Заява про уточнення позовних вимог у цивільній справі про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку внаслідок йлшл істотного збільшення у своїй вартості за рахунок спільних грошових затрат

           До Бориспільського міськрайонного суду

                   Київської області

 

                       Позивач:      ОСОБА_1,

                                               місце проживання: АДРЕСА_1

                                               Бориспільський р-н., с. Дударків,     

 

   Представник

     відповідача:      Адвокат, Ковальчук Степан Миколайович,  

місце знаходження:

АДРЕСА_2

 

Інші учасники цивільного процесу:

  

                  Відповідач:      ОСОБА_3,

                                               місце проживання: АДРЕСА_1

                                               Бориспільський р-н., с. Дударків,

  

           Ціна позову: 97 869 грн.  

 

З А Я В А

Про уточнення позовних вимог по цивільній справі

ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 про визнання права спільної сумісної власності на житловий будинок № X, який знаходиться в с. Дударків Бориспільського району Київської області, по вул. Xxxxxxxxxx, внаслідок істотного збільшення у своїй вартості житлового будинку за рахунок спільних трудових і грошових затрат ОСОБА_1 та ОСОБА_4.   

Таким чином, ОСОБА_1, користуючись наданими їй, згідно ст. 31 ЦПК України, правами щодо зміни підстав та предмету позову, зменшення або збільшення розміру позовних вимог, виявив бажання уточнити їх, виклавши зміст позовних вимог та їх нормативно-правове обґрунтування, наступним чином.

Починаючи з 1995 року позивач проживав з ОСОБА_4 однією сім’єю, однак не перебували в зареєстрованому шлюбі між собою, тобто знаходились у фактичних шлюбних правовідносинах та спільно проживали разом в квартирі № X, яка знаходиться в тому ж с. Дударків Бориспільського району Київської області, по вул. Xxxxxxx.

Пізніше, 2003 році враховуючи те, що відповідач, який являється матір’ю ОСОБА_4, надав свій житловий будинок № X, який знаходиться в с. Дударків Бориспільського району Київської області, по вул. Xxxxxxxxxx, для проживання позивача та ОСОБА_4, останні переїхали з квартири до цього житлового будинку на постійне місце проживання.

27 червня 2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБОЮ_6 був зареєстрований шлюб у Дударківській сільській раді Бориспільського району Київської області, про що в книзі реєстрації шлюбів було зроблено актовий запис за № X.

В зв’язку з цим, 21 жовтня 2008 року був вчинений договір дарування житлового будинку № X, який знаходиться в с. Дударків Бориспільського району Київської області, по вул. Xxxxxxxxxx, відповідачем на користь ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області, ОСОБА_5, який в подальшому був зареєстрований в Бориспільському районному бюро технічної інвентаризації.

При таки обставинах, вказаний вище житловий будинок був набутий ОСОБА_4 під час перебування з ОСОБА_1 під час шлюбу, проте з підстав передбачених ст. 57 СК України є його особистою приватною власністю, і не входило до складу майна, що належало подружжю на праві спільної сумісної власності.

Однак, 11 травня 2009 року ОСОБА_4 трагічно помер. За час свого проживання ОСОБА_4 не складав заповіту на випадок своєї смерті, а тому позивач та відповідач є спадкоємцями першої черги за законом.                  

Проте, після того, як був укладений договір дарування житлового будинку та за час життя ОСОБА_4, позивач та її чоловік, ОСОБА_4, вирішили здійснити капітальний ремонт житлового будинку, оскільки будинок був подарований в стані, коли ремонтні роботи досить давно не виконувались з тих підстав, що відповідач в ньому не проживав більш як 24 роки.

В зв’язку з тим, що позивач та ОСОБА_4 за час свого спільного проживання, а саме протягом 10 років, накопичили значну суму грошових коштів, за рахунок яких хотіли придбати інше житло, проте, враховуючи те, що позивач по справі подарував ОСОБА_4 житловий будинок, вирішили провести в ньому капітальний ремонт, а не купувати нове житло.

Про наявність в сім’ї позивача грошових коштів у розмірі необхідно для проведення ремонтних робіт свідчить договір про ощадний банківський вклад з щорічною сплатою відсотків від 5 жовтня 2007 року, на підставі якого позивач вніс грошову суму коштів у розмірі 40 800 доларів США, та квитанція № XX від 5 жовтня 2007 року про внесення вказаної вище грошової суми коштів на депозитний рахунок в установі банку, яким був ЗАТ «НАЗВА_1».      

В подальшому, вказані вище грошові кошти, які були внесені на депозитний рахунок установи банку, були зняті з його рахунку, про що свідчать заявки на видачу готівки з депозитного рахунку ЗАТ «НАЗВА_1» на вказану вище грошову суму коштів у розмірі 40 800 доларів США.  

З цією метою між відповідачем по справі та Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_6 10 листопада 2008 року був укладений контракт № X (договір підряду), на підставі якого останній зобов’язується виконати роботи по ремонту на об’єкті, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Дударків, вул. Xxxxxxxxxx, 2.

У відповідності до п. п. 1.2., 1.3. вказаного вище правочину, вартість робіт з матеріалами складає 175 833 грн. 48 коп., детальний перелік яких зазначений в кошторисі № X та № X, які є невід’ємною частиною цього договору.

Згідно кошторису, який є додатком № X та становить невід’ємну частину основного договору підряду, вартість безпосередньо самих робіт Фізичної особи – підприємця ОСОБА_6 з ремонту житлового будинку складає 81 584 грн. 90 коп.            

В той час, кошторисом, який є додатком № X та становить невід’ємну частину основного договору підряду, передбачено, що вартість матеріалів за рахунок яких будуть виконані роботи Фізичної особи – підприємця ОСОБА_6 з ремонту житлового будинку складає 94 248 грн. 58 коп.

За таких умов, Фізична особа – підприємець ОСОБА_6 виконав ремонті роботи за договором підряду з рахунок своїх матеріалів, перелік яких передбачений кошторисами, які є додатком № X та додатком № X до контракту № X, внаслідок чого останній виконав покладені на нього договором зобов’язання.

За результатами виконання робіт Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_6, між ним та ОСОБА_1 20 лютого 2009 року був підписаний Акт здачі-приймання робіт за № X0/02/09-1, на підставі кого вказані вище особи погодились та підтвердили, що Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_6 були виконані ремонті роботи в житловому будинку, вартість яких складала 175 833 грн. 48 коп.

В свою чергу, ОСОБА_1 здійснювала оплату за виконання Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_6 робіт з ремонту житлового будинку, сплативши на його користь грошову суму коштів у розмірі 175 833 грн. 48 коп. шляхом внесення їх в касу підприємства в три етапи.

Грошову суму коштів у розмірі 50 000 грн. були сплачені 15 листопада 2008 року, грошову суму коштів у розмірі 65 000 грн. були сплачені 25 грудня 2008 року, а остаточну грошову суму коштів у розмірі 60 833 грн. 48 коп. були сплачені позивачем на користь виконавця робіт 15 лютого 2009 року, про що свідчать три квитанції до прибуткового касового ордеру, виданих Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_6 внаслідок внесення їх до каси цього підприємця.

Крім того, в рахунок підтвердження внесення позивачем грошової суми коштів в рахунок проведення ремонтно-будівельних робіт в житловому будинку, позивачем було замовлено експертне дослідження з будівельно-технічних питань.

21 вересня 2009 року, спеціалістом ОСОБА_7, яка має вищу будівельно-технічну освіту та кваліфікацію судового експерта, був наданий висновок експертного дослідження з будівельно-технічних питань за № XXXX, у відповідності до якого експерт підтвердив виконання робіт з капітального ремонту житлового будинку, які були проведені підрядником на підставі контракту № X, та вказав, що орієнтовна вартість ремонтно-будівельних робіт у житловому будинку станом на момент проведення дослідження становить 187 895 грн. з урахуванням вартості матеріалів.

При таких обставинах, відповідач та ОСОБА_4 за рахунок спільних коштів здійснили ремонті роботи в житловому будинку № X, який знаходиться в с. Дударків Бориспільського району Київської області, по вул. Xxxxxxxxxx, на грошову суму коштів у розмірі 175 833 грн. 48 коп., після того, як відповідачем по справі був укладений договір дарування житлового будинку позивачем по справ на користь ОСОБА_4

При таких обставинах, у відповідності до ч.1 ст. 62 СК України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Оскільки, вартість житлового будинку до проведення капітального ремонту становила 114 472 грн. про що зазначено в Технічному паспорті на житловий будинок, виготовленого станом на 3 жовтня 2007 року, а позивач з ОСОБА_4 здійснили капітальний ремонт житлового будинку на загальну суму коштів у розмірі 175 833 грн. 48 коп., яка складає вартість більшу ніж вартість житлового будинку, що підтверджується відповідними документальними доказами, позивач вважає, що житловий будинок істотно збільшився у своїй вартості внаслідок спільних трудових і грошових затрат позивача по справі та ОСОБА_4, а тому даний житловий будинок, з підстав передбачених ч.1 ст. 62 СК України, є таким, що належить на прав спільної сумісної власності позивачу та ОСОБА_4, в результаті набуття позивачем спільних з ОСОБА_4, за час його життя, прав на будинок внаслідок його істотно збільшився у своїй вартості за рахунок спільних трудових і грошових затрат подружжя.   

Аналогічна позиція була підтримана Верховним судом України, а саме в п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 4 жовтня 1991 року (з подальшими змінами та доповненнями) зазначено, що будинок, який належав одному з подружжя, може бути визнаний спільним майном, якщо в період шлюбу істотно збільшилась його цінність внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя або їх обох.

Також, у відповідності до абз. 3 п. 23 Постанови Пленуму Верхового суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року за № X1, майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до  спільної  сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою  (шлюбним договором)  або  визнано  такою  власністю  судом  з  тих  підстав,  що  за  час  шлюбу  його  цінність  істотно  збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з  подружжя  чи  їх  обох.

Відповідно до загальноприйнятого правила, що передбачене ч.2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Крім того, у відповідності до ч.1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Також, як передбачено ч.2 ст. 370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Дещо подібне положення міститься і в ч.2 ст. 372 ЦК України, норма якої передбачає, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

За таких умов, у випадку набуттям подружжям права спільної сумісної власності на річ чи будь-яке інше майно, вважається, що частки кожного із подружжя є рівними, якщо інше не встановлено законом чи рішенням суду.

При таких обставинах, оскільки позивачем, разом із ОСОБА_4, було набуто право спільної сумісної власності на житловий будинок, внаслідок його істотно збільшився у своїй вартості за рахунок їх спільних трудових і грошових затрат, частки як позивача так і ОСОБА_4 у спільній сумісній власності на житловий будинок - є рівними, а тому за позивачем, з підстав передбачених вище, необхідно визнати право власності на 1/2 частину житлового будинку № X, який знаходиться в с. Дударків Бориспільського району Київської області, по вул. Xxxxxxxxxx.       

При таких обставинах, на підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 38, 42, 44, 57, 58, 59, 64, 109, 118, 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 57, 62, 70 Сімейного кодексу України, ст. ст. 328, 370, 372 Цивільного кодексу України, -

П Р О Ш У:

1. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку № X, який знаходиться в с. Дударків Бориспільського району Київської області, по вул. Xxxxxxxxxx.   

ДОДАТКИ:

1.      Копія уточненої позовної заяви – 1 примір. 

31 березня 2010 року                        

 

Представник позивача,

якій діє на підставі довіреності                         _____________                  Ковальчук С.М.

                                                                           (підпис)

  

Average: 5 (2 голоси)

Додати новий коментар

Увага !
Відповідь на дане питання необхідно надати задля уникнення публікування «спам» інформації