Відзив на позовну заяву в господарській справі про зобовязання звільнити нежиле приміщення

                 До Господарського суду м. Києва

 

                                                    Відповідач:       Товариство з обмеженою відповідальністю

            «НАЗВА_1»

місце знаходження:

АДРЕСА_1

 

Інші учасники судового процесу:

 

          Позивач:       Комунальне підприємство «Дирекція з

управління та обслуговування нежитлового

фонду» Дарницького району м. Києва

            місце знаходження:

АДРЕСА_2

                    

         Господарська  справа № 51/49

  

ВІДЗИВ   НА   ПОЗОВНУ   ЗАЯВУ

КП «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду» Дарницького району м. Києва про зобов’язання звільнити нежиле приміщення.

Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду» Дарницького району м. Києва звернулося до Господарського суду м. Києві з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_1» про зобов’язання звільнити нежиле приміщення, загальною площею 490, 5 кв. м., за адресою: м. Київ, вул. Xxxxxxxx.      

Однак відповідач вважає, що вимоги позивача являються безпідставними та незаконними, оскільки останній не надав належних та допустимих доказів, якими обґрунтовує обставин, викладені в позовній заяві, а тому необхідно відмовити Комунальному підприємству «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду» Дарницького району м. Києва в задоволенні цього позову в повному обсязі, що полягає в наступному.

1 листопада 2002 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_1» та Комунальним підприємством «НАЗВА_6» був укладений договір оренди нерухомого майна за № 87, предметом якого було нежиле приміщення, що знаходиться в м. Києві, по вул. Xxxxxxxx, строком до 1 березня 2003 року. Пізніше, між вказаними вище сторонами договору оренди нерухомого майна комунальної власності 1 березня 2003 року була укладена додаткова угода, на підставі якої сторони дійшли згоди про продовження терміну дії договору оренди з 1 березня 2003 року по 1 березня 2004 року, тобто на 1 (один) рік.

Проте, після закінчення строку дії договору оренди, 1 березня 2004 року жодна із сторін не звернулась до іншої сторони протягом місяця після закінчення строку його дії про зміну чи припинення договору, а тому він був продовжений на той самий строк та на тих самих умовах вже в четвертий раз до 1 березня 2008 року.

Також, наведені вище обставини стосовно чинності договору оренди та продовження його на нові строки були встановлені та зазначені в рішенні Господарського суду м. Києва від 31 січня 2008 року по господарській справі № 3/3, який вказав, що «…як свідчать матеріали справи жодною із сторін не було направлено заяву про припинення чи зміну договору оренди приміщень комунальної власності від 1 березня 2002 року за № 87, після спливу місячного терміну по закінченню строку на який його було укладено, а саме після 1 березня 2004 року, а тому даний договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах до 1 березня 2005 року, після якого знову ж таки жодна із сторін не звернулася до іншої сторони з вимогою про зміну чи припинення договору оренди, внаслідок чого він знову ж таки був продовжений на той самий строк та на тих самих умовах до 1 березня 2006 року, і як наслідок в подальшому до 1 березня 2007 року, до 1 березня 2008 року…».

1 березня 2008 року строк дії договору оренди нерухомого майна комунальної власності від 1 листопада 2002 року за № 87 – закінчився.

Крім того, 11 лютого 2008 року виконавчий орган Дарницької районної в м. Києві ради (Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації) виніс розпорядження «Про діяльність комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду» Дарницького району м. Києва» за № 105.

На підставі п. 1 вказаного вище розпорядження, було прийнято рішення про передачу з балансу комунальних підприємств «Управління житлового господарства» та «НАЗВА_6» на баланс новоствореного комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду» Дарницького району м. Києва нежитловий фонд станом на 1.03.2008 року, в установленому законом порядку.      

Крім того, п. 2 розпорядження виконавчий орган Дарницької районної в м. Києві ради (Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації) від 11 лютого 2008 року за № 105 було делеговано комунальному підприємству «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду» Дарницького району м. Києва функції орендодавця з 1 березня 2008 року.

При таких обставинах, з 1 березня 2008 року виконавчий орган Дарницької районної в м. Києві ради (Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації) делегував комунальному підприємству «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду» Дарницького району м. Києва функції орендодавця нежилих приміщень Дарницького району м. Києва, до якого належить і нежиле приміщення, загальною площею 490, 5 кв. м., що знаходиться в м. Києві, по вул. Xxxxxxxx.

За таких умов, починаючи з 1 березня 2008 року, комунальне підприємство «НАЗВА_6», яке було орендодавцем за договором оренди нерухомого майна комунальної власності від 1 листопада 2002 року за № 87, не має права на володіння та користування спірним нежилим приміщенням, в тому числі не має право здавати оренду, отримувати нежилі приміщення від орендодавців, отримувати кошти від орендарів у якості орендної плати за користування приміщеннями, та користуватися іншими правами і нести обов’язки орендодавця нежилих приміщень, оскільки такі функції та повноваження орендодавця нежилих приміщень Дарницького району м. Києва, до числа яких відноситься нежиле приміщення, що знаходиться в м. Києві, по вул. Xxxxxxxx, передано новоствореному комунальному підприємству «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду» Дарницького району м. Києва з 1 березня 2008 року.        

Тобто, до комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду» Дарницького району м. Києва з 1 березня 2008 року перейшли всі права та обов’язки орендодавця нежилих приміщень Дарницького району м. Києва, в тому числі і стосовно нежилого приміщення, що знаходиться в м. Києві, по вул. Xxxxxxxx, орендарем якого є відповідач по справі.

Таким чином, після закінчення строку дії договору оренди, 1 березня 2008 року жодна із сторін, зокрема  комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду» Дарницького району м. Києва, не звернулась до іншої сторони протягом місяця (з 1 березня 2008 року по 31 березня 2008 року) після закінчення строку його дії про зміну чи припинення дії договору, а тому він був продовжений на той самий строк та на тих самих умовах до 1 березня 2009 року.

Вказана вище обставина обґрунтована тим, що у відповідності до ч.4 ст. 284 ГК України, в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Також, ст. 764 Цивільного кодексу України, передбачені правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди зокрема, якщо орендар продовжує користуватись майном після закінчення строку договору оренди, то, за відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Спеціальним законодавчим актом, яким регулюються правовідносини щодо оренди державного та комунального майна, є саме Закон України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції, яка існувала на момент укладання договору оренди) від 14 березня 1995 року. Відповідно до ч. 2 ст. 17 даного Закону, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих саме умовах, які були передбачені договором.

Вищим Арбітражним судом України було надано роз’яснення «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про оренду державного та комунального майна»» від 25.05.2000 року, зокрема суд в п. 12 даного роз’яснення вказав на деякі практичні аспекти застосування вказаного вище Закону, в частині терміну договору оренди пояснивши, що в разі закінчення строку, на який було укладено договір оренди, за відсутністю протягом одного місяця заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.  Якщо заяву про припинення чи зміну умов договору оренди подано стороною за договором після закінчення терміну, встановленого ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», але друга сторона не згодна припиняти чи змінювати умови договору, останній вважається продовженим на тих же умовах і на той же строк.

При таких обставинах, відповідач на даний час правомірно та на всіх законних підставах користується приміщеннями комунальної власності, що знаходяться в м. Києві, по вул. Xxxxxxx., загальною площею 490,5 кв. м., оскільки договір оренди нежилих приміщень від 1 березня 2002 року за № 87 вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений, та на тих самих умовах аж до 1 березня 2009 року, з підстав зазначених вище.  

Також звертаю увагу суд на те, що Комунальне підприємство «НАЗВА_6» з 1 березня 2008 року не мав жодних повноважень на володіння нежилими приміщеннями, що знаходиться в м. Києві, по вул. Xxxxxxxx, , та на підставі розпорядження виконавчий орган Дарницької районної в м. Києві ради (Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації) від 11 лютого 2008 року за № 105  був позбавлений функцій орендодавця внаслідок передання таких прав позивачу по справі, а тому вчинення з боку комунального підприємства «НАЗВА_6» будь-яких юридичних дій в межах договору оренди нерухомого майна комунальної власності від 1 листопада 2002 року за № 87 є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах актів законодавства України, оскільки Комунальне підприємства «НАЗВА_6» не є орендодавцем за договором, оскільки такі права передані позивачу по справі.

При таких обставинах, вчинення з боку комунального підприємства «НАЗВА_6» дій в межах договору оренди нерухомого майна комунальної власності від 1 листопада 2002 року за № 87  починаючи з 1 березня 2008 року, зокрема надсилання попереджень від 3 березня 2008 року, 11 березня 2008 року, 17 березня 2008 року, 24 березня 2008 року про закінчення терміну дії договору оренди та не продовження його на новий строк і повернення нежилих приміщень, а також надсилання повідомлення від 11 березня 2008 року телеграфом та розміщення оголошення в газеті «Урядовий кур’єр» з приводу закінчення терміну дії договору та не проводження його на новий строк і повернення нежилих приміщень – є незаконними, як такими, що вчинені без наявності законного права на володіння спірними нежилими приміщеннями та наявності у комунального підприємства «НАЗВА_6» функцій орендодавця, які на той час належали позивачу по справі.

Тому, вказані вище докази, які були надані позивачем по справі в рахунок підтвердження тих обставин, що відповідач був повідомлений протягом місяця після закінчення терміну дії договору про його припинення та відмову у продовженні його на новий строк, з підстав передбачених ст. 34 ГПК України, не є належними та допустимими доказами, які свідчать про припинення договору оренди, оскільки були надані комунальним підприємством «НАЗВА_6», який не мав відповідних повноважень на вчинення відповідних дій в межах договору оренди, оскільки не являвся орендодавцем.

Крім того, не зважаючи на вказані вище обставини, хочу звернути увагу суд на те, що навіть ті докази, які були надані позивачем в рахунок підтвердження обставин пов’язаних із припиненням терміну дії договору не є належними засобами доказування, які б свідчили, що Комунальне підприємство «НАЗВА_6» у встановлений законом спосіб повідомив відповідача про припинення терміну дії договору оренди, а саме:

В матеріалах господарської справи знаходиться попередження Комунального підприємства «НАЗВА_6» від 3 березня 2008 року за № 510, від 17 березня 2008 року за № 605 та від 24 березня 2008 року за № 673 Товариству з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_1» про те, що строк дії договору оренди нежилого приміщення від 1 листопада 2002 року за № 87 закінчився 1 березня 2008 року і на новий строк продовжений не буде.

Проте, звертаю увагу суд на те, що відповідач не отримував вказаних вище письмових попереджень від Комунального підприємства «НАЗВА_6» поштовим відправленням про що позивачем не було надано суду доказів їх надсилання поштовим відправленням, а саме розрахункового документу з описом внутрішнього вкладення в поштову кореспонденцію, які й би підтвердив надсилання їх на адресу відповідача по справі через відділення поштового зв’язку, як цього вимагають Правила поштового зв’язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України. 

Вказані обставини свідчать про те, що позивачем не було надано в установленому законом порядку заяву про зміну чи припинення договору оренди нежилих приміщень від 1 листопада 2002 року за № 87 протягом місця після закінчення строку його дії, тобто з 1 березня 2008 року, і відповідач не отримував вказаної вище заяви, про що відсутні належні докази в матеріалах справи.

Крім того, в матеріалах справи містять повідомлення від 11 березня 2008 року на ім’я засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_1», а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3, попередження про закінчення строку дії договору та відмову у продовженні його на новий термін.

Проте, знову ж таки звертаю увагу суд на те, що вказані вище особи не отримували вказаних вище письмових попереджень від Комунального підприємства «НАЗВА_6» поштовим відправленням про що позивачем не було надано суду доказів їх надсилання поштовим відправленням, а саме розрахункового документу з описом внутрішнього вкладення в поштову кореспонденцію, які й би підтвердив надсилання їх на адресу відповідача по справі через відділення поштового зв’язку, як цього вимагають Правила поштового зв’язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України. 

Крім того, звертаю увагу суд на те, що попередження, складені на ім’я засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_1», не вважається належним повідомленням підприємства як орендаря про зміну чи припинення терміну дії договору оренди, оскільки законом чітко визначено, що саме орендаря як сторону договору оренду потрібно повідомляти про зміну чи припинення договору, а тому такі повідомлення складені з порушенням вимог норм законодавчих актів, які регулюють питання орендних правовідносин, а саме ст. 284 ГК, ст. 764 ЦК та ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Тим більше, засновники не відповідають за будь-якими зобов’язаннями підприємства, а підприємство не відповідає за зобов’язаннями засновника, крім в межах його вкладу в підприємство у випадку примусового звернення стягнення на майно засновника, що читко передбачено ст. 96 ЦК України.

Тому, повідомлення на ім’я засновників підприємства не може вважатись належним повідомлення самого підприємства.   

Отже, належним повідомленням підприємства вважається тоді, коли лист чи повідомлення адресовані на його юридичну адресу чи на адресу його постійного або ж переважного місця знаходження органу управління, зокрема загальних зборів, правління, ради директорів чи директору одноособово. Юридичною та фактичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_1» є: м. Київ, вул. Xxxxxxxx, 14.   

Також, в господарській справі є телеграма – повідомлення від 11 березня 2008 року адресована Товариству з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_1» про закінчення договору оренди та відмову у продовженні на новий термін.

Проте, знову ж таки звертаю увагу суд на те, що відповідач не отримував вказаної вище телеграми від Комунального підприємства «НАЗВА_6», про що позивачем не було надано суду доказів її надсилання через вузол поштового зв’язку, а саме розрахункового документу про відправлення телеграми, який й би підтвердив надсилання її на адресу відповідача по справі через відділення поштового зв’язку, як цього вимагають Правила поштового зв’язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України. 

Крім того, відбиток поштового штемпелю на повідомленні телеграфом, що міститься в матеріалах справи не є належним доказом відправлення його на адресу відповідача, оскільки виключно розрахунковий документ є доказом відправлення поштових відправлень та відправлення повідомлення телеграфом. 

Також, в матеріалах господарської справи знаходиться копія аркушу Газети «Урядовий кур’єр» № 57 від 27 березня 2008 року, в якому було опубліковано оголошення про закінчення строку дії договору оренди та відмову у його продовженні на новий строк.

Проте, як було зазначено вище, у відповідності до ст. 284 ГК, ст. 764 ЦК та ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що одна із сторін повідомляє іншу сторону про зміну чи припинення договору оренди, шляхом надсилання відповідної заяви. Оголошення в офіційному друкованому засобі масової інформації не може вважатись належним повідомленням про зміну чи припинення договору оренди, оскільки такий спосіб повідомлення не передбачений положеннями вказаних вище актів законодавча України, які регулюють орендні правовідносини. Виключно в тому випадку, якщо Закон дозволяє повідомляти про вчинення тих чи інших дій шляхом розміщення його в пресі і при цьому визнає опубліковане повідомлення таким, що належно доведене до інших осіб, на нього можливо посилатись як на належний та допустимий доказ в рахунок наведених вище обставин.

Крім того, в матеріалах справи знаходиться Акт комісії ЖЕО № 225 у складі комісії, які намагалися нібито вручити директору Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_1» повідомлення Комунального підприємства «НАЗВА_6» про закінчення строку дії договору оренди та відмову у його продовженні на новий термін, проте не змогли вчинити вказані вище дії, в зв’язку з тим, що директор відмовився категорично отримувати повідомлення.

Однак, звертаю увагу суд на те, що жодна комісія, в тому числі в наведеному вище складі, не була на підприємстві відповідача, не складала жодних актів.

Крім того, яке відношення взагалі має ЖЕД № 225 до вчинення дій в межах договору оренди, укладеного між КП «ХХХ» та ТОВ «НАЗВА_1», абсолютно не зрозумілі. На якій підставі працівники даної установи навіть намагаються вручити повідомлення КП «НАЗВА_6» про припинення терміну дії договору, оскільки вказані вище підприємства є абсолютно незалежні одна від одної, а відповідач не перебуває з ЖЕД 225 в будь-яких договірних правовідносинах пов’язаних з орендою нежилих приміщень.  

Тим більше, вказаний вище Акт комісії не може бути належним та допустимим доказом вручення попередження про закінчення терміну дії договору та відмову у його продовженні на новий строку, оскільки є одностороннім та необ’єктивним з тих підстав, що складений виключно за участи працівників ЖЕД 225, без залучення сторонніх осіб, які не були б зацікавлені в питанні відмови у продовженні терміну дії договору, зокрема депутатів місцевої ради, представників незалежних організацій та громадян, а також представників Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_1».

Тому, відповідач ставить взагалі під сумнів зміст та дійсність подій зазначених у складеному вище Акті, з підстав викладених вище, а тому не може бути доказом тих обставин, які в ньому зазначені.

Тому на підставі ст.ст. 4, 22, 32, 59 ГПК України, ст.ст. 179, 284, ч. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу, ст. 764, ч.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, ст.ст. 17 Закону України «Оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року, п. 12 Роз’яснення Вищого Арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про оренду державного та комунального майна»» від 25.05.2000 року -

П Р О Ш У:

  1. Відмовити в задоволені позовних вимог Комунальному підприємству «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду» Дарницького району м. Києва щодо зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЗВА_1» звільнити нежиле приміщення, загальною площею 490, 5 кв. м., за адресою: м. Київ, вул. Xxxxxxxx

            ДОДАТКИ:

  1. Довіреність на представництво і захист прав та інтересів відповідача в судах. 

14 квітня 2010 р

 

Представник відповідача,

який діє на підставі довіреності       

 

______________

(підпис)

 

 

Ковальчук С.М.          

 

Голоси відсутні

Додати новий коментар

Увага !
Відповідь на дане питання необхідно надати задля уникнення публікування «спам» інформації