Заява про уточнення позовних вимог у цивільній справі про встанволення земельного сервітуту на право проїзду транспортним засобом

              До Дніпровського районного суду м. Києва

 

Позивач:                 ОСОБА_1,

зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_1

Фактичне місце проживання:

АДРЕСА_2

 

 Представник

       позивача:        Адвокат,Ковальчук Степан Миколайович,  

місце знаходження:

АДРЕСА_3,

   

                           Відповідачі:        ОСОБА_3

Зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_4

Фактичне місце проживання:    

АДРЕСА_2

 

ОСОБА_4

Зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_5

Фактичне місце проживання:    

АДРЕСА_2

 

                    Треті особи без самостійних

                    вимог щодо предмету спору:     Садове Товариство

«Південтеплоенергомонтаж»

Ідентифікаційний код: 25286078

місце знаходження: АДРЕСА_

(в свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи відсутня

вулиця та номер будинку)

 

Головуючий суддя: Яровенко

Цивільна справа № XXXX/16616/12    

 

З А Я В А

Про уточнення позовних вимог по цивільній справі  № XXXX/16616/12 щодо встановлення земельного сервітуту на право проїзду транспортним засобом

ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, за участі третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору, Садового товариства «Південтеплоенергомонтаж» та ОСОБА_5 про встановлення земельного сервітуту на право проїзду транспортним засобом.  

У відповідності до ч.2 ст. 31 ЦПК України, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову.

Як випливає з матеріалів цивільної справи, розгляд справи по суті судом не було розпочато. В той час, звертаю увагу суд на те, що розгляд справи по суті, згідно ч. 1 ст. 173 ЦПК України, розпочинається доповіддю головуючого про зміст заявлених вимог, після чого з’ясовується, чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони укласти мирову угоду або звернутися для вирішення спору до третейського суду.

Отже, оскільки розгляд цивільної справи по суті головуючим суддею не був розпочатий, позивач на підставі ч.2 ст. 31 ЦПК України до початку розгляду судом справи по суті, має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, в тому числі протягом усього часу розгляду справи збільшити розмір позовних вимог.

За таких умов, ОСОБА_1, користуючись наданими йому, згідно ст. 31 ЦПК України, процесуальними правами, виявив бажання уточнити позовні вимоги, частково змінивши підставу позову, при цьому виклавши його зміст та нормативно-правове обґрунтування, наступним чином.   

22 січня 2000 року між ОСОБА_1 та Нудною С.В. відділом реєстрації актів цивільного стану Ватутінського районного управління юстиції у м. Києві був зареєстрований шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № XX.  

В подальшому, приблизно в травні місяці 2003 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,0450 Га, яка знаходиться в м. Києві, в межах садового товариства «Південтеплоенергомонтаж», з цільовим призначенням – для ведення садівництва.    

Таким чином, ОСОБА_7 та позивач по справі на підставі ст. 60 СК України та ст. 22 КпШС України набули права спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,0450 Га, яка знаходиться в м. Києві, в межах садового товариства «Південтеплоенергомонтаж», оскільки дана земельна ділянка була набута в період перебування вказаних вище осіб в шлюбі за їх спільні кошти. 

На підставі рішення садового товариства «Південтеплоенергомонтаж» від 20 липня 2003 року, ОСОБА_7 було прийнято до числа членів цього товариства.

Однак, 30 травня 2006 року ОСОБА_7 померла, у віці 37 років, про що відділом реєстрації смерті у м. Києві в книзі реєстрації смертей було зроблено відповідний запис за № XXXX.

Після її смерті відкрилася спадщина. До складу спадщини входили всі права та обов’язки, що належали спадкодавцю, ОСОБА_7, на момент відкриття спадщини, зокрема право власності на ½ частку земельної ділянки, площею 0,0450 Га, яка знаходиться в м. Києві. 

В зв’язку з тим, що ОСОБА_7 за час свого життя не склала заповіт як розпорядження на випадок своєї смерті, ОСОБА_1, як її чоловік, та ОСОБА_5, як її мати, були спадкоємцями першої черги за законом, які в строки та в порядку передбаченому законом прийняли спадщину, а тому до них, як спадкоємців, перейшли всі права та обов’язки спадкодавця. В подальшому, державним нотаріусом було видане позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом від 19 грудня 2006 року за № X-1923.

16 жовтня 2007 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_1 був виданий Державний Акт на право власності на земельну ділянку, яким підтверджено, що ОСОБА_1 є власником 3/4 частки земельної ділянки, площею 0,0450 Га, яка знаходиться в м. Києві, в межах садового товариства «Південтеплоенергомонтаж», з цільовим призначенням – для ведення садівництва.

Крім того, з 2007 року ОСОБА_1 є членом садового товариства «Південтеплоенергомонтаж», про що свідчить довідка правління цього садового товариства від 8 березня 2009 року.

Таким чином, позивач, починаючи з 2003 року, разом зі своєю покійною дружиною постійно користувались земельною ділянкою, площею 0,0450 Га, яка знаходиться в м. Києві, в межах садового товариства «Південтеплоенергомонтаж», яка на той час належала їм на праві власності, а починаючи з 2007 року та по сьогоднішній день позивач користується вказаною вище землею як її співвласник разом з ОСОБА_5 в цілях ведення садівництва.

Звертаю увагу суд на те, що земельна ділянка № XX в м. Києві розташована таким чином, що доступ до неї можливий лише через прохід встановлений між двома суміжними земельними ділянками, які належать на прав власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який фактично з моменту надання земельної ділянки дружині позивача, був встановлений для проходу та проїзду до її земельної ділянки за рахунок частини землі, що належить на праві власності ОСОБА_3, за попередньою домовленістю між нею та дружиною позивача, в зв’язку з чим прохід до земельної ділянки позивача становив 3 метри в ширину та загальною довжиною близько 23 метрів з 2003 року по кінець травня місця  2011 року. Крім того, в 2003 році, позивач та його покійна дружина встановили на початку проходу, з головної вулиці, ворота та двері шириною саме 3 мерти для проходу та проїзду транспортним засобом, які знаходяться на тому ж місці і на сьогоднішній день.    

Однак, відповідач ОСОБА_3 в кінці травня місяця 2011 році перенесла паркан на межу своєї земельної ділянки, в результаті чого ширина проходу та проїзду на сьогоднішній день зменшилась на 2,1 метри і становить не більше 90 сантиметрів, що достатньо лише для проходу до земельної ділянки № XX по вул. Південній в м. Києві, яка належить на праві власності позивачу. Прохід до земельної ділянки позивача, шириною 90 см., існував до її передання у власність дружині позивача. В той час на момент оформлення права приватної власності на земельну ділянку дружиною позивача, між нею та відповідачем ОСОБА_8 була досягнута домовленість про надання частини землі шириною саме 2,1 метри та довжиною близько 23 метрів для можливості проїзду до земельної ділянки. В зв’язку з цим, дружина позивача та сам позивач безперешкодно здійснювали доступ до своєї земельної ділянки шляхом проїзду автомобільним транспортом до кінця травня 2011 року.  

Більш того позивач разом зі своєю покійною дружиною з часу встановлення проїзду шириною 3 метри здійснили часткове будівництво садового будинку, однак таке будівництво на сьогоднішній день завершено не було, і завершити не можливо, а також неможливо звести додаткові надвірні споруди так як прохід до земельної ділянки становить 90 см., що унеможливлює доставляння будівельних матеріалів до земельної ділянки через такий малий прохід.           

Таким чином, позивач, на момент звернення з цим позовом до суду, має можливість доступу до своєї земельної ділянки лише шляхом проходу через прохід, який міститься між двома земельними ділянками, які належать на праві власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ширина якого складаю всього 90 сантиметрів, довжиною 23 метри.

В зв’язку з цим, ширина проходу не дозволяє позивачу доступу до своєї земельної ділянки транспортним засобом, перевозити всі необхідні великогабаритні речі, що змушує позивача наймати окремих людей для допомоги у їх перенесенні від центральної дороги до земельної ділянки. Більш того, позивач змушений постійно залишати свій автомобіль на узбіччі дороги на великій відстані від земельної ділянки без нагляду, що створює загрозу його викраденню та пошкодженню. Також, позивач не має можливості здійснити завершення будівництва садового будинку, надвірних споруд та вирощування садових рослин, оскільки до земельної ділянки відсутній доступ транспортним засобам для перевезення необхідних будівельних матеріалів, що виключає можливість використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Навіть ширина самого проходу на сьогоднішній день не дозволяє перевести найнеобхідніші речі для ведення садівництва та зведення садового будинку. Крім того, на випадок виникнення обставин, що будуть загрожувати майну чи здоров’ю позивача чи іншим особам, які будуть присутні на земельній ділянці, не матимуть навіть доступу швидка чи пожежна допомогам, що призведе до трагічних наслідків та майнових втрат.

Таким чином, позивач вкрай потребує проїзду до своєї земельної ділянки по наявному шляху з метою забезпечення можливості використання земельної ділянки за її цільовим призначенням, для проїзду власним транспортним засобом до земельної ділянки, його схоронності, а також для доступу (проїзду) рятувальних служб на випадок виникнення небезпеки життю чи майну.

У відповідності до ч.1 та ч.2 ст. 98 ЗК України, право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.

Право користування чужим майном (сервітут), виходячи з положень ч.1 ст. 401 ЦК України, може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Крім того, як передбачено ч.3 та ч.4 ст. 98 ЗК України та ч.5 ст. 403 ЦК України, встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Також, згідно ч.1 ст. 100 ЗК України та ч.1 ст. 402 ЦК України, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Таким чином, як передбачено п. «б» ст. 99 ЗК України, власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення такого земельного сервітуту як право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху. 

Крім того, з положення ст. 404 ЦК України випливає, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв’язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності — від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту   

Отже, виходячи з наведених вище норм актів законодавства України, позивач як власник земельної ділянки має право в судовому порядку шляхом ухвалення судового рішення вимагати від власника чи власників сусідніх земельних ділянок надання (встановлення) земельного сервітуту як право проїзду на транспортному засобі, який при цьому не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

Така вимога не пов’язана з думкою чи позицією співвласника земельної ділянки ОСОБА_5, оскільки є похідною від права користування земельною ділянкою і жодним чином не впливає на зміст права користування землею між позивачем та третьою особою і не порушує права останнього, а лише пов’язана з отриманням доступу до земельної ділянки шляхом пред’явлення вимог до власників суміжних земельних ділянок щодо надання права користування їх частиною землі для проїзду транспортним засобом. Більш того, актами законодавства України не покладено обов’язок на співвласників встановлювати порядок користування землею чи здійснювати її поділ для подальшого звернення з вимогами щодо встановлення земельного сервітуту, оскільки кожен зі співвласників землі має право окремо від іншого співвласника вчиняти всі необхідні дії для забезпечення найбільш повного та ефективного використання прав власника землі пов’язаних з володінням, користуванням та її розпорядженням. 

Крім того, звертаю увагу суд на те, що необхідність встановлення земельного сервітуту шляхом надання частини земельної ділянки відповідачів для проїзду на транспортному засобі  для задоволення потреб позивача, не може бути задоволено в інший спосіб окрім встановлення саме такого сервітуту для ефективного використання земельної ділянки позивачем та саме через частину земельних ділянок відповідачів. Тобто, позивач не може в інший спосіб мати доступ до своєї земельної ділянки для проїзду транспортним засобом, в цілях зазначених в цьому позові, окрім встановлення такого сервітуту.  

Також, позивач вважає за необхідне повідомити суд про те, що користування земельним сервітутом, який просить встановити позивач, на тих підставах які зазначені в цьому позові та які вкрай необхідні для належного користування землею, повинен здійснюватись (використовуватись позивачем) на безоплатній основі. Одночасно позивач повідомляє суд, що у випадку пред’явлення відповідачами відповідних вимог щодо  внесення плати за користування земельним сервітутом, позивач не заперечує з приводу встановлення на платній основі земельного сервітуту та покладання на нього зобов’язання щодо внесення плати за його користування на рівні справедливої ринкової вартості яка справляється за користування такою частиною землі.    

Аналогічна позиція міститься в абз.3 п. 22-2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року, яким суд роз’яснив, що встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Додатково зауважу, що встановлення земельного сервітуту для користування частиною земельних ділянок, яка належить відповідачам, позивач просить встановити у спосіб найменш обтяжливий для ОСОБА_3 та ОСОБА_4,  саме встановити його на відстані 1 (одного) метра від меж земельних ділянок відповідачів та в довжину близько 23 метрів, що не створить жодних перешкод чи незручностей у користуванні нею як земельною ділянкою в цілях садівництва в цілому так і садовим будинком зокрема, оскільки на частинах землі, на якій позивач просить встановити сервітут не знаходяться будівлі чи споруди або ж багаторічні насадження, більш того частина земельної ділянки вже використовувалась для проїзду позивачем до своєї земельної ділянки з 2003 року по 2011 рік.     

Крім того, з метою визначення меж земельного сервітуту, позивач звернувся до Комунального підприємства «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» Головного управління земельних ресурсів Київської міської ради із відповідною заявою.

В зв’язку з цим, геодезистами Комунального підприємства «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» були проведені обміри та запропоновано межі земельного сервітуту для проїзду транспортним засобом, із зображенням їх на відповідному плані, що додається до цієї заяви про уточнення позовних вимог.   

Тому, на підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 38, 42, 44, 57, 58, 59, 64, 82, 109, 118, 119, 120, 143, 151, 152 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 98, 99 Земельного кодексу України, ст. ст. 401-404 Цивільного кодексу України та абз.3 п. 22-2 ОСОБА_9 суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року за № X, -  

П Р О Ш У:

  1. Встановити постійний земельний сервітут шляхом надання ОСОБА_1 права проїзду транспортним засобом до земельної ділянки, площею 0,0450 Га, яка знаходиться в м. Києві, по вул.________, в межах садового товариства «Південтеплоенергомонтаж», яка належить на праві власності ОСОБА_1, через:  
  • частину земельної ділянки № XX, яка знаходиться по вул. _________, садового товариства «Південтеплоенергомонтаж», в м. Києві, та належить на праві приватної власності ОСОБА_3, вздовж існуючого проходу між земельними ділянками, що належать ОСОБА_3 та ОСОБА_4, шириною 1 (один) м. та довжиною 23 (двадцять три) м. 90 см., як зображено на Плані меж земельного сервітуту.  
  • частину земельної ділянки № XX, яка знаходиться по вул. __________, садового товариства «Південтеплоенергомонтаж», в м. Києві, та належить на праві приватної власності ОСОБА_4, вздовж існуючого проходу між земельними ділянками, що належать ОСОБА_3 та ОСОБА_4, шириною 1 (один) м. та довжиною 23 (двадцять три) м. 16 см., як зображено на Плані меж земельного сервітуту.             

ДОДАТКИ:

  1. Копія заяви про уточнення позовних вимог – 4 примір.;
  2. Копія Плану меж земельного сервітуту – 5 примір.;
  3. Копія Довідки СТ «Південтеплоенергомонтаж» від 28 жовтня 2012 року – 5 примір.   

«18» грудня 2012 року               

 

Представник позивача,

якій діє на підставі довіреності                     _____________                            Ковальчук С.М.

                                                                                 (підпис)   

Average: 5 (2 голоси)

Додати новий коментар

Увага !
Відповідь на дане питання необхідно надати задля уникнення публікування «спам» інформації