Позовна заява про визнання недійсним договору купівлі-продажу книг та застосування наслідків недійсності правочину

                 До Господарського суду м. Києва  

 

                                                           Позивач:     Товариство з обмеженою відповідальністю

                                                                                   «НАЗВА_1», місце знаходження:

            АДРЕСА_1          

                                                                                           

        Відповідачі: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю

«НАЗВА_3», місце знаходження: 

           АДРЕСА 2

  

       3., Фізична особа – підприємець

            ОСОБА_1,  

            місце знаходження:

АДРЕСА_2.

            

П О З О В Н А    З А Я В А

Про визнання недійсним договору купівлі-продажу книг від 1 лютого 2008 року за ХХХХ та

застосування наслідків недійсності договору  

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3» - Замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_1» - Виконавцем, 15 жовтня 2005 року був укладений договір за № XXа/05, та додаткова угода за № X до цього договору, у відповідності до п. 1 якого термін дії договору продовжений строком до 31 грудня 2007 року.         

У відповідності до п. 1.1. договору від 15 жовтня 2005 року за № XXа/05,  виконавець бере на себе зобов’язання виконати пряму адресну розсилку матеріалів Замовника, зокрема книги та рекламну продукцію, а Замовник зобов’язується надавати матеріали для розсилки та здійснювати оплату згідно з умовами цього Договору.

Позивач належним чином та у відповідності до умов вказаного вище договору та 35 додатків до нього, надав відповідачу комплекс послуг щодо прямої адресної розсилки матеріалів, про що свідчать Акти здачі-приймання наданих послуг, які підписані уповноваженими представниками як замовника так і виконавця та скріплені їх печатками, що підтверджує належне надання послуг виконавцем та прийняття їх замовником без жодних претензій щодо їх якості, кількості, строків та інших обставин необхідних для визначення належного виконання зобов’язань з боку позивача.

При таких обставинах, позивач надав відповідачу послуги щодо прямої адресної розсилки матеріалів в межах дії договору від 15 жовтня 2005 року за № XXа/05 та 35 додатків, які є його невід’ємною частиною договору, на загальну суму коштів розмір яких становить 573 508 грн. 11 коп., про що свідчать Акти здачі-прийняття наданих послуг, підписаних представниками сторін та скріплених їх печатками.

Однак, відповідач за період дії вказаного вище договору сплатив суму коштів за надані позивачем послуги, лише 304 444 грн. 98 коп. В зв’язку з цим, відповідач не належним чином виконав покладені на нього договором зобов’язання в частині оплати за надані позивачем послуги щодо прямої адресної розсилки матеріалів, а тому відповідач внаслідок не належного виконання грошового зобов’язання заборгував позивачу суму коштів у розмірі 269063 грн. 13 коп., не оплативши їх в триденний строк встановлений додатками до договору.    

Крім того, позивач на виконання договору від 15 жовтня 2005 року за № XXа/05 та з метою підготовки матеріалів відповідача для здійснення їх пакування та розсилки, поставив останньому конверти в кількості 59 000 шт. на загальну суму коштів у розмірі 9 706 грн. 68 коп., про що свідчить видаткова накладна від 16 березня 2007 року за № РН-1/2, підписана представниками сторін та скріплена їх печатками, а також довіреність від 16 березня 2007 року за № XXXXXX, виданої ОСОБА_2, на підставі якої остання отримала у позивача вказані вище конверти в кількості 59 000 шт. Однак, відповідач не оплатив вартість вказаних вище конвертів як до 30 березня 2007 року строк оплати яких зазначено в рахунку-фактурі від 16 березня 2007 року за № XX, так і на момент звернення з цим позовом, а тому заборгував позивачу суму коштів у розмірі 9 706 грн. 68 коп.

За таких умов, відповідач в наслідок неналежного виконання грошового зобов’язання за договором від 15 жовтня 2005 року за № XXа/05 заборгував позивачу загальну суму коштів за надані послуги щодо прямої адресної розсилки матеріалів, включаючи поставку конвертів в межах дії цього договору, в розмірі 278 769 грн. 81 коп.

Позивач, 4 вересня 2007 року, звертався до відповідача з письмовою вимогою за № XX/07 про погашення заборгованості за надані послуги, в якій пропонував розстрочити заборгованість відповідача, шляхом відрахування певної частини коштів за  продаж у майбутньому книг, які належать відповідачу. Однак, відповідач не проявив жодної ініціативи з приводу погашення заборгованості за надані позивачем послуги та не надав відповіді на письмову вимогу позивача, таким чином уникнувши від будь-яких конструктивних дій з приводу врегулювання спору щодо порядку погашення боргу.

В зв’язку з цим, 26 вересня 2007 року Товариство з обмеженою відповідністю «НАЗВА_1» звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3» про стягнення заборгованість у розмірі 278 769  грн. 81 коп. внаслідок не виконання грошового зобов’язання щодо оплати за послуги з прямої адресної розсилки наданих згідно договору від 15 жовтня 2005 року за № XXа/05.

Крім того, в рахунок забезпечення позову позивач просив суд накласти арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3», а саме на книги «Практична бухгалтерія в Україні» (на російській та українській мові) та «Оплата труда в Україні» (на українській мові) в кількості 1700 екземплярів, які знаходяться в приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 що належить на праві оренди Товариству з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_1», оскільки невжиття таких заходів може зробити неможливим виконання рішення господарського суду.      

Однак, суд вказане клопотання не розглянув. Як наслідок під час розгляду справи в суді, ОСОБА_3, директор Товариства з обмеженою відповідністю «НАЗВА_3» разом з працівниками міліції забрав з приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 що належить на праві оренди Товариству з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_1», книги «Практична бухгалтерія в Україні» (на російській та українській мові) та «Оплата труда в Україні» (на українській мові) в кількості 1700 екземплярів. 

На підставі вказаного вище позову, Господарський суд м. Києва відкрив провадження у справі № XX/482 та призначив справу до розгляду. В той час суд неодноразово повідомляв відповідача про час та місце розгляду справи, однак кожного разу останній звертався до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи з тих чи інших підстав, подавши їх через канцелярію та жодного разу не з’явившись в судове засідання.

Тому, 2 листопада 2007 року Господарський суд м. Києва прийняв рішення по справі № XX/482, задовольнивши позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_1» в повному обсязі, стягнувши на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3» заборгованість у розмірі 278 769 (двісті сімдесят вісім тисяч сімсот шістдесят дев’ять) грн. 81 коп. внаслідок не виконання грошового зобов’язання щодо оплати за послуги з прямої адресної розсилки наданих згідно договору від 15 жовтня 2005 року за № XXа/05.       

Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3» звернулося з апеляційною скаргою на вказане вище рішення Господарського суду м. Києва, однак Київський апеляційний господарський суд 20 грудня 2007 року відмовив відповідачу у відкритті апеляційного провадження у справі, винісши відповідну ухвалу, з тих підстав, що останній  не додав документ, що підтверджують сплату державного мита. Вказана ухвала набрала законної сили та не була оскаржена Товариством з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3» в установленому законом порядку.

В зв’язку з цим, Товариство з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_1» звернувся до виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3» заборгованості в розмірі 278 769 (двісті сімдесят вісім тисяч сімсот шістдесят дев’ять) грн. 81 коп., додавши до заяви виконавчий документ, а саме Наказ Господарського суду м. Києва.

На підставі вказаної вище заяви та виконавчого документу, державним виконавцем було відкрито виконавче провадження та вчинено ряд виконавчих дій по стягненню суми боргу в розмірі 278 769 грн. 81 коп.

Однак, в той час коли державний виконавець зайшов до приміщення, яке орендувало Товариство з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3» з метою проведення опису майна цього Товариства та накладання арешту, державним виконавцем було виявлено книги «Податок на прибуток підприємства» в кількості 300 екземплярів. Однак, Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3» повідомив, що вказане майно відчужене на користь Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, а тому не є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3» на яке можу бути звернене стягнення.

На сьогоднішній день, в Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3» не достатньо майна (активів), в тому числі грошових коштів, для задоволення вимог кредитора, позивача за цим позовом, розмір яких становить 278 769 грн. 81 коп.

Державним виконавцем було накладено арешт на __________ примірників книг ___________________________________________________________________________,

вартість яких складає ____________ грн., та належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3», що не достатньо для задоволення вимог позивача щодо стягнення суми боргу.

Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3», як було зазначено вище надав державному виконавцю документи, на підставі яких було відчужено 300 штук книг «Податок на прибуток підприємства», зокрема.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 1 лютого 2008 року був укладений договір купівлі-продажу за № XX-XX/XX, у відповідності до п. 1 якого, Товариство з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3» продав та передав у власність фізичній особі – підприємцю ЮшкевичЛарисі Вікторівні книги «Податок на прибуток підприємства» в кількості 300 шт. за ціною 15 грн. 62 коп., загальна вартість яких складає 4 686 грн.  

На виконання вказаного вище договору купівлі-продажу, Товариство з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3» видало рахунок – фактуру за № СФ – 000011 від 1 лютого 2008 року на оплату книг «Податок на прибуток підприємства» в кількості 300 шт. на суму коштів у розмірі 4 686 грн., за ціною 15 грн. 62 коп. за 1 штуку., а також видаткову накладну за № РН-0000034 від 1 лютого 2008 року на вказану кількість книг «Податок на прибуток підприємства».

            Крім того, звертаю увагу суду на те, що 1 лютого 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3» та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір відповідального зберігання з правом користування за № XXX/02-08, у відповідності до п. 1.1. якого фізична особа – підприємець ОСОБА_1 передала Товариству з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3», який прийняв на відповідальне зберігання книги «Податок на прибуток підприємства» в кількості 300 шт. за ціною 15 грн. 62 коп. за 1 шт.

У відповідності до п. 1.4., 2.3 вказаного вище договору, строк зберігання складає три роки, за час якого Товариство з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3» має право користуватись майном, переданим на зберігання для своїх виробничих потреб за умови використання майна за його призначенням, або викуповувати майно, сплативши за нього вартість в розмірі 15 грн. 62 коп. за один екземпляр книги.

Крім того, на підставі п. 1.2. Договору відповідального зберігання з правом користування від 1 лютого 2008 року за № XXX/02-08, відповідачі 1 лютого 2008 року підписали Акт приймання-передачі майна на відповідальне зберігання, у відповідності до якого фізична особа – підприємець ОСОБА_1 передала Товариству з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3», який прийняв на відповідальне зберігання книги «Податок на прибуток підприємства» в кількості 300 шт. за ціною 15 грн. 62 коп. за 1 шт.            

В зв’язку з цим, позивач вважає, що договір купівлі-продажу від 1 лютого 2008 року за № XX-XX/XX, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 є недійсним з підстав передбачених чинним законодавством України, а саме:

У відповідності до ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою — третьою, п’ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

В свою чергу ч. 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

В зв’язку з цим, позивач вважає та звертає увагу суд на те, що волевиявлення Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3» під час укладання договору купівлі-продажу книг не було вільним і не відповідало його внутрішній волі з наступних підстав.

Як було зазначено вище, Товариство з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3», на момент укладання вказаного вище договору купівлі-продажу книг, мало непогашену заборгованість за надані Товариством з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_1» послуги з адресної розсилки матеріалів, в розмірі 278 769 грн. 81 коп., що підтверджується рішенням Господарського суду м. Києва від 2 листопада 2007 року по справі № XX/482, яке набрало законної сили 20 грудня 2007 року.

Таким чином, починаючи з 20 грудня 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_1» мало право в примусовому порядку звернути стягнення на будь-яке майно Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3» в межах суми боргу розмір якого складає 278 769 грн.

 Тому, Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3» з метою уникнення цивільно-правової відповідальності за зобов’язаннями щодо сплати суми боргу за договором про надання послуг з адресної розсилки, уклав договір купівлі-продажу книг з фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1.

Однак, при цьому звертаю увагу суд на те, що поштовхом та волевиявленням до укладання договору купівлі-продажу книг між відповідачами було саме те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3» мало реальну заборгованість, яка могла бути стягнута з нього шляхом звернення стягнення на книги «Податок на прибуток підприємства» в кількості 300 шт.     

Тим більше, про вказані вище обставини свідчить те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3» здійснювало свою господарську діяльність з виробництва та виготовлення такої продукції як книга, яка має свою собівартість та ринкову ціну, тобто ціну за яку за звичайних умов відповідач пропонував її до продажу. Так от ціна за 1 екземпляр книги «Податок на прибуток підприємства» становив близько 600 грн. про що свідчать правочини щодо продажу цих книг. В той час, продаж книг, вартість яких за один екземпляр, згідно договору купівлі-продажу, укладеного між відповідачами, по ціні 15 грн. 62 коп. є умисними діями Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3» пов’язаними з терміновим відчуженням їх на користь іншої особи з метою уникнення цивільно-правової відповідальності за зобов’язаннями, які виникли в нього на підставі іншого договору укладеного  позивачем.

Крім того, звертаю увагу суд на те, що одразу, в той же день, 1 лютого 2008 року, після продажу Товариством з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3» на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 книг «Податок на прибуток підприємства» в кількості 300 шт., був укладений договір відповідального зберігання з правом користування, що свідчить про те, що фактично вказане майно не було передано фізичній особі – підприємцю ОСОБА_1, а натомість знаходиться у володінні та користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3», тобто в його офісному приміщенні, що і було виявлено державним виконавцем під час проведення виконавчих дій по опису та арешту майна боржника, яким є відповідач.

При таких обставинах, зміст договору купівлі-продажу книг, який відображає з одного боку вільне розпорядження відповідачем своїми книгами, не відповідає внутрішній волі самого Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3», оскільки вказаний правочин був спрямований на відчуження книг за будь-яку ціну будь-яким особам, з метою уникнення відповідальності та звернення стягнення за зобов’язаннями, і отримати за продаж хоча б яку не будь суму коштів, при цьому звертаю увагу суду на те, що за Товариством з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3» залишалося право користуватись цими книгами.

Виходить, що фізична особа – підприємець ОСОБА_1, придбавши вказані вище книги, не має наміру їх використовувати чи продавати на користь третіх осіб, оскільки книги за своїм призначенням мають таку властивість як «старіння інформації», після чого ці книги втрачають свою цінність та попит на ринку.        

 Тим більше, що на час укладання договору купівлі-продажу книг, Товариство з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3» фактично не здійснювало господарської діяльності, мало борги та в аналогічний спосіб відчужило все майно, яке належало цьому підприємству, на користь тієї ж ОСОБА_1, включаючи офісні меблі та комп’ютерну техніку, але при цьому фактично здійснювало користування цим майном.    

При таких обставинах, на підставі вищевикладеного договір купівлі-продажу від 1 лютого 2008 року за № XX-XX/XX, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 є недійсним з підстав передбачених ч.1 ст. 215 та ч.3 ст. 203 ЦК України.

В зв’язку з тим, що між відповідачами був укладений вказаний вище договір купівлі-продажу книг, виключно з метою уникнення від цивільно-правової відповідальності Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3», порушується право позивача на задоволення вимог за рахунок майна вказаного підприємства, яке не виконало належним чином свої зобов’язання за договором про надання послуг з адресної розсилки матеріалів Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3»  

Також, вважаю за необхідне звернути увагу суд на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3» на момент звернення до суду з цим позовом є фактично не платоспроможним суб’єктом господарської діяльності, на рахунку в установі банку якого відсутні кошти, має заборгованість по заробітній платі перед своїми працівниками, які знаходяться з ним в трудових правовідносинах та заборгованість перед іншими контрагентами.

Враховуючи те, що під час розгляду в Господарському суді м. Києва справи № XX/482, Товариство з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3» вдалось до такого кроку як відчуження книг з метою уникнення відповідальності за своїми зобов’язаннями, що призвело до не виконання вказаного вище рішення суду, і враховуючи те, що між відповідачами є споріднений зв'язок, за даним позовом є реальний ризик тому, що книги знову ж таки будуть відчужені на користь третіх осіб.    

При таких обставинах, у відповідності до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, в один із заходів передбачений ст. 67 ГПК України, зокрема шляхом накладання арешту на майно.

Отже, в рахунок забезпечення позову необхідно накласти арешт на майно фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, а саме книги «Податок на прибуток підприємства» в кількості 300 екземплярів, оскільки не накладання арешту може зробити неможливим виконання рішення суду.  

Тому на підставі ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 32, 54, 57 ГПК України, ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, -

П Р О Ш У:

1.В рахунок забезпечення позову накласти арешт на майно Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, а саме на книги «Податок на прибуток підприємства» в кількості 300 екземплярів, які знаходяться в приміщенні за адресою: __________________________________________________, оскільки невжиття таких заходів може зробити неможливим виконання рішення господарського суду.      

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 1 лютого 2008 року за № XX-XX/XX, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1.

3. Застосувати наслідки недійсності договір купівлі-продажу від 1 лютого 2008 року за № XX-XX/XX передбачені ст. 216 ЦК України. 

4. Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_3», на підставі ст. 38 ГПК України, належним чином засвідчені копії:

o   договору купівлі-продажу від 1 лютого 2008 року за № XX-XX/XX;

o   договору відповідального зберігання з правом користування від 1 лютого 2008 року за № XXX/02-08; 

ДОДАТКИ:

1.      Копія Договору про надання послуг з прямої адресної розсилки матеріалів від 15 жовтня 2005 року за № XXа/05;

2.      Копія Рішення Господарського суду м. Києва від 2 листопада 2007 року за № XX/482;  

3.      Копія Позовної заяви про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з прямої адресної розсилки, поданої 26 вересня 2007 року;

4.      Копія Договору купівлі-продажу книг від 1 лютого 2008 року за № XX-XX/XX року; 

5.      Копія Договору відповідального зберігання з правом користування від 1 лютого 2008 року за №011/02-08;  

6.      Копія Акту приймання-передачі майна на відповідальне зберігання від 1 лютого 2008 року;

7.      Копія протоколу загальних зборів ТОВ «НАЗВА_1» про призначення директором;  

8.      Копія Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_1»;

9.      Копія Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «НАЗВА_1»;

10. Копія довідки ЄДРПОУ;

11. Докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу;

12. Довіреність на представництво і захист прав та інтересів у судах; 

13. Платіжне доручення про сплату державного мита;

14. Платіжне доручення про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;  

      «___» ____________  2008 року

Представник позивача,

який діє на підставі довіреності      

 

______________

(підпис)

 

Ковальчук С.М.          

Голоси відсутні

Додати новий коментар

Увага !
Відповідь на дане питання необхідно надати задля уникнення публікування «спам» інформації