Правовий висновок стосовно порядку підтвердження всеукраїнського статусу громадського об’єднання та приведення статуту громадської організації у відповідності до вимог Закону України "Про громадські об’єднання"

ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК

«Про порядок підтвердження всеукраїнського статусу громадського об’єднання та приведення статуту громадської організації у відповідності до вимог законодавства про громадські об’єднання» 

23 січня 2013 року № 8/01-13

Адвокат:     Ковальчук Степан Миколайович 

(Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 27.10.2005 року за № 2976/10, видане на підставі рішення Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за № 131)

Правовий висновок наданий адвокатом на підставі ст. ст. 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року за № 5076-VI.    

Цей висновок підготовлений з наступних питань:

1.Який на сьогоднішній день встановлений актами законодавства України порядок підтвердження всеукраїнського статусу громадського об’єднання ?

2. Чи необхідно після внесених зміни до законодавства України про громадські об’єднання здійснювати перереєстрацію громадської організації або ж вносити зміни до її установчих документів ?     

Нормативно-правові акти, що використовувались для обґрунтування висновку:

-Конституція України від 28 червня 1996 року

-Закон України «Про громадські об’єднання» від 22 березня 2012 року;

-Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року

-Наказ Міністерства Юстиції України «Про затвердження форм документів, надання (надсилання) яких встановлено Законом України «Про громадські об’єднання» від 14 грудня 2012 року за № 1842/5.

ОБГРУНТУВАННЯ   ТА   ВИСНОВКИ: 

1. Який на сьогоднішній день встановлений актами законодавства України порядок підтвердження всеукраїнського статусу громадського об’єднання ?

22 березня 2012 року на сесії Верховної ради України був прийнятий Закон України «Про громадські об’єднання» за № 4572-VI, що набув чинності з 1 січня 2013 року та яким визнано таким, що втратив чинність попередній Закон України «Про об’єднання громадян», 1992 року.

Як передбачено ст. ст. 2, 3 Закону, громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.

Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Громадська спілка - це громадське об'єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.

Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Дія цього Закону поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об'єднань в Україні.

Підтвердження всеукраїнського статусу громадського об’єднання здійснюється в порядку передбаченому ст. 19 Закону України «Про громадські об’єднання».    

Громадське об'єднання, зареєстроване в установленому законом порядку, може мати всеукраїнський статус за наявності у нього відокремлених підрозділів у більшості адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у частині другій статті 133 Конституції України, і якщо таке громадське об'єднання підтвердило такий статус у порядку, встановленому цим Законом. Спеціальними законами можуть визначатися інші вимоги щодо підтвердження всеукраїнського статусу окремих видів громадських об'єднань.

З положення ст. 19 Закону України «Про громадські об’єднання» випливає, що громадське об’єднання набуває статусу всеукраїнського за наявності двох умов:

- утворення громадським об’єднанням відокремлених підрозділів у більшості адміністративно-територіальних одиниць України;

- підтвердження громадським об’єднанням всеукраїнського статусу в порядку передбаченому Законом   

«утворення громадським об’єднанням відокремлених підрозділів у більшості адміністративно-територіальних одиниць України»

Система адміністративно-територіального устрою України передбачена ст. 133 Конституції України, у відповідності до якої до складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь.

Таким чином, Україна має в складі 27 адміністративно-територіальних одиниць, що в цілому становить адміністративно-територіальний устрій України.

Отже, ст. 19 Закону України «Про громадські об’єднання» для набуття всеукраїнського статусу вимагає створення відокремлених підрозділів громадським об’єднанням у більшості, тобто в 14 адміністративно-територіальних одиницях України.   

Порядок утворення відокремлених підрозділів громадського об’єднання регулюється ст. 13 Закону України «Про громадські об’єднання», якою передбачено, що громадське об'єднання зі статусом юридичної особи може мати відокремлені підрозділи, які утворюються за рішенням відповідного керівного органу громадського об'єднання згідно із статутом.

Як випливає з положення наведеної вище статті, відокремлені підрозділи можуть бути утворені лише громадським об’єднанням зі статусом юридичної особи та лише за рішенням того органу (загальні збори, правління та ін.), який згідно із Статутом уповноважений створювати такі відокремлені підрозділи.   

Відокремлені підрозділи громадського об'єднання не є юридичними особами.

Відомості про утворені відокремлені підрозділи громадського об'єднання подаються до уповноваженого органу з питань реєстрації за місцезнаходженням громадського об'єднання.

Відомості подаються у формі реєстраційної картки, яка повинна містити такі дані:

1) ідентифікаційний код громадського об'єднання як юридичної особи;

2) повне найменування відокремленого підрозділу;

3) місцезнаходження відокремленого підрозділу;

4) прізвище, ім'я та по батькові керівника відокремленого підрозділу, його реєстраційний номер облікової картки платника податку;

5) місцезнаходження реєстраційної справи громадського об'єднання. 

До реєстраційної картки про створення відокремленого підрозділу додається рішення керівного органу громадського об'єднання про створення відокремленого підрозділу. Форму реєстраційної картки про створення відокремленого підрозділу громадського об'єднання затверджує Міністерство юстиції України.

Уповноважений орган з питань реєстрації, до якого подані документи про створення відокремленого підрозділу громадського об'єднання, протягом трьох робочих днів вносить до Реєстру громадських об'єднань відомості про відокремлений підрозділ громадського об'єднання та забезпечує внесення відомостей про відокремлений підрозділ громадського об'єднання до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців або приймає рішення про відмову у внесенні до Реєстру громадських об'єднань відомостей про відокремлений підрозділ громадського об'єднання. Копія рішення надається (надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення) громадському об'єднанню не пізніше наступного дня після його прийняття.

В той час, Уповноважений орган з питань реєстрації, до якого подані документи про утворення відокремленого підрозділу громадського об'єднання може прийняти рішення про відмову у внесенні до Реєстру громадських об'єднань відомостей про відокремлений підрозділ громадського об'єднання у разі неподання необхідних документів, наявності помилок у реєстраційній картці про утворення відокремленого підрозділу громадського об'єднання або якщо рішення про утворення відокремленого підрозділу прийнято не уповноваженим керівним органом громадського об'єднання.

«підтвердження громадським об’єднанням всеукраїнського статусу в порядку передбаченому Законом»

Як було зазначено вище, підтвердження всеукраїнського статусу громадського об’єднання здійснюється в порядку передбаченому ст. 19 Закону України «Про громадські об’єднання»

Підтвердження всеукраїнського статусу громадського об'єднання та відмова від такого статусу є добровільними.

Для підтвердження всеукраїнського статусу громадське об'єднання подає до уповноваженого органу з питань реєстрації заяву за формою, встановленою Наказом Міністерства Юстиції України «Про затвердження форм документів, надання (надсилання) яких встановлено Законом України «Про громадські об’єднання» від 14 грудня 2012 року за № 1842/5.  

Уповноважений орган з питань реєстрації протягом семи робочих днів з дня надходження заяви за результатами перевірки в Реєстрі громадських об'єднань відповідності відокремлених підрозділів громадського об'єднання вимогам, передбаченим ч.1 ст. 19 Закону України «Про громадські об’єднання», приймає рішення про підтвердження всеукраїнського статусу громадського об'єднання або про відмову у підтвердженні такого статусу. Копія рішення надається громадському об'єднанню не пізніше наступного дня після його прийняття.

У разі прийняття рішення про підтвердження всеукраїнського статусу громадського об'єднання уповноважений орган з питань реєстрації протягом 5 (п’яти) днів вносить відповідний запис до Реєстру громадських об'єднань.

Відомості про всеукраїнський статус громадського об'єднання перевіряються щороку уповноваженим органом з питань реєстрації з даних реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, форма якої затверджується Міністерством юстиції України.

У разі якщо уповноважений орган з питань реєстрації установить наявність у громадського об'єднання, яке підтвердило свій всеукраїнський статус, меншої кількості відокремлених підрозділів, ніж передбачено ч.1 ст. 19 Закону України «Про громадські об’єднання», він надає громадському об'єднанню письмове повідомлення про наявність підстав для втрати громадським об'єднанням всеукраїнського статусу і вносить до Реєстру громадських об'єднань запис про направлення такого повідомлення.

У разі якщо через 60 днів після отримання письмового повідомлення, передбаченого частиною восьмою цієї статті, кількість відокремлених підрозділів громадського об'єднання, за даними Реєстру громадських об'єднань, не відповідатиме вимогам ч.1 ст. 19 Закону України «Про громадські об’єднання», уповноважений орган з питань реєстрації приймає рішення про втрату громадським об'єднанням всеукраїнського статусу та вносить до Реєстру громадських об'єднань відповідний запис. Копія зазначеного рішення надається (надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення) громадському об'єднанню не пізніше наступного дня після його прийняття.

2.Чи необхідно після внесених зміни до законодавства України про громадські об’єднання здійснювати перереєстрацію громадської організації або ж вносити зміни до її установчих документів ?

У відповідності до п. 4 Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про громадські об’єднання» від 22 березня 2012 року, громадські організації, їх спілки (союзи, асоціації, інші об'єднання громадських організацій), легалізовані на день введення цього Закону в дію шляхом реєстрації або повідомлення про заснування, не потребують відповідно перереєстрації або повторного подання документів для повідомлення.

Таким чином, громадське об’єднання, яке в установленому законом порядку були легалізовані (зареєстровані), до набуття чинності 1 січня 2013 року Закону України «Про громадські об’єднання» від 22 березня 2012 року, не потребують перереєстрації або ж повторного подання документів, і їх діяльність є чинною станом на момент надання цього правового висновку.   

Одночасно, цим же п. 4 Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про громадські об’єднання» передбачено, що статути (положення) громадських організацій, спілок громадських організацій мають бути приведені у відповідність із цим Законом протягом п'яти років з дня введення його в дію. Реєстрація змін до статуту (положення), пов'язаних з введенням цього Закону в дію, здійснюється без справляння плати за реєстраційні дії протягом п'яти років з дня введення цього Закону в дію.

Тобто, єдиною вимогою до громадських об’єднань, які були легалізовані (зареєстровані) до набуття чинності 1 січня 2013 року Законом України «Про громадські об’єднання», є умова щодо приведення статутів (положень) громадських організацій чи спілок у відповідності до вимог цього Закону.     

Статтею 11 Закону України «Про громадські об’єднання» встановлені вимоги до Статуту громадського об’єднання, зокрема такий Статут має містити відомості про:

1) найменування громадського об'єднання та за наявності - скорочене найменування;

2) мету (цілі) та напрями його діяльності;

3) порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об'єднанні, права та обов'язки його членів (учасників);

4) повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів громадського об'єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни (для громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи);

5) періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об'єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв'язку;

6) порядок звітування керівних органів громадського об'єднання перед його членами (учасниками);

7) порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об'єднання та розгляду скарг;

8) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об'єднання;

9) порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об'єднання (у разі їх створення громадським об'єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи);

10) порядок внесення змін до статуту;

11) порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об'єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.

У статуті громадського об'єднання можуть бути передбачені додаткові положення щодо утворення, діяльності і саморозпуску чи реорганізації громадського об'єднання, що не суперечать закону.

Вказані вище відомості, які повинен обов’язково містити кожен Статут громадського об’єднання, повинні відповідати вимогам Закону України «Про громадські об’єднання», а тому ті умови, які містяться в Статутах громадських організацій чи спілок, які були легалізовані до набуття чинності цього Закону, в більшій мірі не відповідають його положенню, а інколи навіть і суперечать, оскільки розроблялись за часу дії попереднього Закону України «Про об’єднання громадян», 1992 року, який втратив чинність, - що звісно потребує внесення змін до Статуту громадської організації чи спілки.   

А Д В О К А Т                                                                                                             ______________

                                                                                                                  М.П.                     (підпис)