Опубліковано Степан Ковальчук
До Господарського суду м. Києва
Позивач: Колективне підприємство «НАЗВА_1»
місце знаходження:
АДРЕСА_1
Третя особа без самостійних вимог
на стороні відповідача: Дніпровська районна в м. Києві рада
АДРЕСА_1
Господарська справа № XX/620
Головуюча суддя: ОСОБА_1
НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ
Заявлених позовних вимог щодо спонукання орган приватизації укласти договір купівлі-продажу нежилого приміщення, включеного до переліку об’єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу.
На виконання Ухвали Господарського суду м. Києва по господарській справі № XX/650, позивач надає нормативно-правове обґрунтування заявлених позовних вимог до Управління з питань оренди та приватизації комунального майна Дніпровської районної в м. Києві ради про зобов’язання замовити оцінку нежилого приміщення, яке знаходиться в м. Києві, по вул. Xxxxxxxx, 6, з метою встановлення її експертної вартості та визначення ціни продажу цього об’єкту, та зобов’язання укласти з Колективним підприємством «НАЗВА_1» договір купівлі-продажу нежилого приміщення, яке знаходиться в м. Києві, по вул. Xxxxxxxx, 6, площею 829 кв. м., згідно рішенням Дніпровської районної в м. Києві ради від 4 липня 1995 року за № XX в порядку та на умовах, передбачених актами законодавства України, а саме:
1. Нормативно-правове обґрунтування наявності у відповідача, який є органом приватизації, обов’язку проведення оцінки майна, яке підлягає приватизації, з метою визначення в подальшому ціни продажу об’єкту приватизації, яка буде зазначена в договорі купівлі-продажу:
Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» від 6 березня 1992 року (з подальшими змінами та доповненнями), з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації. Підготовка об’єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які визначають ціну продажу об’єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову вартість продажу об’єкта на аукціоні, за конкурсом;
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», за рішенням органів приватизації проводиться інвентаризація майна об’єкта малої приватизації із залученням, у разі необхідності, аудитора (аудиторської фірми) та здійснюється його оцінка в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», ціна продажу об’єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, визначається шляхом проведення незалежної оцінки.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року (з подальшими змінами та доповненнями), проведення оцінки майна є обов’язковим у випадках: приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду.
Проведення незалежної оцінки майна є обов’язковим у випадках застави державного та комунального майна, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна проводиться на підставі договору між суб’єктом оціночної діяльності — суб’єктом господарювання та замовником оцінки.
У випадках, визначених нормативно-правовими актами з оцінки майна, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, суб’єкти оціночної діяльності — органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють оцінку майна самостійно на підставі наказу керівника. При цьому, якщо законодавством передбачена обов’язковість проведення незалежної оцінки майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування виступають замовниками проведення такої оцінки майна шляхом укладання договорів з суб’єктами оціночної діяльності — суб’єктами господарювання, визначеними на конкурсних засадах у порядку, встановленому законодавством.
2. Нормативно-правове обґрунтування наявності у відповідача, який є органом приватизації, обов’язку підготувати проект договору купівлі-продажу об’єкта, що приватизується та строки його підготовки.
Відповідно до п. 3.8. Наказу Фонду державного майна України «Про затвердження положення про порядок визначення та застосування способів приватизації щодо об’єктів малої приватизації» від 30 липня 1998 року, орган приватизації на підставі акта оцінки вартості майна протягом чотирнадцяти календарних днів готує проекти договору купівлі-продажу та акта передачі об’єкта, що приватизується.
Відповідно до п 3.11. Наказу Фонду державного майна України «Про затвердження положення про порядок визначення та застосування способів приватизації щодо об’єктів малої приватизації», у триденний строк після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу уповноважений представник органу приватизації і новий власник підписують акт передачі приватизованого об’єкта.
Наказ Фонду Державного майна України «Про затвердження примірних договорів купівлі-продажу» від 22 серпня 2005 року за № XXXX (попередній Наказ Фонду державного майна України «Про затвердження типових договорів купівлі-продажу» від 18 листопада 1996 року за № XXXX), п.2 якого затверджено примірний договір купівлі-продажу окремого індивідуально визначеного майна, у тому числі будівлі (споруди, приміщення), що підлягає продажу шляхом викупу.
Відповідно до п. 19 Інформаційного листа Вищого Арбітражного суду України від 25 квітня 2001 року за № XX-X/XXX «статтею 27 Закону про приватизацію державного майна та статтею 23 Закону про малу приватизацію передбачено укладення між продавцем і покупцем договору купівлі-продажу об’єкта приватизації. Ці угоди як окрема юридична категорія угод мають назву “угоди приватизації” (стаття 27 Закону) і є особливими договорами купівлі-продажу державного майна, на які поширюються також відповідні норми цивільного законодавства про угоди, якщо інше не випливає із законодавства про приватизацію. У разі ухилення однієї з сторін від укладення такого договору арбітражний суд вправі спонукати укласти цей договір лише продавця.
У вирішенні спорів, пов’язаних із спонуканням до укладення названого договору, арбітражним судам слід враховувати, зокрема, таке:
Відмова у приватизації можлива виключно у випадках, зазначених відповідно у частині третій статті 12 Закону про приватизацію державного майна та абзаці другому частини п’ятої статті 7 Закону про малу приватизацію. У решті випадків, тобто коли державними органами приватизації у встановленому порядку прийнято рішення щодо приватизації об’єкта, такий орган в подальшому не вправі відмовити в укладенні договору купівлі-продажу об’єкта приватизації. У разі його ухилення від укладення такого договору арбітражний суд за позовом покупця вправі спонукати продавця укласти названий договір, за умови, що рішення про приватизацію об’єкта не суперечить закону».
Рішення Господарського суд м. Києва від 29 квітня 2009 року по господарській справі № XX/106, яким визнано незаконним та скасувано п. 47 та п. 48 Додатку № X до рішення Дніпровської районної в м. Києві ради «Про затвердження переліку об’єктів, що відносяться до власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва, які підлягають приватизації у 4 кварталі 2007 року та у 2008 році» від 10 жовтня 2007 року за № X75, зі змінами та доповненнями, внесеними на підставі рішення Дніпровської районної в м. Києві ради від 27 березня 2008 року за № XXX, встановлено:
« … у відповідності до рішення Дніпровської районної в м. Києві ради від 4 липня 1995 року за № XX нежиле приміщення, яке знаходиться в м. Києві, по вул. Xxxxxxxx, 6, включено до переліку об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом його викупу Колективним підприємством «НАЗВА_1». В зв’язку з цим, позивач неодноразово звертався до Дніпровської районної в м. Києві ради та органу приватизації з приводу укладання у відповідності до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та рішення Дніпровської районної в м. Києві ради від 4 липня 1995 року за № XX договору купівлі-продажу нежилого приміщення, яке знаходиться в м. Києві по вул. Xxxxxxxx, 6, яке було включено до переліку об’єктів, які підлягали приватизації шляхом викупу, проте жодних дій з боку відповідача чи органу приватизації направлених на підготовку проекту договору купівлі-продажу, проведення оцінки нерухомого майна, укладання договору купівлі-продажу та інших необхідних дій щодо підготовки об’єкту до продажу не відбулось. Відповідач чи його представник під час розгляду справи в суді не надав жодних доказів скасування чи визнання недійсним в установленому законом порядку рішення Дніпровської районної в м. Києві ради від 4 липня 1995 року за № XX, і не висловив з приводу не чинності цього рішення жодних обґрунтованих заперечень, а тому суд приходить до висновку, що вказане вище рішення є чинним і обов’язковим до виконання всіма суб’єктами правовідносин, що стосуються приватизації нежилого приміщення, що знаходиться в м. Києві, по вул. райдужна, 6…».
« … з наданих позивачем доказів та виходячи з наведених вище актів законодавства України випливає, що позивач з моменту набуття ним права власності на майно в межах нежилого приміщення на підставі договору купівлі-продажу, має право на приватизацію цього нежилого приміщення, яке знаходиться в м. Києві, по вул. Xxxxxxxx, 6 у такий спосіб як викуп, а тому Дніпровська районна в м. Києві рада незаконно та безпідставно прийняла спірне рішення, яким включила приміщення до переліку об’єктів комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом їх викупу, надавши таке право фізичній особі – підприємцю ОСОБА_4 та Товариству з обмеженою відповідальністю «Вівіан», порушивши при цьому права колективного підприємства «НАЗВА_1» на викуп нежилого приміщення, яке гарантоване п. 49 Державної програми приватизації …».
10 лютого 2010 року
Представник позивача, який діє на підставі довіреності |
____________ (підпис) |
Ковальчук С.М. |
Додати новий коментар