Загальні умови для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

Найголовніше про що повинна пам’ятати особа, якій було заподіяно шкоди як власнику транспортного засобу в дорожньо-транспортній пригоді, це те, що така шкоди, може бути відшкодована іншою особою, володільцем джерела підвищеної небезпеки, виключно за наявності її вини....

 Загальні умови для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

 

За яких умов особа може реалізувати своє право на відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ?

Найголовніше про що повинна пам’ятати особа, якій було заподіяно шкоди як власнику транспортного засобу в дорожньо-транспортній пригоді, це те, що така шкоди, може бути відшкодована іншою особою, володільцем джерела підвищеної небезпеки, виключно за наявності її вини.

Тому, вина особи в заподіянні збитків може бути встановлена у різний спосіб. В більшості випадків вина особи встановлюється на підставі Постанови судді за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КпАП України. В декількох словах можна зазначити наступне, що у випадку настання дорожньо-транспортної пригоди, в більшості випадків хтось із її учасників викликає інспекторів ДАІ чи ДПС, які в результаті огляду місяця ДТП, опитування учинків пригоди, очевидців та проведення інших необхідних дій, складають протокол про адміністративне правопорушення, який в подальшому і направляється на розгляд суду для прийняття рішення. Під час розгляду даного протоколу та в своєму рішенні суд обов’язково встановлює наявність вини особи у вчиненні правопорушення.

Як наслідок, під час розгляду справи про відшкодування шкоди, потерпілій особі не потрібно доводити вину порушника в заподіянні шкоди так як його вина вже встановлена під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а тому обставини в частині чи мала місце дорожньо-транспортна пригода та чи вчинена вона з вини порушника не потребує доказуванню.

Отже, маючи відповідну Постанову суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності, потерпілому залишається лише довести розмір збитків завданих йому внаслідок винних дій порушника.       

 Даний приклад можливого розвитку подій є найбільш поширеним, однак дорожньо-транспортна пригода може виникнути за будь-яких інших обставин, зокрема за наявності вини двох або більше учасників дорожнього руху, або ж коли судом за певних обставин не було встановлено вину порушника. В таких ситуаціях необхідно діяти дещо інакше.

Крім того, хотілося б звернути увагу на коло осіб, які несуть відповідальність за шкоду заподіяну потерпілому. Не завжди винна особа у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди несе відповідальність за завдану шкоду. В окремих випадках відповідальними за дії поршника є батьки або ж підприємство в трудових відносинах з яким перебуває порушник, а тому вимогу про відшкодування шкоди необхідно пред’являти саме до цих осіб, а не до порушника.    

 

У який спосіб може бути відшкодована шкода завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та хто встановлює її розмір ?

Закон передбачає декілька способів відшкодування шкоди. Зокрема, шкода може бути відшкодована в натурі коли поршника може бути зобов’язано відремонтувати транспортний засіб потерпілого з метою приведення його до стану в якому він існував до дорожньо-транспортної пригоди, або ж порушника може бути зобов’язано передати потерпілому аналогічний автомобіль тієї ж марки, моделі та комплектації.

Проте, такі способи відшкодування збитків є недосить поширеними та дієвими в частині їх подальшого примусового виконання, якщо порушник відмовиться добровільно виконати такі вимоги потерпілого.

Тому, в судовій практиці найпоширенішим способом відшкодування шкоди є відшкодування завданих збитків у грошовій формі. У такий спосіб порушник зобов’язаний відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду, яка включає вартість виконання робіт та деталей для повного відновлення транспортного засобу з метою приведення його до того стану, в якому він існував до дорожньо-транспортної пригоди.

Збитки заподіяні порушнику в результаті дорожньо-транспортної пригоди визначають оцінювачі шляхом складання висновку та звіту автотоварознавчого дослідження, а під час розгляду справи в суді, у випадку виникнення обґрунтованих сумніві у правильності розмірів збитків визначених оцінювачем, призначається судова автотоварознавча експертиза.

Проте, хотілося б звернути Вашу увагу на те, що нерідко трапляються випадки коли на вирішення оцінювача ставиться невірно сформульоване питання, внаслідок чого оцінювач визначає розмір збитків з врахуванням зносу транспортного засобу, що в подальшому тягне за собою зменшення розміру шкоди, яку необхідно буде відшкодовувати потерпілому на підставі судового рішення. Така ж помилка допускається потерпілим в своїх вимогах до суду, коли невірно пред’явлені ним вимоги тягнуть за собою не в повній мірі відшкодування судом шкоди заподіяної потерпілому в результаті дорожньо-транспортної пригоди.         

Адже, для виконання робіт з повного відновлення транспортного засобу не потрібно враховувати знос автомобіля, оскільки для заміни пошкоджених деталей використовуються нові, а не в бувшому використанні, а тому вартість відновлювальних робіт для повного відновлення автомобіля та вартість прямих збитків заподіяних власнику транспортного засобу є абсолютно різними сумами про що необхідно пам’ятати, оскільки від цього залежатиме грошовий розмір вимог потерпілого до  порушника. 

Крім того, потерпілий може і не проводити оцінку пошкоджень транспортного засобу, а звернутись до станції технічного обслуговування та відремонтувати свій автомобіль, пред’явивши в подальшому вимоги до порушника у розмірі витраченому на відновлювальний ремонту автомобіля. При цьому, потерпілий повинен пам’ятати, що в обов’язковому порядку необхідні підтверджувальні документи вартості проведеного ремонту та розрахунковий документ про оплату, оскільки в іншому випадку буде вкрай складно довести, яку саме грошову суму коштів було внесено потерпілим на відновлювальний ремонт його автомобіля.

Проте, на мою думку, відновлювати транспортний засіб до того часу поки не буде остаточно ухвалено судового рішення про відшкодування шкоди або ж порушником добровільно не будуть сплачені кошти на ремонт автомобіля – не потрібно, оскільки є деякі обставини, які можуть вплинути на розмір грошового відшкодування шкоди, а також необхідності проведення судової експертизи. Тому, до такого кроку можливо вдатись лише в крайньому випадку.

 

В чому полягає особливість відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, якщо порушник застрахував свою цивільно-правову відповідальність ?      

Якщо особа придбала Поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, застрахувавши свою відповідальність на випадок завдання шкоди майну іншій особі в результаті дорожньо-транспортної пригоди, страхова компанія зобов’язана відшкодувати потерпілому матеріальну шкоду заподіяну йому порушником.

Не буду зупинятись на питанні порядку звернення потерпілого до страхової компанії за страховим відшкодування, прийняття страховою компанією рішення про виплату страхового відшкодування або ж про відмову його у виплаті, оскільки маю на меті довести до Вас більш суттєві, як на мій погляд, обставини, які в першу чергу цікавлять потерпілого та й напевно порушника.

Можливо багато хто знає, що відповідальність страхової компанії щодо виплати страхового відшкодування є обмеженою в частині лімітів відповідальності, франшиз та фактично власної оцінки збитків, завданих потерпілому внаслідок винних дій порушника, який застрахував свою відповідальність, яка майже завжди є на порядок заниженою. 

Однак, крім цього, страхова компанія відшкодовує потерпілому лише витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, а як було мною зазначено, що такий розмір страхового відшкодування недостатній для повного відновлення транспортного засобу.

В такому випадку, страхова компанія відшкодовує потерпілому витрати на виконання робіт з відновлення транспортного засобу з врахуванням зносу, а потерпілий повинен відшкодувати різницю між повним відновленням транспортного засобу без врахування зносу автомобіля та страховим відшкодуванням виплаченого страховою компанією.

Тому, вимог одразу пред’являються потерпілим як до страхової компанії так і до потерпілого, кожен із яких несе свою відповідальність в певній частині, незалежно навіть від того чи звертався попередньо потерпілий до страхової компанії з вимогами про страхове відшкодування чи ні. 

І насамперед, не потрібно падати у відчай, якщо оцінка збитків завданих потерпілому в результаті пошкодження його автомобіля в дорожньо-транспортній пригоді, розрахована оцінювачами, акредитованими цією страховою компанією, є на порядок заниженою. В такому випадку, потерпілий має право в суді вимагати призначення судової автотоварознавчої експертизи, яка визначить дійсний розмір збитків заподіяних потерпілому.

Крім того, необхідно пам’ятати, що страхова компанія не несе відповідальності в частині відшкодування потерпілому моральної шкоди заподіяної порушником, якщо це не стосується життя чи здоров’я. В цьому випадку, відшкодування моральної шкоди потерпілому покладається виключно на самого порушника, з вини якого було скоєно дорожньо-транспортну пригоду.            

Average: 4.8 (5 голосів)

Додати новий коментар

Увага !
Відповідь на дане питання необхідно надати задля уникнення публікування «спам» інформації