Позовна заява про спонукання органу приватизації укласти договір купівлі-продажу нежилого приміщення, включеного до переліку обєктів, що підлягають приватизації шляхом викупу

                    До Господарського суду м. Києва

                                                         Позивач:       Колективне підприємство «НАЗВА_1»

                                                                                   місце знаходження:

АДРЕСА_1

        Третя особа без самостійних вимог

                             на стороні відповідача:       Дніпровська районна в м. Києві рада

                                                                                   АДРЕСА_1

П О З О В Н А      З А Я В А

Про спонукання орган приватизації укласти договір купівлі-продажу

нежилого приміщення, включеного до переліку об’єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу. 

27 липня 1995 року між регіональним відділенням Фонду Державного майна України по м. Києву та колективним підприємством «НАЗВА_1» (товариства покупців) був укладений договір купівлі-продажу державного комунального майна за № XXXXXX/30, шляхом викупу.        

На підставі договору купівлі-продажу від 27 липня 1995 року за № XXXXXX/30, колективному підприємству «НАЗВА_1», регіональним відділенням Фонду Державного майна України по м. Києву було видано свідоцтво про власність від 9 серпня 1995 року, реєстраційний № XXX.

В зв’язку з тим, що між вказаними вище особами був укладений договір купівлі-продажу комунального майна та позивачу було видане свідоцтво про власність, між регіональним відділенням Фонду Державного майна України по м. Києву та колективним підприємством «НАЗВА_2» 9 серпня 1995 року, був підписаний Акт передачі майна державного підприємства магазину № XXXX «НАЗВА_3» Колективного підприємства «НАЗВА_1». 

При таких обставинах, на підставі вказаних вище документів, Колективне підприємство «НАЗВА_1» (товариство покупців) набуло право власності на об’єкт приватизації комунальної власності, який належить до групи – «А», а саме майно в межах нежилого приміщення, яке перебувало на момент приватизації майна, в орендному користуванні Колективного підприємства «НАЗВА_1». 

Крім того, нежиле приміщення, в межах якого було приватизоване майно, площа якого складає 829 кв. м., передано Державним комунальним підприємством по експлуатації та ремонту житлового фонду в користування колективного підприємства «НАЗВА_1» на підставі договору оренди за № XXX, укладеного 10 липня 1995 року.

В зв’язку з тим, що позивач набув право власності на майно, що знаходиться в межах нежилого приміщення за адресою м. Київ, вул. Xxxxxxxx, 6, останній звернувся до органу приватизації із заявою про включення цього нежилого приміщення до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу з тих підстав, що Колективне підприємство «НАЗВА_1» стало власником об’єкта приватизації групи «А» у межах займаної цим об’єктом площі, і не скористався на момент приватизації цього об’єкта правом викупу нежилого приміщення в якому знаходився об’єкт приватизації.     

Дніпровська районна в м. Києві ради 4 липня 1995 року прийняла рішення за № XX, яким нежиле приміщення, яке знаходиться в м. Києві, по вул. Xxxxxxxx, 6 та яке знаходилось в той час в користуванні Колективного підприємства «НАЗВА_1» на підставі договору оренди, включила до переліку об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом його викупу Колективним підприємством «НАЗВА_1».  

Крім того, 21 липня 1995 року представництвом у Дніпровському районі регіонального відділення по м. Києву Фонду державного майна України надіслав на адресу Колективного підприємства «НАЗВА_1» листа за № XX/46-А, в якому зазначив, що згідно рішення ІІІ сесії Дніпровської районної в м. Києві ради народних депутатів м. Києва від 4 липня 1995 року за № XX нежиле приміщення включено до переліку об’єктів комунальної власності району, яке підлягає приватизації у такий спосіб як викуп Колективним підприємством «НАЗВА_1».

В зв’язку з цим, позивач неодноразово звертався до Дніпровської районної в м. Києві ради та органу приватизації з приводу укладання у відповідності до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та рішення Дніпровської районної в м. Києві ради від 4 липня 1995 року за № XX договору купівлі-продажу нежилого приміщення, яке знаходиться в м. Києві по вул. Xxxxxxxx, 6, яке було включено до переліку об’єктів, які підлягали приватизації шляхом викупу, проте жодних дій з боку відповідача чи органу приватизації направлених на підготовку проекту договору купівлі-продажу, проведення оцінки нерухомого майна, укладання договору купівлі-продажу та інших необхідних дій щодо підготовки об’єкту до продажу не відбулось.

Натомість, 10 жовтня 2007 року Дніпровська районна в м. Києві рада прийняла рішення за № XXX про затвердження переліку об’єктів, що відносяться до власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва, які підлягають приватизації у 4 кварталі 2007 року та у 2008 році. Дніпровська районна в м. Києві рада приймаючи рішення від 10 жовтня 2008 року за № XXX затвердила додаток № X, який передбачає перелік об’єктів нерухомого майна, що перебувають у комунальній власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва, які підлягають приватизації. 

Пізніше, 27 березня 2008 році Дніпровська районна в м. Києві рада прийняла рішення за № XXX, яким внесла зміни та доповнення до вказаного вище рішення від 10 жовтня 2007 року за № XXX, доповнивши Додаток № X  п. 47 та п. 48, які передбачають приватизацію нежилих приміщень, що знаходяться в м. Києві, по вул. Xxxxxxxxx, 6, площею 314,9 кв. м. та 171,9 кв. м., які включені до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом їх викупу відповідно фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_5».

В зв’язку з цим, Колективне підприємство «НАЗВА_1» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Дніпровської районної в м. Києві ради, за участі третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: Управління з питань оренди та приватизації комунального майна Дніпровської в м. Києві ради, фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_5» та Регіонального управління фонду державного майна України в м. Києві, про визнання незаконним та скасування п. 47 та п. 48 Додатку № X до рішення Дніпровської районної в м. Києві ради «Про затвердження переліку об’єктів, що відносяться до власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва, які підлягають приватизації у 4 кварталі 2007 року та у 2008 році» від 10 жовтня 2007 року за № XXX, зі змінами та доповненнями, внесеними на підставі рішення Дніпровської районної в м. Києві ради від 27 березня 2008 року за № XXX.

Господарський суд м. Києва, розглянувши вказану вище господарську справу за № XX/106, 29 квітня 2009 року прийняв рішення, яким визнав незаконним та скасував п. 47 та п. 48 Додатку № X до рішення Дніпровської районної в м. Києві ради «Про затвердження переліку об’єктів, що відносяться до власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва, які підлягають приватизації у 4 кварталі 2007 року та у 2008 році» від 10 жовтня 2007 року за № XXX, зі змінами та доповненнями, внесеними на підставі рішення Дніпровської районної в м. Києві ради від 27 березня 2008 року за № XXX.

На підставі вказаного вище рішення судом було встановлено, що « … у відповідності до рішення Дніпровської районної в м. Києві ради від 4 липня 1995 року за № XX нежиле приміщення, яке знаходиться в м. Києві, по вул. Xxxxxxxx, 6, включено до переліку об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом його викупу Колективним підприємством «НАЗВА_1». В зв’язку з цим, позивач неодноразово звертався до Дніпровської районної в м. Києві ради та органу приватизації з приводу укладання у відповідності до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та рішення Дніпровської районної в м. Києві ради від 4 липня 1995 року за № XX договору купівлі-продажу нежилого приміщення, яке знаходиться в м. Києві по вул. Xxxxxxxx, 6, яке було включено до переліку об’єктів, які підлягали приватизації шляхом викупу, проте жодних дій з боку відповідача чи органу приватизації направлених на підготовку проекту договору купівлі-продажу, проведення оцінки нерухомого майна, укладання договору купівлі-продажу та інших необхідних дій щодо підготовки об’єкту до продажу не відбулось. Відповідач чи його представник під час розгляду справи в суді не надав жодних доказів скасування чи визнання недійсним в установленому законом порядку рішення Дніпровської районної в м. Києві ради від 4 липня 1995 року за № XX, і не висловив з приводу не чинності цього рішення жодних обґрунтованих заперечень, а тому суд приходить до висновку, що вказане вище рішення є чинним і обов’язковим до виконання всіма суб’єктами правовідносин, що стосуються приватизації нежилого приміщення, що знаходиться в м. Києві, по вул. райдужна, 6…». 

Крім того, суд в своєму рішенні дійшов висновку, що « … з наданих позивачем доказів та виходячи з наведених вище актів законодавства України випливає, що позивач з моменту набуття ним права власності на майно в межах нежилого приміщення на підставі договору купівлі-продажу, має право на приватизацію цього нежилого приміщення, яке знаходиться в м. Києві, по вул. Xxxxxxxx, 6 у такий спосіб як викуп, а тому Дніпровська районна в м. Києві рада незаконно та безпідставно прийняла спірне рішення, яким включила приміщення до переліку об’єктів комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом їх викупу, надавши таке право фізичній особі – підприємцю ОСОБА_1 та Товариству з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_5», порушивши при цьому права колективного підприємства «НАЗВА_1» на викуп нежилого приміщення, яке гарантоване п. 49 Державної програми приватизації …». 

У відповідності до ч.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

При таких обставинах, оскільки вказаним вище рішенням Господарського суду м. Києва від 29 квітня 2009 року по справі № XX/106 встановлено ті обставини, що Колективне підприємство «НАЗВА_1»  має право на приватизацію нежилого приміщення шляхом викупу, про що свідчить одна із таких підстав як наявність чинного та не скасованого рішення Дніпровської районної в м. Києві ради від 4 липня 1995 року  за № XX, яким нежиле приміщення, яке знаходиться в м. Києві, по вул. Xxxxxxxx, 6, включено до переліку об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом його викупу Колективним підприємством «НАЗВА_1», зазначені вище обставини, з підстав передбачених ст. 35 ГПК України, не підлягають доказуванню під час розгляду цієї справи в якій беруть участь ті самі сторони.          

У відповідності до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», до відносин щодо приватизації невеликих  державних підприємств, не врегульованих цим Законом, застосовується Закон України "Про приватизацію державного майна"

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" від 4 березня 1992 року передбачено, що законодавство України про приватизацію складається з цього Закону, інших законів України з питань приватизації. Згідно вказаної статті відчуження  майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування. 

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» від 6 березня 1992 року (з подальшими змінами та доповненнями), продавцями об’єктів малої приватизації, що перебувають у державній та комунальній власності, є відповідно органи приватизації, створені місцевими радами.

За таких умов, Управління з питань оренди та приватизації комунального майна Дніпровської районної в м. Києві ради є органом приватизації, створеним Дніпровською районною в м. Києві радою і одним із завдань, повноважень та функцій якого є підготовка об’єктів приватизації до продажу та укладання договорів купівлі-продажу цих об’єктів.

В свою чергу, позивач, Колективне підприємство «НАЗВА_1» у відповідності до ст. 5 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» є покупцем об’єкту малої приватизації, яким є нежиле приміщення, що знаходиться в м. Києві, по вул. Xxxxxxxx, 6, включеного до переліку об’єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу його цим підприємством, як таким, що має статус юридичної особи, що не відноситься до органу державної влади чи юридичної особи, у майні яких частка державної власності перевищує 25 відсотків.

При таких обставинах, оскільки Дніпровська районна в м. Києві ради 4 липня 1995 року прийняла рішення за № XX, яким нежиле приміщення, яке знаходиться в м. Києві, по вул. Xxxxxxxx, 6 включено до переліку об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом його викупу Колективним підприємством «НАЗВА_1», яке не скасоване та є чинним на момент звернення з цим позовом, таке рішення є підставою для укладання між продавцем - органом приватизації, яким є Управлінням з питань оренди та приватизації комунального майна Дніпровської районної в м. Києві ради з одного боку та покупцем, Колективним підприємством «НАЗВА_1» договору купівлі-продажу об’єкту приватизації, яким, є нежиле приміщення, що знаходиться в м. Києві, по вул. Xxxxxxxx, 6.

Проте, як було встановлено Господарським судом м. Києва в ухваленому ним рішенні від 29 квітня 2009 року по справі № XX/106 те, що позивач неодноразово звертався до Дніпровської районної в м. Києві ради та органу приватизації з приводу укладання у відповідності до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та рішення Дніпровської районної в м. Києві ради від 4 липня 1995 року за № XX договору купівлі-продажу нежилого приміщення, яке знаходиться в м. Києві по вул. Xxxxxxxx, 6, яке було включено до переліку об’єктів, що підлягали приватизації шляхом викупу, проте жодних дій з боку відповідача чи органу приватизації направлених на підготовку проекту договору купівлі-продажу, проведення оцінки нерухомого майна, укладання договору купівлі-продажу та інших необхідних дій щодо підготовки об’єкту до продажу - не відбулось.

При таких обставинах, у відповідності до ст. 12 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», ціна продажу об’єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, визначається шляхом проведення незалежної оцінки.

Згідно ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України» від 12 липня 2001 року, проведення оцінки майна є обов’язковим у випадку приватизації та іншого відчуження державного майна, майна, що є у комунальній власності.

Однак, на момент звернення позивача до суду з цим позовом, органом приватизації не була проведена в установленому Законом порядку експертна оцінка вартості нежилого приміщення, яке знаходиться в м. Києві, по вул. Xxxxxxxx, 6, яка встановила б ціну відчуження цього об’єкту на підставі договору купівлі-продажу.

  Крім того, у відповідності до ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна. Договір купівлі-продажу державного майна підлягає нотаріальному посвідченню та у випадках, передбачених Законом, державній реєстрації.

Також, Вищий Арбітражний суд України в п. 19 свого Інформаційного листа від 25 квітня 2001 року за № XX-X/XXX зазначив, що «статтею 27 Закону про приватизацію державного майна та статтею 23 Закону про малу приватизацію передбачено укладення між продавцем і покупцем договору купівлі-продажу об’єкта приватизації. Ці угоди як окрема юридична категорія угод мають назву “угоди приватизації” (стаття 27 Закону) і є особливими договорами купівлі-продажу державного майна, на які поширюються також відповідні норми цивільного законодавства про угоди, якщо інше не випливає із законодавства про приватизацію. У разі ухилення однієї з сторін від укладення такого договору арбітражний суд вправі спонукати укласти цей договір лише продавця.

У вирішенні спорів, пов’язаних із спонуканням до укладення названого договору, арбітражним судам слід враховувати, зокрема, таке:

Відмова у приватизації можлива виключно у випадках, зазначених відповідно у частині третій статті 12 Закону про приватизацію державного майна та абзаці другому частини п’ятої статті 7 Закону про малу приватизацію. У решті випадків, тобто коли державними органами приватизації у встановленому порядку прийнято рішення щодо приватизації об’єкта, такий орган в подальшому не вправі відмовити в укладенні договору купівлі-продажу об’єкта приватизації. У разі його ухилення від укладення такого договору арбітражний суд за позовом покупця вправі спонукати продавця укласти названий договір, за умови, що рішення про приватизацію об’єкта не суперечить закону».

При таких обставинах, враховуючи те, що рішенням Дніпровської районної в м. Києві ради від 4 липня 1995 року за № XX, нежиле приміщення, яке знаходиться в м. Києві, по вул. Xxxxxxxx, 6 включено до переліку об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом його викупу Колективним підприємством «НАЗВА_1», яке не скасоване та є чинним на момент звернення з цим позовом, орган приватизації не має жодних прав відмовити Колективному підприємству «НАЗВА_1» в укладанні договору купівлі-продажу нежилого приміщення, яке знаходиться в м. Києві, по вул. Xxxxxxxx, 6. Однак, як було встановлено Господарським судом м. Києва в ухваленому ним рішенні від 29 квітня 2009 року по справі № XX/106, позивач неодноразово звертався до Дніпровської районної в м. Києві ради та органу приватизації з приводу укладання у договору купівлі-продажу нежилого приміщення, яке було включено до переліку об’єктів, які підлягали приватизації шляхом викупу, проте жодних дій з боку відповідача чи органу приватизації направлених на підготовку проекту договору купівлі-продажу, проведення оцінки нерухомого майна, укладання договору купівлі-продажу та інших необхідних дій щодо підготовки об’єкту до продажу не вчинялись та не здійснювались.

Тому на підставі ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 32, 54, 57 ГПК України, ст.ст. 3, 4 Закону України "Про приватизацію державного майна" від 4 березня 1992 року, ст.ст. 1, 2, 4, 5, 7, 11, 12, 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» від 6 березня 1992 року, ст.ст. 1, 4, п. п. 48, 49 Закон України «Про державну програму приватизації» від 18 травня 2000 року, п. 2 ч. 1 Рішення Конституційного суду України від 13 грудня 2000 року по справі № X-16/2000, п. 19 Інформаційного листа Вищого Арбітражного суду України від 25 квітня 2001 року за № XX-X/XXX, 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України» від 12 липня 2001 року, -

П Р О Ш У:

1. Зобов’язати Управління з питань оренди та приватизації комунального майна Дніпровської районної в м. Києві ради замовити оцінку нежилого приміщення, яке знаходиться в м. Києві, по вул. Xxxxxxxx, 6, з метою встановлення її експертної вартості та визначення ціни продажу цього об’єкту.          

2.Зобов’язати Управління з питань оренди та приватизації комунального майна Дніпровської районної в м. Києві ради укласти з Колективним підприємством «НАЗВА_1» договір купівлі-продажу нежилого приміщення, яке знаходиться в м. Києві, по вул. Xxxxxxxx, 6, площею 829 кв. м., згідно рішенням Дніпровської районної в м. Києві ради від 4 липня 1995 року за № XX в порядку та на умовах, передбачених актами законодавства України.          

  ДОДАТКИ:

1.      Копія Рішення Господарського суду м. Києва від 29 квітня 2009 року за № XX/106;

2.      Копія Рішення Дніпровської районної в м. Києві ради від 4 липня 1995 року за № XX;

3.      Копія листа представництва у Дніпровському районі регіонального відділення по м. Києву Фонду державного майна України від 21 липня 1995 року за № XX/46;

4.      Копія Договору купівлі-продажу державного комунального майна шляхом викупу від 27 липня 1995 року;

5.      Копія свідоцтва про власність від 9 серпня 1995 року реєстраційний № XXX;

6.      Копія Акту передачі майна державного підприємства магазину № XXXX;

7.      Копія Статуту КП «НАЗВА_1»;

8.      Копія Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи – КП «НАЗВА_1»;

9.      Копія Довідки про внесення до ЄДРПОУ КП «НАЗВА_1»;  

10. Довіреність на представництво і захист прав та інтересів у судах;

11. Докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу та третім особам;

12. Платіжне доручення про сплату державного мита;

13. Платіжне доручення про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;   

«___» __________ 2009 року