Опубліковано Степан Ковальчук
До Бориспільського міськрайонного суду
Київської області
Захисник: Ковальчук Степан Миколайович,
місце проживання:
АДРЕСА_1
Підсудний: ОСОБА_2,
місце реєстрації: Київська область,
Бориспільський район, с. Вороньків, вул. Xxxxxx
Кримінальна справа № X-XXX/XXXX року
Головуючий суддя: ОСОБА_3
К Л О П О Т А Н Н Я
Про призначення судової автотехнічної експертизи по кримінальній справі № X-XXX/XXXX року по обвинуваченню ОСОБА_2 в скоєнні злочину відповідальність за який передбачено ч.2 ст. 286 КК України
В провадженніБориспільськогоміськрайонногосудузнаходитьсякримінальнасправа № X-XXX/XXXXрокупообвинуваченнюОСОБА_2 у скоєннізлочину, відповідальністьзаякийпередбачено ч.2 ст. 286 ККУкраїни.
Під час проведення досудового слідства, старшим слідчим в ОВС ВР ДТП СУ ГУ МВС України в Київській області, ОСОБА_4 на підставі відповідної постанови була призначена автотехнічна експертиза, проведення якої було доручено Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Головного Управління Міністерства Внутрішніх справ України та на вирішення якої були поставлені наступні питання:
1. Якій швидкості руху відповідає слід бокового юзу залишений автомобілем «Газ 3302», державний номерний знак АІXXXXВЕ виявлений на місці пригоди ?
2. Як повинен був діяти водій автомобіля «Газ 3302», державний номерний знак АІXXXXВЕ, ОСОБА_6 в даній дорожній обстановці ?
3. Чи відповідала швидкість руху обрана водієм автомобіля «Газ 3302», державний номерний знак АІXXXXВЕ, ОСОБА_2 видимості елементів дороги в напрямку його руху ?
4. Чи мав водій автомобіля «Газ 3302», державний номерний знак АІXXXXВЕ, ОСОБА_2 технічну можливість попередити наїзд на пішохода, якщо так то яким чином ?
1 лютого 2011 року експертом сектору автотехнічних досліджень НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області, ОСОБА_7, був наданий висновок експерта за № XXА, складений на підставі проведення ряду науково-технічних досліджень, в якому експертом на запитання слідчого, що були зазначені ним в постанові про призначення експертизи, були надані наступні висновки:
1. В заданій дорожній ситуації слід бокового юзу, залишений автомобілем «Газ 3302» виявлений на місці пригоди, відповідає швидкості руху 21…30 км/год.
2. В заданій дорожній ситуації, водій автомобіля «Газ 3302», державний номерний знак АІXXXXВЕ повинен був діяти відповідно до вимог п. п. 12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху, тобто у темну пору доби швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб в межах видимості дороги та у разі виникнення небезпеки негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди.
3. За даних дорожніх обставин, швидкість руху автомобіля «Газ 3302» не відповідала видимості елементів дороги в напрямку руху.
4. В заданій дорожньо-транспортній ситуації при обраній швидкості руху та сталому сповільненні автомобіля 3,9 м/с водій автомобіля «Газ 3302» не мав технічної можливості попередити наїзд на пішохода шляхом застосування термінового гальмування в момент виникнення небезпеки для його руху. Однак, при обраній швидкості руху та сталому сповільненні автомобіля 5,7 м/с, а також при допустимій швидкості руху по видимості елементів дороги водій автомобіля «Газ 3302» мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом застосування термінового гальмування в момент виникнення небезпеки для його руху.
В той час хочу звернути увагу суд на ті вихідні дані, які були надані експертові для проведення автотехнічної експертизи, що зазначені як в Постанові про призначення автотехнічної експертизи, винесеної слідчим, так і в самому висновку експерта, який посилається саме на вказану постанову, в якій містяться вихідні дані для проведення експертизи, та як наслідок експертом були проведені ряд досліджень та надані висновки виходячи саме з цих вихідних даних, а саме:
1. Ділянка дороги асфальтована, пряма, дорожнє покриття в місці пригоди мокре. Узбіччя ґрунтове мокре. ДТП сталася за межами населеного пункту. Обмеження швидкості 90 км/год., темний час доби, проїзна частина електричним освітленням вуличної мережі не освітлюється.
2. Автомобіль «ГАЗ 3302», державний номерний знак АІXXXXВЕ технічно справний, з завантаженням у кузові вантажу вагою близько 500 кг., рухався по проїзній частині автодороги між м. Бориспіль - с. Глибоке на території Бориспільського району Київської області по смузі в напрямку до с. Глибоке з швидкістю 70 км/год. (зі слів водія). На лівому узбіччі по ходу руху автомобіля мається слід кочення лівого колеса довжиною 25,3 м, а також слід бокового юзу довжиною 10,9 м.
3. Пішохід стояв на смузі руху в напрямку до с. Глибоке на відстані 0,2 м. від правого краю проїзної частини, а потім почав перетинати проїзну частину з права наліво відносно напрямку руху автомобіля «ГАЗ 3302», державний номерний знак АІXXXXВЕ. До моменту початку руху пішохода водій автомобіля «ГАЗ 3302» бачив його на проїзній частині.
4. Небезпека для руху водію автомобіля «ГАЗ 3302», державний номерний знак АІXXXXВЕ виникла в момент початку руху пішохода. З цього моменту до моменту наїзду пішохід подолав відстань 7,0 м. за час 2,8 сек; 2,8 сек; 3,0 сек.
5. Наїзд на пішохода стався на лівому узбіччі автодороги відносно напрямку руху автомобіля «ГАЗ 3302» на відстані 7,2 м від правого краю проїзної частини того ж напрямку.
6. Видимість елементів дороги з робочого місця водія автомобіля «ГАЗ 3302» в напрямку його руху становить 30 м.
Однак, хочу звернути увагу суд на те, що слідчим, у винесеній ним Постанові про призначення експертизи, були надані не зовсім вірні та точні вихідні дані для проведення експертом автотехнічної експертизи, які суттєво могли б вплинути на результати проведення експертизи та підтвердити невинуватість підсудного в скоєнні злочину відповідальність за який передбачено ч.1 ст. 286 КК України, що полягає в наступному.
Допитаний в якості обвинуваченого, підсудний на досудовому слідстві показав, що він на автомобілі «ГАЗ 3302» близько 6-ї години ранку виїхав з м. Бориспіль і рухався по автодорозі між м. Бориспіль - с. Глибоке в напрямку до с. Глибоке. На той час на вулиці було темно, опадів не було але дорожнє покриття було мокре. Проїзна частина електричним освітленням вуличної мережі не освітлювалась. Дорога мала по одній смузі для руху в кожному напрямку. Керований ним автомобіль рухався з швидкістю близько 70 км/год. приблизно посередині смуги руху в напрямку до с. Глибоке з ввімкненим ближнім світлом фар. Попереду керованого підсудним автомобіля ніяких транспортних засобів не було. На одній з ділянок дороги в світлі фар керованого ним автомобіля близько за 20 метрів він побачив пішохода, який стояв на правому краю проїзної частини на смузі руху в напрямку до с. Глибоке і махав рукою, зупиняючи його автомобіль. Так-як підсудний брати пасажира не збирався то викрутив кермо автомобіля вліво, з метою об'їзду пішохода, виїхавши повністю на зустрічну смугу руху. Коли керований ним автомобіль вже був на зустрічній смузі, пішохід, розставивши руки, побіг в напрямку руху автомобіля підсудного. Він застосував гальмування і викрутив кермо автомобіля ще вліво, виїхавши таким чином на ліве узбіччя, але уникнути наїзду на пішохода не зміг, вдаривши його приблизно середньою частиною керованого мною автомобіля. Наїзд на пішохода стався на лівому узбіччі дороги по напрямку руху керованого ним автомобіля. Від удару в автомобілі потріскалось скло. В подальшому керований ним автомобіль з лівого узбіччя розвернуло вправо і він зупинився передньою частиною в напрямку до поля на правому узбіччі, а задня частина знаходилась на смузі руху в напрямку до с. Глибоке. Вийшовши з автомобіля підсудний підбіг до пішохода, який лежав на лівому узбіччі відносно напрямку руху його автомобіля і вже був без ознак життя.
Крім того, допитаний в судовому засіданні під час судового слідства підсудний надав покази, аналогічні тим показам, що були надані під час досудового слідства, однак детальніше уточнивши дорожню обстановку до скоєння дорожньо-транспортної пригоди, розташування його автомобіля на дорозі та відносно елементів дороги, а також розміщення на дорозі пішохода, поетапно показавши суду як він рухався до моменту наїзду на пішохода.
Звертаю увагу суд на те, що в цілому покази підсудного не відрізняються від тих показах, що були надані на досудовому слідстві, але під час саме досудового слідства, слідчим, який допитував підсудного в якості свідка, в подальшому в якості обвинуваченого та який проводив слідчу дію щодо відтворення обставин та обстановки події, не звернув уваги на суттєві моменти та деталі руху транспортного засобу, яким керував підсудній, в сукупності з діями та рухами пішохода, зокрема.
На досудовому слідстві підсудний показав, що він рухався приблизно посередині смуги руху в напрямку до с. Глибоке і за 20-30 метрів побачив на краю проїзної частини в напрямку до с. Глибоке пішохода, який махав рукою зупиняючи його автомобіль. Після цього підсудний викрутив кермо автомобіля вліво, з метою об'їзду пішохода, виїхавши повністю на зустрічну смугу руху. Коли керований ним автомобіль вже був на зустрічній смузі, пішохід, розставивши руки, побіг в напрямку руху автомобіля підсудного.
Таким чином, з наведеного вище випливає, що коли підсудний вперше побачив на краю проїзної частини пішохода, відстань були приблизно 20-30 метрів, однак, як зазначає підсудний він проїхав певну ділянку дороги з метою перестроювання в смугу руху, яка призначена для руху в зустрічному напрямку, з метою об’їзду пішохода, за для уникнення можливого та випадкового наїзду на нього. Таким чином, підсудний проїхав певний проміжок дороги від ділянки коли він вперше побачив пішохода до виїзду на смугу руху зустрічного транспорту.
В цей проміжок часу, пішохід, який знаходився на краю проїзної частини, не створював небезпеку для руху автомобіля, яким керував підсудний, тобто з часу коли підсудний вперше побачив пішохода і до виїзду на смугу зустрічного руху. Лише коли автомобіль підсудного знаходився на смузі зустрічного руху, пішохід вибіг в бік руху автомобіля підсудного, в цей момент створивши перешкоду для руху автомобіля, яким керував ОСОБА_2
Вказані вище обставини не були уточнені слідчим під час допиту підсудного на досудовому слідстві і в якості свідка, і в якості обвинуваченого і навіть під час відтворення обставин та обстановки події, хоча зауважу, що підсудний вказав лише на відстань з моменту коли він вперше побачив пішохода, однак не зазначив ймовірну відстань коли пішохід почав різко рухатись в біг напрямку руху автомобіля підсудного, коли вже сам підсудній був на смузі руху, призначеної для руху зустрічного транспорту, та коли для нього вже виникла небезпека для руху.
На мої запитання в судовому засіданні, підсудний показав, що відстань від його автомобілем, який перестроївся з правої смуги руху на зустрічну з метою запобігання можливого наїзду на пішохода та створення безпечних умов для розташування та руху як його автомобіля так і пішохода, в момент виникнення небезпеки для руху, яка проявилася у вигляді швидкого руху пішохода в бік руху транспортного засобу, яким керував підсудній - становила приблизно 10-12 метрів.
При таких обставинах, вихідні дані, які були зазначені слідчим в Постанові про призначення експертизи не містили інформації щодо відстані між транспортним засобом підсудного, який знаходився на смузі руху зустрічного транспорту та пішоходом, який почав різко та швидко перетинати проїзну частину в бік автомобіля, яким керував підсудній, створивши для останнього небезпеку для руху. Тому вихідні дані щодо відстані між автомобілем підсудного та пішоходом в момент небезпеки для руху водія – взагалі не були надані слідчим, а експерт в свою чергу взяв за вихідні дані в цій частині відстань 30 м. коли підсудний вперше побачив пішохода на проїзній частині, однак який в цей момент не становив жодної обґрунтованої небезпеки для руху водія.
Крім того, під час надання пояснень підсудним до порушення кримінальної справи, тобто одразу на місці скоєння дорожньо-транспортної пригоди, останній пояснив, що «…я побачив, що чоловік на дорозі іде та махає рукою в бік мого автомобіля. Я не збирався підвозити даного громадянина, знизив швидкість до скількох кілометрів сказати не можу, але взагалі спочатку я рухався зі швидкістю 70 км/год. …».
Також, під час допиту підсудного в судовому засіданні, останній показав, що в той час коли він побачив на краю проїзної частини пішохода, яким здійснював зупинку транспортного засобу, махаючи рукою, підсудний знизив швидкість руху свого автомобіля, приблизно вказавши на 60 км/год., звернувши при цьому особливу увагу на пішохода та прийнявши ліворуч виїхавши на смугу зустрічного руху транспортних засобів.
Таким чином, слідчий на досудовому слідстві не звернув уваги на покази підсудного надані ним в поясненнях одразу після скоєння ним дорожньо-транспортної пригоди, та в подальшому не уточнив їх шляхом проведення допиту підсудного в якості свідка та обвинуваченого, а також під час відтворення обставин та обстановки події, що призвело до надання інших вихідних даних для проведення автотехнічної експертизи, а саме даних про те, що швидкість руху автомобіля, яким керував підсудний в момент виникнення небезпеки становила 70 км/год., в той час як випливає з пояснень наданих підсудним до порушення кримінальної справи, а також зокрема тих показів, що були надані ним під час судового слідства, що рух автомобіля в момент виникнення небезпеки становив близько 60 км/год.
При таких обставинах, висновок автотехнічної експертизи від 1 лютого 2011 року за № XXА, що міститься в матеріалах кримінальної справи, не можна вважати обґрунтованим та яким всебічно і повно надано відповіді на поставлені слідчим питання, оскільки вихідні дані з яких виходив експерт під час проведення ряду досліджень та надання висновку, не в повній мірі відповідають тим, що були встановлені під час досудового слідства та розгляду справи в суді (судового слідства), в частині дослідження питань, по яких експерт виходив з даних відстані між пішоходом та транспортним засобом в момент виникнення небезпеки для водія, а також швидкості руху автомобіля в момент виникнення небезпеки.
І насамперед звертаємо увагу суд на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які ніші належні та допустимі докази, які б свідчили про обставини події дорожньо-транспортної пригоди, зокрема розміщення транспортного засобу підсудного та пішохода як до так і під час виникнення дорожньо-транспортної пригоди, рух учасників дорожнього руху та інші дії учасників події, що є наслідком того, що в основу обвинувачення, в тому, числі і вихідних даних, що були надані експертові для надання висновку, були покладені покази підсудного. Будь-які ніші прямі докази вини підсудного в матеріалах справи просто відсутні, не беручи до уваги ті непрямі докази, які не несуть в собі об’єктивних та неупереджених даних про обставини, умови та характер скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Тому, неповнота та необ’єктивність досудового слідства в частині встановлення всіх обставин дорожньо-транспортної пригоди, що стало причиною надання невірних, неповних та недостовірних вихідних даних експертові для проведення автотехнічної експертизи можуть бути усунені під час розгляду справи в суді шляхом призначення нової судової автотехнічної експертизи, доручивши її проведення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення якої поставити аналогічні запитання, однак надавши достовірні та єдині дані, що містяться в матеріалах кримінальної справи та не суперечать будь-яким іншим доказам.
Крім того, хочу звернути увагу суд на наступні обставини та правове рулювання, що свідчать про умисні дії з боку потерпілого, що спричинили саме з його вини дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок грубого невиконання ним правил дорожнього руху, зокрема.
У відповідності до п. 1.10 Правил Дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № XXXX, пішохід - особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу.
Як передбачено п. 4.1. Правил дорожнього руху, пішоходи повинні рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, тримаючись правого боку. Якщо немає тротуарів, пішохідних доріжок або пересуватися по них неможливо, пішоходи можуть рухатися велосипедними доріжками, тримаючись правого боку і не утруднюючи рух на велосипедах і мопедах, або в один ряд узбіччям, тримаючись якомога правіше, а у разі його відсутності або неможливості рухатися по ньому — по краю проїзної частини назустріч руху транспортних засобів. При цьому треба бути обережним і не заважати іншим учасникам дорожнього руху.
Крім того, як зазначено в п. п. 4.3, 4.4. Правил дорожнього руху, за межами населених пунктів пішоходи, які рухаються узбіччям чи краєм проїзної частини, повинні йти назустріч руху транспортних засобів. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи, які рухаються проїзною частиною чи узбіччям, повинні виділити себе, а за можливості мати на зовнішньому одязі світлоповертальні елементи, для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху.
Більш того, п. 4.8. Правил дорожнього руху передбачено, що Якщо в зоні видимості немає переходу або перехрестя, а дорога має не більше трьох смуг руху для обох його напрямків, дозволяється переходити її під прямим кутом до краю проїзної частини в місцях, де дорогу добре видно в обидва боки, і лише після того, як пішохід упевниться у відсутності небезпеки
І насамперед, п. п. «а», «б» п. 4.14 Правил дорожнього руху передбачено, що, пішоходам забороняється: виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху; раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід.
При таких обставинах, як випливає з показів підсудного, що є фактично єдиними даними обставин виникнення дорожньо-транспортної пригоди, які не спростовані будь-якими іншими доказами, саме пішоходом було порушено правила дорожнього руху, а саме те, що пішохід в супереч вимогам не рухався на назустріч руху транспортних засобів; заважав руху іншим учасникам дорожнього руху; в темну пору доби не виділив себе для своєчасного виявлення його іншими учасниками дорожнього руху; перейшов дорогу поза пішохідним переходом, при цьому не впевнившись у відсутності небезпеки, оскільки лише за таких обставин пішоходу дозволено переходити дорогу; раптово вибіг на проїзну частину, що суворо заборонено Правилам дорожнього руху.
Тому саме з вини пішохода виникла небезпека для підсудного як водія транспортного засобу, який на нашу думку не мав можливості запобігти наїзду з моменту виникнення небезпеки для руху, яку і створив пішохід, порушивши ряд положень Правил дорожнього руху, які він зобов’язаний дотримуватись, однак не дотримався.
Крім того, правдивість показів підсудного свідчить те, що потерпілий знаходився в стані алкогольного сп’яніння, про що свідчить висновок судово-медичної експертизи, яким встановлено, що при судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа ОСОБА_9 виявлено етиловий спирт в концентрації 1,85 пром., що за життя зазвичай вказана концентрація етилового спирту може відповідати алкогольному сп’янінню середнього ступеня, а тому така поведінка пішохода може бути притаманна потерпілому, який знаходився в стані алкогольного сп’яніння.
У відповідності до ч.1 ст. 75 КПК України, експертиза призначається у випадках, коли для вирішення певних питань при провадженні в справі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання
Тому на підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 75, 196-204, 310-312 Кримінально-процесуального кодексу України, -
П Р О Ш У:
1. Призначити по кримінальній справі № X-XXX/XXXX року по обвинуваченню ОСОБА_2 в скоєнні злочину відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 286 КК України судову автотехнічну експертизу, доручивши її проведення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз на вирішення якої поставити наступні питання з врахуванням вихідних даних, що зазначені в цьому клопотанні та були встановлені досудовим та судовим слідством, а саме:
- Як повинен був діяти водій, ОСОБА_2, в даній дорожній обстановці, згідно з технічними вимогами Правил дорожнього руху ?
- Чи мав водій, ОСОБА_2, технічну можливість шляхом екстреного гальмування зупинити транспортний засіб «Газ 3302», державний номерний знак АІXXXXВЕ або ж іншим чином запобігти наїзду на пішохода, з моменту виникнення небезпеки для руху, а саме з моменту коли вибіг на проїзну частину ОСОБА_9 ?
- Чи були з технічної точки зору дії водія, ОСОБА_2, транспортного засобу «Газ 3302», державний номерний знак АІXXXXВЕ у причинному зв’язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди. ?
- Яка максимально припустима швидкість транспортного засобу «Газ 3302», державний номерний знак АІXXXXВЕ за умови даної видимості дороги ?
- Якій швидкості руху відповідає слід бокового юзу залишений автомобілем «Газ 3302», державний номерний знак АІXXXXВЕ виявлений на місці пригоди ?
5 липня 2011 року
Захисник ____________ Ковальчук С.М.
(підпис)
Додати новий коментар