Позовна заява про стягнення заборгованості з виплат на щорічну допомогу на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 2 категорії

        До Бориспільського міськрайонного суду 

                 Київської області  

 

        Позивач:         ОСОБА_1, 

місце проживання:

АДРЕСА_1

                                                                                                                 

                                                 Відповідач:          Управління праці та соціального захисту

населення виконавчого комітету

Бориспільської міської ради Київської області

                                                                                   місце знаходження:

АДРЕСА_2

                                                                           

      «В порядку адміністративного судочинства»

  

Згідно п. 18 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито», я звільнений від сплати державного мита за подання позовної заяви                                                                                     

 

П О З О В Н А      З А Я В А

Про стягнення заборгованості з виплат на щорічну допомогу на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії

Я, ОСОБА_1, являюся учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до 2 категорії, що підтверджується моїм посвідченням учасника ліквідації, виданого Управління праці та соціального захисту  населення виконавчого комітету  Бориспільської міської ради Київської області.

В зв’язку з цим, я перебуваю на обліку в Управлінні праці та соціального захисту  населення виконавчого комітету  Бориспільської міської ради Київської області з 14 лютого 2001 року та отримую щорічну допомогу на оздоровлення, оскільки постійно проживаю в м. Бориспіль.  

Починаючи з 2003 року по 2007 рік відповідач сплатив на мою користь щорічну допомогу на оздоровлення, загальний розмір яких складає за вказані роки - 240 грн. 30 коп., а саме:

Рік

Дата звернення

Дата виплати

Сума

2003

5 березня 2003 року

26 листопада 2003 року

26 грн. 70 коп.

2004

19 листопада 2004 року

17 грудня 2004 року

26 грн. 70 коп.

2005

7 квітня 2005 року

2 червня 2005 року

26 грн. 70 коп.

2006

19 червня 2006 року

19 липня 2006 року

100 грн. 00 коп.

2007

12 березня 2007 року

19 квітня 2007 року

100 грн. 00 коп.

                                                                                                         Загалом:       240 грн. 30 коп.

  Проте, я вважаю, що дії Управління праці та соціального захисту  населення виконавчого комітету  Бориспільської міської ради Київської області порушують моє конституційне право, закріплене Законами України, на належний рівень соціального захисту та право на отримання компенсацій за шкоду заподіяну здоров’ю як особі яка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в розмірі передбаченому Законами України, що полягає в наступному.

Як передбачено абз. 4 ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року, (в редакції, яка діяла на момент отримання мною щорічної допомоги на оздоровлення) щорічна допомога на оздоровлення виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії – в розмірі 5 (п’яти) мінімальних заробітних плат.

В той час, Кабінет Міністрів України в пп. «є» п.1 своєї Постанови «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26 липня 1996 року за № XXX установив розмір щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, який складає 26 грн. 70 коп.

Крім того, 12 липня 2005 року Кабінет Міністрів України прийняв іншу Постанову за № XXX «Про щорічну допомогу на оздоровлення», в п. 1 якої установив громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розмір щорічної допомоги на оздоровлення, яка передбачала для учасників ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 2 категорії – 100 грн.

При таких обставинах, Управлінням праці та соціального захисту  населення виконавчого комітету  Бориспільської міської ради Київської області виплачувалась мені щорічна допомога на оздоровлення в період з 2003 року по 2005 рік в розмірі 26 грн. 70 коп., який передбачений Постановою Кабінету Міністрів України Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26 липня 1996 року за № XXX, а щорічна допомога на оздоровлення в період з 2006 року по 2007 рік в сумі 100 грн., розмір якої передбачений Постановою Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення» від 12 липня 2005 року за № XXX.

В зв’язку з цим, Управління праці та соціального захисту  населення виконавчого комітету  Бориспільської міської ради Київської області, виплачуючи мені щорічну допомогу на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, визначав розмір такої компенсації виходячи з вимог Постанов Кабінету Міністрів України, при цьому повністю проігнорувавши та не дотримавшись вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який встановлює розмір допомоги на оздоровлення в більшому розмірі, що найбільш відповідає основним принципам та конституційним засадам соціального та медичного захисту людей і повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У Конституції України, Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою, визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов’язком держави.

У відповідності до ст. ст. 21, 22 Конституції України, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений.

Отже, відповідно до частини третьої ст. ст. 22, 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.

В той час, на мою заяву стосовно доплати мені компенсацій, Управління праці та соціального захисту  населення виконавчого комітету  Бориспільської міської ради Київської області надало письмову відповідь (лист) від 12 березня 2003 року за № XX/829 в якому зазначило, що нарахування та виплата компенсацій як щорічної допомоги на оздоровлення учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії сплачується на підставі вказаних вище Постанов Кабінету Міністрів України виходячи з реальних можливостей фінансування видаткової частини Державного бюджету України на загальносуспільні потреби.

Однак, вказана вище правова позиція відповідача не відповідає вимогам Закону України є необґрунтованою, безпідставною та порушує моє право на отримання гарантованого розміру компенсації як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, зокрема.           

Зі змісту наведених положень Конституції України та Бюджетного кодексу України вбачається, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України — він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Таке положення закріплено і в ч.2 ст. 27 Бюджетного кодексу України.

Метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов’язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій. Отже, при прийнятті закону про Державний бюджет України мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень, як зазначено в ст. 48 Конституції України.

Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, бюджетному кодексі України, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.

  Аналогічно стосується і Постанов Кабінету Міністрів України, про які велась вище мова та якими було встановлено, в супереч Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір компенсацій у вигляд щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, оскільки саме абз. 4 ч.4 ст. 48  вказаного вище Закону було встановлено розмір соціальної допомоги, як складала 5 мінімальних заробітних плат.

  Крім того, ст. 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що дія положення цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону (вказана стаття була доповнена на підставі Закону від 5 жовтня 2006 року).  

  Тим більше, якщо Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було встановлено обсяг права особи на отримання щорічної допомоги на оздоровлення як учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії та її розмір, який складав 5 (п’ять) мінімальних заробітних плат, Кабінет Міністрів України не мав повноважень змінювати в супереч вимогам вказаного Закону розмір компенсаційної виплати.  

Крім того, у відповідності до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

  Також, як передбачено ст. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

При таких обставинах, Кабінет Міністрів України мав повноваження виключно здійснювати роз’яснення застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не змінювати його положення та встановлювати інші розміри щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, тим більше розмір яких менший ніж встановлений вказаним Законом, що порушує моє гарантоване соціальне право на компенсацію внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки Кабінет Міністрів України як вищий центральний орган виконавчої влади зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тому, ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» надано повноваження Кабінету Міністрів України виключно підвищувати конкретні розміри всіх доплат, пенсій та компенсацій відповідно до змін індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, а не зменшувати їх, що фактично і було вчинено Кабінетом Міністрів України в своїх нормативно-правових актах.

При таких обставинах, Управління праці та соціального захисту  населення виконавчого комітету  Бориспільської міської ради Київської області як орган місцевого самоврядування також зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому враховуючи те, що Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено розмір компенсаційних виплат який більший ніж їх розмір встановлений Кабінетом Міністрів України в своїх постановах, відповідач, враховуючи юридичну силу ієрархії нормативно-правових актів України, зобов’язаний був застосовувати положення ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», нараховувати та виплачувати на мою користь щорічну допомогу на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії –  5 (п’ять) мінімальних заробітних плат, розмір яких  встановлений на момент такої виплати.

Крім того, вказана вище правова позиція, зазначена мною в цьому позові в рахунок обґрунтування своїх вимог повністю відповідає рішенню Конституційного суду України від 9 липня 2007 року у справі № X-XX/XXXX за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян), на підставі якого Конституційний суд України проаналізувавши зазначені положення Конституції України, Кодексу, практику зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України, в зв’язку з чим визнав неконституційним ряд положень Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі ті, що зупиняли дію ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 2007 рік.  

При таких обставинах, оскільки у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплата компенсаційних виплат залежить від розміру мінімальної заробітної плати встановленої Законом на відповідний рік, остання зростала, починаючи з 2005 року до моменту звернення до суду з цим позовом, і яка складала:

1

01.01.2005 – 31.03.2005

262 грн.

Закон України від 23.12.2004 року № XXXX-4

2

01.04.2005 – 30.06.2005

290 грн.

-//-//-//-//-//-

3

01.07.2005 – 31.08.2005

310 грн.

-//-//-//-//-//-

4

01.09.2005 – 31.12.2005

332 грн.

-//-//-//-//-//-

5

01.01.2006 – 30.06.2006

350 грн.

Закон України від 20.12.2005 року № XXXX-4

6

01.07.2006 – 30.11.2006

375 грн.

-//-//-//-//-//-

7

01.12.2006 – 31.03.2007

400 грн.

Закон України від 20.12.2005 року № XXXX-4, Закон України від 19.12.2006 року № XXX-5

8

01.04.2007 – 30.06.2007

420 грн.

Закон України від 19.12.2006 року № XXX-5

9

01.07.2007 – 30.09.2007

440 грн.

-//-//-//-//-//-

10

 01.10.2007 –

460 грн.

-//-//-//-//-//-

У відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. У разі виникнення права на щорічну допомогу з різних підстав, передбачених частиною четвертою цієї статті, надається одна з них, за вибором особи. Розмір мінімальної  заробітної  плати  визначається  на  момент  виплати.

За таких умов, враховуючи вказані вище розміри мінімальних заробітних плат встановлених Законами України сума щорічної допомоги на оздоровлення за останні три роки повинна була бути виплачена мені як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії на підставі абз. 4 ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року, (в редакції, яка діяла на момент отримання мною щорічної допомоги на оздоровлення) в наступному розмірі:

рік

Мінімальна заробітна плата на день виплати

Щорічна допомога на оздоровлення (п’ять мінімальних заробітних плат)

2005

290 грн.

1450 грн.

2006

375 грн.

1875 грн.

2007

420 грн.

2100 грн.

Загальна сума:

5425 грн.

При таких обставинах, загальна сума належної мені щорічної допомоги на оздоровлення як учасника ліквідації наслідків аварії н Чорнобильській АЕС 2 категорії за останні три роки складає 5 425 грн., в той час як Управління праці та соціального захисту  населення виконавчого комітету  Бориспільської міської ради Київської області виплатило мені всього 226 грн. 70 коп.

Тому, сума боргу відповідача по виплаті мені щорічної допомоги на оздоровлення як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії складає 5 198 грн. 30 коп., яку і необхідно стягнути на мою користь.     

Виходячи з вищевикладеного та на підставі ст.ст. 2, 3, 17, 79, 104, 105, 106 КАС України, -

П Р О Ш У:

1. Стягнути з Управління праці та соціального захисту  населення виконавчого комітету  Бориспільської міської ради Київської області на мою користь заборгованість з виплати мені щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС 2 категорії за останні три роки в розмірі 5 198 (п’ять тисяч сто дев’яносто вісім) грн. 30 коп.   

ДОДАТКИ:

1.      Копія Позовної заяви про визнання незаконним та скасування рішень виконавчого комітету Бориспільської міської ради – 1 примір.;

2.      Копія посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії – 2 примір.;

3.      Копія Листа Управління ПСЗН від 12 березня 2008 року за № XX/829 – 2 примір.;

4.      Копія Довідки Управління ПСЗН від 11 лютого 2008 року за № X/448 – 2 примір.;

5.      Копія моєї заяви на адресу Управління ПСЗН від 25 лютого 2008 року – 2 примір.;       

      «___» ___________ 2008 року

 

Позивач                                           _______________                              ОСОБА_1

                                                                      (підпис)

Average: 5 (1 голос)

Додати новий коментар

Увага !
Відповідь на дане питання необхідно надати задля уникнення публікування «спам» інформації