Позовна заява про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 186 КК України

Відповідно ч.1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.  

Неправомірними суспільно-небезпечними діями обвинуваченого, які проявилися у вчиненні грабежу, поєднаного з насильством, потерпілому завдано немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які позначили негативні зміни у його житті: щоденні думки та спогади про наслідки психотравмуючої події, страх можливого повторення подій, негативні переживання та спогади, потреба в униканні аналогічних обставин, насторога, тривога, емоційні та тілесні реакції при згадуванні; переживання фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, тимчасова відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замикання, бажання уникати контактів, почуття образи, обурення, приниженої гідності.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, на підставі ч.1 ст. 1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч.3 ст. 23 ЦК України).

До Шевченківського районного суду м. Києва

04655, м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-б  

 

Позивач:   ОСОБА_1, 

зареєстроване місце проживання: 

АДРЕСА_2

 

Відповідач:   ОСОБА_2,

зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_3  

 

Ціна позову: 30 000 грн.  

Кримінальне провадження:

Головуючий суддя 

 

П О З О В Н А    З А Я В А

Про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України

04 лютого 2012 року, перебуваючи між собою у попередньому злочинному зговорі, ОСОБА_3, ОСОБА_7 та Дяченко О.В розробили план вчинення злочину та розподілили між собою злочинні ролі кожного учасника.      

На виконання свого злочинного наміру, діючи згідно розробленого плану ОСОБА_7 того ж дня зателефонував до мене і під приводом замовника продукції, домовився зі мною про зустріч у приміщенні офісу, який я займаю, при цьому представившись чужим ім’ям «Юрій». Після чого, приблизно о 13 годині, ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_2, перебуваючи між собою у попередній злочинній змові, прибули до будинку № X-а по вул. С. Хохлових в м. Києві. При вході до офісу № 3, ОСОБА_7 за мовчазною згодою Якушко В.В та Дяченка О.В взяв обрізок пластикової труби, для нанесення нею ударів.

Під вигаданими мотивами, зайшовши до приміщення вказаного офісу, ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 та Дяченко О.В в присутності останніх та за їх мовчазною згодою, відразу без будь-яких пояснень почав наносити мені удари пластиковою трубою доки вона не поламалася, а в подальшому наніс мені 5-7 ударів руками в область голови та тулуба. В цей час ОСОБА_4 також наніс мені 2-3 удари руками в область тулуба. Під час того як ОСОБА_3 та ОСОБА_7 наносили мені удари, діючи узгоджено за попередньою змовою, ОСОБА_2 відкрито викрав газовий пістолет марки «МЕ 38 Компакт» вартістю 1 600 гривень, який належав мені на праві власності. Відкрито викравши газовий пістолет марки «МЕ 38 Компакт», ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зникли, розпорядились викраденим на власний розсуд.

Оскільки було вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 186 КК України, слідчий СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України, ОСОБА_5, вніс відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочав досудове розслідування.  

На підставі моєї заяви, слідчий СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України, ОСОБА_5, своєю Постановою залучив мене до кримінального провадження як потерпілого, оскільки кримінальним правопорушенням завдана мені фізична, майнова та моральна шкода.   

В подальшому, слідчим СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України, ОСОБА_5, було вручено ОСОБА_2 повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

Як випливає зі змісту повідомлення про підозру, ОСОБА_2, за попередньою змовою з ОСОБА_3 та  ОСОБА_7, своїми умисними діями, що виразились в застосуванні насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, відкрито викрали чуже майно (грабіж), газовий пістолет марки «МЕ 38 Компакт», який належить мені на праві власності, - вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

Під час досудового розслідування, ОСОБА_2 у своїх показах, наданих слідчому під час його допиту, вину у скоєному ним кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст. 186 КК України, визнав повністю та щиро розкаявся у своїх умисних діях, якими, за попередньою змовою групою осіб, було відкрито викрадене чуже майно із застосуванням насильства.

Постановою слідчого СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України, ОСОБА_5, 3 березня 2012 року в кримінальному провадженні призначена судово-медична експертиза, на вирішення якої, з поміж іншого, було поставлено питання щодо ступеня тяжкості заподіяних мені тілесних ушкоджень. Проведення судово-медичної експертизи доручено експертам КОБ СМЕ.

В результаті проведених експертом ОСОБА_6 досліджень, в п. п. 1, 2 наданого ним висновку судово-медичної експертизи від 5 квітня 2012 року за № XX/Е, зазначається, що тілесні ушкодження, які мають у мене місце у вигляді забою грудної клітки, численних забоїв та саден обличчя, волосяної частини голови, а також періорбитальной гематоми з права, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, є належні, допустимі і достовірні та у взаємозв’язку свідчать про їх достатність стверджувати, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

У відповідності до ч.1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.          

Нормативно-правове обґрунтування, з посиланням на засоби доказування, завдання потерпілому моральної шкоди кримінальним правопорушенням

Окрім фізичної шкоди, неправомірними суспільно-небезпечними діями обвинуваченого також завдано мені немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які позначили негативні зміни у моєму житті: щоденні думки та спогади про наслідки психотравмуючої події, страх можливого повторення подій, негативні переживання та спогади, потреба в униканні аналогічних обставин, насторога, тривога, емоційні та тілесні реакції при згадуванні; переживання фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, тимчасова відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замикання, бажання уникати контактів, почуття образи, обурення, приниженої гідності.

В момент вчинення обвинуваченим грабежу, поєднаного з насильством, яке проявилося у нанесенні мені тілесних ушкоджень, я переніс значний фізичний біль, пережив емоційний стрес, який супроводжувався почуттями розгубленості, образи, обурення, приниженої гідності, тривоги, страху за своє здоров'я та життя.

В подальшому, я був вимушений проходити лікування, витерплювати болісні лікувальні та діагностичні процедури. Впродовж всього періоду лікування, почувався незручно, дискомфортно, з необхідністю пристосовуватися до негативних умов існування (ліжковий режим, гігієнічні проблеми, залежність від оточення).

Наслідки перенесеної травми призвели до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін: порушення сну, пасивність, знижений настрій, пригніченість, нервозність, дратівливість, образливість, чутливість, реакції замикання, фіксованість на негативних переживаннях, емоційна напруга, насторога, невпевненість в собі, тривога з приводу майбутнього. 

Внаслідок вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, я досі відчуваю почуття приниженої гідності, образи, досади, обурення поведінкою винуватця, переживає щодо своєї соціальної репутації. 

Були порушені актуальні життєві плани, погіршені можливості побудови та реалізації нових життєвих перспектив.

Наслідки події, що сталася, потягли за собою нераціональне витрачання життєвого часу (на лікування, проведення правових заходів), обумовили необхідність залучання значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів, дотепер вимагають компенсаторних можливостей задля їх подолання.

Отже, відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, на підставі ч.1 ст. 1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Верховний суд України в п. 1 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за № 4 (з подальшими змінами та доповненнями) звернув увагу судів на те, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов'язаних з відшкодуванням такої шкоди.

Крім цього, в п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

В результаті вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, мені була завдана моральна шкода, яка полягала у фізичному болі та душевних стражданнях, моральних переживаннях, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість їх повноцінного продовження, що і є наслідком протиправної поведінки ОСОБА_2 відносно мене.

Під час досудового розслідування, обвинувачений ОСОБА_2 особисто зобов’язався відшкодувати мені моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, у розмірі 24 000 грн., про що свідчить його письмова розписка у вигляді «зобов’язання» від 23 лютого 2012 року.

Проте, довожу до відома суд, що на момент звернення з цим позовом, обвинувачений не сплатив мені ані жодної копійки в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої його неправомірними, суспільно-небезпечними діями, відповідальність за які передбачена ч.2 ст. 186 КК України, та не виконав дотепер свого письмового «зобов’язання», викладеного у розписці від 23 лютого 2012 року, не надавав мені допомоги як на місці скоєння кримінального правопорушення так і в подальшому під час лікування, не цікавився станом мого здоров’я та не приймав ніякої участі у моєму видужуванні. Навіть не попросив пробачення за скоєне. Одним словом, «байдужість» з боку обвинуваченого як до скоєного злочину так і до його наслідків та поновлення моїх прав.      

Не можу не звернути увагу суд і на те, що кожен із обвинувачених: Бєлов Олег Васильович та ОСОБА_3, у повному обсязі відшкодували заподіяну мені злочином моральну шкоду, у розмірі 20 000 грн. Майже одразу після скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_7 та ОСОБА_3 надали мені свою допомогу та підтримку, постійно цікавились моїм станом здоров’я, активно сприяли органам досудового розслідування у встановленні об’єктивної істини у кримінальному провадженні та вчинили ряд інших дій, спрямованих на усунення для мене наслідків скоєного злочину. Жодних претензій або ж вимог майнового чи не майнового характеру я не маю до обвинувачених Бєлова О.В та ОСОБА_3, більш того вважаю, що їх дії носили необдуманий, а можливо навіть і помилковий характер, оскільки були втягнуті у злочинну діяльність ОСОБА_2, і не мали об’єктивної та правдивої інформації на час події кримінального правопорушення про обставини відносин між мною та ОСОБА_2, який використав їх у своїх власних цілях для заволодіння моїм майном та вчинення щодо мене насильства.      

У відповідності до ч.3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Верховним судом України в п. 9 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за № 4 (з подальшими змінами та доповненнями) звернув увагу судів на те, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Таким чином, внаслідок суспільно-небезпечних дій ОСОБА_2, відповідальність за які передбачена ч.2 ст. 186 КК України, мені були заподіяні психологічні (моральні) страждання, розмір відшкодування яких, враховуючи характер та обсяг фізичних, душевних, психічних страждань, характеру моїх немайнових втрат, становить 30 000 грн., які підлягають відшкодуванню (компенсації) обвинуваченим у повному обсязі.

Підстави, умови та особливості відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому у кримінальному провадженні

У відповідності до ч.2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні

Як передбачено ч.4 та ч.5 ст. 128 КПК України, форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред’являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв’язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Оскільки в результаті вчинення обвинуваченим суспільно-небезпечних дій, завдано мені моральної шкоди, я маю право в межах кримінального провадження до початку судового розгляду справи пред’явити цивільний позов до обвинуваченого, і залежно від підстав та доведеності якого, суд своїм остаточним рішенням у кримінальному провадженні вирішує питання щодо відшкодування потерпілому шкоди.

При таких обставинах, на підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 84, 91-93, 118, 124, 127-129 КПК України, ст. 22, 23, 1166, 1167, 1195 Цивільного кодексу України, п. п. 1, 9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за № 4, -

П Р О Ш У:

2. Стягнути з ОСОБА_2 на мою користь завдану мені моральну (немайнову) шкоду, вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, в розмірі 30 000 (тридцяти тисяч) грн.

ДОДАТКИ:

1. Копія позовної заяви про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення  – 4 примір.

2. Платіжний документ про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду. 

 

«__» серпня 2013 року                

 

Цивільний позивач                                                       __________                                ОСОБА_1

                                                                                    (підпис)

Голоси відсутні

Додати новий коментар

Увага !
Відповідь на дане питання необхідно надати задля уникнення публікування «спам» інформації