Касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України на рішення апеляційного суду в цивільній справі про припинення прав осіб на частку в житловому будинку, який належить на праві спільної часткової власності

                      До Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ 

 

                     Позивач:        ОСОБА_1,

місце проживання:

АДРЕСА_2. 

 

   Представник

         позивача:      Адвокат, Ковальчук Степан Миколайович,  

місце знаходження:

АДРЕСА_3

 

Інші учасники цивільного процесу:

  

                 Відповідачі:  1. ОСОБА_3,

                                               місце проживання: АДРЕСА_4

                                               Бориспільський  р-н., с. Рогозів,

                                                

                                          2. ОСОБА_4,

                                               місце проживання: АДРЕСА_5

Харківське Шосе,

  

«про припинення прав осіб на частку в житловому будинку, який належить на праві спільної часткової власності».

 

К А С А Ц І Й Н А     С К А Р Г А

на рішення Апеляційного суду Київської області від 11 травня 2011 року

по справі № XXц-1281/2011

19 листопада 2011 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області  ухвалив рішення по цивільній справі № X-XXX/XX року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про припинення прав відповідачів на частку в житловому будинку, який належить сторонам на праві спільної часткової власності.     

Бориспільський міськрайонний суд, розглянувши справу, ухвалив рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнив, припинивши право спільної власності ОСОБА_3 на 17/210 частку житлового будинку № XX, який знаходиться в м. Бориспіль, по вул. Xxxxxxxxxxx та ОСОБА_4 на 1/14 частку житлового будинку, присудивши на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за належну їй 17/210 частки житлового будинку, у розмірі 14 557 грн., з депозитного рахунку Бориспільського міськрайонного суду, а ОСОБА_4 грошову компенсацію за належну їй 1/14 частки житлового у розмірі 12 844  грн., а також визнавши за ОСОБА_1 право власності на 17/210 частку та 1/14 частку житлового будинку № XX, який знаходиться в м. Бориспіль, по вул. Xxxxxxxxxxx.

Відповідач, ОСОБА_4, не погоджуючись з рішенням Бориспільського міськрайонного суду, звернувся до Апеляційного суду Київської області з апеляційною скаргою на рішення Бориспільського міськрайонного суду з тих підстав, що дане рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому є необґрунтованим та незаконним.

Апеляційний суд Київської області 11 травня 2011 року, за результатом розгляду апеляційної скарги відповідача, ухвалив нове рішення, яким апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнив, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2011 року – скасував, в позові ОСОБА_1 – відмовив.   

Однак, позивач вважає, що рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2010 року по справі № X-XXX/XX винесене у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, та вірно застосовано судом як норми процесуального так і матеріального права. Також судом в повному обсязі з’ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

В той час, рішення Апеляційного суду Київської області від 11 травня 2011 року по справі № XXц-1281/2011 ухвалене з грубим порушенням норм  матеріального та процесуального права, при цьому суд не сприяв повному, об’єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду є абсолютно незаконним та необґрунтованим.  

За таких умов, рішення Апеляційного суду Київської області від 11 травня  2011 року по справі № XXц-1281/2011 необхідно скасувати, і залишити в силі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2010 року по справі № X-XXX/XX, яке ухвалене згідно із законом, що було помилково скасоване апеляційним судом, з наступних підстав.

 _________________________________________________________    

Під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції були встановлені наступні обставини стосовно яких не заперечували особи, які приймають участь в розгляді справи, а саме:

Житловий будинок № XX, який знаходиться в м. Бориспіль, по вул. Xxxxxxxxxxx, належить на праві спільної часткової власності відповідно трьом співвласникам: ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

ОСОБА_1 належить на праві спільної часткової власності 178/210 частки житлового будинку № XX, який знаходиться в м. Бориспіль, по вул. Xxxxxxxxxxx, на підставі договору дарування частки житлового будинку від 12 жовтня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області, ОСОБА Л.Є., та зареєстровано в електронному реєстрі права власності на нерухоме майно 22 листопада 2007 року.

ОСОБА_3, належить на праві спільної часткової власності 17/210 частки житлового будинку № XX, який знаходиться в м. Бориспіль, по вул. Xxxxxxxxxxx, про що відповідач під час розгляду справи не заперечував наявності в нього права власності на частку будинку.

ОСОБА_4, належить 1/14 частка у праві спільної власності на житловий будинок № XX, який знаходиться в м. Бориспіль, по вул. Xxxxxxxxxxx, яка також під час розгляду справи визнала наявність у неї права власності на частку у житловому будинку

1.                 Суд апеляційної інстанції в рахунок обґрунтування скасування рішення суду першої інстанції лише зазначив єдину обставину на яку послався в судовому рішенні: «… як вбачається з матеріалів цивільної справи, та висновку будівельно-технічної експертизи № XXXX/557910-15 від 25 серпня 2010 року встановлено дійсну ринкову вартість будинку № XX по вул. Xxxxxxxxxxx в м. Бориспіль, Київської області, а також вартість часток відповідачів !/14 та 17/210 спірного будинку, яка перевищує вартість заявлену позивачкою ОСОБА_1 вартість часто відповідачів під час подачі позовної заяви…».

І як наслідок, апеляційний суд у своєму рішенні дійшов остаточного висновку про те, що «…ринкова (дійсна) вартість частки ОСОБА_3 17/210 у спірному будинку складає 59 969 грн., а вартість частки ОСОБА_4 1/14 складає 52 913 грн.…».  

Однак, звертаю увагу суддів Касаційної інстанції на те, що Апеляційним судом Київської області було грубо порушено вимоги ст. 213, 313 ЦПК України, якими передбачено, що рішення суду апеляційної інстанції повинно бути законним і обґрунтованим. Зокрема, обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції полягає в тому, що суд його ухвалює на основі повного та всебічного з’ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. 

За таких умов, апеляційний суд абсолютно помилково дійшов вказаних вище висновків стосовно того, що вартість житлового будинку, згідно судової будівельно-технічної експертизи складає іншу вартість аніж ту, яка була заявлена позивачем в позові та визначена на підставі оцінки житлового будинку, проведеної спеціалістом до подання позову до суду, оскільки як судовою експертизою так і висновком оцінювача була визначена вартість житлового будинку майже однакова, більш того оцінювач визначив більшу вартість ніж судовий експерт, а натомість судовий експерт у своєму висновку визначив як вартість житлового будинку так і земельну ділянку, яка не належить відповідачам та позивачу на праві власності, а тому не може буди включена до вартості будинку і як наслідок не може бути за рішенням суду припинено право особи на землю.

Тому, суд умисно, не звертаючи увагу на неодноразові мої пояснення як представника позивача, в супереч висновку судової будівельно-технічної експертизи, вказав, що вартість часток в житловому будинку становить суму більшу ніж позивач вніс на депозитний рахунок суду, що є безпідставним оскільки в ці частки входить і вартість землі, яка не належить сторонам.

Яким чином суд не звернув увагу на мої пояснення та докази по справі, зокрема ту ж судову будівельно-технічну експертизу, з якої читко випливає, що до часток, вартість яких була визначена експертом, включено як земельну ділянку так і житловий будинок, залишається незрозумілим, більш того на мою думку суд умисно, упереджено та не об’єктивно віднісся до розгляду даної справи, маючи пряму зацікавленість в її результатах розгляду, оскільки в іншому випадку колегія суддів не має достатньої кваліфікації, досвіду та юридичних знать теорії і практики для розгляду цивільних справ, що є небезпечним в частині не можливості поновити порушені права та інтереси не лише позивача по цій справі, але й будь-якої іншої особи по інших справах, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Отже, таке рішення винесене судом не лише з порушенням норм матеріального та процесуального права в тому розумінні, що склалося в юридичній практиці, але й грубо, умисно чи внаслідок відсутності достатньої кваліфікації суддів було ухвалено явно незаконне рішення по справі, у випадку не скасування касаційним судом якого, я змушений буду відстоювати права та інтереси позивачів у Європейському Суді (після перегляду справи Верховним судом України), а також змушений буду офіційно оприлюднити таке рішення в засобах масової інформації, за допомогою мережі Інтернет, а також розміщення тексту рішення з відповідними коментарями до нього в найбільш поширених місцях.           

За таких умов, хочу звернути увагу суд касаційної інстанції на всі ті обставини, що зумовили ухвалення судом апеляційної інстанції явно незаконного та необґрунтованого рішення, з вимогою про його скасування та недопущення прийняття повторного незаконного та необґрунтованого судового рішення, що полягає в наступному. 

У відповідності до ч.1 ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майна є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї.

За правовою конструкцією, нора ч.1 ст. 365 ЦК України передбачає кожну з чотирьох підстав як самостійну підставу для припинення права особи на частку у спільному майні. 

Отже, позивач володіє часткою в спільному з відповідачами житловому будинку, яка складає більш ніж 80 відсотків від вартості всього майна, тобто частка якого становить 178/210 від всієї вартості житлового будинку № XX, який знаходиться в м. Бориспіль, по вул. Xxxxxxxxxxx. В той час кожен із відповідачів окремо володіє часткою, яка складає менш ніж 8 відсотків від вартості житлового будинку.

При таких обставинах, части відповідачів у праві спільної власності на житловий будинок є не значними, оскільки на кожного із них припадає не більше ніж 8% від вартості житлового будинку, про що суд першої інстанції абсолютно об’єктивно та правильно зробив висновки на підставі вказаної вище норми закону та доказів по справі.

У відповідності до висновок експертного дослідження з будівельно-технічних питань від 17 серпня 2009 року за № XXXX, наданого спеціалістом ОСОБА_5, яка має вищу будівельно-технічну освіту та кваліфікацію судового експерта та яких знаходиться в матеріалах цивільної справи, розподіл домоволодіння № XX, який знаходиться в м. Бориспіль, по вул. Xxxxxxxxxxx в натурі відповідно до ідеальних часток співвласників в розмірі 178/210, 17/210, 1/14 з технічної точки зору – не можливий.  

Таким чином, з вказаного вище експертного дослідження випливає, що житловий будинок № XX, який знаходиться в м. Бориспіль, по вул. Xxxxxxxxxxx, не можливо ні поділити в натурі між співвласниками, ні виділити часту у спільному майні одному із співвласників, ні встановити порядок користування житловим будинком між співвласниками, оскільки частки відповідачів є незначними, і не дають можливості цього зробити.

Під час розгляду справи відповідачі не заперечували з приводу висновку експертного дослідження з будівельно-технічних питань від 17 серпня 2009 року за № XXXX, та вважають, що їх частки є дійсно незначними, а дослідження спеціалістом були проведені вірно та в дійсності не можливо поділити житловий будинок в натурі, або ж виділити їх частки у житловому будинку, про що було зазначено в рішенні суду першої інстанції.  

Отже, суд першої інстанції вірно дійшов висновків про те, що частки відповідачів у житловому будинку та господарських спорудах є незначними і не можуть бути виділені в натурі, а отже є всі підстави для припинення прав відповідачів на частки в житловому будинку та господарських спорудах з підстав передбачених ст. 356 ЦК України. 

Також, у відповідності до висновку та звіту про оцінку нерухомого майна, складеного оцінювачем ОСОБА_6, який працює в складі суб’єкта оціночної діяльності Приватного підприємства «НАЗВА_4», станом на 16 липня 2009 року, ринкова вартість 17/210 частини домоволодіння № XX, який знаходиться в м. Бориспіль, по вул. Xxxxxxxxxxx, що належить на праві спільної власності ОСОБА_3, складає – 14 557 (чотирнадцять тисяч п’ятсот п’ятдесят сім) грн. 00 коп., а ринкова вартість 1/14 частини домоволодіння № XX, який знаходиться в м. Бориспіль, по вул. Xxxxxxxxxxx, що належить на праві спільної власності ОСОБА_4, складає – 12 844 (дванадцять тисяч вісімсот сорок чотири) грн. 00 коп.

В той час, відповідач, ОСОБА_4, та її представник, не погоджуючись з вартістю часток у спільній власності на житловий будинок та вартістю всього житлового будинку з надвірними спорудами, звернулися із клопотання про призначення та проведення судової будівельно-технічної експертизи на вирішення якої поставити питання щодо ринкової (дійсної) вартості житлового будинку та господарських споруд. 

На підставі Ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2010 року було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам КНДІСЕ, на вирішення якої поставлено наступні питання: Яка дійсна ринкова вартість житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований по вул. Xxxxxxxxxxx, 19, в м. Борисполі Київської області, на момент проведення експертизи; Яка дійсна ринкова вартість часток 1/14 та 17/210 житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований по вул. Xxxxxxxxxxx, 19, в м. Борисполі Київської області, на момент проведення експертизи.

31 серпня 2010 року на адресу Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи за № XXXX/5579/10-15, складеного 25 серпня 2010 року, судовим експертом ОСОБА_7, яка працює в КНІСЕ, у відповідності до якої експерт зазначив, що: ринкова (дійсна) вартість будинковолодіння за адресою: Київська область, АДРЕСА_2 в цінах на час складання висновку становить 680312 грн. в тому числі: ринкова (дійсна) вартість земельної ділянки, загальною площею 1637 кв. м., становить 576224 грн., а залишкова вартість  будівель і споруд становить 164 560 грн.; ринкова (дійсна) вартість 1/14 частки будинковолодіння № XX, по вул. Xxxxxxxxxxx в м. Борисполі Київської області в цінах на час складання висновку становить 52 913 грн., а ринкова (дійсна) вартість 17/210 частки будинковолодіння № XX, по вул. Xxxxxxxxxxx в м. Борисполі Київської області в цінах на час складання висновку становить 59 969 грн.         

При цьому експерт в своєму висновку зазначив проведення дослідження з приводу визначення окремо вартості житлового будинку з надвірними спорудами та вартість земельної ділянки, яка знаходиться під житловим будинком, а також окремо здійснив розрахунки з приводу вартості часток відповідачів у житловому будинку з надвірними спорудами та вартість часток відповідачів у земельній ділянці, що знаходиться під житловим будинком.

Таким чином, експерт у своєму висновку зазначив, що ринкова (дійсна) вартість 1/14 частки житлового будинку з надвірними спорудами складає 11 754 грн., а ринкова (дійсна) вартість 17/210 частки  житлового будинку та господарських споруд, що становить 13 322 грн., при цьому ринкова (дійсна) вартість 1/14 частки земельної ділянки складає 41 154 грн., а ринкова (дійсна) вартість 17/210 частки земельної ділянки становить 46 647 грн.   

При таких обставинах, дійсна ринкова вартість житлового будинку з надвірними спорудами як за висновком про оцінку нерухомого майна, складеного оцінювачем Гонцовським В.С так і за висновком судової будівельно-технічної експертизи, складеного судовим експертом ОСОБА_7 фактично однакова: 17/210 частка за висновком оцінювача - 14 557, а за висновком експерта - 13 322 грн.; 1/14 частки з висновком оцінювача - 12 844 грн., а за висновком експерта - 11 754 грн.

Допитаний в судовому засіданні судовий експерт, ОСОБА_7, повністю підтримав складений ним висновок та пояснив, що ним вірно були обрані методи визначення вартості житлового будинку з надвірними спорудами, а також земельної ділянки, та методологічні підходи. В той час, експерт зазначив що визначення вартості житлового будинку та надвірних споруд можливо здійснити лише за допомогою витратного підходу, оскільки стан житлового будинку не надає можливості визначити його вартість іншим методом, а тому вартість будинку та споруд фактично і складаю ту дійсну ринкову вартість.

Викликаний та допитаний в судовому засіданні оцінювач, ОСОБА_6, в якості експерта повідомив суду, що він також у повному обсязі підтримує всі ті дослідження та висновки, які були ним зроблені у звіті про оцінку майна, яким є житловий будинок з надвірними спорудами та його частки, а також вірно обрано підходи до оцінки майна та його методи. В зв’язку з чим, вартість житлового будинку з надвірними спорудами, яка була визначена у звіті про оцінку майна, є його дійсною (ринковою) вартістю.       

В той час, суд першої інстанції абсолютно правомірно дійшов висновку, які не були жодним чином спростовані апеляційним судом, , що експертом безпідставно було визначено ринкову вартість земельної ділянка, яка знаходиться під житловим будинком № XX в м. Борисполі Київської області по вул. Xxxxxxxxxxx, та вартість якої було необґрунтовано включено експертом у ринкову вартість часток будинковолодіння. 

Судом першої інстанції не було поставлено на вирішення експерта питання щодо ринкової вартості земельної ділянки, яка знаходиться під житловим будинком № XX в м. Борисполі Київської області по вул. Xxxxxxxxxxx, в той час як суд доручив експерту надати висновок виключно з питань вартості житлового будинку за надвірними спорудами та відповідно часток в житловому будинку з надвірними спорудами.  

В той час, ч.1 ст. 144 ЦПК України передбачено, що експертиза призначається ухвалою суду, де зазначаються: з яких питань потрібні висновки експертів та об’єкти, які мають бути досліджені.

Як наслідок, ч.3 ст. 147 ЦПК України встановлено, що у висновку експерта повинно бути зазначено: питання, що були поставлені експертові та обґрунтовані відповіді на поставлені судом питання.

Крім того, у відповідності до ч.5 ст. 147 ЦПК України, якщо експерт під час проведення експертизи встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право свої міркування про ці обставини включити до свого висновку.

Враховуючи положення цієї процесуальної норми, суд першої інстанції обґрунтовано  та правомірно дійшов висновку, що експерт не може вийти за межі тих питань та того об’єкту, що були визначені судом в своїй ухвалі, а встановивши обставини, що мають значення для справи з приводу яких експерту не були поставлені питання, він має право лише висловити свої міркування про ці обставини включивши його до свого висновку, однак ні в якому разі не змінювати питання поставлені судом, а також не проводити дослідження та збирання інформації і відомостей стосовно тих питань чи об’єктів, які не зазначив суд у своїй ухвалі.

У висновку судової будівельно-технічної експертизи, експерт не надає жодних обґрунтувань та підстав за яких він вийшов за межі поставлених перед ним судом питань та об’єкта, що має бути досліджений, визначивши у своїх висновках ринкову вартість земельної ділянки.

Також, суд не може прийняти до уваги вартість земельної ділянки, яка включена до вартості часток в житловому будинку з господарськими спорудами, виходячи з того, що земельна ділянка, яка знаходиться під житловим будинком № XX в м. Борисполі Київської області по вул. Xxxxxxxxxxx не належить позивачу та відповідачам на праві власності (приватної, спільної сумісної чи спільної часткової), а також не належить їм на праві користування, натомість сторони по справі лише фактично здійснюють користування земельною ділянкою, яка знаходиться під будинком. Вказана вище земельна ділянка належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Бориспіль, і не передавалася на підставі рішення Бориспільської міської ради у власність чи в користування позивачу та відповідачу, у відповідності ст. ст. 118, 121, 122, 124-126 ЗК України, у розмірі 1 600 кв. м. Внаслідок цього, як позивачу так і відповідачам не було видано державного акту на право власності на земельну ділянку чи укладено з ними договору оренди землі, як і не були встановлені межі земельної ділянки, на якому знаходиться житловий будинок, в натурі (на місцевості).

Вказані вище обставини сторонами не заперечувались під час розгляду справи в суді першої інстанції, більш того сторони показали, що вони не зверталися із заявами про передання їм у власність земельної ділянки, з приводу їх питання не приймалося рішення органами місцевого самоврядування та їм не були видані Державні акти на право власності на земельну ділянку.  

 Тому, суд приходить до висновку, що з положення ст. 365 ЦК України випливає, що припиненню підлягає лише «право особи на частку в спільному майні», однак відповідачі не мають права власності на земельну ділянку, яка знаходиться під житловим будинком, а тому оскільки відповідачі не мають таких прав на землю, включення вартості земельної ділянки до  вартості житлового будинку є неможливим, а тому таке право не може бути припинено на підставі рішення суду.

Про вказані вище обставини свідчить Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного суду України, у складі суддів ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, від 4 червня 2008 року, яка розглянула цивільну справу та встановила, що «…посилання суду апеляційної інстанції на недостатність грошової суми, внесеної позивачкою на депозитний рахунок суду, для повної компенсації вартості частки ОСОБА_3. є необґрунтованими, оскільки не підлягає врахуванню вартості земельної ділянки тому що рішення про передачу земельної ділянки у власність співвласників будинку повноважним органом не приймалося і державний акт про право власності на землю не видавався. На цю обставину посилалася ОСОБА_1, (надавши відповідні документи),  досліджувалася судами, та відображена у висновках експерта, а тому сплата компенсації за частку земельної ділянки, яка не перебуває у власності сторін, не повинна проводитися.…».  

Крім того, виходячи з пояснень сторін по справі, судом встановлено, що позивач та відповідачі не є членами однієї сім’ї, не проживають спільно та не ведуть спільного господарства. А між сторонами існують напружені та не дружні відносини, які склалися з досить тривалий час.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які проживають в приватних житлових будинках поруч спірного будинку позивача та відповідачів, і є їх сусідами, пояснили, що вони знають сторін по справі і постійно мають можливість спостерігати за тим, що відбувається на подвір’ї житлового будинку № XX, який знаходиться в м. Бориспіль, по вул. Xxxxxxxxxxx. В зв’язку з цим, свідки показали, що вони постійно, майже кожного дня, бачать біля житлового будинку позивача зі своїм чоловіком та дитиною, а також батьків позивача. Відповідачів по справі, фактично жодного разу не бачили на прибудинковій території житлового будинку № XX, який знаходиться в м. Бориспіль, по вул. Xxxxxxxxxxx, так як і не бачили, щоб відповідачі здійснювали догляд за житловим будинком, утримували його, та облагороджували подвір’я біля житлового будинку. Зі слів позивача, їм відомо, що між ним та відповідачами існують постійні конфлікти з приводу вказаного житлового будинку, оскільки відповідачі не приймають участі в його утриманні та не цікавляться ним взагалі, а позивач в свою чергу сам несе витрати на його утримання та догляд.

В судовому допитаний в якості свідка, ОСОБА_15, показав, що він є близьким товаришем позивача та його родини і не рідше двох-трьох разів на тиждень заходить провідати позивача в житловий будинок № XX, який знаходиться в м. Бориспіль, по вул. Xxxxxxxxxxx, і жодного разу не бачив, щоб відповідачі по справі перебували чи проживали в цьому житловому будинку, утримували його, чи іншим чином вчиняли будь-які дії спрямовані на догляд за цим будинком, або ж принаймні цікавились ним. Крім того, свідок показав, що від позивача та його чоловіка відомо, що вони перебувають з відповідачами не в дуже добрих стосунках з тих підстав, що останній відмовляють у будь-який спосіб утримувати будинок, не цікавляться ним, а позивач особисто несе витрати на утримання будинку. Крім того, свідок пояснив, що відповідачі зверталися до позивача з пропозицією відчужити свої частки, за надто завищеною ціною часток в цьому житловому будинку, а тому позивач відмовився, що більш спровокувало поглиблення конфлікту між сторонами.

Також, оскільки відповідачі не проживають в цьому житловому будинку, останніми не було надано доказів того, що вони здійснювали ремонт житлового будинку та надвірних споруд, облаштували прибудинкову (дворову) територію, а також що ними були понесені витрати по сплаті комунальних послуг та поточних витрат на утримання житлового будинку.

Вказані вище обставини, свідчать про неможливість спільного володіння та користування майном, що згідно із положенням ст. 365 ЦК України є підставою для припинення прав відповідачів на частку в спільному житв лому будинку. 

Крім того, як пояснили відповідачі по справі, вони ніколи не проживали в цьому житловому будинку.

Також, оскільки частки відповідачів у житловому будинку № XX, який знаходиться в м. Бориспіль, по вул. Xxxxxxxxxxx, є незначними, не можливий ні його поділ в натурі між співвласниками, ні виділ частки у спільному майні співвласникам, ні встановлення порядку його користування між співвласниками, а також відповідачі жодного дня не проживали в житловому будинку, не утримували його, не вносили жодних коштів у рахунок його ремонту та плати комунальних послуг, більш того вартість частко є незначною, а відповідачі проживають в іншому житлі та в іншій місцевості, - припинення за рішенням суду прав відповідачів на частку у спільному майні, яким є вказаний вище житловий будинок, з підстав передбачених ст. 365 ЦК України, не завдасть істотної шкоди інтересам відповідачів та членам їх сімей.

Більш того, ОСОБА_4 належить на праві спільної часткової власності квартира № XXX, яка знаходиться в м. Києві, по вулиці Xxxxxxxxxx Шосе, 63а, на підставі свідоцтва на приватизацію, виданого згідно із Розпорядженням Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 14 листопада 2005 року, а ОСОБА_3 належить на праві приватної власності житловий будинок № XX, що знаходиться в Бориспільському районі, Київської області, в с. Рогозів, по вул. Xxxxxxxx.  

Крім того, позивач, на момент звернення до суду з позовом, вніс на депозитний рахунок Бориспільського міськрайонного суду Київської області ринкову вартість часток відповідачів у домоволодінні № XX, яке знаходиться в м. Бориспіль, по вул. Xxxxxxxxxxx, яка складає загальну грошову суму коштів у розмірі 27 401 (двадцять сім тисяч чотириста одну) грн. 00 коп. (вартість 17/210 частки, що складає 14 557 грн. + вартість 1/14 частки, що складає 12 844 грн.), про що свідчить прибутковий касовий ордер від 27 серпня 2009 року за № XXXX Бориспільського відділення Відкритого акціонерного товариства «НАЗВА_7».

При таких обставинах, оскільки дійсна ринкова вартість житлового будинку з надвірними спорудами як за висновком про оцінку нерухомого майна, складеного оцінювачем Гонцовським В.С так і за висновком судової будівельно-технічної експертизи, складеного судовим експертом ОСОБА_7 фактично однакова: 17/210 частка за висновком оцінювача - 14 557, а за висновком експерта - 13 322 грн.; 1/14 частки з висновком оцінювача - 12 844 грн., а за висновком експерта - 11 754 грн., а також враховуючи те, що позивач не заперечує з приводу застосування будь-якої із оцінки вартості житлового будинку та господарських споруд, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про застосування грошової компенсації вартості часток відповідачів у житловому будинку на підставі більшої вартості, що зазначена у висновку та звіті про оцінку нерухомого майна, складеного оцінювачем ОСОБА_6, який працює в складі суб’єкта оціночної діяльності Приватного підприємства «НАЗВА_4».

При таких обставинах на підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 15, 27, 60, 210, 212, 324, 325, 326, 336, 349 ЦПК України, -   

П Р О Ш У:

1.      Рішення Апеляційного суду Київської області від 11 травня 2011 року по справі № XXц-1281/2011 - скасувати.

2.      Залишити в силі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2011 року по справі № X-XXX/XX, яке ухвалене згідно із законом, що було помилково скасоване на підставі рішення Апеляційного суду Київської області від 11 травня 2011 року по справі № XXц-1281/2011.     

ДОДАТКИ:

1.      Копії Касаційної скарги на рішення судів першої та апеляційної інстанції – 2 примір.;   

2.      Копія рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2011 року по справі № X-XXX/XX;    

3.      Копія рішення Апеляційного суду Київської області від 11 травня 2011 року по справі № XXц-1281/2011;   

4.      Копія Рішення Верховного суду України від 4 червня 2008 року (з ЄДР судових рішень) – 3 примір.;      

5.      Довіреність на представництво і захист прав та інтересів в судах – 3 примір.;

6.      Квитанція про сплату судового збору (державного мита) за подання касаційної скарги;

7.      Квитанція про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи; 

31 травня 2011 року                    

 

Представник позивача,

якій діє на підставі довіреності                         ___________                           Ковальчук С.М.

                                                                        (підпис)   

Average: 5 (2 голоси)

Додати новий коментар

Увага !
Відповідь на дане питання необхідно надати задля уникнення публікування «спам» інформації