Письмове заперечення на заяву про поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого документу до виконання

У відповідності до ч.1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред’явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом

Як випливає з положення ч.2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», для виконання судових рішень встановлюються строки, перебіг яких починається з наступного дня після набрання рішення законної сили. 

У відповідності до ч.1 ст. 371 ЦК України, стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Узагальнюючи вищевикладене, кредитор у своїй заяві, а також виходячи з тих документів, що були ним надані суду, не надав достатніх та необхідних обставин, їх обґрунтування та доказів, які б їх підтверджували, що мають місце поважні причини пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання. 

До Оболонського районного суду м. Києва

 

Відповідач-1:    ОСОБА_1,

місце проживання: АДРЕСА_1

 

Представник Відповідача-1:        

Адвокат, Ковальчук Степан Миколайович,  

місце знаходження:

АДРЕСА_2

 

Інші учасники цивільного процесу:

  

Позивач: 

Публічне акціонерне товариство 

«НАЗВА_1»,

місце знаходження:  

АДРЕСА_3

 

Відповідач-2:    ОСОБА_3,

місце проживання: АДРЕСА_1

                                                           

Цивільна справа № X-XXXX/XXXX року

Головуючий суддя: ОСОБА_4

   

ПИСЬМОВЕ  ЗАПЕРЕЧЕННЯ

на заяву про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документу до виконання   

В провадженні Оболонського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «НАЗВА_2» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, проценті, нарахованих за користування кредитом та пені 

Оболонський районний суд м. Києва 2 червня 2011 року ухвалив рішення по справі, яким задовольнив вимоги позивача, ухваливши рішення яким стягнув у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «НАЗВА_2» заборгованість за кредитним договором у розмірі 163 962 доларів США, а також судовий збір у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.  

16 квітня 2013 року Публічним акціонерним товариством «НАЗВА_1» (правонаступником ПАТ «НАЗВА_2») була подана заява про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі  № X-XXXX/XXXX року за позовом Публічного акціонерного товариства «НАЗВА_2» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На мою думку, вимоги заявника щодо поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документу до викання не підлягають задоволенню з підстав їх необґрунтованості, оскільки заявником не було надано необхідних, належних та допустимих доказів поважності причин пропуску такого строку, що полягає в наступному.

Як випливає з матеріалів цивільної справи, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 2 червня 2011 року – набрало законної сили 22 листопада 2011 року

У відповідності до ч.1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред’явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом

Як випливає з положення ч.2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», для виконання судових рішень встановлюються строки, перебіг яких починається з наступного дня після набрання рішення законної сили.

Оскільки рішення Оболонського районного суду м. Києва набрало законної сили 22 листопада 2011 року, строк для пред’явлення виконавчого документу, виданого на підставі цього рішення, до виконання закінчується 22 листопада 2012 року  

ПАТ «НАЗВА_1» до заяви про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документу до виконання були надані письмові документи, які містять, на думку заявника, дані, що підтверджують обставини поважності причин пропущення ним відповідного строку, зокрема

8 грудня 2011 року між ПАТ «НАЗВА_2» (продавцем) та ПАТ «НАЗВА_1» (покупцем) був укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами.  

Як випливає зі змісту п. 2.1. вказаного Договору, Продавець погоджується продати (відступити) Права вимоги за кредитами та передати їх Покупцеві, а Покупець цим погоджується придбати Права вимоги за кредитами та прийняти їх та сплатити ціну купівлі. Сторони підтверджують свій намір, який полягає в тому, що транзакція, передбачена цим Договором, є купівлею-продажем (відступленням), і що до неї застосовуються положення українського законодавства, які регулюють купівлі-продаж (відступлення) права вимоги.    

Кредитор у зобов’язанні може бути змінено, як зазначено в п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора, з підстав передбачених ст. 514 ЦК України, переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. 

Отже, ПАТ «НАЗВА_1» 8 грудня 2011 року набув усіх прав та обов’язків кредитора за договором банківського кредиту від 7 травня 2008 року, укладеного між АІБ «НАЗВА_2» та ОСОБА_1, в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Це підтверджується і п. 13.10 Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого цей договір набуває чинності негайно після того, як цей Договір буде підписаний уповноваженими представниками сторін, скріплений корпоративними печатками сторін та нотаріально посвідчений.   

ПАТ «НАЗВА_2» з моменту укладання Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами не є стороною договору банківського кредиту та не має жодних прав і обов’язків, які випливають з цього правочину, в тому числі і тих прав, що були пов’язані із судовим провадженням про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки такі права були передані за Договором новому кредитору, ПАТ «НАЗВА_1», а первісний кредитор втрачає будь-які права кредитора з моменту його укладання.  

Як було зазначено вище, 22 листопада 2011 року, рішення суду першої інстанції набуло законної сили і з цього часу починається перебіг річного строку для пред’явлення виконавчого документу до виконання.

В той час, вже 8 грудня 2011 року, після спливу 16 днів з моменту набрання рішення суду законної сили, права первісного кредитора набуває новий кредитор – ПАТ «НАЗВА_1».

Такий кредитор, має у своєму розпорядженні фактично цілий рік, за виключенням цих 16 днів, для пред’явлення виконавчого документу до примусового виконання.

Між іншим, як випливає з п. 4.2. Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 8 грудня 2011 року, кожне право вимоги за кредитами підтверджується основними документами стосовно кредитів та, за наявності, іншими документами стосовно кредитів. Продавець зобов’язується передати Покупцеві Основні документи стосовно кредитів та інші документи стосовно кредитів.

Таке положення договору знайшло і своє законодавче закріплення в ч.1 ст. 517 ЦК України, відповідно до якої, первісний кредитор у зобов’язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Станом на момент укладання 8 грудня 2011 року, ПАТ «НАЗВА_2» зобов’язаний був передати ПАТ «НАЗВА_1» документи, які засвідчують права і до числа яких входять як сам договір банківського кредиту так і судове рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, а також будь-яка інформація, яка може бути важливою для здійснення таких прав.

Враховуючи те, що ПАТ «НАЗВА_1» набув прав первісного кредитора, починаючи з 8 грудня 2011 року, фактично одночасно з набранням рішення суду законної сили, з різницею всього в 16 календарних днів, у заявника був майже 1 (один) рік для реалізації ним прав кредитора за договором банківського кредиту, в тому числі  отримати протягом цього терміну від ПАТ «НАЗВА_2» будь-які документи, які б засвідчували права кредитора (договори, судові рішення та ін.), а ПАТ «НАЗВА_2» в силу договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами зобов’язаний надати таку інформацію одночасно з переданням прав кредитора.

Тому, не є обґрунтованими посилання заявника на те, що «…про стан всіх справ, новий кредитор володів інформацією частково…». ПАТ «НАЗВА_1» не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили, що ним були вжиті всі необхідні заходи спрямовані на отримання інформації та документів і яке в силу поважних обставин отримати не змогло.

В такому випадку, можливо мається місце не належного виконання стороною чи сторонами своїх зобов’язань, передбачених Договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, що призвело до невчасного отримання документів, що підтверджують права кредитора та інформації необхідної для реалізації таких прав, а також бездіяльність та байдужість з боку заявника щодо реалізації ним отриманих прав кредитора у кредитному зобов’язанні. 

Не позбавлений був також відповідач права протягом цього ж часу починаючи з 8 грудня 2011 року по 22 листопада 2012 року (останні день строку пред’явлення документу до виконання) звернутися до суду з вимогами про зміну сторони правонаступником, обґрунтувавши її переходом до нього прав кредитора за договором банківського кредиту та безперешкодно отримати копію судового рішення та виконавчий документ для примусового виконання судового рішення.

ПАТ «НАЗВА_1» це не фізична особа, яка може в силу певних обставин, наприклад, хвороба, відрядження, відпустка, перебування за межами України та ін., не реалізувати своє право у визначений законом строк за наявності для цього поважних причин. Мається місце і поважні причини у юридичної особи. Проте, в даному випадку, ПАТ «НАЗВА_1», як юридична особа, яка має у своєму постійному штаті значну кількість працівників, у тому числі не малий штатний склад юридичних відділів, а саме підприємство має філії, відділення та представництва у Києві та по всій України, що дає йому можливість фактично безперешкодно реалізувати право на отримання в найкоротші розумні строки будь-яку інформацію про права заявника як кредитора та реалізувати такі права.

Як випливає з тих, документів, що були надані заявником, ПАТ «НАЗВА_1» майже 1 рік (з 8 грудня 2011 року по 22 листопада 2012 року), не звертався із жодними заявами до первісного кредитора щодо отримання документів та інформації по банківському кредиту і його судовому провадженню, не звертався до суду як з вимогами про зміну сторони правонаступником так і з будь-якими клопотаннями про надання йому копії судового рішення та виконавчого документу для звернення його до виконання в примусовому порядку.

Заявник лише 26 листопада 2012 року, майже через 2 роки з моменту укладання договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із заявою про видачу копії рішень та виконавчих листів. 

Посилання ПАТ «НАЗВА_1» на те, що йому перешкоджало звернення до суду із заявою про видачу копії рішень та виконавчих листів, те, що «…Дельта Банк не мав можливості у встановлені законом строки – отримати виконавчі листи на руки, за відсутності відповідної довіреності – ознайомитись з матеріалами справи, а також отримувати виконавчі листи по забезпечувальним договорам УкрСиббанку, які по договору про передачу активів передалися АТ «НАЗВА_1»…» - не може бути поважною причиною пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з підстав викладених вище.

Окремо хотілося б звернути увагу суд на обставину, якою обґрунтовує заявник поважність пропуску відповідного строку «…у зв’язку із тим, що виникла необхідність у наданні співробітникам АТ «НАЗВА_1» довіреності на отримання виконавчих листів по переданим договорам УкрСиббанку, новий кредитор у своєму листі звернувся до первісного кредитора з проханням видати такі довіреності працівникам Дельта Банку…», «…З іншого боку ПАТ «НАЗВА_2»НАЗВА_9».

Однак, посилання на такі обставини є явно необґрунтованими  та суперечать вимогам актів цивільного законодавства України, які регулюють правовідносини представництва за довіреністю, оскільки станом на момент вчинення 28 грудня 2012 року ПАТ «НАЗВА_2» довіреності на ім’я осіб, які є працівниками заявника, вони діяли виключно від імені та в інтересах ПАТ «НАЗВА_2», а не від імені ПАТ «НАЗВА_1», працівниками якого є такі особи. Проте, як було мною зазначено вище, з 8 грудня 2011 року ПАТ «НАЗВА_2» не є кредитором у зобов’язанні із відповідачами та не має ніякого відношення як до договору банківського кредиту так і до судового провадження.

Виключно ПАТ «НАЗВА_1» з 8 грудня 2011 року мав право вчиняти дії та приймати рішення як кредитор у зобов’язанні з відповідачами.

Тим більше, не обґрунтовано заявником і та обставина, чому він звернувся до ПАТ «НАЗВА_2» із проханням надати довіреності лише 20 грудня 2012 року, більш ніж через рік після укладання 8 грудня 2011 року Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, і що в такому випадку йому заважало звернутися в період строку, наданого для пред’явлення виконавчого документу до виконання.   

У відповідності до ч.1 ст. 371 ЦК України, стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Узагальнюючи вищевикладене, ПАТ «НАЗВА_1» у своїй заяві, а також виході з тих документів, що були ним надані суду, не надав достатніх та необхідних обставин, їх обґрунтування та доказів, які б їх підтверджували, що мають місце поважні причини пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання. 

При таких обставинах, на підставі вищевикладеного та керуючись ст. 371 ЦПК України, -

П Р О Ш У:

1. Відмовити Публічному акціонерному товариству «НАЗВА_1» в задоволенні заяви про поновлення пропущеного строкудля пред’явлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі № X-XXXX/XXXX року за позовом Публічного акціонерного товариства «НАЗВА_2» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості за кредитним договором – за відсутності поважних причини пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання     

ДОДАТКИ:  

  1. Копія Довіреності на представництво інтересів ОСОБА_1 у судах, виданої на моє ім’я

 

16 травня 2013 року. 

 

Представник відповідача-1,

якій діє на підставі довіреності                                ____________                                                            Ковальчук С.М.

                                                                               (підпис)              

Average: 5 (3 голоси)

Додати новий коментар

Увага !
Відповідь на дане питання необхідно надати задля уникнення публікування «спам» інформації