Письмове заперечення проти зустрічного позову про зміну частко у спадщині та поділ житлового будинку в натурі, який є обєктом права спільної часткової власності

 До Бориспільського міськрайонного суду

Київської області  

 

Позивач:     ОСОБА_1,

                                                                                  місце проживання:

АДРЕСА_1

 

Відповідач:            ОСОБА_2, 

місце проживання:

м. Бориспіль, АДРЕСА_3,

 

   Представник

     відповідача:      Адвокат, Ковальчук Степан Миколайович,  

місце проживання: АДРЕСА_2.

 

Цивільна справа № X-XXXX/XX   

 

ПИСЬМОВЕ  ЗАПЕРЕЧЕННЯ

проти зустрічного позову ОСОБА_1 про зміну розміру часток у спадщині та поділ житлового будинку в натурі, який є об’єктом права спільної часткової власності 

В провадженні Бориспільського міськрайонного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ житлового будинку в натурі, який є об’єктом права спільної часткової власності.  

Під час судового розгляду справи, ОСОБА_1 звернулась із зустрічним позовом до ОСОБА_2 в якому пред’явила вимоги про зміну розміру ідеальних часток у спадщині, нерухомого майна, що належало ОСОБА_4, розділивши його наступним чином: ОСОБА_1 2/3 частки спадку, ОСОБА_2 1/3 частини спадку. Крім того, ОСОБА_1 в зустрічному позові, у зв’язку із пред’явленими вимогами щодо зміни розміру часток у спадщини, просить суд передати у власність: 

-         ОСОБА_2 кімнату № X площею 22,1 кв. м., кімнату № X площею 12,1 кв. м., надвірні будівлі: колодязь –К, Колодязь –П.   

-         ОСОБА_1 кімнату № X площею 11,8 кв. м., кімнату № X площею 15, 3 кв. м., кімнату № X площею 5,7 кв. м. кімнату № X площею 15,5 кв. м., кімнату № X площею 8,3 кв. м., кімнату № X площею 3,2 кв. м., кімнату № X площею 1,3 кв. м., надвірні будівлі: сарай – Б, льох – В, гараж яма оглядова –Д,Е, сарай Ж, альтанка – З, вбиральня – Л, навіс – М, навіс – Н, огорожа шиферна - № X-6. 

 Однак, відповідач за зустрічним позовом вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, являються незаконними, безпідставними та необґрунтованими, крім того останній не надав суду необхідних належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог, а також не вказав правових підстав для їх задоволення в частині зміни розміру часток у спадщині. Тому необхідно відмовити в задоволенні цього зустрічного позову в повному обсязі, з наступних підстав.

            1. Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги щодо зміни розміру ідеальних часток у спадщині посилається на положення ст. 1267 ЦК України, яка на його думку надає підстави для збільшення розміру її частки у спадщині, яка належить померлій ОСОБА_4, в зв’язку з чим вважає, що суд повинен перерозподілити частки визначивши за позивачем 2/3 частки у спадщині, а за відповідачем 1/3 частку. В рахунок обґрунтування  своїх вимог щодо збільшення розміру частки у спадщині, позивач вказав на те, що він постійно проживав із спадкодавцем, здійснював витрати на його утримання, догляду та лікування, приймав участь у будівництві надвірних будівель та споруд та ін.

Однак, відповідач вважає, що вказані вище обставини не можуть бути підставою для зміни розміру часток у спадщині. Тим більше, норма вказаної вище ст. 1267 ЦК України, не може бути застосована до правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем. Також звертаю увагу суд на те, що обставини пов’язані із здійсненням позивачем витрат на утримання спадкодавця, догляду за ним, лікування та інші обставини, які зазначені позивачем в рахунок обґрунтування вимог не відповідають дійсності, є надуманими та безпідставними, що полягає в наступному.    

У відповідності до ч.1 та ч.3 ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріально, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

За таких обставин, вказана вище норма ст. 1267 ЦК України передбачає зміну розміру частки у спадщині одного із спадкоємців, виключно за їх спільною згодою шляхом укладання між ними письмової угоди, яка підлягає нотаріальному посвідченню.

Тобто, закон передбачає настання такого юридичного факту як зміна часток у спадщині лише при наявності волевиявлення двох чи більше спадкоємців. У випадку відсутності волевиявлення у одного із спадкоємців щодо настання таких юридичних наслідків як зміна його частки у спадщині, є підставою для того, щоб частки у спадщині у відповідності до ч.1 ст. 1267 ЦК України були рівними, і за жодних обставин не можуть бути змінені, в тому числі шляхом звернення до суду з позовними вимогами, які були пред’явлені ОСОБА_1.

Позивач, звернувшись до суду з позовом про зміну розміру часток у спадщині, не вказав правової норми, яка б надала право одному із спадкоємців вимагати в примусовому порядку за рішенням суду збільшити розмір частки у спадщині, оскільки ст. 1267 ЦК України не містить відповідного положення.

Крім того, суд, у відповідності до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб передбачений ст. 16 ЦК України. Однак, вказана стаття Закону не містить такого способу захисту прав чи інтересів як зміна розміру часток у спадщині, в той час як і інші положення актів цивільного законодавства не містять такого способу захисту.

Також, ст. 1267 ЦК України не передбачено за яких саме обставин чи умов, суд своїм рішенням може збільшити чи зменшити розмір часток у спадщині того чи іншого спадкоємця. Тобто, з правового аналізу вказаної вище норми випливає, що суд не має право захистити права чи інтереси спадкоємців, шляхом ухвалення судового рішення про зміну розміру частки у спадщині, оскільки не маючи конкретних підстав за яких можливо змінити частку у спадщині, суд не може ухвалити законне та обґрунтоване рішення по справі.

Посилання позивача в своєму позові на те, що він постійно проживав із спадкодавцем, здійснював витрати по його утриманню, догляду та лікуванню, приймав участь у будівництві надвірних будівель та споруд не є підставою для зміни розміру часток у спадщині, про що жоден акт цивільного законодавства України не містить вказаних вище підстав для зміни розміру частки у спадщині.

Враховуючи те, що суд, відповідно до ст. 213 ЦПК України, повинен ухвалити законне рішення, яке полягає у виконанні судом всіх вимог цивільного судочинства та вирішити справу згідно із законом, вимоги зустрічного позову не можуть бути задоволені, виходячи з положень ст. 1267 ЦК України та інших законодавчих актів України.    

Крім того, у відповідності до ст. 1232 ЦК України, спадкоємці зобов’язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця, які можуть бути стягнені не більш як за три роки до його смерті.

При таких обставинах, позивач, у випадку здійснення ним витрат на утримання спадкодавця, догляду за ним та лікування, а також інших витрат, які вказані ним в рахунок обґрунтування своїх вимог, може звернутись до суду з позовом до іншого спадкодавця про стягнення цих витрат, проте ці витрати не є підставою для зміни розміру частки у спадщині, про що і відсутня правова норма в актах цивільного законодавства України.

Тим більше, у відповідності до п. 228 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року за № X0/5, зміна розміру частки у спадщині проводиться за згодою спадкоємців, які прийняли спадщину до видачі свідоцтв про право на спадщину.

Тобто, вказана вище норма законодавчого акту передбачає, що зміна розміру частки у спадщині здійснюється за згодою сторін виключно до видачі нотаріусом свідоцтв про право на спадщину.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду з вимогами про зміну розміру частки у спадщині, як позивач так і відповідач одержали свідоцтва про право на спадщину, до складу якої входило нерухоме майно, із визначенням частки кожного спадкоємця у спадщині, що позбавляє права позивача на зміну їх розміру, виходячи із вимог п. 228 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Також, з моменту отримання відповідачем свідоцтва про право на спадщину до складу якої належить нерухоме майно, а саме 1/2 частка житлового будинку, виданого державним нотаріусом та зареєстрованого в Бориспільському міському бюро технічної інвентаризації, останній набув права спільної часткової власності на житловий будинок, а тому зміна розміру часток у спадщині порушило б прав власності відповідача, непорушність якого гарантовано ст. 321 ЦК України. Зокрема, особа може бути протиправно позбавлена права власності лише у випадках і в порядку встановлених законом. Тому, жодна правова норма актів цивільного законодавча не містить  положення про те, що частку у спадщині можливо змінити після отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину та набуття в зв’язку з цим права власності на нерухоме майно, на підставі рішення суду чи в іншому примусовому порядку, крім як за згодою та волевиявленням самих спадкоємців.

Тим більше, на момент прийняття спадщини чи отримання спадкоємцями свідоцтв про право на спадщину, позивач не пропонував відповідачу та не повідомляв нотаріуса про намір змінити розмір часток у спадщині, а також не пред’являв вимог до відповідача майже три роки з приводу вказаних обставин.

За таких умов, з вищенаведеного можливо зробити висновок про те, що на момент звернення позивача із зустрічним позовом, розмір його частки та частки відповідача у спадщині є рівними і не можуть бути змінені в судовому порядку, з підстав викладених в зустрічному позові.   

            2. Також, звертаю увагу суд на те, що надвірні споруди, зокрема такі як сарай «Б», льох «В», гараж «Д,Е», сарай «Ж», альтанка «З», вбиральня «Л», навіс «М», навіс «Н», колодязь «К», каналізаційна яма «О», колодязь «П», огорожа є невід’ємною частиною самого житлового будинку і становлять єдине ціле. 

 Про вказані вище обставини свідчить п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 4 жовтня 1991 року (з подальшими змінами та доповненнями), яким передбачено, що різні господарські будівлі (літні кухні, сараї тощо) є підсобними будівлями і складають з будинком одне ціле. Тому при відчуженні жилого будинку вони переходять до нового власника разом з будинком, якщо при укладенні договору про відчуження не було обумовлено їх знесення або перенос попереднім власником.

 Тому, позивач дійсно проживав в житловому будинку разом із спадкоємцем та можливо здійснював ремонт жилого приміщення, приймав участь у будівництві господарських споруд, ніс витрати на їх будівництво, а також на утримання житлового будинку, який належав на праві власності спадкодавцю, однак вказані вище обставини ніяким чином не стосуються розміру його частки в спадщині, оскільки на момент смерті спадкодавця, як житловий будинок так і господарські споруди належали саме йому на праві власності, які ввійшли до складу спадщини.

Тим більше, позивач вчиняв вказані вище дії по тій причині, що він проживав постійно в цьому житловому будинку, а тому на нього як і на інших членів його сім був покладений обов’язок по утриманню житлового будинку та господарський споруд, які становлять єдине ціле.

Також, позивач до цього не пред’являв у судовому чи іншому порядку вимог пов’язаних із набуттям права власності на частину господарських споруд, які складають невід’ємну частину житлового будинку, який належав спадкодавцю, та як наслідок виключення його з числа спадкового майна під час отримання свідоцтва про право на спадщину.

Позивачем також не надано належного та допустимого доказу щодо наявності в нього права власності на господарські споруди, про які він веде мову у своєму зустрічному позові.

При таких обставинах, як позивач так і відповідач мають рівні частки у спадщині спадкодавця, про що свідчать видані нотаріусом свідоцтва про право на спадщину, а тому до сторін по справі перейшло в порядку спадкування право спільної власності як на житловий будинок так і на господарські споруди, які становлять одне невід’ємне ціле.

АДРЕСА_1

            При таких обставинах, на підставі вищевикладеного та керуючись ст. 128 ЦПК України - 

П Р О Ш У:

1.      Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні зустрічного позову до ОСОБА_2 щодо зміни розміру часток у спадщині та поділу житлового будинку в натурі, який є об’єктом права спільної сумісної власності - в повному обсязі.

17 вересня 2007 року. 

 

Представник відповідача,

якій діє на підставі довіреності  _______________   Ковальчук С.М.

                                                                  (підпис)

Average: 5 (2 голоси)

Додати новий коментар

Увага !
Відповідь на дане питання необхідно надати задля уникнення публікування «спам» інформації