Письмове заперечення проти позову страхової компанії про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу

У відповідності до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» від 7 березня 1996 року, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. 

Перехід права вимоги від страхувальника до страховика є заміною кредитора у зобов’язанні внаслідок виконання обов’язку боржника третьою особою, - є суброгацією

Так, у випадку суброгації відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов’язанні (зміна активного суб’єкта) зі збереженням самого зобов’язання. Це означає, що одна зі сторін набуває прав і обов’язків іншої особи у конкретних правовідносинах. 

При регресі одне зобов’язання змінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.  

При суброгації перебіг строку позовної давності починає свій відлік із того моменту, коли настав страховий випадок, а при регресі – з часу виплати страхового відшкодування, оскільки у випадку суброгації відбувається лише зміна особи у вже наявному зобов’язанні зі збереженням самого зобов’язання, в яких перебіг строку позовної давності виникає з дня коли потерпілий довідався або міг довідатись про порушення свого права

Враховуючи те, що страхова компанія пропустила трирічний строк позовної давності на звернення з позовом до суду про захист свого порушеного права щодо стягнення з особи  страхового відшкодування в порядку суброгації, сплив такої позовної давності є підставою для відмови у позові

До Бориспільського міськрайонного суду

Київської області 

 

Відповідач:    ОСОБА_1

місце проживання:

АДРЕСА_1

 

Представник відповідача:        

Адвокат Ковальчук Степан Миколайович 

місце знаходження:

АДРЕСА_2

 

Інші учасники цивільного процесу:

  

Позивач:   Відкрите акціонерне товариство

Національна акціонерна страхова

Компанія «НАЗВА_1»

місце знаходження:

АДРЕСА_3  

 

Цивільна справа № 1005/ХХХХ/2012 року

Головуючий суддя: Величко В.П.

  

ПИСЬМОВЕ  ЗАПЕРЕЧЕННЯ

проти позову про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу    

В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «НАЗВА_1» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 25 230 грн. 09 коп.         

Однак, відповідач вважає, що позовні вимоги НАСК «НАЗВА_1», являються незаконними, безпідставними та необґрунтованими, а тому необхідно відмовити позивачу в задоволенні цього позову в повному обсязі, з наступних підстав:

______________________________________________________________

17 квітня 2009 року о 21 годині 00 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем «АЗЛК 2140» д/н 64081 КХ в м.. Києві по пр-ту Гонгадзе, 18, не витримав безпечної дистанції, що призвело до зіткнення з автомобілем «КІА» д/н ААXXXXНК, завдавши матеріальних збитків обом автомобілям, чим порушив п. 13.1 ПДР України   

Постановою судді Подільського районного суду м. Києва,  ОСОБА_4, від 29 травня 2009 року по справі № X-XXXX/XXXX року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, а саме в спричиненні шкоди власнику транспортному засобу «КІА» д/н ААXXXXНК, внаслідок порушення останнім Правил дорожнього руху України, в зв’язку з чим ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.      

Дійсно, як випливає з документі, що були додані НАСК «НАЗВА_1» до позову та надані суду, 29 жовтня 2008 року між НАСК «НАЗВА_1» та ОСОБА_5 був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу № 002019, предметом якого було страхування транспортного засобу «КІА mеgentis» д/н ААXXXXНК та застраховані ризики в тому числі і дорожньо-транспортна пригода, зі строком дії договору починаючи з 30 жовтня 2008 року по 29 грудня 2009 року.

В зв’язку із виникненням страхового випадку, яким є дорожньо-транспортна пригода, ОСОБА_5 21 квітня 2009 року звернувся до НАСК «НАЗВА_1» із заявою про страхову виплату з перерахуванням її на СТО ДП «НАЗВА_5» Компанії KIA MOTORS, яке буде здійснювати ремонт транспортного засобу.

26 травня 2009 року НАСК «НАЗВА_1» був складений Страховий Акт № СТО-09-4920/1, на підставі якого визначено суму страхового відшкодування у розмірі 22 690 грн.,  розрахунок якої визначався на підставі попереднього замовлення-наряду СТО ДП «НАЗВА_5» Компанії KIA MOTORS від 14 травня 2009 року за № ТТ-0037262, і який є власне одержувачем страхового відшкодування для проведення відновлювальних робіт в транспортному засобі «КІА mеgentis» д/н ААXXXXНК.

В зв’язку з цим, НАСК «НАЗВА_1» 30 липня 2009 року на підставі платіжного доручення № 11509 перерахувало на користь ДП «НАЗВА_6» страхове відшкодування на ремонт автомобіля Осинського Т.В, «КІА mеgentis» д/н ААXXXXНК на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу від 19 жовтня 2008 року за № 002019.             

______________________________________________________________

Враховуючи те, що позивач здійснив виплату ОСОБА_6 страхового відшкодування у розмірі 22 690 грн., останній пред’явив вимогу про стягнення з відповідача як особи з вини якої було заподіяно збитків власнику транспортного засобу «КІА mеgentis» д/н ААXXXXНК, ОСОБА_6, в порядку регресу страхове відшкодування у розмірі 22 690 грн., а також 3 % річних від простроченої суми, що складає 2 539 грн. 76 коп., загалом 25 230 грн.   

______________________________________________________________

У відповідності до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» від 7 березня 1996 року, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Перехід права вимоги здійснюється в порядку, передбаченому п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, якою встановлено, що кредитор у зобов’язанні може бути замінено іншою особою внаслідок виконання обов’язку боржника третьою особою.

Таким чином, перехід права вимоги від страхувальника до страховика є заміною кредитора у зобов’язанні внаслідок виконання обов’язку боржника третьою особою, - є суброгацією

В той час, поняття регресу та суброгації не є тотожними, і між ними існує ряд відмінностей як у правовому регулюванні так і щодо порядку виникнення та припинення зобов’язань за регресом і суброгацією.  

Так, у випадку суброгації відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов’язанні (зміна активного суб’єкта) зі збереженням самого зобов’язання. Це означає, що одна зі сторін набуває прав і обов’язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.

При регресі одне зобов’язання змінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. 

Вказана вище правова позиція ґрунтується на Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про узагальнення судової практику розгляду цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010-2011 роках» від 30 березня 2012 року за № 2, викладеної в розділі «Можливості застосування положення про регрес та суброгацію».  

______________________________________________________________                

У відповідності до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу

Загальна позовна давність, як передбачено ст. 257 ЦК України, встановлюється тривалістю три роки.

Як встановлено ч.1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В той час, ч. 6 ст. 261 ЦК України передбачено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Таким чином, виходячи з положень ст. ст. 256, 257, 261 ЦК України та Розділу «Можливості застосування положення про регрес та суброгацію» Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про узагальнення судової практику розгляду цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010-2011 роках» від 30 березня 2012 року за № 2:

при суброгації перебіг строку позовної давності починає свій відлік із того моменту, коли настав страховий випадок, а при регресі – з часу виплати страхового відшкодування, оскільки у випадку суброгації відбувається лише зміна особи у вже наявному зобов’язанні зі збереженням самого зобов’язання, в яких перебіг строку позовної давності виникає з дня коли потерпілий довідався або міг довідатись про порушення свого права. Таким днем є момент виникнення дорожньо-транспортної пригоди, що є страховим випадком для страхової компанії, яка в порядку суброгації лише змінює кредитора, тобто потерпілого, у діючому зобов’язанні, яке не переривається та не припиняється.

Крім того, положення ст. 262 ЦК України чітко встановлює, що зміна сторони у зобов’язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Отже, якщо для потерпілого у зобов’язанні щодо відшкодування шкоди заподіяної внаслідок ДТП перебіг строку позовної давності починається з моменту дорожньо-транспортної пригоди, заміна потерпілого (страхувальника) на страховика не припиняє діюче зобов’язання і до нового кредитора переходять права, що мав первісний кредитор, в тому числі і пред’явити позов у межах вже існуючих строків позовної давності, початок перебігу яких є настання страхового випадку(дорожньо-транспортної пригоди), оскільки зміна сторони у зобов’язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

До правовідносин, що є предметом розгляду даної справи щодо стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» встановлюється загальна позовна давність тривалістю три роки.

Отже, оскільки дорожньо-транспортна пригода виникла 17 квітня 2009 року, яка є одночасно і страховим випадком, перебіг трирічного строку позовної давності починається на наступний день і закінчується 17 квітня 2012 року, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, зокрема і з вимогами, що є предметом розгляду даного позову.

Проте, НАСК «НАЗВА_1» звернулася до суду з даним позовом лише 26 листопада 2012 року, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності, більш як на 7 (сім) місяців, без обґрунтування поважності причин пропуску такого строку та заяви щодо його поновлення.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, враховуючи те, що НАСК «НАЗВА_1» пропустила трирічний строк позовної давності на звернення з позовом до суду про захист свого порушеного права щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 22 690 грн. в порядку суброгації, більш ніж на 7 (сім) місяців, сплив такої позовної давності є підставою для відмови у позові, оскільки відповідач просить суд застосувати строк позовної давності та відмовити в позові НАСК «НАЗВА_1».

До додаткових вимог щодо стягнення на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України 3 (трьох) % річних від простроченої суми внаслідок не виконання відповідачем грошового зобов’язання щодо сплати страхового відшкодування, також необхідно застосувати положення про сплив строків позовної давності на підставі ст. 266 ЦК України, якою передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).     

  ____________________________________________________________

Також, звертаю увагу суд на те, що колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ під час розгляду справ, предметом яких були подібні за змістом правовідносини, що виникли в результаті переходу до страховика, за договором майнового страхування, права вимоги у межах його фактичних витрат, які страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяння збитків, дійшли аналогічних висновків, зокрема:     

-Ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у складі суддів Пшонки М.П., Журавель В.І., Мазур Л.М., Маляренко А.В. та Писаної Т.О., від 1 серпня 2012 року, яка розглянула цивільну справу та встановила, що «…вирішуючи позов суди правильно застосували положення ст. 993 ЦК України, проте помилково прийшов до висновку про застосування до зазначених правовідносин ст. 1191 ЦК України, оскільки існує спеціальний порядок регулювання порядку сплати страхового відшкодування в порядку суброгації (ст. 993 ЦК України)…».

-Ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у складі суддів Кузнєцової В.О., Ізмайлової Т.Л., Кадєтової О.В., Мартинюка В.І. та Науменка М.І. від 5 грудня 2012 року, яка розглянула цивільну справу та встановила, що «…Посилання товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАЗВА_10» на те, що початок перебігу строку позовної давності необхідно обраховувати з дня виплати страхового відшкодування не ґрунтується на положення чинного законодавства. Перебіг строку позовної давності обраховується з моменту виплати коштів у випадку, коли особа, яка провела таку виплату, має право регресної вимоги. У вказаній справі право вимоги ґрунтується на суброгації, а не на регресі. Відповідно до цієї норми до страховика переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, лише в разі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування. Перехід право вимоги від страхувальника до страховика за договором добровільного страхування є суброгацією. При суброгації перебіг строку позовної давності, починається від дня настання страхового випадку, оскільки при переході права вимоги, до страховика переходять усі права, які мав страхувальник, зокрема це стосується і права на подання позову в т.ч. щодо часу виникнення права на позов, з моменту ДТП в результаті чого заподіяно шкоду… Враховуючи те, що страховий випадок настав 26 червня 2008 року, а в суд з позовом до особа_3 позивач звернувся 15 серпня 2011 року, тобто з пропуском строку позовної давності, то суди правильно відмовили у позові у зв’язку з пропуском строку позовної давності, оскільки обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску цього строку позивачем не наведено і доказів на підтвердження їх існування не подано…».

-Ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у складі суддів Кузнєцової В.О., Ізмайлової Т.Л., Наумчука М.І., Мартинюка В.І. та Остапчука Д.О. від 19 грудня 2012 року, яка розглянула цивільну справу та встановила, що «…Однак, посилання суду на те, що початок перебігу строку позовної давності необхідно обраховувати з дня виплати страхового відшкодування не ґрунтується на положення чинного законодавства. Перебіг строку позовної давності обраховується з моменту виплати коштів у випадку, коли особа, яка провела таку виплату, має право регресної вимоги. У вказаній справі право вимоги ґрунтується на суброгації, а не на регресі. Відповідно до цієї норми до страховика переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, лише в разі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування. Перехід право вимоги від страхувальника до страховика за договором добровільного страхування є суброгацією. При суброгації перебіг строку позовної давності, починається від дня настання страхового випадку, оскільки при переході права вимоги, до страховика переходять усі права, які мав страхувальник, зокрема це стосується і права на подання позову в т.ч. щодо часу виникнення права на позов, з моменту дорожньо-транспортної пригоди в результаті якого заподіяно шкоду…».  

Отже, позивачем в цілому не вірно надано правове обґрунтування тим правовідносинам, що склалися між позивачем та відповідачем, оскільки, як було зазначено вище в цих заперечення, між сторонами виникли зобов’язальні відносини суброгації, а не регресу, а тому перебіг строків позовної давності відбувається з моменту виникнення ДТП (страхового випадку), а не сплати страхового відшкодування як це передбачено у випадку заявлення регресних вимог.

______________________________________________________________

Натомість, як вже зазначалося вище, ч. 6 ст. 261 ЦК України передбачено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання, тобто сплати страхового відшкодування позивачем на користь страхувальника (потерпілого) у розмірі 22 690 грн., сплата якого здійснювалась НАСК «НАЗВА_1» 30 липня 2009 року на підставі  платіжного доручення № 11509 на користь ДП «НАЗВА_6» на ремонт автомобіля Осинського Т.В, «КІА mеgentis» д/н ААXXXXНК.

В такому випадку позивачем також пропущено строк позовної давності на звернення з цим позовом до суду майже на 4 (чотири) місяці, перебіг якого закінчився 30 липня 2012 року і пропуск якого позивачем жодним чином не мотивовано наявністю поважних причин, які заважали останньому протягом 3 років та 4 місяців звернутися з позовом до суду за захистом своїх прав та інтересів з вимогами до відповідача про стягнення страхового відшкодування. Аналогічно, сплинув строк позовної давності і для заявлення додаткових вимог у вигляді 3% річних від простроченої суми, які гуртується на основній вимозі.     

______________________________________________________________

Представник позивач, під час розгляду справи, послався на ту обставину, що позивач вже звертався до суду з аналогічним позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування, який в подальшому був залишений судом без розгляду, а тому перебіг строку позовної давності на звернення НАСК «НАЗВА_1» до суду з позовом перервався і почався заново.

Однак, посилання позивача на такі обставини не відповідають дійсності та вимогам актів цивільного законодавства України, зокрема

Під час розгляду справи було встановлено, що позивач звертався до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з аналогічним позовом до відповідача про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області, Саган В.М., позовна заява НАСК «НАЗВА_1» була залишена без розгляду та повернута позивачу, в зв’язку із не усуненням недоліків у строк встановлений судом.

Крім того, ухвалою судді було встановлено, що НАСК «НАЗВА_1» звернулася з позовом до суду саме 27 вересня 2012 року.

В такому випадку, позивачем також були пропущені строки позовної давності для звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування.

Більш того, як випливає з положення ст. 265 ЦК України, залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

Тому, якщо позивач в межах строку позовної давності і звертався б до суду з відповідним позовом, який би був у подальшому залишений судом без розгляду, - з підстав передбачених ст. 265 ЦК України, залишення такого позову судом без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

 _____________________________________________________________        

Отже, не залежно від того, які правовідносини склалися між сторонами – суброгації чи регресу, відповідачем пропущений  трирічний строк позовної давності на звернення з позовом до суду про захист свого порушеного права щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 22 690 грн.

При таких обставинах, на підставі вищевикладеного та керуючись ст. 27, 128 ЦПК України, -  

П Р О Ш У:

1.Відмовити Національній акціонерній страховій компанії «НАЗВА_1» про стягнення з ОСОБА_1 страхового відшкодування в сумі 22 690 грн. та 3 % річних від простроченої суми, в розмірі 2 539 грн., у зв’язку із спливом строку позовної давності, про застосування якої заявлено ОСОБА_1  

 

«__» лютого 2013 року. 

 

Представник відповідача,

якій діє на підставі договору                          ____________                                                             Ковальчук С.М.

                                                                       (підпис)              

Average: 2.3 (3 голоси)

Додати новий коментар

Увага !
Відповідь на дане питання необхідно надати задля уникнення публікування «спам» інформації