Письмове заперечення проти позову щодо усунення перешкод в користуванні нерухомим майном

До Бориспільського міськрайонного суду

Київської області 

Відповідач № 14:     

Командитне Товариство «НАЗВА_1»

місце знаходження:

АДРЕСА_1. 

Представник

відповідача № 14:      

Адвокат, Ковальчук Степан Миколайович,  

місце знаходження:

АДРЕСА_2

інші учасники цивільного процесу: 

Позивач:     ОСОБА_2,

місце проживання:

АДРЕСА_3

Цивільна справа № X/1005/хххх/2012

Головуючий суддя: Саган В.М.

ПИСЬМОВЕ  ЗАПЕРЕЧЕННЯ

проти позову ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном та виселення   

В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Командитного товариства «НАЗВА_1» та інших 16 відповідачів про усунення перешкод в користуванні майном та виселення.   

Однак, відповідач вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 являються незаконними, безпідставними та необґрунтованими, а тому необхідно відмовити позивачу в задоволенні його позову до Командитного товариства «НАЗВА_1» в повному обсязі, з наступних підстав:

15 січня 2002 року між Бориспільським районним житлово-комунальним комбінатом – орендодавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю „Марко” – орендарем, був укладений договір оренди приміщень комунальної власності за № X7, що знаходяться в м. Бориспіль, вул. Xxxxxxxxx шлях, буд. 79.

Внаслідок реорганізації відповідача, а саме зміни його організаційно-правової форми, між тими ж сторонами була укладена додаткова угода до договору від 15 січня 2002 року за № X7, відповідно до якої командитне товариство „Марко” є правонаступником всіх прав та обов’язків товариства з обмеженою відповідальністю „Марко”, а тому набуло всіх прав та обов’язків орендаря за вказаним договором оренди приміщень комунальної власності.      

Правонаступником Бориспільського РЖКК за договором оренди від 15 січня 2002 року за № X7 на даний час є Бориспільське РПТМ «НАЗВА_2».

Предметом Договору оренди від 15 січня 2002 року за № X7, як передбачено його п. п. 1.2, 1.3., є підвальні приміщення двоповерхової будівлі, площа яких складає 269,0 кв. м., а також підвальні приміщення чотирьохповерхової будівлі, площею 147 кв. м.

В той час, на підставі рішення Господарського суду Київської області від 16 березня 2006 року по справі № X6/10-06, залишеного без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27 червня 2006 року, постановою Вищого господарського суду від 14 грудня 2006 року та постановою Верховного суду України від 20 березня 2007 року, за Командитним товариством «НАЗВА_1» визнано право приватної власності на 9/10 частки підвальних приміщень двоповерхової будівлі, загальною площею 269,0 кв. м., які знаходяться в м. Бориспіль, по вул. Xxxxxxxxx шлях, в буд. 79.

Вказане вище рішення Господарського суду Київської області від 16 березня 2006 року по справі № X6/10-06 було зареєстроване в електронному реєстрі прав власності, про що свідчить витяг КП «Бориспільське міське бюро технічної інвентаризації» про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 9 серпня 2006 року за № XXXXXXXX, а тому Командитне товариство «НАЗВА_1» є власником 9/10 частки підвального приміщення двоповерхової будівлі, загальною площею 269,0 кв. м., які знаходяться в м. Бориспіль, по вул. Xxxxxxxxx шлях, в буд. 79.

Таким чином, з часу набуття Командитним товариством «НАЗВА_1» права власності на 9/10 частки нежилого приміщення, договір оренди нежилих приміщень комунальної власності від 15 січня 2002 року за № X7 щодо користування Командитним товариством «НАЗВА_1» підвальними приміщеннями двоповерхової будівлі, площею 242, 1 кв. м., що відповідає 9/10 частки нежилих підвальних приміщень двоповерхової будівлі  – припинився.

________________________________________________________

Також, як передбачено п. 8.1 Договору оренди від 15 січня 2002 року за № X7, цей договір вступає в силу з 15 січня 2002 року. Термін дії договору до 1 березня 2010 року.

Проте, протягом одного місця після закінчення строку дії Договору оренди від 15 січня 2002 року за № X7, жодна із його сторін, в тому числі і Бориспільська РПТМ «НАЗВА_2» як орендодавець за договором оренди, не звернулися із заявою про припинення або ж зміну договору оренди.    

 У відповідності до ч.4 ст. 284 ГК України, в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Також, ст. 764 Цивільного кодексу України, передбачені правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди за яких, якщо орендар продовжує користуватись майном після закінчення строку договору оренди, то, за відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Крім того, спеціальним законодавчим актом, яким регулюються правовідносини щодо оренди державного та комунального майна, яким є Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 14 березня 1995 року, також передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ч. 2 ст. 17 Закону).   

При таких обставинах, Договір оренди від 15 січня 2002 року за № X7 вважається продовженим на той самий строк до 13 травня 2017 року і на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди, оскільки протягом одного місяця після закінчення строку його дії жодна із його сторін не звернулася із заявою про припинення чи зміну договору оренди, а тому він є чинним на момент звернення ОСОБА_2 з цим позовом до суду. 

________________________________________________________

Крім того, звертаю увагу суд на те, що в разі переходу права власності від орендодавця до іншої особи, договір оренди зберігає чинність для нового власника.  

У відповідності до ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 14 березня 1995 року, у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов’язки за договором оренди. Сторони можуть встановити в договорі оренди, що в разі відчуження власником об’єкта договір оренди припиняється. 

Крім того, ст. 23 вказаного вище законодавчого акту України передбачено, що в разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника.

Аналогічна норма міститься в ст. 770 ЦК України, якою передбачено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов’язки наймодавця. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

Таким чином, з наведених вище норм актів законодавства України випливає, що у випадку переходу права власності на річ чи майно, що було предметом договору оренди від орендодавця до іншої особи, договір оренди зберігає чинність для нового власника і до нього переходять права і обов’язки за договором оренди.

В той час, як передбачено ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди припиняється лише в тому випадку, якщо сторони в договорі встановили б умову відповідно до якої б у випадку зміни власника речі чи майна, що передається за договором - договір оренди припиняється. 

Проте, як випливає зі змісту Договору оренди від 15 січня 2002 року за № X7, умова щодо припинення даного договору у випадку переходу (відчуження) чи в інший спосіб зміна власника речі, переданої в оренду, - відсутня, а тому договір оренди не припинився і діє для нового власника, ОСОБА_2, який є орендодавцем за договором оренди від 15 січня 2002 року за № X7 та до якого перейшли всі права та обов’язки за договором.

Жодним іншим нормативно-правовим актом України не передбачено можливості відмови від договору, його припинення чи розірвання у випадку якщо змінився власник речі, яка була передана в оренду за договором. 

Крім того, ч.1 ст. 28 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності.

Таким чином, право користування Командитного товариства «НАЗВА_1» нежилими приміщеннями, що є предметом Договору оренди від 15 січня 2002 року за № X7, захищено на рівні захисту права власності, що встановлено законодавством України.   

При таких обставинах, Командитне товариство «НАЗВА_1» користується нежилими приміщеннями, що знаходяться в підвальному приміщенні 4-х поверхової будівлі, на достатніх правових підставах, якими є Договір оренди від 15 січня 2002 року за № X7, чинний на час розгляду справи в суді та який є обов’язковим для ОСОБА_2, оскільки до нього перейшли всі права та обов’язки орендодавця за договором оренди, а тому підстав для задоволення позову останнього щодо усунення перешкод у здійсненні права користування нежилими приміщеннями та виселення Командитного товариства «НАЗВА_1» - відсутні, оскільки право ОСОБА_2 на володіння, користування та розпорядження – не порушено.      

При таких обставинах, на підставі вищевикладеного та керуючись ст. 27, 128 ЦПК України, - 

П Р О Ш У:

1.Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову до Командитного товариства «НАЗВА_1» про усунення перешкод в користуванні майном та виселення

«__»__________ 20__ року. 

Представник відповідача 14,

якій діє на підставі довіреності                                    _______________                                               Ковальчук С.М.

                                                                                 (підпис)