Приват банк звернувся про стягнення заборгованості за кредитним договором. в доказах подав лише заяву про прохання відкриття карткового рахінку від 2005р. та заяву клієнта про збільшення ліміту на картці від 2007р. інші докази не підписані , ні договір ні отримання картки ні зняття коштів з картки, позо обгрунтовує згодою клієнта з договором про надання послуг. договір без дати без підпису. Який варіант краще - безпідставний позов чи в звязку зі спливом строків давності?

Дякую за запитання Андрію! Як завжди, швиденько ознайомившись зі  змістом запитання, - не зрозумів !!! Знову і знову перечитав питання, і відверто кажучи вперше зіштовхуюсь з такою ситуацією, щоб банківська установа стягувала заборгованість за користування кредитними коштами за картковим рахунком, (на скільки я вірно зрозумів з питання), за наявності лише поданої Вами заяви про відкриття карткового рахунку, без укладання відповідного договору, отримання кредитної картки та не користування коштами, що могли знаходитись на цьому рахунку. Багато чого мав можливість спостерігати, такі випадки коли банк звертається з позовом за таких обставин є рідкістю. Більше все ж таки виключення аніж правило.

Почну з кінця. На мою думку, найефективнішим способом побудови тактики захисту у справі, яка має саме такі обставини обґрунтування вимог позивачем, є обрання обох правових позицій та необхідність їх висловити у письмових запереченнях проти позову. Обрання Вами саме такої тактики, посилить правову позицію заперечень проти позову у справі під час ухвалення судом рішення, в тому числі коли суд в нарадчій кімнаті буде надавати відповідну оцінку доказам та обставинам, які кожна із сторін надала в рахунок обґрунтування своїх вимог та заперечень. В тому випадку, коли наприклад суд дійте висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню, однак ним був пропущений строк позовної давності на звернення до суду з відповідними вимогами, суд звичайно відмовить у позові, якщо ви зробите таку заяву про застосування строків позовної давності. Або ж навпаки, коли Вами буде подана заява про застування лише строків позовної давності, однак суд не дійде таких висновків, позов може бути задоволений, оскільки Вами не були надані істотні для справи обставини та докази, якими такі обставини підтверджуються, в рахунок спростування вимог позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором по суті заявлених вимог.

Окремо звертаю Вашу увагу на положення ст. 11 ЦК України, яка передбачає підстави виникнення цивільних прав, до яких зокрема відносяться договори та інші правочини або ж інші юридичні факти.

Одразу хочу запевнити Вас, що сам факт подання Вами заяви про відкриття кредитного (карткового) рахунку не створює юридичного факту, на підставі якого виникли б у Вас обов’язки, зокрема здійснювати оплату за таким рахунком, чи за послуги банківської установи або ж нести інші зобов’язання.

Правовідносини, що виникли між Вами та банком за своїм змістом та характером є позикою (кредитом), і до таких правовідносин застосовується Глава 71 Розділу 3 Книги 5 Цивільного кодексу України, яка регулює відносини позики та кредиту.

У відповідності до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

В той час, відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, правовідносини щодо отримання коштів від фінансової установи на умовах платності, строковості та повернення є кредитними правовідносинами, які передбачають обов’язкове укладання договору в письмовій формі і не додержання якої тягне за собою нікчемність такого правочину, тобто недійсність якого встановлена законом.

Недійсний правочин, згідно ч.1 ст. 216 ЦК України, не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю (двостороння реституція).

В той час вимоги до письмової форми встановлені ст. 207 ЦК України, відповідно до якої правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Таким чином, якщо банком як позивачем у справі не буде доведено факту укладання між сторонами договору кредиту (карткового рахунку для користування кредитними коштами), а також самої заборгованості, яка виникла саме на підставі такого правочину та його умов, які повинні бути досягнуті сторонами у письмовій формі, - суд, на мою думку повинен відмовити в позові за відсутності правових підстав для його задоволення. А, якщо такі обставини все ж такі будуть доведені позивачем, суд повинен вирішити питання відмови у задоволенні позову у зв’язку із пропущеним банком строку позовної давності для звернення до суду за захистом свого права на стягнення заборгованості за договором, та звичайно за наявності Вашої заяви про застосування таких строків.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.   

Тому, вважаю, що Вам потрібно обґрунтовувати заперечення проти позову, як обставинами, що стосується безпосередньо спірних правовідносин, що виникли між Вами та банком, так і заявою про пропуск строку позовної давності з обґрунтуванням початку строку її перебігу.