Заява про виправлення описки, допущеної у рішенні суду, ухваленого в межах розгляду цивільної справи

Відповідно до ст. 219 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки. Заява про виправлення описок чи арифметичних помилок у судовому рішенні розглядається протягом десяти днів з дня її надходження. Питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні, про що постановляється ухвала.

Верховний суд України в п. 19 Постанови Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року за № 14 роз’яснив судам, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Питання про внесення виправлень може бути вирішено судом, що ухвалив рішення, як із власної ініціативи, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, і незалежно від того, чи виконано рішення, але в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред'явлено до примусового виконання. Внесення виправлень у судове рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, строком не обмежено.

Оскільки в мотивувальній та резолютивній частинах судового рішення були допущені судом описки в номері (адресі) житлового будинку та господарських споруд, які належать позивачу на праві особистої приватної власності, де замість номеру «7» судом було вказано номер «7-А», що підлягає виправленню судом, шляхом постановлення відповідної ухвали.

До Бориспільського міськрайонного суду

Київської області 

08300, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72

 

Позивач:    ОСОБА_1, 

зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_2

засоби зв’язку відсутні   

 

Представник позивача:    

Адвокат, Ковальчук Степан Миколайович,

місце знаходження:

м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 79

засоби зв’язку: +38 (067) 230-36-06

електронна пошта: advokat@zakon-i-pravo.net

Веб-сайт: www.zakon-i-pravo.net 

 

Відповідач:     

Виконавчий комітет Бориспільської

міської ради Київської області,

місце знаходження:

АДРЕСА_4

засоби зв’язку невідомі.    

 

Цивільна справа № X-XX/XX

 

З А Я В А

Про виправлення описки в рішенні Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 серпня 2004 року у цивільній справі № X-XX/XX

26 листопада 2003 року ОСОБА_1 звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради про скасування його рішення від 18 березня 2003 року за № XXX в частині знесення льоху та вбиральні. В обґрунтування заявленого нею позову, ОСОБА_1 зазначила ряд обставин та надала суду докази, що такі обставини підтверджують, зокрема.  

Між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 19 березня 1987 року був укладений договір купівлі-продажу 9/25 частини житлового будинку, що знаходиться в м. Борисполі, по АДРЕСА_2, площа якого складає 68,8 кв. м., з відповідними надвірними будівлями, а саме: льох, вбиральня, огорожа, тротуари, та який був посвідчений державним нотаріусом Бориспільської міської державної нотаріальної контори, ОСОБА_4   

21 квітня 1987 року Бориспільським міжміським бюро технічної інвентаризації було зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння за № X по вул. 1-го Травня в м. Борисполі Київської, яке включає як житловий будинок так і надвірні господарські споруди, які є його невід’ємною частиною і передбачені договором купівлі-продажу, на підставі якого відбувся перехід такого права на майно, про що свідчить вчинений Бориспільським міжміським бюро технічної інвентаризації напис на зворотному боці договору купівлі-продажу.   

Під частиною житлового будинку, який належить на прав власності позивачу, знаходиться земельна ділянка, площа якої складає 0,03 Га.

В подальшому, на земельній ділянці, яка перебувала у фактичному користуванні позивача,  ним були зведені і інші надвірні будівлі та споруди, необхідні для належного проживання та утримання житлового будинку, а саме сарай, металевий гараж та вольєр. Однак, такі надвірні споруди були збудовані позивачем самочинно.

В зв’язку з цим, 18 березня 2003 року Виконавчий комітет Бориспільської міської ради прийняв рішення за № XXX, на підставі якого зніс самовільно побудовані ОСОБА_1 побутові будівлі та споруди по АДРЕСА_2 в м. Борисполі, а саме: вбиральню, сарай, льох, металевий гараж, вольєр як такі, що зведені без встановленого дозволу та належно затвердженого проекту.   

Проте, позивач заперечував проти прийнятого відповідачем рішення в частині знесення льоху та вбиральні, оскільки набув у встановленому законом порядку право приватної власності на такі надвірні споруди та будівлі по АДРЕСА_2 в м. Борисполі, що випливає зі змісту положення п. 1 Договору купівлі-продажу житлового будинку від 19 березня 1987 року та вчиненого Бориспільським міжміським бюро технічної інвентаризації на зворотному боці договору напису про проведення реєстрації права власності на домоволодіння.

Виконавчий комітет Бориспільської міської ради, приймаючи 18 березня 2003 року  рішення за № XXX про знесення льоху та вбиральні, перевищив свої повноваження наданих йому Законом, неправомірно та в супереч закону припинивши право власності позивача на майно, яким він правомірно володів на підставі діючого договору купівлі-продажу, що призвело до втручання у здійснення позивачем як власником своїх правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження надвірними спорудами.

25 серпня 2004 року Бориспільський міськрайонний суд ухвалив рішення у справі № X-XX/XX, яким позов ОСОБА_1 задовольнив, скасувавши рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 18 березня 2003 року в частині знесення льоху та вбиральні, які належать ОСОБА_1 і знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 

Суд, своїм рішення встановив, що «…вказані в рішенні забудови були зроблені іншою особою ще до купівлі будинку позивачкою. Відповідно до ст.ст. 48, 49 Закону України «Про власність», володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом. Приймаючи до уваги, що договір купівлі-продажу від 19 березня 1987 року жодним судом не скасовано, міськвиконком Бориспільської міської ради не мав право вирішувати питання, що стосуються права власності…»       

У відповідності до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

За наслідками проведення Бориспільським міськрайонним судом Київської області з’ясування обставин справи, перевірки їх доказами та надання відповідної оцінки у їх сукупності, в мотивувальній та резолютивній частинах судового рішення було допущено описку щодо адреси житлового будинку та надвірних споруд, які належать позивачу у справі та з приводу яких відповідачем було прийнято рішення про їх знесення як таких, що зведені самочинно, а саме:   

Судом встановлено, що «…згідно договору купівлі-продажу від 19.03.87 р. Гомолі на праві власності належить 9/25 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель: сараєм, льохом, вбиральнею, огорожею, тротуарами за адресою в м. Борисполі, по АДРЕСА_2…». Однак, як випливає з договору купівлі-продажу від 19 березня 1987 року, позивач придбав частину житлового будинку з надвірними спорудами за адресою м. Бориспіль, АДРЕСА_2. Таким чином, судом у своєму рішенні було допущено описку в номері домоволодіння, оскільки як зазначено в договорі купівлі-продажу, будинок має номер «7», а не «7-А».     

Також, як встановив суд у своєму рішенні «…18.03.03 р. виконавчим комітетом Бориспільської міської ради, було прийнято рішення про знесення самовільно побудованих Гомолою вбиральні, льоху, металевого гаражу, вольєру за адресою м. Бориспіль, по АДРЕСА_2-А…». Проте, Виконавчим комітетом Бориспільської міської ради 18 березня 2003 року було прийнято рішення за № XXX про знесення самовільно побудованих ОСОБА_1 побутових будівель та споруд по АДРЕСА_2 в м. Борисполі. Таким чином, суд допустив у своєму рішенні описку в номері надвірних будівель і споруд, які підлягають знесенню відповідно рішення Виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 18 березня 2003 року за № XXX, оскільки згідно з цим рішенням, господарські будівлі та споруди мають номер «7», а не «7-А».

В резолютивній частині судового рішення зазначено «…Позов задовольнити. Скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду від 19.03.03 р. в частині знесення льоху та вбиральні, які належать ОСОБА_1 і знаходяться за адресою м. Бориспіль, АДРЕСА_2…».

Оскільки судом в мотивувальній частині рішення були допущені описки в номері, за яким знаходяться надвірні будівлі та споруди, як наслідок і в резолютивній частині рішення суд також допустив описку в частині зазначення адреси місця знаходження господарських будівель і споруд, вказавши номер «7-А» замість правильного номеру «7».

У відповідності до ст. 219 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки. Заява про виправлення описок чи арифметичних помилок у судовому рішенні розглядається протягом десяти днів з дня її надходження. Питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні, про що постановляється ухвала.

Верховний суд України в п. 19 Постанови Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року за № 14 роз’яснив судам, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Питання про внесення виправлень може бути вирішено судом, що ухвалив рішення, як із власної ініціативи, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, і незалежно від того, чи виконано рішення, але в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред'явлено до примусового виконання. Внесення виправлень у судове рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, строком не обмежено.

Таким чином, в мотивувальній та резолютивній частинах судового рішення були допущені судом описки в номері (адресі) житлового будинку та господарських споруд, які належать позивачу на праві особистої приватної власності (з приводу яких відповідачем прийнято рішення про їх знесення як самовільно збудованих споруд), де замість номеру «7» судом було вказано номер «7-А», що підлягає виправленню судом, шляхом постановлення відповідної ухвали.

Одночасно хочу звернути увагу на те, що виправлення описки в судовому рішенні не тягне за собою зміну його змісту, оскільки судом підлягають усуненню лише ті неточності, які пов’язані із зазначенням справжньої адреси місця знаходження житлового будинку з надвірними спорудами і не усунення яких впливає на можливість реалізації позивачем судового рішення та його правосудності, яке при цьому не підлягає примусовому виконанню, а тому будь-якими строками, в межах яких можливо виправити описку, не обмежено, зокрема.   

На підставі заяви стягувача, ОСОБА_5 (правонаступником якого є ОСОБА_6), державний виконавець відділу Державної виконавчої служби Бориспільського міського управління юстиції, Конопля О.Б, виніс 22 липня 2003 року Постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 18 березня 2003 року за № XXX.

8 грудня 2011 року державний виконавець звернувся з подання до Бориспільського міськрайонного суду Київської області про роз’яснення його рішення від 25 серпня 2004 року у справі № X-XX/XX, і просив суд роз’яснити чи враховувати державному виконавцю вказане вище судове рішення при примусовому виконанні рішення Виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 18 березня 2003 року за № XXX чи ні.

Подання державного виконавця обґрунтоване тим, що в ході здійснення виконавчого провадження державному виконавцю є незрозумілим рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області № X-XX/XX від 25.08.2004 року, так як дане рішення винесено щодо господарських будівель, які знаходяться за адресою м. Бориспіль, АДРЕСА_2 7-А, а фактично знаходяться в м. Бориспіль, АДРЕСА_2 7, що підтверджується також інформацією наданою КП «ББТІ» та актом державного виконавця.

Бориспільський міськрайонний суд Київської області, постановивши 12 січня 2012 року ухвалу по справі № X-XX/XX року, роз’яснив рішення Бориспільського міськрайонного суду наступним чином: не враховувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області № X-XX/XX від 25 липня 2004 року при примусовому виконанні рішення № XXX від 18 березня 2003 року виданого виконавчим комітетом Бориспільської міської ради, посилаючись в своїй ухвалі лише на те, що в рішенні Бориспільського міськрайонного суду від 25 липня 2004 року зазначена адреса АДРЕСА_2 7-А, а в рішенні виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 18 березня 2003 року зазначене на адреса: АДРЕСА_2 7.

Однак, 3 квітня 2012 року Апеляційний суд Київської області, за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1, постановив нове судове рішення, яким ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2012 року скасував і відмовив у задоволенні подання відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції про роз’яснення рішення Бориспільського міськрайонного суду від 25 серпня 2004 року.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд встановив, що «…з матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 12 січня 2012 року про роз’яснення рішення фактично змінено зміст резолютивної частини рішення суду від 25 серпня 2004 року…», «…крім того у поданні відділу ДВС некоректно викладено клопотання про роз’яснення рішення суду. За змістом ст. 221 ЦПК України суд має право роз’яснити своє рішення, а не порядок його виконання…»       

Таким чином, описка, допущена судом у своєму рішенні, яка стосується номеру будинку та надвірних господарських споруд, впливає на можливість реалізації позивачем судового рішення та його правосудності, оскільки такі особи як відділ державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції та ОСОБА_6 (власник суміжної земельної ділянки та житлового будинку), не визнають та постійно оспорюють ті обставини, що адреса місця знаходження житлового будинку та надвірних споруд за № «7» та «7-А» є однією і тією ж адресою.       

При таких обставинах, на підставі вищевикладеного та керуючись ст. 219 Цивільного процесуального кодексу України, -

П Р О Ш У:

1. Допущену в мотивувальній та резолютивній частинах рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 серпня 2004 року у цивільній справі № X-XX/XX описку щодо адреси місця знаходження житлового будинку та надвірних господарських будівель і споруд, необхідно виправити наступним чином: номер житлового будинку з надвірними господарськими спорудами «7-А» необхідно виправити на номер «7».     

ДОДАТКИ:

1.      Копія заяви про виправлення допущеної в судовому рішенні описки;

2.      Ордер та витяг з Договору про надання правової допомоги та їх копії для інших учасників судового розгляду;

3.      Копія Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 27 жовтня 2005 року за № 2976/10 – 2 примір.

 

«__» жовтня 2013 року               

 

Представник позивача,

який діє на підставі ордеру                                 __________                        Ковальчук С.М.

                                                                          (підпис)

Average: 5 (2 голоси)

Додати новий коментар

Увага !
Відповідь на дане питання необхідно надати задля уникнення публікування «спам» інформації