Скарга на дії державного виконавця до міжрайонного прокурора

               До Бориспільської міжрайонної прокуратури

місце знаходження: 08300, Київська область,

м. Бориспіль, вул. Радянська, 21    

 

                                                       Заявник:         ОСОБА_1,

зареєстроване місце проживання:

 

АДРЕСА_1.              

                       Представник

        Заявника:      Адвокат, Ковальчук Степан Миколайович,  

місце знаходження:

АДРЕСА_2             

                                                              

                                     

С К А Р Г А

На дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції про відмову у виконанні Ухвали Бориспільського міськрайонного суду від 25 жовтня 2010 року по справі за № 4с-22/2010 року. 

 На підставі рішення Бориспільського міського суду Київської області від 12 грудня 2001 року по справі № 2-5392 з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, починаючи з 12 грудня 2001 року до досягнення дочкою повноліття.  

Державний виконавець відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області, ОСОБА_5, 25 вересня 2008 року виніс Постанову про відкриття виконавчого провадження за № XXXXXXX про примусове стягнення на підставі виконавчого листа №2-5392 від 19 грудня 2001 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, починаючи з 12 грудня 2001 року до досягнення дочкою повноліття.

27 липня 2010 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області, ОСОБА_6 була винесена постанова про арешт майна божника та оголошення заборони на його відчуження в межах виконавчого провадження № XXXXXXX.

 На підставі п.1 вказаної вище постанови, державний виконавець наклав арешт на автомобіль легковий Ford Tranzit, 2001 року випуску, тип кузова (ХХХ) пасажирський – В, колір – жовтий, що належить боржнику, ОСОБА_1, який проживає за адресою: м. Бориспіль, АДРЕСА_1.     

В зв’язку з цим, ОСОБА_1 в порядку передбаченому Цивільним-процесуальним кодексом України щодо здійснення судового контролю за виконанням судових рішень звернувся до Бориспільського міськрайонного суду із скаргою про визнання неправомірною та скасування Постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області, Гой Я.П, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27 липня 2010 року по виконавчому провадженню № XXXXXXX, на підставі якої накладено арешт на автомобіль легковий Ford Tranzit, 2001 року випуску, тип кузова (ХХХ) пасажирський – В, колір – жовтий.

Бориспільський міськрайонний суд Київської області 25 жовтня 2010 року, розглянувши скаргу ОСОБА_1, постановив увалу, якою визнав неправомірною та скасував Постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області, Гой Я.П, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27 липня 2010 року по виконавчому провадженню № XXXXXXX, на підставі якої накладено арешт на автомобіль легковий Ford Tranzit, 2001 року випуску, тип кузова (ХХХ) пасажирський – В, колір – жовтий.

Під час розгляду вказаної вище скарги, Бориспільський міськрайонний суд Київської області належним чином повідомив відділ державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області про час та місце розгляду справи, про що в матеріалах справи міститься розписка про вручення повістки про виклик в судове засідання, однак представник відділу державної виконавчої служби не з’явився в судове засідання на розгляд вказаної вище скарги, не повідомивши суд про причини нез’явлення його в судове засідання та заяви про неможливість з’явлення в судове засідання не подав, тому на підставі ст. 386 ЦПК України, розглядувалася у відсутності представника відділу державної виконавчої служби.

Крім того, наступного дня, 26 жовтня 2010 року відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області, зокрема державному виконавцю ОСОБА_6, стало відомо про розгляд 25 жовтня 2010 року вказаної вище скарги ОСОБА_1 в Бориспільському міськрайонному суді та постановлення відповідної ухвали суду, якою скасовано Постанову про накладання арешту на автомобіль, про що не заперечує сам державний виконавець ОСОБА_6 та зазначає в подальшому в своїх письмових документах.

Проте, відділ державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області не звернувся в установленому законом порядку з апеляційною скаргою на Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2010 року по справі № 4с-22/2010 року, про те, що вже наступного дня державному виконавцю ОСОБА_6 було відомо про винесення цієї ухвали суду, а тому судове рішення набрало законної сили.

Лише через 6 місяців, а саме 21 квітня 2011 року, відділ державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області звернувся до Апеляційного суду Київської області із заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження та апеляційною скаргою на Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2010 року по справі № 4с-22/2010 року, мотивуючи пропуск строку на апеляційне оскарження тим, що нібито суд не направив на адресу відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області ухвали суду, при цьому посилаючись на те, що наступного дня після ухвалення судового рішення державному виконавцю було відомо про постановлення ухвали суду.

Вказана вище заява про поновлення строків на апеляційне оскарження та апеляційна скарга разом зі справою до теперішнього часу знаходяться в Бориспільському міськрайонному суді Київської області та не були направлені для розгляду до Апеляційного суду Київської області.      

Однак, враховуючи те, що Ухвала Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2010 року по справі № 4с-22/2010 року набрала законної сили, ОСОБА_1 бала надана завірена в установленому порядку копія відповідної ухвали.

Після цього, ОСОБА_1 неодноразово звертався до відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області з вимогою про виконання ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2010 року по справі № 4с-22/2010 року, шляхом звернення державного виконавця до Київської обласної філії державного підприємства «Інформаційний центр» із заявою про припинення обтяження та виключення з реєстру обтяжень рухомого майна автомобіль легковий Ford Tranzit, 2001 року випуску, тип кузова (ХХХ)пасажирський – В, колір – жовтий, в зв’яжу із припиненням обтяжень у вигляді арешту автомобіля, який був накладений на підставі Постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області, ОСОБА_6, яка була скасована на підставі Ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2010 року по справі № 4с-22/2010 року, що набрала законної сили.

Проте, відділ державної виконавчої служби відмовляється виконати законні вимоги боржника виконавчого провадження, ОСОБА_1, посилаючись на те, що державним виконавцем подана заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга на Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду, а також наявності заборгованості за аліментами у розмірі більш ніж 20 000 грн., яка ніколи не повідомлялась до цього ОСОБА_1 та з приводу якої державним виконавцем надаються неправдиві відомості щодо відмови у її сплаті, що є незаконним та безпідставним з огляду на наступні обставини.

У відповідності до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України

Крім того, як передбачено ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року, судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

Також, ст. 14 ЦПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

При таких обставинах, державний виконавець відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області, ОСОБА_6, умисно відмовляється виконати ухвалу Бориспільського міськрайонного суду від 25 жовтня 2010 року по справі № 4с-22/2010 року, яка є обов’язкова для державного виконавця, внаслідок чого ним було грубо порушено вимоги ст. 124 Конституції України, ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ст. 14 ЦПК України.   

Крім того, відповідно до ч.2 та ч.5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року (закон в новій редакції), у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

В зв’язку з цим, як передбачено п. 24 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна» від 5 липня 2004 року за № 830, після припинення обтяження обтяжувач самостійно, на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п’яти днів зобов’язаний подати реєстратору заяву про припинення обтяження і виключення його з Реєстру.

 При таких обставинах, з наведених вище актів законодавства України випливає, що виключно державному виконавцю як обтяжувачу, що подав до державного реєстру обтяжень рухомого майна відомості про накладання арешту на транспортний засіб, надано право, у випадку припинення обтяження, звернутися до реєстратора із заявою про припинення обтяження і виключення його з реєстру. При цьому такого права не надано, а ні ОСОБА_1, а ні суду, а ні прокуратурі.     

Отже, дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області, Гой Я. А., є незаконними, безпідставними, необґрунтованими, та такими, що явно порушують права та інтереси ОСОБА_1, як боржника у виконавчому провадженні, більш того є упередженими та зацікавленими, і спрямовані на ухилення від виконання судового рішення, що набрало законної сили, і є для державного виконавця обов’язковим до негайного виконання, а тому державний виконавець умисно зволікає з його виконанням та нехтує конституційним принципом верховенством права, надаючи перевагу виключно власним амбіціям та власному інтересу і позиції, використовуючи своє службове становище та владні повноваження, знаючи про те, що лише від нього залежить питання звернення із заявою про викладення автомобіля із єдиного реєстру обтяжень рухомого майна.   

Насамперед звертаю увагу на те, що боржник майже кожного місця здійснював перерахування (сплату) аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини в середньому в розмірі від 600 грн. виходячи з того доходу, який ним був отриманий в тому чи іншому місяці від тимчасових заробітків на тій чи іншій роботі. При цьому, заявник не має можливості на сьогоднішній день займатися таким видом діяльності як транспортними перевезеннями, оскільки його автомобіль був пошкоджений в дорожньо-транспортній пригоді 28 квітня 2009 року, а особа, яка заподіяла збитки, не відшкодувала шкоду заподіяну заявнику, про що свідчить рішення Бориспільського міськрайонного суду від 7 квітня 2010 року. Тому. автомобіль заявника не відповідає технічним вимогам необхідним для здійснення такого виду діяльності як транспортні перевезення. 

Таким чином, заявник хоч і не має постійно місця роботи, однак має незначні та мінливі доходи, з яких здійснює відрахування аліментів на користь своєї колишньої дружини майже кожного місця. 

Більш того, звертаю увагу на те, що державним виконавцем невірно та в супереч вимогам ч.3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» був здійснений розрахунок заборгованості з аліментів, оскільки державним виконавцем за основу був взятий середній заробіток від такого виду діяльності як перевезення (транспорт), виходячи нібито з того, що такий вид діяльності був останньою роботою заявника. Однак, зауважу, що вказаною вище нормою передбачено, що якщо боржник не працював, заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості, в той час як жодним нормативно-правовим актом України не передбачено визначення заборгованості від тієї середньої заробітної плати, яка встановлена в галузі останнього місяця роботи боржника.    

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про прокуратуру», органи прокуратури України, захищають у межах своєї компетенції права і свободи громадян на засадах їх рівності перед законом, а також вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

В той час, ст. 8 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов’язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки. Невиконання без поважних причин законних вимог прокурора тягне за собою передбачену законом відповідальність

Також, як передбачено ст. 12 Закону України «Про прокуратуру», прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб.

Тому на підставі вищевикладеного та керуючись положеннями ст. ст. 6, 8, 12 Закону України «Про прокуратуру», -

П Р О Ш У:

1.Розглянути в устанволеному законом порядку дану скаргу та вирішити питання щодо усунути порушення закону, поновлення порушених прав ОСОБА_1 і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області,ОСОБА 6., яка умисно відмовляється виконати Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2010 року по справі № 4с-22/2010 року, якою визнано неправомірною та скасовано Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27 липня 2010 року по виконавчому провадженню № XXXXXXX, на підставі якої накладено арешт на автомобіль легковий Ford Tranzit, 2001 року випуску, шляхом звернення до Київської обласної філії державного підприємства «Інформаційний центр» із заявою про припинення обтяження та виключення з реєстру обтяжень рухомого майна автомобіль легковий Ford Tranzit, 2001 року випуску

ДОДАТКИ:

1.      Копія Постанови державного виконавця від 27 серпня 2010 року по виконавчому провадженню № XXXXXXX;

2.      Копія Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна; 

3.      Копія Ухвали Бориспільського міськрайонного суду від 25 жовтня 2010 року по справі № 4с-22/2010 року; 

4.      Копія Довіреностей на представництво та захист інтересів заявника у судах;

«__» травня 2011 року

Представник заявника,

який діє на підставі довіреності      

 

______________

(підпис)

 

 

Ковальчук С.М.          

 

Average: 5 (2 голоси)

Додати новий коментар

Увага !
Відповідь на дане питання необхідно надати задля уникнення публікування «спам» інформації