – ХХІV.
3. Розгляд справи у судовому засіданні суду касаційної інстанції здійснювати за участі позивачів, які подали скаргу та їх представника.
ДОДАТКИ:
1. Копії Касаційної скарги на судові рішення судів першої та апеляційної інстанції – 14 примір.;
2. Копія Постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2007 року по адміністративній справі № Xа-289 – 1 примір.;
3. Копія Ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2009 року по адміністративній справі № X2-а-3057/ 08 року – 1 примір.;
4. Копії довіреностей посвідчених нотаріально на представництво та захист прав і інтересів частини позивачів по справі – 32 примір.;
5. Квитанція про сплату судового збору (державного мита) за подання Касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
24 квітня 2008 року
|
Представник частини позивачів, який діє на підставі довіреності |
______________ (підпис)
|
Ковальчук С.М.
|
Додати новий коментар